Справа № 580/2220/25 Головуючий у 1-й інстанції: Бабич А.М.
Суддя-доповідач: Черпак Ю.К.
27 травня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача Черпака Ю.К.,
суддів Кобаля М.І., Штульман І.В..
за участі секретаря судового засідання Шіндер Ю.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні згідно із статтею 229 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 18 березня 2025 року про відмову у відкритті провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
У лютому 2025 року ОСОБА_1 (далі позивач/апелянт/ ОСОБА_1 ) звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі - відповідач/ГУ ПФУ в Черкаській області) з вимогами:
- визнати протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в Черкаській області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС відповідно до частини третьої статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;
- зобов'язати ГУ ПФУ в Черкаській області обчислити ОСОБА_1 пенсію по інвалідності відповідно до частини третьої статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, починаючи з 08 липня 2019 року, без обмеження максимальним розміром.
В обґрунтування позову ОСОБА_1 послався на наявність у нього права на пенсію по інвалідності в розмірі, обчисленому з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати відповідно до частини третьої статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Вказав, що з 08 липня 2019 року відповідач безпідставно припинив виплату пенсії в такому розмірі, порушуючи норми Закону, а також вимоги рішення Конституційного Суду України від 25 квітня 2019 року, яким частину третю статті 59 Закону визнано такою, що відповідає Конституції України у частині, яка гарантує обчислення пенсії з п?ятикратного розміру мінімальних заробітних плат особам, які брали безпосередню участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС під час проходження строкової служби. Крім того, відповідач не здійснює індексацію пенсії за 2022-2024 роки, попри неодноразові звернення. Посилаючись на положення чинного законодавства, судову практику, зокрема постанову Верховного Суду від 25 лютого 2020 року, та систематичне невиконання раніше ухваленого судового рішення у справі № 580/7163/24, позивач вимагав визнати бездіяльність протиправною, зобов'язати здійснити відповідні перерахунки та виплатити пенсію у визначеному законом розмірі.
Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 05 березня 2025 року позов ОСОБА_1 залишено без руху з підстав недотримання строку звернення до адміністративного суду, передбаченого статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскільки позов подано із пропуском шестимісячного строку, який обчислюється з моменту, коли особа отримала пенсію у заниженому розмірі, а не з дати відповіді на звернення. Крім того, позивач не додав заяву про поновлення строку звернення та не навів поважних причин його пропуску, що є обов'язковим згідно з частиною 6 статті 161 КАС України.
ОСОБА_1 надано 10-денний строк з моменту отримання ухвали для усунення недоліків шляхом надання заяви про поновлення пропущеного строку з викладенням об'єктивних обставин і фактів, що перешкоджали позивачу своєчасно звернутися до суду, надавши підтверджуючі докази їх існування, та/або подання письмової заяви про зміну предмету або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, заявивши позовні вимоги з дотриманням 6-місячного строку звернення до суду.
06 березня 2025 року ОСОБА_1 на виконання вимог згаданої ухвали суду подано заяву про усунення недоліків, у якій він просив відкрити провадження у справі. В обґрунтування зазначив, що рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2024 року у справі № 580/7163/24 його позов було частково задоволено, а відповідача зобов'язано повторно розглянути подані ним 12 червня 2024 року та 16 червня 2024 року заяви про перерахунок пенсії з дотриманням порядку, меж і способу дій, визначених законом, та прийняти за їх результатами обґрунтоване рішення. 23 грудня 2024 року він звернувся зі скаргою до Пенсійного фонду України щодо невиконання територіальним управлінням цього органу зазначеного рішення суду. 25 січня 2025 року державним виконавцем відкрито виконавче провадження за відповідним виконавчим листом. 12 лютого 2025 року Пенсійний фонд України повідомив, що відповідач повторно розглянув заяви позивача, але за результатами їх розгляду відмовив у проведенні перерахунку пенсії, про що направлено лист від 28 жовтня 2024 року Nє 2300-0305-8/79370. Втім, станом на 13 лютого 2025 року цей лист він не отримував. Вважає, що звернувся до суду своєчасно, оскільки строк звернення було поновлено, що підтверджується зазначеним судовим рішенням. Після цього відповідач фактично не виконав рішення суду та не надав відповідь за результатами повторного розгляду звернень, що і стало підставою для повторного звернення до суду.
Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 18 березня 2025 року на підставі пункту 2 частини першої статті 170 КАС України відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Черкаській області.
Суд першої інстанції мотивував свою ухвалу тим, що позовна заява ОСОБА_1 подана повторно за відсутності нових підстав чи змінених обставин, а позовні вимоги ідентичні тим, які вже були предметом розгляду у справі № 580/7163/24, за результатами якої 22 серпня 2024 року ухвалено рішення. У даній справі позивач фактично намагається оскаржити бездіяльність відповідача, яка полягає у неналежному виконанні вказаного судового рішення. Проте такий контроль здійснюється виключно в межах справи, в якій було ухвалено відповідне рішення, і не може бути предметом нового окремого провадження. Крім того, позивач помилково вважає, що йому поновлено строк звернення до суду в межах цієї справи, тоді як у справі Nє 580/7163/24 суд лише визнав дотриманим шестимісячний строк звернення. Відтак, є підстави для відмови у відкритті провадження у новій справі на підставі пункту 2 частини першої статті 170 КАС України як такій, що дублює вже вирішений спір між тими ж сторонами, з того самого предмета і з тих самих підстав.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати таку ухвалу та поновити провадження у справі, продовживши її розгляд по суті. Зазначив, що Пенсійний фонд України на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2024 року у справі № 580/7163/24 повторно розглянув заяви від 12 червня 2024 року та 16 червня 2024 року, але відмовив у перерахунку пенсії. Лист з результатами такого розгляду (від 28 жовтня 2024 року № 2300-0305-8/79370) станом на 22 березня 2025 року на його адресу не надходив, а тому строк на звернення до суду ним не було пропущено. Відповідач фактично не виконав рішення суду, не надав обґрунтованої відповіді, а тому його повторне звернення до суду є законним. Крім того, на думку апелянта, суд безпідставно відмовив у відкритті провадження, оскільки поданий позов спрямований не на повторне вирішення вже встановлених у попередній справі обставин, а на оскарження бездіяльності відповідача, яка полягає у неналежному виконанні судового рішення. Така бездіяльність потребує окремої правової оцінки в межах судового контролю за виконанням судового акта.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Сторони, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилися.
Згідно з частиною другою статті 313 Кодексу адміністративного судочинства України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Враховуючи, що особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів визнала можливим проводити розгляд справи за їх відсутності.
Відповідно до частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно з частинами першою та другою статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Надаючи правову оцінку обставинам справи та встановлюючи наявність підстав для відмови у відкритті провадження, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає таке.
У постанові від 26 жовтня 2022 року у справі № 380/9852/21 Верховний Суд наголосив, що не можна зобов'язати суб'єкта владних повноважень виконувати судове рішення шляхом ухвалення нового рішення суду щодо обов'язку його виконання, оскільки примусове виконання рішення суду здійснюється в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження». Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 686/23317/13-а та від 16 лютого 2019 року у справі № 816/2016/17.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 170 КАС України суд відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є рішення або постанова суду, ухвала про закриття провадження, що набрали законної сили.
Водночас при формальному збігу позовних вимог суд має враховувати як предмет, так і підстави позову, а також фактичні обставини, з яких виходить позивач, і правові наслідки, до яких він прагне.
Колегією суддів встановлено, що рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 22 серпня 2024 року у справі № 580/7163/24 адміністративний позов ОСОБА_1 було частково задоволено. Цим рішенням суд зобов'язав ГУ ПФУ в Черкаській області повторно розглянути заяви позивача від 12 червня 2024 року та 16 червня 2024 року про перерахунок пенсії і за результатами їх розгляду прийняти обґрунтовані рішення, дотримуючись порядку, меж і способу дій, визначених законом.
Отже, у межах справи № 580/7163/24 вирішувався спір щодо протиправної бездіяльності відповідача, яка полягала у неналежному розгляді вказаних заяв. Водночас правомірність майбутнього рішення за результатами повторного розгляду заяв предметом судового розгляду не була.
Натомість, у справі № 580/2220/25 предметом оскарження є вже фактична відмова відповідача у здійсненні перерахунку пенсії, оформлена у листі від 28 жовтня 2024 року № 2300-0305-8/79370. Тобто позивач не оскаржує повторну бездіяльність чи необхідність знову розглядати його заяви за червень 2024 року.
Зміст позовної заяви та додані до неї матеріали свідчать, що позов спрямовано не на зобов'язання розглянути звернення, а на перевірку правомірності результату їх розгляду.
Формулювання позовних вимог у вигляді оскарження бездіяльності не змінює характеру заявленого спору і не перетворює його на ідентичний попередньому. У даному випадку є нова адміністративна справа зі спору, що виник після виконання рішення у справі № 580/7163/24, з іншим предметом та підставами позову.
Тобто, новий спір не є способом спонукання до виконання раніше ухваленого рішення, а має на меті перевірку законності дій (рішень) відповідача за період з 08 липня 2019 року.
За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що предмет та підстави спору у справі № 580/2220/25 не збігаються з предметом і підставами справи № 580/7163/24, у зв'язку з чим відсутні передбачені пунктом 2 частини першої статті 170 КАС У країни умови для відмови у відкритті провадження у справі.
Отже, ухвала Черкаського окружного адміністративного суду від 18 березня 2025 року відповідно до статті 320 КАС України підлягає скасуванню, а справа направленню для продовження розгляду для вирішення питання про наявність чи відсутність правових підстав для відкриття провадження у справі.
При цьому питання дотримання строку звернення до адміністративного суду у межах цієї справи апеляційним судом не оцінюється, оскільки зазначена обставина не була підставою для відмови у відкритті провадження та не досліджувалася судом першої інстанції у мотивувальній частині оскаржуваної ухвали. Відтак, поважність причин можливого пропуску строку звернення має бути предметом розгляду суду першої інстанції при вирішенні питання про відкриття провадження у справі.
Керуючись статтями 308, 311, 315, 320, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 18 березня 2025 року скасувати, а справу передати для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя-доповідач: Черпак Ю.К.
Судді: Кобаль М.І.
Штульман І.В.
Повний текст постанови виготовлено 28.05.2025.