20 травня 2025 року місто Київ
справа № 757/17666/24-ц
апеляційне провадження № 22-ц/824/9893/2025
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача - Головачова Я.В.,
суддів: Нежури В.А., Невідомої Т.О.,
за участю секретаря судового засідання: Приходька Р.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , на ухвалу Печерського районного суду міста Києва у складі судді Григоренко І.В. від 12 лютого 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Аланд", треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: приватний виконавець виконавчого округу Чернігівської області Палігін Олександр Петрович, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ТОВ "Фінансова компанія "Аланд", в якому просила визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 8 вересня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С., зареєстрований в реєстрі за № 22594.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 12 лютого 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду.
Постановляючи ухвалу, суд першої інстанції виходив із того, що належним чином повідомлена про розгляд справи позивач повторно не з'явилася в судове засідання, заяву про розгляд справи за її відсутності до суду не надала, а тому відповідно до пункту 3 частини 1 статті 257 ЦПК України наявні підстави для залишення позовної заяви без розгляду.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та її узагальнені доводи
У поданій апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Скаржник зазначає, що суд неправомірно залишив позовну заяву без розгляду на підставі пункту 3 частини 1 статті 257 ЦПК України, оскільки ухвалою суду від 5 серпня 2024 року відмовлено представнику позивача у задоволенні клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, а на судове засідання, призначене на 12 лютого 2025 року, в якому постановлено оскаржувану ухвалу, було подано заяву через підсистему Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи "Електронний суд" про розгляд справи без участі позивача та його представника.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
Учасники справи не подали відзиви на апеляційну скаргу.
Позиція учасників справи, які з'явилися в судове засідання
ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилися, однак представник подала клопотання про розгляд справи без її участі та без участі позивача.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином. З урахуванням положень частини 2 статті 372 ЦПК України їх неявка не перешкоджає розгляду справи.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судом установлено, що у квітні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ТОВ "ФК "Аланд" про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 29 травня 2024 року відкрито провадження у справі та призначено судове засідання на 20 серпня 2024 року.
19 липня 2024 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 подала клопотання про участь в судовому засіданні 20 серпня 2024 року в режимі відеоконференції, в задоволенні якого ухвалою суду від 5 серпня 2024 року відмовлено.
20 серпня 2024 року судове засідання було відкладено на 8 жовтня 2024 року.
Судове засідання, яке було призначено на 8 жовтня 2024 року відкладено через неявку всіх учасників справи на 12 лютого 2025 року.
В судове засідання, призначене на 12 лютого 2025 року о 16 годині 30 хвилин, позивач, будучи належним чином повідомленим про розгляд справи, не з'явилася.
Позиція суду апеляційної інстанції
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленої ухвали в цій частині, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права
Статтею 129 Конституції України визначено основні засади судочинства, однією з яких, згідно пункту 3 частини 2 цієї статі, є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, всі судові процедури повинні бути справедливими.
Залишення заяви без розгляду - це форма закінчення справи без ухвалення рішення, яка застосовується, як правило, у зв'язку з порушенням заінтересованими особами умов реалізації права на звернення до суду і не перешкоджає повторному зверненню до суду з таким же позовом. Заява залишається без розгляду за наявності точно встановлених в законі обставин, які свідчать про недодержання умов реалізації права на звернення до суду за захистом і можливість застосування яких не втрачена, та при повторній неявці сторін.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Отже правом на залишення заяви без розгляду суд наділений лише за сукупності певних установлених законом умов: належного повідомлення позивача про час та місце судового засідання; повторної неявки позивача в судове засідання, яка в такому разі визнається як друга поспіль неявка; не надходження від позивача клопотання про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення перешкоджає розгляду справи.
Європейський суд з прав людини вказав, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом (GUREPKA v. UKRAINE (No. 2), № 38789/04, § 23, ЄСПЛ, від 8 квітня 2010 року).
Під правом на публічний розгляд, передбачене пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, слід розуміти право на "усне слухання". Право на публічний судовий розгляд становить фундаментальний принцип. Право на публічний розгляд було б позбавлене сенсу, якщо сторона в справі не була повідомлена про слухання таким чином, щоб мати можливість приймати участь в ньому, якщо вона вирішила здійснити своє право на явку до суду, встановлене національним законом.
Установлено, що підставою для залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду стали її неявки в судові засідання призначені на 8 жовтня 2024 року та на 12 лютого 2025 року.
Позовна заява підлягає залишенню без розгляду на підставі пункту 3 частини 1 статті 257 ЦПК України лише у випадку повторної неявки позивача в судове засідання, яка в такому разі визнається як друга поспіль неявката за умови не подання позивачем заяви про розгляд справи без його участі.
Верховний Суд в постановах від 5 червня 2020 року в справі № 910/16978/19 та від 16 жовтня 2020 року в справі № 910/8816/19 зазначив, що у разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, приписами статей 223, 257 ЦПК України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто, право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов'язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності.
З матеріалів справи убачається, що до початку судового засідання, а саме 12 лютого 2025 року, о 12 годині 25 хвилин, представник позивача - ОСОБА_2 через підсистему Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи "Електронний суд" подала заяву про розгляд справи без її участі та без участі позивача ОСОБА_1 (а.с. 107-110). Тобто заяву про розгляд справи без участі позивача та її представника було подано завчасно до судового засідання, призначеного на 12 лютого 2025 року о 16 годині 30 хвилин.
Таким чином, висновок суду першої інстанції про залишення позову без розгляду на підставі пункту 3 частини 1 статті 257 ЦПК України є помилковим. За наявності заяви про розгляд справи за відсутності позивача та його представника, суд мав вирішити справу по суті.
Ураховуючи наведене, судом допущено порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення незаконної ухвали, що перешкоджає подальшому провадженню у справі і відповідно до статті 379 ЦПК України є підставою для скасування ухвали суду і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись статтями 367, 374, 379, 381-384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , задовольнити.
Ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 12 лютого 2025 року скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий
Судді: