27 травня 2025 р. Справа № 480/8779/24
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Опімах Л.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання бездіяльності протиправною, стягнення заробітної плати,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, мотивуючи позовні вимоги тим, що з 1994 року обіймав посаду керівника органу Пенсійного фонду України в м. Охтирка та Охтирському районі, остання займана посада - начальник Управління Пенсійного фонду України в м. Охтирці та Охтирському районі (з 27.01.2016 управління перейменоване на Охтирське об'єднане управління Пенсійного фонду України Сумської області).
04 липня 2018 року позивач був звільнений з посади начальника Охтирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області у зв'язку з реорганізацією відповідно до пункту 4 частини першої статті 83 та пункту 1 частини першої статті 87 Закону України "Про державну службу".
На виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 21.12.2018 у справі № 1840/2917/18 наказом Пенсійного фонду України від 22.12.2018 № 491-о "Про поновлення на посаді ОСОБА_1 " позивача поновлено на посаді начальника Охтирського об'єднаного УПФУ Сумської області з 05 липня 2018 року. Після поновлення на посаді за рішенням суду відповідач не виплачував йому заробітну плату при тому, що ним як керівником Охтирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області було направлено до Південного об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області, яке було правонаступником ліквідованого Охтирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області, належним чином складені та оформлені табелі обліку робочого часу. Наказом Пенсійного фонду України від 05.04.2019 № 135-о "Про звільнення ОСОБА_1 " позивача було повторно звільнено з посади у зв'язку з реорганізацією відповідно до пункту 4 частини першої статті 83 та пункту 1 частини першої статті 87 Закону України "Про державну службу". Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 23.07.2019 у справі № 480/1693/19 ОСОБА_1 був поновлений на посаді начальника Охтирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області з 18.04.2019.
Позивач зазначає, що в період з 01.09.2024 до 30.09.2024 він регулярно приходив на роботу та перебував на робочому місці. Проте відповідач, який є правонаступником Охтирського об'єднаного управління ПФУ в Сумській області, відмовився проводити облік його перебування на роботі в табелі обліку використання робочого часу та не здійснював нарахування та виплату заробітної плати за вказаний період. Вважає таку бездіяльність відповідача протиправною та зазначає, що невиплата заробітної плати за вказаний період порушує його конституційні права та законні інтереси. Просив позов задовольнити.
Відповідач про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі повідомлявся належним чином, але у встановлений строк відзиву на позовну заяву не подав. З огляду на положення ч. 6 ст. 162 КАС України суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами.
Позивач подав відповідь на відзив, в якій зазначив, що дії відповідача не грунтуються на вимогах закону, а тому є протиправними. Просив позов задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві.
Відповідач подав додаткові пояснення у справі, в яких зазначив, що на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2016 р. № 988 "Деякі питання функціонування територіальних органів Пенсійного фонду України" Охтирське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Сумській області реорганізоване шляхом злиття, внаслідок чого посада начальника Охтирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Сумській області скорочена. У зв'язку з припиненням Охтирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Сумській області відповідно до штатного розпису управління посада начальника Охтирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Сумській області відсутня, тому ОСОБА_1 не є працівником Головного управління. Охтирське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Сумській області припинено 29.08.2018, штатний розпис та кошторис видатків на утримання цього управління у грудні 2018 року вже не діяли, а на 2019, 2020, 2021, 2022, 2023, 2024 роки не затверджувалися. Таким чином, позивач не перебуває у трудових відносинах з Головним управлінням, трудову діяльність у зазначеному управлінні не здійснював та не є його працівником, що виключає обов'язок ГУ ПФУ в Сумській області щодо виплати заробітної плати у відносинах публічної служби за період з 01.09.2024 до 30.09.2024 у розмірі 42565,00 грн. Вважає, що порушень вимог чинного законодавства ним не допущено. Просив у задоволенні позову відмовити.
Вивчивши матеріали справи й оцінивши докази у справі, суд вважає, що позов необхідно задовольнити з огляду на таке.
Наказом від 01 серпня 1994 року № 57 ОСОБА_1 призначений на посаду начальника Охтирського міськвідділу Пенсійного фонду за конкурсом. Наказом від 17 травня 2002 року № 31-о ОСОБА_1 призначений на посаду начальника Управління Пенсійного фонду України в м. Охтирка в порядку переведення, а наказом від 27 жовтня 2011 року № 1-о призначений на посаду начальника Управління Пенсійного фонду України в м. Охтирці та Охтирському районі (з 27.01.2016 управління перейменоване на Охтирське об'єднане управління Пенсійного фонду України Сумської області).
04 липня 2018 року позивач був звільнений з посади начальника Охтирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області у зв'язку з реорганізацією відповідно до пункту 4 частини першої статті 83 та пункту 1 частини першої статті 87 Закону України "Про державну службу".
На виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 21.12.2018 у справі № 1840/2917/18 наказом Пенсійного фонду України від 22.12.2018 № 491-о позивача поновлено на посаді начальника Охтирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області з 05 липня 2018 року.
Наказом Пенсійного фонду України від 05.04.2019 № 135-о "Про звільнення ОСОБА_1 " позивач був звільнений з посади у зв'язку з реорганізацією відповідно до пункту 4 частини першої статті 83 та пункту 1 ч. 1 ст. 87 Закону України "Про державну службу".
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 23.07.2019 у справі № 480/1693/19 задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України, Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, третя особа - Національне агентство з питань державної служби, про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середньої заробітної плати: визнано протиправним та скасовано наказ Пенсійного фонду України "Про звільнення ОСОБА_1 " від 05.04.2019 № 135-о, поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника Охтирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області з 18.04.2019 та стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області на користь ОСОБА_1 середню заробітну плату за час вимушеного прогулу у розмірі 34653 грн. 44 коп.
На виконання вказаного рішення суду на підставі наказу Пенсійного фонду України від 25.07.2019 № 332-о ОСОБА_1 був поновлений на посаді начальника Охтирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області з 18.04.2019 (а.с.31).
Позивач проводив облік перебування його на роботі в табелі обліку робочого часу за період з 01.09.2024 до 30.09.2024, який був направлений ним разом із заявою від 20.09.2024 до ГУ ПФУ в Сумській області (а.с.40-42). Проте відповідач не нарахував та не виплатив позивачу заробітну плату за вересень 2024 року.
Суд вважає, що бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо непроведення нарахування та виплати заробітної плати позивачу є необґрунтованою та суперечить вимогам чинного законодавства з огляду на таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
У статті 23 Загальної декларації прав людини, прийнятої і проголошеної резолюцією 217 A (III) Генеральної Асамблеї ООН від 10 грудня 1948 року, закріплено, що кожна людина має право на працю, на вільний вибір роботи, на справедливі і сприятливі умови праці та на захист від безробіття.
Питання оплати праці визначені у главі VII Кодексу законів про працю України.
Так, відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Питання державного і договірного регулювання оплати праці, прав працівників на оплату праці та їх захисту визначається цим Кодексом, Законом України "Про оплату праці" та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до ч. 5 ст. 97, ст. 98 КЗпП України оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються роботодавцем після виконання зобов'язань щодо оплати праці.
Оплата праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, здійснюється на підставі законів та інших нормативно-правових актів України, генеральної, галузевих, регіональних угод, колективних договорів, у межах бюджетних асигнувань та позабюджетних доходів.
Заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата (ч. 1 ст. 115 КЗпП України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про оплату праці" заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.
На підставі ч. 2 ст. 30 цього Закону роботодавець зобов'язаний забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку, крім випадків, передбачених законом.
Відповідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.
Наказом Державного комітету статистики України від 05.12.2008 № 489 "Про затвердження типових форм первинної облікової документації зі статистики праці" затверджені типові форми первинної облікової документації зі статистики праці, серед яких є форма табелю обліку використання робочого часу та табелю обліку робочого часу.
Відтак, враховуючи вищевказані нормативні акти, підставою для нарахування заробітної плати є дані табелю обліку використання робочого часу.
Матеріалами справи підтверджується, що позивач як начальник Охтирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області проводив облік перебування його на роботі в табелі обліку використання робочого часу з 01.09.2024 до 30.09.2024. Табель обліку за вересень 2024 року був надісланий до Головного управління Пенсійного фонду України Сумської області (а.с.40-42).
При цьому нарахування та виплату заробітної плати позивачу з 01.09.2024 до 30.09.2024 не було проведено. У свою чергу, жодних належних та допустимих доказів відсутності позивача на роботі з 01.09.2024 до 30.09.2024 відповідач суду не надав.
Відповідно до п. 12 Прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" у 2024 році заробітна плата державного службовця державного органу, який провів класифікацію посад державної служби, складається з посадового окладу, надбавки за ранг державного службовця, надбавки за вислугу років, місячної або квартальної премії, компенсації за додаткове навантаження та за вакантною посадою, грошової допомоги, що виплачується з наданням щорічної основної оплачуваної відпустки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та інших доплат, передбачених законами України.
Надбавка за вислугу років на державній службі встановлюється на рівні 2 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 30 відсотків посадового окладу.
Норми Закону України "Про державну службу" щодо умов та порядку оплати праці державних службовців застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Питання оплати праці державних службовців на основі класифікації посад у 2024 році регулюються постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2023 р. № 1409. Так, з метою упорядкування умов оплати праці державних службовців державних органів на основі класифікації посад Кабінет Міністрів України постановив затвердити, зокрема, схему посадових окладів на посадах державної служби з урахуванням сімей і рівнів посад, юрисдикції та типів державних органів у 2024 році.
Відповідно до цієї постанови з 01.01.2024 позивач мав посадовий оклад у розмірі 21536 грн, розмір надбавки за вислугу років - 6461 грн (21536x30%), розмір надбавки до посадового окладу за 5 ранг державного службовця - 600 грн, разом - 28597 грн.
25 квітня 2023 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 391 "Деякі питання оплати праці працівників державних органів та органів місцевого самоврядування під час воєнного стану", відповідно до якої з 01.01.2024 позивач мав посадовий оклад у розмірі 32304 грн (21536 грн x коефіцієнт 1,5), розмір надбавки за вислугу років - 9691 грн (32304 грн x 30%), розмір надбавки до посадового окладу за 5 ранг державного службовця - 600 грн, разом - 42565 грн.
Отже, Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області повинно здійснити нарахування та виплату позивачу заробітну плату з урахуванням постанови КМУ від 18 січня 2017 року № 15 "Питання оплати праці працівників державних органів", постанови КМУ від 29 грудня 2023 р. № 1409 "Питання оплати праці державних службовців на основі класифікації посад у 2024 році", постанови КМУ від 25 квітня 2023 р. № 391 "Деякі питання оплати праці працівників державних органів та органів місцевого самоврядування під час воєнного стану" з 01.09.2024 до 30.09.2024 в сумі 42565,00 грн. Сума заробітної плати ОСОБА_1 підлягає виплаті з відрахуванням обов'язкових податків, зборів, платежів.
При цьому суд не враховує посилання відповідача на те, що позивач не перебуває у трудових відносинах з Головним управлінням Пенсійного фонду України в Сумській області, як на підставу ненарахування та невиплати йому заробітної плати, оскільки Пенсійний фонд України на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 23.07.2019 у справі № 480/1693/19 видав наказ від 25.07.2019 № 332-о, яким поновив ОСОБА_1 на посаді начальника Охтирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області.
Крім того, враховуючи постанову Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2016 р. № 988 "Деякі питання функціонування територіальних органів Пенсійного фонду України" зі змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2018 р. № 5, а також те, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 № 628 "Деякі питання функціонування органів Пенсійного фонду України" до Головного управління були приєднані територіальні управління Пенсійного фонду України Сумської області, зокрема і Південне об'єднане управління Пенсійного фонду України в Сумській області, а 18.06.2019 юридичну особу - Південне об'єднане управління Пенсійного фонду України Сумської області - припинено, саме ГУ ПФУ в Сумській області є правонаступником як Південного об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області, так і Охтирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Враховуючи, що відповідач, не виплативши позивачу заробітну плату за період з 01.09.2024 до 30.09.2024, не дотримався вимог Кодексу законів про працю України, Закону України "Про оплату праці", така бездіяльність не може відповідати приписам ч. 2 ст. 2 КАС України, а тому позовні вимоги про стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області на користь ОСОБА_1 заробітної плати у відносинах публічної служби за період з 01.09.2024 по 30.09.2024 включно в сумі 42565,00 грн є обгрунтованими та підлягають задоволенню.
Що стосується вимоги позивача допустити рішення до негайного виконання, суд зазначає, що відповідно до п. 2 ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць. Суд, який ухвалив рішення, за заявою учасників справи або з власної ініціативи може ухвалою в порядку письмового провадження або зазначаючи про це в рішенні звернути до негайного виконання рішення у разі стягнення всієї суми боргу при присудженні платежів, визначених пунктами 1 і 2 частини першої цієї статті.
У даному випадку суд ухвалив рішення про присудження позивачу виплати заробітної плати у відносинах публічної служби за вересень 2024 року, що відповідає вимогам статті 371 КАС України. Тому суд вважає необхідним рішення в цій справі звернути до негайного виконання.
Що стосується вимоги позивача встановити судовий контроль за виконанням рішення суду в цій справі, суд зазначає, що позивач не навів обґрунтування необхідності застосування ч. 1 ст. 382 КАС України та не надав жодного доказу на підтвердження того, що відповідач буде ухилятися від виконання судового рішення. Тому у суду немає підстав для встановлення судового контролю за виконанням рішення в цій справі.
Керуючись статтями 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (40009, м. Суми, вул. Степана Бандери, 43, ідентифікаційний код 21108013) про визнання бездіяльності протиправною, стягнення заробітної плати - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, пов'язану з невиплатою заробітної плати у відносинах публічної служби начальнику Охтирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області ОСОБА_1 за період з 01.09.2024 по 30.09.2024 включно.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області на користь начальника Охтирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області ОСОБА_1 заробітну плату у відносинах публічної служби за період з 01.09.2024 по 30.09.2024 включно в сумі 42565 грн 00 коп. (сорок дві тисячі п'ятсот шістдесят п'ять гривень).
Рішення суду звернути до негайного виконання.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Л.М. Опімах