27 лютого 2025 року
м. Київ
апеляційне провадження № 33/824/1552/2025
Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Євграфової Є .П.,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Вишгородського районного суду Київської області
в складі судді Шубочкіної Т. В.
від 27 січня 2025 року
у справі №363/206/25 Вишгородського районного суду Київської області
про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП
громадянина України ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який працює керівником ТОВ «ЛОНТЕРС» (ЄДРПОУ 44394989), місцезнаходження: Київська область, м. Вишгород, вул. Шолуденка, буд. 1 кв. 3,
Постановою Вишгородського районного суду Київської області від 27 січня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним та притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 163-1 КУпАП, накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 85 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 605 гривень 60 копійок.
На дану постанову 28 січня 2025 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову про адміністративне правопорушення скасувати, а провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Вважає, що справа була розглянута поверхнево, без врахування фактичних обставин по справі. Зазначає, що судом першої інстанції не було проаналізовано наявні у справі докази, а його висновок про доведеність вини ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП є необґрунтований.
Окрім цього зазначав, що судом першої інстанції при ухваленні постанови було взято до уваги протокол про адміністративне правопорушення № 3000/10-36-04-02-11 від 20 лютого 2024 року, датою вчинення правопорушення у якому вказано 21 жовтня 2024 року, тобто останній день для накладення стягнення, в розумінні ст. 38 КУпАП, є 21 січня 2025 року. Утім, суд першої інстанції зазначив про акт від 07 листопада 2024 року №55592/10-36-04-05/44394989 й будь-які інші докази до уваги не взяв.
Вказує, що в оскаржуваній постанові відсутні відомості про винесення контролюючим органом податкового повідомлення-рішення на підставі акту камеральної перевірки від 07 листопада 2024 року №55592/10-36-04-05/44394989. За відсутності відомостей про узгоджену суму відшкодування немає підстав для притягнення платника податків за порушення порядку ведення податкового обліку. Відтак, складення протоколу про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП на підставі самого тільки акта камеральної перевірки, є передчасним.
В судове засідання суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність. Подану апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити.
Дослідивши матеріали адміністративної справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступних висновків.
Ухвалюючи оскаржувану постанову, суд першої інстанції виходив з доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.
Апеляційний суд погоджується з таким висновком суду, виходячи з наступного.
З протоколу про адміністративне правопорушення № 3000/10-36-04-02-11 від 20.12.2024, складеного головним державним інспектором відділу контролю за відшкодуванням ПДВ управління оподаткування юридичних осіб ГУ ДПС у Київській області - Чабан С. Г. слідує, що під час проведення камеральної перевірки правомірності нарахування суми бюджетного відшкодування з ПДВ за вересень 2024 року (акт № 07.11.2024 № 55592/10-36-04-05/44394989) в сумі 4 779 512 грн та 6 880 грн в ТОВ «ЛОНТЕРС» (ЄДРПОУ 44394989) місцезнаходження: Київська область, м. Вишгород, вул. Шолуденка, буд. 1 кв. 3, керівником якого є ОСОБА_1 встановлено, що останній вчинив порушення вимог п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.4, п. 200.7, п. 200.9, п. 200.12 ст. 200 Кодексу та Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 28 січня 2016 року №21 (зі змінами та доповненнями), в результаті чого на підставі п. 200.14 ст. 200 Кодексу ТОВ «ЛОНТЕРС» зменшено у бюджетному відшкодуванні податку на додану вартість на рахунок платника у банку у сумі 4 779 512 грн та зменшено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (р. 21) у розмірі 6 880 грн за вересень 2024 року, про що складено акт про результати камеральної перевірки від 07.11.2024 № 55592/10-36-04-05/44394989.
Частиною 2 ст. 9 КУпАП встановлено, що адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
Згідно зі ст. 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
При цьому, орган (посадова особа), відповідно до ст. 252 КУпАП оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Диспозицією ч. 1 ст. 163-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.
Отже, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, у відповідності з вимогами ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинене таке правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доводи апеляційної скарги про те, що у оскаржуваній постанові відсутні відомості про винесення контролюючим органом податкового повідомлення-рішення на підставі акту камеральної перевірки від 07 листопада 2024 року №55592/10-36-04-05/44394989, за відсутності відомостей про узгоджену суму відшкодування, а тому немає підстав для притягнення платника податків за порушення порядку ведення податкового обліку апеляційним судом відхиляються, з огляду на наступне.
Так, згідно з п. 86.7 ст. 86 Податкового кодексу України, у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки (крім документальної позапланової перевірки, проведеної у порядку, встановленому п.п. 78.1.5 п. 78.1 ст. 78 цього Кодексу), вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом'якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки).
Згідно з п.п. 86.7.5 п. 86.7 ст. 86 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу на підставі висновку комісії контролюючого органу з питань розгляду заперечень протягом п'яти робочих днів, наступних за днем прийняття такого висновку комісією і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків, у порядку, визначеному п.п. 86.7.1 цього пункту.
Згідно з п.п. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.
Згідно з п. 56.1 ст. 56 Податкового кодексу України, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
У відповідності з п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Апелянтом не надано належних та достовірних доказів адміністративного оскарження акту № 07.11.2024 №55592/10-36-04-05/44394989 про результати камеральної перевірки правомірності нарахування суми бюджетного відшкодування з ПДВ за вересень 2024 року в сумі 4 779 512 грн та 6 880 грн, з огляду на що, підстави для висновку про те, що грошове зобов'язання вважається неузгодженим, відсутні.
Враховуючи викладене, судом першої інстанції відповідно до ст. 280 КУпАП належним чином встановлено обставини, що мають значення для правильного вирішення цієї справи, та досліджено докази, наявні в матеріалах справи, на підставі яких зроблено обґрунтований висновок про винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.
Підстав для закриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення у діях ОСОБА_1 не встановлено.
Керуючись ст. 294 КУпАП апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Вишгородського районного суду Київської області від 27 січня 2025 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Є. П. Євграфова