Апеляційне провадження
№22-ц/824/7546/2025
27 травня 2025 року місто Київ
справа №757/58986/24
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - судді Борисової О.В.,
суддів: Левенця Б.Б., Кирилюк Г.М.
розглянув у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 21 січня 2025 року про повернення позовної заяви, постановлену під головуванням судді Литвинової І.В., у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» про визнання договору про надання позики недійсним,-
У грудні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ТОВ «Коллект Центр» про визнання договору про надання позики недійсним.
Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 20 грудня 2024 року позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.
Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 21 січня 2025 року позовну заяву визнано неподаною та повернуто позивачу у зв'язку із неусуненням недоліків.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просила ухвалу скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В обґрунтування своїх вимог посилався на те, що ухвалу Печерського районного суду містаКиєва від 20 грудня 2024 року позивачем та її представником не було отримано ні в електронному варіанті, тобто через електронний кабінет, ні за допомогою електронної пошти, ні за допомогою засобів поштового зв'язку у паперовому варіанті, у зв'язку з чим встановлений процесуальний строк на усунення недоліків позовної заяви не розпочався.
Вказував, що згідно з урахуванням правової позиції викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 березня 2024 року по справі №761/24881/16-ц та ч.1, 2 ст.1 Закону України «Про захист прав споживачів» ОСОБА_1 є споживачем за споживчим кредитним договором №0687902306 від 10 вересня 2019 року, а тому відповідно до ч.3 ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів» звільняється від сплати судового збору за подання такої позовної заяви.
Відзиву на апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду не надходило.
Відповідно до ч.2 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, в тому числі про повернення заяви позивачеві (заявникові), розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Згідно з ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Тому, розгляд справи здійснюється без виклику сторін в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, з'ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Вимоги до форми і змісту позовної заяви викладені у ст.175 ЦПК України, згідно вимог якої у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Позовна заява повинна містити:
1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;
4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;
5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору;
7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи;
10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.
Відповідно до ч.ч.1, 2, 3 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Як вбачається з матеріалів справи, у грудні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ТОВ «Коллект Центр» про визнання договору про надання позики недійсним.
Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 20 грудня 2024 року позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліківу десять днів, який починає спливати з дня отримання цього судового рішення.
Залишаючи позовну заяву ОСОБА_1 без руху, суд першої інстанції виходив з того, що:
позовна заява не оплачена судовим збором;
позовна заява не містить ідентифікаційного коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України відповідача, не зазначено докази, що підтверджують вказані обставини; не зазначено докази, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); не надано підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав;
позивач, звертаючись до суду засобами поштового зв'язку, не надав копії позовної заяви разом з додатками для направлення судом, згідно з частиною першою статті 177 ЦПК України, відповідачеві.
Також в ухвалі було зазначено, що на виконання вимог ухвали позивач має вказати у позовній заяві відомості, передбачені пунктами 2, 5, 8 і 10 третьої статті 175 ЦПК України; надати копію позовної заяви разом з усіма додатками до неї, як регламентовано згаданою нормою частини першої статті 177 ЦПК України, для направлення судом відповідачу.
Ухвала суду від 20 грудня 2024 року була направлена та доставлена до електронного кабінету представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 20 грудня 2024 року о 16:46:26год., що підтверджується довідкою про доставку електронного документу в електронний кабінет.
Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 21 січня 2025 року позовну заяву визнано неподаною та повернуто позивачу у зв'язку із неусуненням недоліків.
Повертаючи позовну заяву позивачу, суд виходив з того, що 20 грудня 2024 року ухвалою суду позовну заяву залишено без руху, яку представник позивача отримав у своєму кабінеті в Електронному суді 20 грудня 2024 року, однак у строк встановлений судом недоліки усунуті не були, а тому позовну заяву слід повернути позивачу.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо не усунення недоліків позовної заяви та її повернення позивачу, з наступних підстав.
Згідно з статтею 14 ЦПК України в судах функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система. Суд направляє судові рішення, судові повістки, судові повістки-повідомлення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.
Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку. Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.
Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою. В умовах воєнного чи надзвичайного стану у разі знеструмлення електромережі суду чи настання інших обставин, які унеможливлюють функціонування Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, суд може вручати особі, яка зареєструвала електронний кабінет, будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, у паперовій формі.
Якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення (частина одинадцята статті 272 ЦПК України).
Адвокат як представник бере участь у судовому процесі від імені особи (сторони чи третьої особи), інтереси якої він представляє, відповідно наділений правами та обов'язками останньої (за умови, що в ордері немає застережень про обмеження повноважень адвоката). Участь адвоката як представника у судовому процесі головним чином полягає в реалізації процесуальних прав та обов'язків особи, яку він представляє, від імені цієї особи і для цієї особи. Це означає також, що процесуальні дії / рішення / позиція представника в судовому процесі створюють юридичні наслідки [саме] для особи, від імені якої він діє, і остання має теж це розуміти.
Участь сторони в судовому процесі через свого представника (адвоката), що є правом сторони, дозволяє суду здійснювати офіційну процесуальну комунікацію із цим представником, відтак застосовувати до учасника справи, від імені якого цей представник діє, передбачені процесуальним законом наслідки, якщо виникнуть відповідні підстави.
До таких висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11 липня 2024 року у справі №9901/236/21 (провадження №11-102заі24).
Якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що її вручено й особі, яку він представляє (частина сьома статті 272 ЦПК України).
Отже, аналіз наведених вище норм дає підстави для висновку, що учасник справи, який бере в ній участь через представника, а саме адвоката, вважається таким, що отримав копію судового рішення, за результатами розгляду справи в суді першої інстанції, якщо представнику доставлено такий процесуальний документ до електронного кабінету.
Таким чином, доставлення ухвали Печерського районного суду міста Києва від 20 грудня 2024 року про залишення позовної заяви без руху до електронного кабінету адвоката Касьяненка Д.Л. є доказом отримання останнім зазначеного судового рішення (ухвали) суду першої інстанції.
Оскільки, отримавши ухвалу від 20 грудня 2024 року про залишення позовної заяви без руху, ні позивачем, ні її представником недоліки позовної заяви у строк встановлений судом усунуті не були, а відтак, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про повернення позовної заяви.
Колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 є споживачем за споживчим кредитним договором №0687902306 від 10 вересня 2019 року, а тому відповідно до ч.3 ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів» звільняється від сплати судового збору за подання позовної заяви.
Разом з тим, стороні позивача на виконання вимог ухвали суду від 20 грудня 2024 року потрібно було також вказати у позовній заяві відомості, передбачені пунктами 2, 5, 8 і 10 третьої статті 175 ЦПК Українита надати копію позовної заяви разом з усіма додатками до неї, як регламентовано згаданою нормою частини першої статті 177 ЦПК України, для направлення судом відповідачу.
Вказаного стороною позивача зроблено не було.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950) щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З приводу цього прецедентним є рішення ЄСПЛ у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28жовтня 1998 рокута «Круз проти Польщі» від 19червня 2001 року. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним; воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує врегулюванню з боку держави.
У зв'язку з наведеним, повернення позовної заяви не є порушенням права на справедливий судовий захист, порушенням конституційних прав, які передбачені Конституцією України, нормами Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Загальної декларації прав людини та не може вважатися обмеженням права доступу до суду, оскільки після усунення вказаних невідповідностей вимогам закону, позивач має право повторного звернення до суду із позовною заявою.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, відповідає вимогам матеріального та процесуального права, внаслідок чого підстав для її скасування з мотивів викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.
Керуючись ст.ст.367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, -
Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 21 січня 2025 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий:
Судді: