Справа №752/22274/23 Головуючий у 1 інстанції: Кордюкова Ж.І.
Провадження №22-ц/824/1516/2025 Суддя-доповідач: Гаращенко Д.Р.
16 травня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Гаращенка Д.Р.
суддів Євграфової Є.П., Писаної Т.О.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу адвоката Биковича Юрія Володимировича представника ОСОБА_1 на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 29 квітня 2024 року в справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих на суму заборгованості,-
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2023 року ПАТ «Акціонерна компанія «Київводоканал» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих на суму заборгованості.
Просило стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Акціонерна компанія «Київводоканал»: заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення у розмірі 15 673,23 грн.; 3% річних у розмірі 1 937,83 грн.; інфляційні втрати у розмірі 9 383,23 грн. та витрати по оплаті судового збору у розмір 2 684,00 грн.
В обґрунтування позову вказало, що ОСОБА_1 є споживачем житлово-комунальних послуг за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до договору від 01.10.2015 № 0054321 про надання послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення. Відповідно до умов договору, ПрАТ «АК «Київводоканал» зобов'язалось своєчасно надавати послуги відповідної якості з централізованого водопостачання та водовідведення (з використанням внутрішньо будинкових систем), а відповідач зобов'язалася своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки та на умовах, визначених договором.
ОСОБА_1 свої зобов'язання за договором щодо повної та своєчасної оплати спожитих в період з 01.11.2015 по 31.07.2023 послуг належним чином не виконала, внаслідок чого виникла заборгованість з надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення в сумі 14 785,35 грн., заборгованість зі сплати внеску за обслуговування вузлів комерційного обліку в розмірі 18,13 грн. та заборгованість з внесення плати за абонентське обслуговування в розмірі 869,78 грн., що загалом становить 15673,26 грн.
У зв'язку з простроченням оплати послуг з централізованого водопостачання та водовідведення за період з листопада 2015 року по липень 2023 року відповідач повинна сплатити також 3% річних в розмірі 1 937,83 грн. та інфляційні втрати в розмірі 9 383,23 грн.
29.04.2024 Голосіївським районним судом міста Києва постановлено ухвалу про закриття провадження у справі в частині вимог про стягнення про стягнення заборгованості за період з квітня 2017 року по липень 2023 року за централізоване водопостачання та централізоване водовідведення, зі сплати внеску за обслуговування вузлів комерційного обліку в розмірі з внесення плати за абонентське обслуговування в розмірі 15673,26 грн, в зв'язку з відсутністю предмету спору.
Представник ОСОБА_1 подав до суду відзив, у якому зазначив, що позовні вимоги щодо заборгованості за централізоване водопостачання та централізоване водовідведення за період з листопада 2015 року по березень 2017 року заявлені із пропуском позивачем строків позовної давності, який з урахуванням змін, внесених Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням хвороби (COVID-19)» продовжується на дії карантину.
Щодо стягнення 3% річних та інфляційних втрат заперечував у зв'язку із тим, що до такого нарахування застосовується строк позовної давності в один рік. Крім того, такі нарахування не здійснюються також у період воєнного стану, а також на період дії карантину, у зв'язку з поширенням хвороби (COVID-19).
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 29 квітня 2024 року позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Акціонерна компанія «Київводоканал» 3% річних у розмірі 1937 грн. 83 коп., інфляційні втрати у розмірі 9383 грн. 23 коп., судові витрати в розмірі 2684 грн. 00 коп.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та її узагальнені доводи
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, 20 червня 2024 року представник ОСОБА_1 адвокат Бикович Ю.В. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 29 квітня 2024 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. При цьому суд першої інстанції під час розгляду справи неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, а висновки викладені у рішенні суду не відповідають обставинам справи.
Вказує, у зв'язку з тим, що 29 квітня 2024 року судом було постановлено ухвалу про закриття провадження у справі в частині вимог про стягнення заборгованості за період з квітня 2017 року по липень 2023 року за централізоване водопостачання та централізоване водовідведення в розмірі 15 673,26 грн за відсутністю предмету спору, а тому нарахування 3% річних та інфляційних втрат в період з листопада 2015 до квітня 2017 року судом є неправомірним, адже були заявлені позивачем з пропуском строку позовної давності про, що було зазначено у відзиві відповідачем.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
Відзив на апеляційну скаргу не надходив, позивач не скористався своїм правом для подачі відзиву.
Позиція суду апеляційної інстанції
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
У порядку ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Згідно з ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до наступного.
Частиною 1 ст. 367 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно з вимогами ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Фактичні обставини справи, встановлені судом
Судом першої інстанції встановлено, що ПрАТ «АК «Київводоканал» здійснює основну діяльність із забору, очищення та постачання води, а також додаткову - каналізація, відведення та очищення стічних вод.
01.10.2015 між ПрАТ «АК «Київводоканал» та ОСОБА_1 укладено договір
№ 0054321 про надання послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення, відповідно до умов якого, ПрАТ «АК «Київводоканал» зобов'язалось своєчасно надавати послуги відповідної якості з централізованого водопостачання та водовідведення (з використанням внутрішньо будинкових систем), а ОСОБА_1 зобов'язалася своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки та на умовах, визначених договором.
Відповідач сплатила заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги перед відповідачем за період з квітня 2017 року по липень 2023 року в розмірі 15 030,43 грн.
Відповідно до розрахунку позивача за період з листопада 2015 року по березень 2017 року несплачена заборгованість за квартирою АДРЕСА_2 по оплаті послуг з централізованого водопостачання та водовідведення становить 402,87 грн., за період з листопада 2015 року по липень 2023 року 3% річних складають 1 937,83 грн., інфляційні втрати 9 383,23 грн.
Перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку (ч.1 ст. 264 ЦК України).
Відповідач оплатила заборгованість за житлово комунальні послуги, а тому за правилами ч.1 ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності перервався, атому позивач обґрунтовано вимагає стягнення 3 % річних в сумі 1937,83 грн. та інфляційних втрат у розмірі 9383,23 грн.
За встановлених обставин суд першої інстанцій дійшов до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права
Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції враховуючи наступне.
Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За ч.2 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
У статті 264 ЦК України передбачено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.
Таким чином, тлумачення статті 264 ЦК України свідчить, що переривання позовної давності можливе виключно в межах самої позовної давності.
Позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за спожиті послуги з централізованого опалення/постачання теплової енергії та гарячого водопостачання починаючи з листопада 2015 року по липень 2023 року, а з позовом звернувся до суду лише 19 жовтня 2023 року. Отже, колегія суддів вважає, що позовна давність щодо стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат за період з 01.11.2015 року по 11.03.2020 року сплила до введення карантину, а тому позовні вимоги у цій частині не підлягають задоволенню.
Однак, колегія суддів, приймає до уваги доводи представника позивача та вважає, що з огляду на те, що Закон України від 30 березня 2020 року N 540-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)", відповідно до якого строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину, - набув чинності 12 березня 2020 року, а від так заява відповідача про застосування наслідків спливу позовної давності підлягає частковому задоволенню судом з урахуванням положень вищенаведеного законодавства, та заборгованість слід рахувати з березня 2020.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про відмову у задоволенні позову в частині вимог про стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат до 12 березня 2017 року житлово- комунальні послуги у зв'язку з пропуском позовної давності.
Отже, стягненню підлягає заборгованість за період з 12 березня 2020 року по 31 липня 2023 року, а саме: 2604,95 грн. - інфляційні втрати та 450,11 грн.- - 3% річних.
Згідно з пунктом 2 частиною першою статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Зважаючи на те, що висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 29 квітня 2024 року в частині позовних вимог ПрАТ «АК «Київводоканал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово комунальні послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих на суму заборгованості підлягає скасуванню з ухваленням у справі в цій частині нового судового рішення про часткове задоволення позовних вимог.
Згідно з підпунктом б), в) пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України постанова суду апеляційної інстанції складається з резолютивної частини із зазначенням нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення; розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Оскільки Київський апеляційний суд дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги, скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення у справі нового судового рішення про часткове задоволення позовних вимог в частині, судові витрати понесені ОСОБА_1 в сумі 363,33 грн. підлягають стягненню з ПрАТ "АК "Київводоканал" на користь ОСОБА_1 .
Керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 382 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу адвоката Биковича Юрія Володимировича представника ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 29 квітня 2024 року та ухвалити нове судове рішення наступного змісту.
Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» 3% річних у розмірі 450 (чотириста п'ятдесят) грн. 11 коп., інфляційні втрати у розмірі 2 604 (дві тисячі шістсот чотири) грн. 95 коп.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 363 (триста шістдесят три) грн. 33 коп.
У задоволенні іншої частини позовних вимог Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, визначених у ч.3 ст.389 ЦПК України.
Головуючий Д.Р. Гаращенко
Судді Є.П. Євграфова
Т.О. Писана