Справа № 320/41603/23
27 травня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючий суддя Парінов А.Б.
судді: Беспалов О.О.
Грибан І.О.
розглянувши у порядку письмового провадження заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Авентин" про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Авентин" до Головного управління Державної податкової служби у Київській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Авентин" (далі - позивач, ТОВ "НВП "АВЕНТИН") з адміністративними позовами до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві (далі - відповідач 1), Державної податкової служби України (далі - відповідач.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07.11.2024 року об'єднано в одне провадження справу №320/41603/23 зі справами №320/11990/24, №320/49086/23 та №320/47188/23 (з присвоєнням №320/41603/23).
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2024 року позов задоволено повністю.
Не погоджуючись з рішенням першої інстанції Головним управлінням ДПС у місті Києві подано апеляційну скаргу до Шостого апеляційного адміністративного суду, в якій апелянт просив скасувати рішення Київського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2024 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.
Також не погоджуючись з рішенням першої інстанції Державною податковою службою України подано апеляційну скаргу до Шостого апеляційного адміністративного суду, в якій апелянт просив скасувати рішення Київського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2024 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2025 року апеляційні скарги Державної податкової служби України та Головного управління Державної податкової служби у місті Києві - залишено без задоволення, рішення Київського окружного адміністративного суду від 27 грудня 2024 року залишено без змін..
До Шостого апеляційного адміністративного суду надійшла заява про від позивача про ухвалення додаткового рішення, в якому останній просить стягнути з Головного управління Державної податкової служби у Київській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Авентин" 278000,00 гривень витрат на правничу допомогу.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи заяви, колегія суддів вважає, що вказана заява підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.
У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.
Додаткове рішення або ухвала про відмову у прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.
Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати підлягають відшкодуванню в повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
За приписами статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з пунктами 6, 7 статті 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
З аналізу положень статті 134 КАС України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов'язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.
Тобто, питання розподілу судових витрат пов'язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).
Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката запроваджено у частині п'ятій статті 134 КАС України.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина 5 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).
При цьому розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті першої Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Статтею 19 цього ж Закону визначено такі види адвокатської діяльності, як: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Отже, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.
Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Частиною 1 статті 139 КАС України передбачено, шо при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
У відповідності до частини 3 статті 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
При цьому, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
За змістом частини 3 статті 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно із правовою позицією Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, висловленої у постанові від 15 травня 2018 року по справі №821/1594/17, належним доказом для відшкодування витрат на правову допомогу є документи у яких конкретизовано справу, по якій таку допомогу надано. Як вбачається з матеріалів справи, стогонами було подано до суду апеляційної інстанції наступні заяви:
11.02.2025 представником позивача було подано Відзив на апеляційну скаргу.
Колегія суддів звертає увагу на те, що позивач у відзиві на апеляційну скаргу, просив суд: «Стягнути з Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС (код ЄДРПОУ 44116011) та Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393) за рахунок їх бюджетних асигнувань, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП «АВЕНТИН» (код ЄДРПОУ 44486477), понесені останнім судові витрати у формі витрат на професійну правничу допомогу (докази на понесення яких будуть надані у відповідності та у строки передбачені КАС України)».
08.04.2025 від представника позивача надійшла заява про прискорення розгляду справи.
09.04.2025 представником позивача надано до суду апеляційної інстанції додаткові пояснення з посиланням на судову практику Верховного Суду.
07.05.2025 від представника позивача надійшла заява про прискорення розгляду справи.
13.05.2025 Головним управлінням Державної податкової служби у Київській області направлено до суду апеляційної інстанції заперечення на заяву про стягнення судових витрат на користь ТОВ «НВП «АВЕНТИН»» у розмірі 278 000,00 грн. Відповідач зазначив, що розмір витрат на оплату послуг адвоката не є співмірним із складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (наданих послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.
Водночас, колегія суддів зазначає склад та розміри витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.
В межах встановленого законодавством строку, позивачем подано до Шостого апеляційного адміністративного суду зареєстровано заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП «АВЕНТИН», в якій останній просить прийняти додаткове судове рішення у справі №320/41603/23 про стягнення витрат на правничу допомоги у суді апеляційної інстанції у розмірі 278 000,00 (двісті сімдесят вісім тисяч) грн. на користь ТОВ «НВП» АВЕНТИН" (місцезнаходження: 03039, м. Київ, вул. Ізюмська, 5-Б; код ЄДРПОУ 44486477), Р/Р НОМЕР_1 в АТ «АСВІО БАНК» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в м. Києві (місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19; код ЄДРПОУ 44116011).
В підтвердження понесених витрат на правову допомогу отриману в рамках розгляду справи у суді апеляційної інстанції, позивачем до матеріалів справи додано копію Акту прийому-передачі надання правової (правничої) допомоги №14/05/25 від 14.05.2025 до договорів про надання правничої допомоги від 02.11.2023 року №02/11, від 06.12.2023 р. №06/12, від 16.11.2023 № 16/11 та від 28.02.2024 №28/02.
Зі змісту акту вбачається, що адвокатом надано наступні види правової допомоги:
1. Оформлення та подання до Шостого апеляційного адміністративного суду відзиву на апеляційну скаргу ГУ ДПС у м. Києві у об'єднаній справі №320/41603/23 ( 5 годин).
2. Оформлення та подання до Шостого апеляційного адміністративного суду заяв про прискорення розгляду справи у об'єднаній справі №320/41603/23 від 08.04.2025 та 07.05.2025( 2 години).
3. Підготовка та направлення до судів першої та апеляційної інстанції заяв про винесення додаткових рішень (4 години)
Відповідно до пункту 3. Акту вартість правничої допомоги згідно даного акту складає 278000,00 грн.
Суд зазначає, що відповідно до Акту прийому-передачі надання правової (правничої) допомоги №14/05/25 від 14.05.2025 вартість 1 години роботи адвоката позивача становить 25272,72 грн (278000,00/11 годин).
Більш того, заявником включено послугу з Підготовки та направлення до суду першої інстанції заяви про винесення додаткового рішення, яка не підлягає відшкодуванню під час розгляду в суді апеляційної інстанції відповідно до норм КАСУ.
Згідно постанови Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі №922/445/19, у разі недотримання вимог про співмірність суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Ті ж самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції.
Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «East/West Alliance Limited» проти України», оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «Ботацці проти Італії» (Bottazzi v. Italy), № 34884/97).
У пункті 269 Рішення у цієї справи Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов'язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов'язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).
Вирішуючи питання про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, колегією суддів враховується, що, відповідно до вимог ч. 6 ст. 134 КАС України, розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами може бути зменшено судом виключно за клопотанням іншої сторони.
Слід зазначити, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат.
Результат та вирішення справи безпосередньо пов'язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.
Колегія суддів бере до уваги висновки Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду викладені у постанові від 14.11.2019 у справі № 826/15063/18, згідно яких: "…суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.
Відтак, колегія суддів дослідивши зміст відзиву на апеляційну скаргу (8 сторінок), 2 заяви про прискорення розгляду справи, які є ідентичними за змістом та заяву про ухвалення судового рішення дійшла висновку, що заявлена сума до відшкодування витрат на правничу допомогу є значно завищеною.
Суд вважає за необхідне зауважити, що надання правової допомоги з приводу вирішення навіть певної (усієї) сукупності процесуальних питань у апеляційному порядку не може бути об'єктивно оцінено у більшому або такому ж розмірі, як надання первинної правничої допомоги, необхідної для звернення особи до суду з адміністративним позовом. Первинна - більш складна, об'ємна і потребує повного аналізу обставин справи та нормативно-правової бази. В свою чергу, процедурні питання є типовими, виконання яких потребує більш технічного підходу та не залежить від ціни позову та/або професійного досвіду виконавця.
Аналогічна правова позиція сформована Верховним Судом у постанові від 16.05.2023 у справі № 640/2756/19.
Враховуючи зазначене вище, колегія суддів дійшла висновку про необхідність зменшення суми витрат на правничу допомогу, яка підлягає стягненню на користь позивача до суми - 20 000, 00 грн.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку щодо стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області, Державної податкової служби України з кожного на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Авентин" витрати на професійну правничу допомогу понесені при розгляді справи у суді апеляційної інстанції, у розмірі - 10 000, 00 грн.
Керуючись ст. ст. 139, 252 КАС України, суд, -
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Авентин" про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат - задовольнити частково.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Авентин" (ідентифікаційний код 44486477) судові витрати на правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн ( десять тисяч грн 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Київській області (ідентифікаційний код 44116011).
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Авентин" (ідентифікаційний код 44486477) судові витрати на правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн ( десять тисяч грн 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (ідентифікаційний код 43005393).
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями ст.ст. 328-331 КАС України.
Головуючий суддя А.Б. Парінов
Судді: О.О. Беспалов
І.О. Грибан
(повний текст судового рішення виготовлено 27 травня 2025 року)