28 травня 2025 року Чернігів Справа № 620/14023/24
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Ткаченко О.Є., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за позовом Приватного підприємства «ВУДПАРК» до Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
Приватне підприємство «ВУДПАРК» звернулось до суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області, Державної податкової служби України, в якому просить:
визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління Держаної податкової служби Чернігівської області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відмову у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних від 02.09.2024 за №11717766/37021859 про відмову в реєстрації ПН №11 від 15.05.2024 у зв'язку з наданням копій документів, складених із порушенням;
зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну Приватного підприємства «ВУДПАРК» (Код ЄДРГІОУ 37021859) №11 від 15.05.2024 на загальну суму 1 354 500,00 грн, у тому числі ПДВ 225 750,00 грн, датою її фактичного подання.
Позовні вимоги мотивовано тим, що позивач подав усі необхідні документи та пояснення, які підтверджують реальність здійснення господарської операції по податковій накладній, проте у реєстрації податкової накладної відмовлено, вважає, що оскаржуване рішення ГУ ДПС у Чернігівській області є необґрунтованим, прийняте без урахування первинних документів, що були надані позивачем.
Ухвалою суду від 04.11.2024 прийнято позову заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвалою суду від 28.05.2025 відмовлено у задоволенні клопотання представника Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Чернігівській області про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Представник відповідачів подав відзив на позов, у якому позовні вимоги не визнав, просив відмовити у їх задоволенні та зазначив, що реєстрацію податкової накладної було зупинено, а при розгляді поданих платником документів комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ухвалено рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, оскільки платник податків не надав ОСВ по рах 27 (по пиломатеріалам обрізним - розгорнутий). Рішення про відмову у реєстрації спірної податкової накладної прийнято відповідно до законодавства у встановленій формі, так як позивач не виконав вимог Податкового кодексу України та Порядку №520 щодо підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд установи таке.
Приватне підприємство «ВУДПАРК» зареєстроване у встановленому законом порядку як юридична особа, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено відповідний запис. Основним видом господарської діяльності позивача є 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням (а.с. 128).
15.04.2024 між ПП «ВУДПАРК» (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вінницька дорожньо-будівельна компанія» (покупець) укладено договір купівлі-продажу, згідно з умовами якого продавець зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти товар (пиломатеріал обрізний) (а.с. 8-11).
На підставі вказаного договору позивачем поставлено ТОВ «Вінницька дорожньо-будівельна компанія» пиломатеріал обрізний сосновий, що підтверджується рахунком-фактурою від 09.05.2024 №СФ-0000084, видатковими накладними від 01.06.2024 №РН-0000143, від 05.06.2024 №РН-0000148, від 06.06.2024 №РН-0000149, від 05.07.2024 №РН-0000170, від 06.07.2024 №РН-0000171, від 08.07.2024 №РН-0000172, товарно-транспортними накладними від 01.06.2024 №143/142, від 05.06.2024 №148, від 06.06.2024 №149, від 05.07.2024 №170/176, від 06.07.2024 №171, від 08.07.2024 №172 (а.с. 12-24)
За результатом господарської операції позивачем складено і подано на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних податкову накладну від 15.05.2024 №11 (а.с. 110).
За допомогою програми електронного документообігу 27.05.2024 позивач отримав квитанцію №9141457768, в якій зазначено, що документ збережено, реєстрація зупинена. Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 11.12.2019 №1165 (зі змінами), реєстрація податкової накладної від 15.05.2024 №11 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Обсяг постачання товару/послуги 4407 перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Додатково повідомлено: показник «D»=4.0533%, «Рпоточ»=73996.26 Запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с. 111).
Позивачем направлено пояснення від 21.08.2024 Вих. 01/21-08 та копій документів щодо податкової накладної від 15.05.2024 №11 (а.с. 115).
26.08.2024 Головне управління ДПС у Чернігівській області направило позивачу повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної. Додаткова інформація: не надано ОСВ по рах 27 (по пиломатеріалам обрізним -розгорнутий), 361 (по покупцю - розгорнутий) (а.с. 112-114).
Позивачем направлено повідомлення №2 від 28.08.2024 про надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному державному реєстрі податкових накладних (а.с. 118).
Рішенням комісії ГУ ДПС у Чернігівській області від 02.09.2024 №11717766/37021859 відмовлено в реєстрації податкової накладної від 15.05.2024 №11 в Єдиному реєстрі податкових накладних у зв'язку наданням платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства. Додаткова інформація: не надано ОСВ по рах 27 (по пиломатеріалам обрізним-розгорнутий) (а.с. 119-120).
Не погоджуючись із прийнятим рішенням ПП «ВУДПАРК» оскаржило його в адміністративному порядку, однак рішенням ДПС України від 12.09.2024 №58907/37021859/2 скаргу залишено без задоволення, а рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін (а.с. 121-123, 126).
Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з відповідним позовом за захистом своїх прав та інтересів.
Даючи правову оцінку обставинам справи, суд зважає на таке.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права, обов'язки платників податків та зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI (далі - ПК України).
Згідно з підпунктами «а», «б» пункту 185.1 статті 185 ПК України об'єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.
Своєю чергою датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми пункту 187.1 статті 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», незалежно від дати накладення електронного підпису.
База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 цього Кодексу, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів) (пункт 188.1 статті 188 ПК України).
Згідно з пунктом 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статі 201 ПК України).
Пунктом 201.10 статті 201 ПК України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку-продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
На виконання вказаних норм законодавства позивачем складено та надіслано до контролюючого органу спірну податкову накладну для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Згідно з пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 №341) (далі - Порядок №1246) податкова накладна - це електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
Згідно з пунктом 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, серед іншого, наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.
За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (пункт 13 Порядку №1246).
Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов'язки їх членів визначає Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (далі - Порядок №1165 в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Пунктом 4 Порядку №1165 визначено, що у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.
Відповідно до пункту 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку, показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій.
Згідно з пунктом 6 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено ПН відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Згідно з пунктом 7 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Відповідно до пункту 8 Порядку №1165 платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет.
Пунктом 10 Порядку №1165 передбачено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
Відповідно до пункту 11 Порядку №1165 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів відповідно до Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Мінфіну від 12.12. 2019 №520.
Як встановлено судом, у квитанції від 27.05.2024 №9141457768 контролюючим органом сформовано висновок, що відображена у податковій накладній інформація відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.
Разом з тим, така квитанція не містить податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарських операцій, зазначеної у спірних ПН.
На підтвердження цих обставин, доказів у формі рішення суду не надано, не надано і доказів існування такого рішення.
Своєю чергою у квитанції про зупинення реєстрації спірної податкової накладної в обов'язковому порядку зазначається не лише сам критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, а й вказується розрахований показник за кожним критерієм, якому відповідає платник податку.
У квитанції про зупинення реєстрації спірної ПН даних про розрахунковий показник критерію (їв) ризиковості платника податку не наведений.
Натомість в якості додаткового показника зазначені такі показники як D та Р. Однак такий покажчик не є прийнятним, оскільки розрахункові величини D та P - є ознаками, відповідно до яких перевіряються подані на реєстрацію податкові накладні саме до початку проведення моніторингу, за результатами якого можливе зупинення їх реєстрації. Тобто ці величини ні за яких умов не можуть вважатися показниками критеріїв ризиковості платника податку.
Контролюючим органом не наведено обґрунтування того, що обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов'язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, що свідчить про необґрунтованість такої квитанції.
Нечітке формулювання органом ДПС у вказаній квитанції підстав для зупинення реєстрації податкової накладної з вказівкою про те, що така податкова накладна відповідає вимогам пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку, зумовило необхідність подання позивачем для відповідача тих документів, якими була оформлена відповідна господарська операція.
Наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за №1245/34216, затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №520), який визначає механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пунктів 2-4 Порядку №520 Рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, приймають комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі територіальних органів ДПС (далі - комісія регіонального рівня).
Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі у терміни, визначені пунктом 9 цього Порядку, та надсилає його платнику податку на додану вартість (далі - платник податку) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» і «Про електронні довірчі послуги».
У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.
Згідно з пунктом 5 Порядку №520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі.
Тобто, зазначений у пункті 5 перелік документів є узагальненим та не містить імперативного обов'язку для платника податків, подати всі визначені цим пунктом документи.
З наведеного слідує, що рішення про зупинення реєстрації податкової накладної в апріорі не може містити вичерпного переліку документів, які необхідно подати платнику податків, що призводить до створення штучних передумов для невиконання позивачем вимоги про надання необхідних документів, перелік яких по суті залишається для нього невідомим та призводить до порушення принципу правової визначеності під час зупинення реєстрації податкової накладної, внаслідок чого позивач не може належним чином виконати свої обов'язки щодо реєстрації податкової накладної.
У постанові від 05.01.2021 у справі №640/11321/20 (№К/9901/32767/20) Верховний Суд зазначив, що при вирішенні спорів такої категорії суди попередніх інстанцій з огляду на правове регулювання характер цих відносин мають досліджувати і надавати оцінку змісту оскаржуваного Рішення, змісту протоколу засідання комісій та наданих податковим органом документів, порядку прийняття рішення та повноваженням комісії контролюючого органу (п.53).
У постанові від 03.11.2021 у справі №360/2460/20 Верховний Суд за наслідками аналізу положень Порядку №520 зазначив, що можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.
Суд зазначає, що відповідачами не надано доказів виявлення об'єктивних ознак неможливості здійснення позивачем операції з поставки товару, дані про яку зазначені у податковій накладній, та/або ймовірності уникнення позивачем виконання свого податкового обов'язку, які б свідчили про ризик порушення ним норм податкового законодавства.
Таким чином, відповідачами не доведено, а судом не встановлено наявність підстав для зупинення реєстрації складеної позивачем податкової накладної в ЄРПН.
Позивач, отримавши квитанцію про зупинення спірної податкової накладної, направив до контролюючого органу пояснення, додаткові пояснення та документи на підтвердження реальності здійснення операції, у рамках якої виписана спірна накладна.
Однак, комісія регіонального рівня, розглянувши ці документи, прийняла оскаржуване рішення про відмову в реєстрації податкової накладної у зв'язку з наданням платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства. У додатковій інформації зазначено: «не надано ОСВ по рах 27 (по пиломатеріалами обрізним -розгорнутий)».
У той же час, суд зазначає, що в наданих позивачем до ГУ ДПС у Чернігівській області поясненнях позивач надав відповідні пояснення на підтвердження реальності здійснення операції, у рамках якої виписано спірну накладну, та копії документи на підтвердження обґрунтованості реєстрації спірної податкової накладної, документи, що підтверджують наявність у позивача трудових ресурсів, основних засобів та товарно-матеріальних цінностей, первинні документи на підтвердження придбання таких товарно-матеріальних цінностей, всі первинні документи, які підтверджують господарську операцію щодо поставки товару.
Пунктом 10 Порядку №520 передбачено, що комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання/часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що рішення комісії контролюючого органу повинні містити, як чітку підставу для зупинення реєстрації ПН/РК, так і чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.
Водночас квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної свідчить про наявність у податкового органу підстав вважати здійснену операцію ризиковою, зважаючи на те, що обсяг постачання товару/послуги перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання.
Однак, за змістом витягу з протоколу від 26.08.2024 №117, причиною відмови у прийнятті податкової накладної ПП «ВУДПАРК» зазначено про ненадання ОСВ по рах 27 (по пиломатеріалам обрізним-розгорнутий), 361 (по покупцю-розгорнутий) (а.с. 145).
Суд зазначає, що вказаний протокол не містить посилань щодо прийняття рішення про віднесення ПП «ВУДПАРК» до ризикових платників податків, а прийняття рішення про відмову в реєстрації податкової накладної обумовлене наданням контролюючому органу документів, складених із порушенням законодавства у той час, як підставою для зупинення реєстрації спірних ПН контролюючим органом у квитанціях визначено, що ПП «ВУДПАРК» відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку.
Відтак, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення є необґрунтованим, оскільки факт зупинення реєстрації податкової накладної у ЄРПН не спростовує ані факту здійснення платником податків господарської операції, ані факту наявності дати виникнення саме першої події (постачання товарів/послуг, або отримання коштів), що підтверджується первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна/розрахунок коригування.
Суд звертає увагу на той факт, що недотримання податковим органом вимог законодавства на етапі зупинення реєстрації податкової накладної щодо оформлення квитанції прямо вказує на те, що рішення, яке прийняте на наступному етапі, тобто рішення Комісії про відмову у реєстрації податкової накладної, теж не є законним.
Аналогічна правова позиція висловлена і Верховним Судом у постановах від 22.07.2019 у справі №815/2985/18, від 10.04.2020 у справі №819/330/18.
При цьому суд зауважує, що у даній справі суд не надає оцінку реальності здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом, на підставі яких складено спірна ПН, оскільки це питання повинно досліджуватись під час здійснення податкового контролю шляхом здійснення перевірок та звірок відповідно до вимог ПК України, а тому воно не є предметом судового розгляду у справах щодо оскарження рішень про відмову в реєстрації податкових накладних, які стосуються наявності чи відсутності підстав для зупинення та відмови у реєстрації податкових накладних згідно виключних підстав для вчинення податковим органом таких дій та прийняття рішень, що передбачені податковим законодавством, до числа яких не відноситься встановлення ані контролюючим органом, ані судом реальності господарських операцій поза межами податкового контролю та прийнятими за такими заходами контролю рішеннями.
Своєю чергою при реєстрації податкової накладної фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями. Тому і суд за результатами розгляду справи не робить висновків щодо реальності операцій за участю позивача, а лише оцінює наявність чи відсутність підстав для реєстрації податкової накладної. При цьому суд зазначає, що здійснення моніторингу відповідності ПН/РК критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення такого моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 28.11.2019 №К/9901/17623/19 (справа №1640/2650/18), від 27.04.2020 №К/9901/27904/19 (справа №360/1050/19), від 21.05.2019 №К/9901/7590/19 (справа №0940/1240/18).
За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для визнання протиправними та скасування рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Чернігівській області від 02.09.2024 №11717766/37021859 про відмову в реєстрації податкової накладної від 15.05.2024 №11.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 15.05.2024 №11 датою її фактичного подання, то суд зазначає наступне.
Приписами пункту 20 Порядку №1246 передбачено, що у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.
У даному випадку, зобов'язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних поданої позивачем податкової накладної датою її подання є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, та належним способом захисту порушеного права.
Суд також враховує, що чинним законодавством України покладено на ДПС України обов'язок щодо прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Тобто фіскальному органу надано право вільно обирати одне з двох рішень, яке на його думку є законодавчо обґрунтованим та правильним. А отже «свобода розсуду» фіскального органу, у разі встановлення судом протиправності відмови у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, звужується до єдиного юридично допустимого рішення, в даному випадку рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 11.06.2019 у справі №480/4038/18 та від 28.11.2019 у справі №1640/2650/18.
Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для зобов'язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 15.05.2025 №1, подану ПП «ВУДПАРК», датою її фактичного подання.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України доходить висновку, що позов ПП «ВУДПАРК» необхідно задовольнити повністю.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зважає на таке.
Право на правову допомогу гарантовано статтями 8, 59 Конституції України, офіційне тлумачення яким надано Конституційним Судом України у рішеннях від 16. 11.2000 №13-рп/2000, від 30.09. 2009 №23-рп/2009 та від 11.07. 2013 №6-рп/2013.
Відповідно до положень статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних із розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частин 1, 2 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Згідно із частинами 4 та 5 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
В силу частин 6 та 7 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.
За приписами частини 9 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необгрунтованих заяв і клопотань; безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц вказала про виключення ініціативи суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони. Суд враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Отже, принцип співмірності розміру витрат на професійну правничу допомогу повинен застосовуватися відповідно до вимог частини 6 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності клопотання іншої сторони.
Це означає, що відповідач, як особа, яка заперечує зазначений позивачем розмір витрат на оплату правничої допомоги, зобов'язаний навести обґрунтування на підтвердження його доводів щодо неспівмірності заявлених судових витрат із заявленими позовними вимогами, подавши відповідне клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, а суд, керуючись принципом співмірності, обґрунтованості та фактичності, вирішує питання розподілу судових витрат керуючись критеріями, закріпленими у статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Аналогічні висновки викладені також у постанові Верховного Суду від 09.03.2021 у справі №200/10535/19-а, від 13.03.2025 у справі №275/150/22.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач просить стягнути з відповідачів судові витрати, зокрема, витрати на правову допомогу в сумі 8000,00 грн.
Відповідачі свою думку щодо розміру витрат на правничу допомогу не висловив.
Представником позивача на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу суду надано: копію ордеру на надання правничої (правової) допомоги від 23.10.2024 №1085085; копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю; договір про надання правової допомоги від 23.10.2024, акт виконаних робіт від 23.10.2024, що містить перелік надання юридичних послуг всього на суму 8000,00 грн , платіжну інструкцію кредитового переказу коштів №3269 від 23.10.2024, що підтверджує сплату позивачем АБ «Сніжани Потапової» 8000,00 грн (а.с. 129, 130, 131).
Суд звертає увагу, що вказані вище документи оформлені належним чином, є взаємопов'язаними, містять розрахунок за надані послуги, які віднесені Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 № 5076-VI до правничої допомоги.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява №71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява №72277/01), пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
У пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Lavents v. Latvia» (заява № 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов'язково понесені та мають розумну суму.
Дослідивши документи, враховуючи предмет спору, відсутність заперечень від відповідачів щодо розміру витрат на правничу допомогу, суд дійшов висновку, що розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 8000,00 грн, що заявлений до стягнення з відповідача є обґрунтованим та об'єктивним, пропорційним предмету спору і таким, що підпадає під критерій розумності та підлягає стягненню з відповідачів на користь позивача, по 4000,00 грн з кожного.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки позивачем за подання позову сплачено судовий збір у сумі 3028,00 грн (а.с.7), суд вважає за необхідне стягнути на користь ПП «ВУДПАРК» сплачений судовий збір за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Чернігівській області у сумі 1514,00 грн та за рахунок бюджетних асигнувань ДПС України у сумі 1514,00 грн.
Керуючись статтями 72-74, 77, 134, 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов Приватного підприємства «ВУДПАРК» до Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати рішення комісії ГУ ДПС у Чернігівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 02.09.2024 №11717766/37021859 про відмову в реєстрації податкової накладної від 15.05.2024 №11 в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 15.05.2024 №11, подану Приватним підприємством «ВУДПАРК», датою її фактичного подання.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області на користь Приватного підприємства «ВУДПАРК» судовий збір у розмірі 1514 (одна тисяча п'ятсот чотирнадцять) грн 00 коп. та витрати на правничу допомогу у розмірі 4000 (чотири тисячі) грн 00 коп.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь Приватного підприємства «ВУДПАРК» судовий збір у розмірі 1514 (одна тисяча п'ятсот чотирнадцять) грн 00 коп. та витрати на правничу допомогу у розмірі 4000 (чотири тисячі) грн 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Позивач: Приватне підприємство «ВУДПАРК» (вул.Малиновського, 43, м.Чернігів, Чернігівський р-н, Чернігівська обл., 14020, код ЄДРПОУ 37021859).
Відповідач: Головне управління Державної податкової служби у Чернігівській області (вул.Реміснича, буд.11, м.Чернігів, Чернігівський р-н, Чернігівська обл., 14000, код ЄДРПОУ ВП 44094124).
Відповідач: Державна податкова служба України (Львівська площа, буд.8, м.Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393).
Повний текст рішення суду складено 28 травня 2025 року.
Суддя Ольга ТКАЧЕНКО