28 травня 2025 року м. Рівне №460/8874/24
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Поліщук О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛІМ ТРЕЙД ГРУП" до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинення певних дій,
Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛІМ ТРЕЙД ГРУП» (далі - позивач) звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області (далі - відповідач-1), Державної податкової служби України (далі - відповідач-2), в якому просить суд:
визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Рівненській області № 11393113/44922559 від 11.07.2024 Комісії з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;
зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подану Товариством з обмеженою відповідальністю "ЛІМ ТРЕЙД ГРУП" накладну № 11 від 22.04.2024.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН.
Заявлені позовні вимоги обґрунтовані тим, що Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІМ ТРЕЙД ГРУП» на виконання вимог п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України складено податкову накладну № 11 від 22.04.2024. Проте, контролюючим органом зупинено реєстрацію вказаної податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до п.201.16 ст. 201 Податкового кодексу України. Обсяг постачання товару/послуги 49.41, перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Відповідачем запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Позивач зазначає, що ним було надано з поясненнями усі необхідні документи, які підтверджують реальність здійснення господарської операції по вказаній податковій накладній. Проте, такі документи не взяті до уваги відповідачем та прийнято спірне рішення про відмову в реєстрації вищевказаної податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних. Позивач вважає, що оскаржуване ним рішення контролюючого органу є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, з огляду на що, просить суд задовольнити позов у повному обсязі.
23.08.2024 через підсистему «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідачі зазначають про безпідставність покликання позивача на те, що ним надано до контролюючого органу документи і пояснення, яких було цілком достатньо для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. Так, платником податку при поданні накладної не було надано достатніх документів для підтвердження реальності здійсненої господарської операції, зокрема, підставою для відмови у реєстрації податкової накладної № 11 від 22.04.2024 стало не надання конкретних документів, а саме: актів наданих послуг щодо оренди офісу, платіжні документи/банківські виписки, ОСВ 361, 631, акти звірки, платіжні доручення за надані послуги. З огляду на вказане, комісією Головного управління ДПС у Рівненській області прийнято рішення, в якому зазначено, яких саме документів, визначених Порядком, не надано позивачем. Відповідачі вважають своє рішення обґрунтованим, оскільки платником податків не надано всіх документів, які засвідчують факт здійснення господарської операції за податковою накладною, у реєстрації якої відмовлено згідно Порядку з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 на підставі критеріїв ризиковості операції. Відповідачі зауважують, що при прийнятті спірного рішення діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. З наведених у відзиві підстав, просять суд відмовити у задоволенні позову.
ЗАЯВИ, КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.
Ухвалою суду від 13.08.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі відповідно достатті 262 Кодексу адміністративного судочинства України(далі - КАС України) в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до вимог частини четвертої статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цьогоКодексурозгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ ТА ЗМІСТ ПРАВОВІДНОСИН.
Розглянувши матеріали, повно та всебічно з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, надавши оцінку всім аргументам учасників справи, судом встановлено наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛІМ ТРЕЙД ГРУП» (ідентифікаційний код 44922559) є платником податків, в тому числі платником ПДВ з індивідуальним податковим номером 449225517209.
Основним видом економічної діяльності Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛІМ ТРЕЙД ГРУП" за КВЕД є: 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту.
Також позивач здійснює такі види економічної діяльності як: 45.11 Торгівля автомобілями та легковими автотранспортними засобами; 45.19 Торгівля іншими автотранспортними засобами; 45.20 Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів; 45.32 Роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів; 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; 46.69 Оптова торгівля іншими машинами й устаткованням; 46.72 Оптова торгівля металами та металевими рудами; 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; 46.74 Оптова торгівля залізними виробами, водопровідним і опалювальним устаткованням і приладдям до нього; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 52.10 Складське господарство; 52.24 Транспортне оброблення вантажів; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 77.11 Надання в оренду автомобілів і легкових автотранспортних засобів; 77.12 Надання в оренду вантажних автомобілів
25.03.2024 між ТОВ «АССТРА УКРАЇНА» (Замовник) та ТОВ «ЛІМ ТРЕЙД ГРУП» (Виконавець) укладено договір про надання транспортно-експедиційних послуг у міжнародному автомобільному сполученні № AUP 072-01.24.
Відповідно до п.1.1. договору Виконавець зобов'язується від свого імені та за рахунок Замовника укласти один або декілька договорів перевезень в міжнародному автомобільному сполученні, тим самим організувавши та забезпечивши транспортування вантажів Замовника (або його контрагентів) відповідно до його письмових вказівок-доручень, які оформляються у вигляді транспортних замовлень та стають невід'ємною частиною Договору, а Замовник в свою чергу, зобов'язується сплатити Виконавцю винагороду за виконання згаданого доручення.
Згідно п. 2.1. договору Замовник інформує Виконавця про терміни та обсяги майбутніх перевезень, кількість та багажний тип рухомого складу. Інформація передається факсимільним зв'язком у вигляді транспортного замовлення.
У відповідності до п.2.1 Договору між ТОВ «АССТРА УКРАЇНА» та ТОВ «ЛІМ ТРЕЙД ГРУП» погоджено транспортне замовлення № 20240325-1745 на перевезення вантажу по маршруту MALINIVKA/UKRAIN - VERONA/ITALY.
На виконання транспортного замовлення № 20240325-1745 ТОВ «ЛІМ ТРЕЙД ГРУП» залучило до організації перевезення фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 відповідно до укладеного договору № 76 про організацію міжнародних перевезень вантажів від 27.11.2023.
Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 відповідно до умов договору було організовано перевезення по маршруту MALINIVKA/UKRAIN - VERONA/ITALY.
За результатами наданих ТОВ «ЛІМ ТРЕЙД ГРУП» експедиційних послуг між ТОВ «АССТРА УКРАЇНА» та ТОВ «ЛІМ ТРЕЙД ГРУП» підписано акт надання послуг № 176 від 22.04.2024.
За результатами наданих фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 експедиційних послуг між останньою та ТОВ «ЛІМ ТРЕЙД ГРУП» підписано акт надання послуг № 34 від 22.04.2024.
У зв'язку із здійсненням цієї господарської операції, а саме на дату надання ТОВ «АССТРА УКРАЇНА» послуг перевезення відповідно до акту надання послуг № 176 від 22.04.2024, на виконання вимог пункту 201.1. статті 201 Податкового кодексу України, ТОВ «ЛІМ ТРЕЙД ГРУП» була подана на реєстрацію податкова накладна № 11 від 22.04.2024 на загальну суму 165 290,00 грн в т.ч. ПДВ 290 грн.
17.06.2024 позивач отримав квитанцію № 9165354049 про зупинення реєстрації вказаної податкової накладної у зв'язку з тим, що обсяг постачання товару/послуги 49.41, перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Додатково повідомлено: показник "D"=3.5522%, "Р"=0. Запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
У зв'язку з цим, ТОВ «ЛІМ ТРЕЙД ГРУП» було подано контролюючому органу повідомлення № 2 від 08.07.2024 про надання пояснень та копій документів щодо податкової накладної/розрахунків коригування, реєстрацію якої зупинено для підтвердження факту здійснення перевезення в частині зупинення реєстрації податкової накладної № 11 від 22.04.2023 до якого долучено 13 додатків.
У поясненнях зазначено, що ТОВ «ЛІМ ТРЕЙД ГРУП» на постійній основі надає транпортно-екпедиторські послуги (код 49.41. згідно КВЕД ДК009:2010). Для провадження вищезазначеної діяльності ТОВ «ЛІМ ТРЕЙД ГРУП» орендує офісне приміщення за адресою: Волинська обл., Луцький р-н, м. Луцьк, вул. Зв'язківців , буд. 1Б, оф. 11, 5, що підтверджує договір оренди нежитлового приміщення № ДГ-14 від 18.07.2023. Товариство забезпечено трудовими ресурсами - чисельність працюючих - 3 особи (з них 2 - менеджери з логістики, що підтверджено щоквартальним податковим розрахунком сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків-фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску). Оклад менеджерів з логістики становить 12500,00 грн 29 квітня 2024 року, що підтверджує наказ про затвердження штатного розпису № 2-K від 29.04.2024. На сьогодні всі логісти працюють та отримують заробітну плату згідно вищезазначеного окладу. Між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІМ ТРЕЙД ГРУП» та Товариством з обмеженою відповідальністю «АССТРА УКРАЇНА» («Замовник») було укладено договір про надання транспортно-експедиторських послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом № AUP 072-01.24 від 25.03.2024. Згідно п. 2.1 Договору надання експедиторських послуг було оформлено Заявкою на надання транспортно-експедиторських послуг перевезенню вантажів автомобільним транспортом № 20240325-1745 від 27.03.2024, Актом про надання послуг № 176 від 22.04.2024 та CMR № 065680 від 01.04.2024. Дата вивантаження авто стала першою подією і на підставі акту наданої послуги було складено податкову накладну № l1 від 22.04.2024 реєстрація якої зупинена.
Для надання даної послуги ТОВ «ЛМ ТРЕЙД ГРУП» залучило підрядників. З ФОП ОСОБА_1 було укладено договір № 76 про організацію міжнародних перевезень вантажів біля 27.11.2023.
Для отримання послуг було підписано заявку № В4Й00149 від 27.03.2024. Здійснення перевезення підтверджується Актом наданих послуг № 34 від 22.04.2024. Для оплати перевезення було виставлено рахунок на оплату № IB00-000034 від 22.04.2024, по якому була здійснена оплата, що підтверджується банківською випискою від 03.05.2024 та Платіжною інструкцією № 541 від 03.05.2024.
Рішенням комісії Головного управління ДПС у Рівненській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Комісія) № 11393113/44922559 від 11.07.2024 було відмовлено в реєстрації податкової накладної № 11 від 22.04.2024.
Підставами для відмови у реєстрації вказаних податкових накладних у наведених рішеннях зазначено: "Прийнято рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у зв'язку наданням платником податку копій документів, складених з порушенням законодавства". У графі "Додаткова інформація" зазначено «не надано акти наданих послуг щодо оренди офісу, платіжні документи/банківські виписки, ОСВ 361,631, акти звірки, платіжні доручення за надані послуги».
Дане рішення було оскаржено позивачем в адміністративному порядку, шляхом подання до Державної податкової служби України скарги, з долученням до неї всіх документів, які було направлено до Комісії ГУ ДПС у Рівненській області, а також додатково надано акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.04.2024, від 31.05.2024, від 28.06.2024 по договору оренди нежитлового приміщення № ДГ-14 від 01.08.2023; акт звірки взаєморозрахунків між ТОВ «ЛІМ ТРЕЙД ГРУП» та ТОВ «АССТРА УКРАЇНА» від 30.06.2024; оборотно-сальдову відомість по рахунку 361, банківську виписку за 12.07.2024; платіжну інструкцію № 2120 від 12.07.2024; акт звірки взаєморозрахунків між ТОВ «ЛМ ТРЕЙД ГРУП» та ФОП ОСОБА_1 ; оборотно-сальдову відомість по рахунку 631.
За результатами розгляду скарги ТОВ «ЛМ ТРЕЙД ГРУП» Державною податковою службою України було прийнято рішення за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку в Єдиному реєстрі податкових накладних № 47458/44922559/2 від 29.07.2024, яким залишено скаргу без задоволення, а рішення № 11393113/44922559 від 11.07.2024 без змін.
Не погоджуючись з рішенням комісії Головного управління ДПС у Рівненській області № 11393113/44922559 від 11.07.2024 та вважаючи його протиправним, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН ТА ВИСНОВКИ СУДУ.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України № 2755-VI від 02.12.2010 (далі Податковий кодекс України або ПК України).
За правилами п.185.1 ст.185 ПК України операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, є об'єктом оподаткування податком на додану вартість.
Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми п.187.1 ст.187 ПК Українивважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК Українипри здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.
Відповідно до пункту 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010 (далі - Порядок № 1246) після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності кваліфікованого електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України "Про електронні довірчі послуги", «;Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Відповідно до пункту 13 Порядку № 1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція). Аналогічні приписи наведені у пункті 201.16 статті 201 ПК України, згідно з якими реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінету Міністрів України.
Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов'язки їх членів визначено Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165, який набрав чинності з 01.02.2020 (далі - Порядок № 1165).
Відповідно до пунктів 4, 5 Порядку № 1165, у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі. Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
Згідно з пунктами 6, 7, 10, 11 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
У разі, коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Так, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:
1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;
2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;
3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів відповідно до Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Мінфіну від 12 грудня 2019 р. № 520.
Як встановлено судом, реєстрацію податкової накладної № 11 від 22.04.2024 позивача зупинено з тих підстав, що обсяг постачання товару/послуги 49.41 перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.
У квитанції запропоновано надати пояснення та копії документів, щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Оцінюючи наведені в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної підстави контролюючого органу, суд зазначає, що перелік критеріїв ризиковості здійснення операцій міститься в Додатку 3 до Порядку № 1165.
Пунктом 1 зазначеного Додатку, передбачено такий критерій ризиковості здійснення операцій як: Обсяг постачання товару/послуги згідно з кодом УКТЗЕД/Державного класифікатора продукції та послуг/умовним кодом такого товару, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов'язань, яку/який подано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі за відсутності такого товару/послуги згідно з кодом УКТЗЕД/Державного класифікатора продукції та послуг/умовного коду товару у врахованій таблиці даних платника податку.
Так, у Квитанції контролюючий орган вказав на те, що обсяг постачання товару/послуги 43.99 перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій; показник D = 3,5552%, Р = 0.
Суд зауважує, що відповідачами в порушення частини другої статті 77 КАС України не надано суду доказів на підтвердження обставин щодо перевищення обсягу постачання величини залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, належної мотивації таких висновків не наведено. Якою саме була величина залишку обсягу придбання такого товару та в який спосіб і на підставі яких документів вона була визначена, відповідачами суду не доведено, належними та достовірними доказами не підтверджено.
Наказом Міністерства фінансів України № 520 від 12.12.2019, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за № 1245/34216, затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 520), який визначає механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пунктів 2-4 Порядку № 520, рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, приймають комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі територіальних органів ДПС (далі - комісія регіонального рівня).
Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у терміни, визначені пунктом 9 цього Порядку, та надсилає його платнику податку на додану вартість (далі - платник податку) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу таЗаконів України «Про електронні документи та електронний документообіг'і «;Про електронні довірчі послуги».
У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.
Пунктом 5 Порядку № 520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:
договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;
розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Наведена норма визначає перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, який не є вичерпним та не передбачає необхідності надання платником податку усіх документів згідно такого переліку.
Тобто, наданню підлягають лише ті документи, які безпосередньо стосуються предмета розгляду господарської операції, згідно якої оформлено податкову накладну.
Пунктом 6 Порядку № 520 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.
Відповідно до пункту 10 Порядку № 520, Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання / часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Суб'єкти владних повноважень, ухвалюючи рішення, якими, зокрема, обмежуються права платника податків, повинні уникати надмірного формалізму. Обсяг документів, які надаються платниками податку на додану вартість з метою усунення сумнівів у контролюючих органів щодо легальності відповідної операції за наслідками якої складено податкову накладну, яку подано для реєстрації якої в ЄРПН і, хоч і є визначеним у Порядку № 520, проте завжди є унікальним та залежить від організації господарських взаємовідносин між суб'єктами господарювання, змісту договірних відносин між такими, а також особливостями законодавчого врегулювання діяльності тієї чи іншої сфери бізнесу. Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості актів індивідуальної дії призводить до їх протиправності. При цьому, допущені державним органом помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються, як і не можуть покладати на таких осіб тягар відповідальності.
Верховний Суд у постанові від 03.11.2021 у справі № 360/2460/20 за наслідками аналізу положень Порядку № 520 зазначив, що можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.
Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, обґрунтованості та вмотивованості акту індивідуальної дії призводить до його протиправності. Аналогічна правова позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема, у постановах від 17.11.2023 у справі № 420/3798/20, від 03.10.2023 у справі № 380/4146/22, від 20.09.2023 у справі № 260/2595/21, від 29.06.2023 у справі № 500/2655/22, від 21.02.2023 у справі № 2240/3271/18.
При цьому, Верховний Суд у постанові від 05.01.2021 у справі № 640/11321/20 зазначив, що незважаючи на те, що затверджена Порядком № 1165 форма рішення, яка не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності критеріям ризиковості, не скасовує обов'язок податкового органу у доказуванні, передбачений ч.2 ст.77 КАС України.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, податкова накладна № 11 від 22.04.2024 була складена у зв'язку із настанням першої події, а саме надання послуг перевезення відповідно до акту наданих послуг № 176 від 22.04.2024, при цьому позивачем були надані для контролюючого органу відповідні пояснення та документи на підтвердження реальності здійснення такої господарської операції.
Зокрема, на підтвердження надання послуг позивачем було надано контролюючому органу такі документи: договір про надання транспортно-експедиторських послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом № AUP 072-01.24 від 25.03.2024, заявка на надання транспортно-експедиторських послуг перевезенню вантажів автомобільним транспортом № 20240325-1745 від 27.03.2024, акт про надання послуг № 176 від 22.04.2024, CMR № 065680 від 01.04.2024, договір № 76 про організацію міжнародних перевезень вантажів від 27.11.2023, заявка № BL-00149 від 27.03.2024, акт надання послуг № 34 від 22.04.2024, рахунок на оплату № ІВ-000034 від 22.04.2024, банківську виписку від 03.05.2024, платіжну інструкцію № 541 від 03.05.2024, а також додатково надано акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.04.2024, від 31.05.2024, від 28.06.2024 по договору оренди нежитлового приміщення № ДГ-14 від 01.08.2023, акт звірки взаєморозрахунків між ТОВ «ЛІМ ТРЕЙД ГРУП» та ТОВ «АССТРА УКРАЇНА» від 30.06.2024, оборотно-сальдову відомість по рахунку 361, банківську виписку за 12.07.2024; платіжну інструкцію № 2120 від 12.07.2024; акт звірки взаєморозрахунків між ТОВ «ЛМ ТРЕЙД ГРУП» та ФОП ОСОБА_1 ; оборотно-сальдову відомість по рахунку 631.
Проте, відповідачем-1 на підставу відмови у реєстрації податкової накладної зазначено надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, разом з тим у графі «Додаткова інформація» Рішення № 11393113/44922559 від 11.07.2024 зазначено про не надання конкретних документів, а саме: актів наданих послуг щодо оренди офісу, платіжні документи/банківські виписки, ОСВ 361, 631, акти звірки, платіжні доручення за надані послуги.
Оцінюючи оскаржуване рішення суд констатує, що відповідачем-1 як підставу відмови у реєстрації податкової накладної в ньому обрано (проставлено відповідну відмітку) - надання платником податку документів, складених із порушенням законодавства, при цьому не зазначено жодної інформації про те, які саме документи, що були надані позивачем разом з поясненнями не відповідають законодавству, а у додатковій інформації наведено іншу підставу, а саме відсутність актів наданих послуг щодо оренди офісу, платіжні документи/банківські виписки, ОСВ 361, 631, акти звірки, платіжні доручення за надані послуги, що вказує на те, що оскаржуване рішення суб'єкта владних повноважень містить суперечливу інформацію, щодо підстав його прийняття.
Суд зазначає, що такі доводи відповідача є безпідставними, адже спростовуються доказами наявними в матеріалах справи та долученими відповідачу до повідомлення про надання пояснень та скарги, з яких вбачається, що позивачем надавалися всі необхідні документи для реєстрації податкової накладної.
При цьому, посилання у спірному рішенні на відсутність актів наданих послуг щодо оренди офісу, платіжні документи/банківські виписки, ОСВ 361, 631, акти звірки, платіжні доручення за надані послуги не відповідає фактичним обставинам справи та сутності господарської операції у відповідності до якої було сформовано податкову накладну, позаяк за різними господарськими операціями можуть складатися і різні первинні документи, а тому необхідність складання тих чи інших первинних документів та можливість їх подання податковому органу залежить перш за все від сутності господарських операцій.
Так, у ході розгляду справи судом встановлено, що позивач надавав контролюючому органу не лише усі документи первинного бухгалтерського обліку на підтвердження міжнародних перевезень вантажів, які підтверджують та розкривають суть, внутрішню сторону господарської операції, на виконання яких складено податкову накладну № 11 від 24.04.2024, з якою законодавство пов'язало виникнення обов'язку по складанню та реєстрації у ЄРПН податкових накладних, але і документи, які засвідчили наявність у позивача матеріально-технічних та трудових ресурсів для здійснення послуг, при цьому відповідачами не було надано і судом не було здобуто доказів того, які б спростовували відомості наданих позивачем документів.
Слід зазначити, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. Предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.
Висновки аналогічного змісту викладено у постановах Верховного Суду від 16.02.2023 у справі № 380/7648/22, від 01.02.2023 у справі № 140/506/22, від 07.12.2022 у справі № 500/2237/20.
Аналіз спірної податкової накладної свідчить про її відповідність тим вимогам, які до неї висуваються у п.201.1 ст.201 ПК Українита унаказі Міністерства фінансів України № 1307 від 31.12.2015р. «Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної», і відповідачі не вказують на наявність будь-яких недоліків форми та змісту зазначеної накладної.
Відтак, суд дійшов висновку, що не надання відповідачами доказів того, що документи, подані позивачем, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, свідчить про протиправність рішення, у зв'язку з чим, рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 11393113/44922559 від 11.07.2024, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 11 від 24.04.2024 в Єдиному реєстрі податкових накладних, є протиправним та підлягає скасуванню.
Стосовно вимоги позивача зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 11 від 24.04.2024, суд виходить з такого.
Відповідно до ч.3 ст.245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
З метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій щодо остаточного вирішення спору між сторонами, суд дійшов висновку про необхідність зобов'язання Державної податкової служби України зареєструвати податкову накладну № 11 від 24.04.2024 в Єдиному реєстрі податкових накладних.
За приписами підпункту 14.1.60 пункту14.1 статті 14 ПК України, єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.
Відповідачами у своєму відзиві підтверджено, що обов'язок з реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних у випадку визнання протиправним та скасування рішень про відмову реєстрації податкових накладних/розрахунків коригувань покладається саме на Державну податкову службу України, як центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.
Рішення суду має бути не тільки законним та обґрунтованим, воно повинно бути ще й ефективним у захисті порушених прав, свобод та інтересів, а тому вважає, що покладання на відповідача-2, як на єдину уповноважену на такі дії особу, обов'язку зареєструвати вказану податкову накладну в ЄРПН, не вважатиметься втручанням у його дискреційні повноваження, адже за встановлених фактичних обставин для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної позивачем було виконано умови, визначені законом, та прийняття рішення щодо реєстрації такої податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних у даному випадку не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права.
Судом враховано, що Податковим кодексом України визначено правові наслідки відсутності факту реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Така податкова накладна не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.
Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних, у свою чергу, є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.
Таким чином, відсутність реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних впливає на правовий стан платників податків. Покупець товарів позбавляється права на формування податкового кредиту за рахунок відповідних сум, а продавець може зазнати небажаних для нього наслідків у вигляді проведення його позапланової перевірки.
З огляду на це, правовідносини щодо реєстрації податкових накладних у Єдиному державному реєстрі податкових накладних і, зокрема, щодо безпідставного неприйняття податкових накладних для їх реєстрації, є предметом розгляду в адміністративних судах.
Разом з тим, визначаючи дату, якою слід зареєструвати спірну податкову накладну, суд керується вимогами пунктів 19 та 20 Порядку № 1246, згідно з якими у разі надходження до ДПС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому, датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.
Таким чином, на переконання суду, з метою повного та належного захисту порушеного права позивача та задля недопущення порушення прав контрагента позивача, який на підставі вказаної податкової накладної, має право сформувати податковий кредит, та інших контрагентів по ланцюгу господарських операцій, слід зобов'язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 11 від 24.04.2024 датою її подання на реєстрацію.
Згідно з частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Разом з тим, Європейський Суд з прав людини у рішенні від 01.07.2003 по справі «Суомінен проти Фінляндії» вказує, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
У рішенні від 19.06.2001 по справі «Звежинський проти Польщі» Європейський суд з прав людини підкреслив, що, розглядаючи питання, які мають загальний інтерес, органи державної влади повинні діяти коректно і дуже послідовно (рішення у справі «Беєлер проти Італії»). Крім того, як охоронець громадського порядку держава має моральне зобов'язання бути взірцевою, вона повинна стежити за тим, щоб такими були й державні органи, що захищають публічний порядок (пункт 73).
Принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень має на увазі, що рішення має бути прийняте з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.
Відповідачем-1 не доведено правомірності оскаржуваного рішення № 11393113/44922559 від 11.07.2024 у порядку статті 77 КАС України, за таких обставин права позивача підлягають судовому захисту як шляхом визнання протиправним та скасування такого рішення суб'єкта владних повноважень, так і шляхом зобов'язання ДПС України зареєструвати податкову накладну № 11 від 24.04.2024 в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Висновки суду у даній справі узгоджуються із висновками Верховного Суду, викладеними в його постановах від 02.04.2019 у справі № 822/1878/18 та від 18.07.2019 у справі № 1740/2004/18.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що встановлені у справі обставини підтверджують позицію позивача, покладену в основу позовних вимог, а тому позов належить задовольнити повністю.
РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.
За правилами частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Так, за подання даного адміністративного позову сплачено судовий збір в сумі 3028,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 780 від 05.08.2024, яка знаходиться в матеріалах справи, а тому судові витрати позивача в частині сплаченого судового збору підлягають відшкодуванню в рівних частинах обома відповідачами, до яких задоволені позовні вимоги позивача.
Визначаючись щодо наявності правових підстав для стягнення витрат на правничу допомогу, суд виходить із наступного.
Відповідно до статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частини першої статті 134 КАС України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (частина друга статті 134 КАС України).
За правилами частини третьої статті 134 КАС України, для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Разом з тим, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина четверта статті 134 КАС України).
Проте, принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката визначено частиною п'ятою статті 134 КАС України, тобто розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 134 КАС України).
Відповідно до частини сьомої статті 134 КАС України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Отже, при оцінці розміру витрат суд застосовує ряд критеріїв (дійсність, обґрунтованість, розумність, реальність, пропорційність, співмірність) та факти на підтвердження таких критеріїв (складність справи, значення справи для сторін, фінансовий стан сторін, ринкові ціни адвокатських послуг тощо).
При цьому, процесуальним законодавством передбачено механізм зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката шляхом подання відповідного клопотання.
При визначенні суми відшкодування судових витрат, суд має виходити з критерію обґрунтованих дій позивача, а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та запровадження певних запобіжників від можливих зловживань з боку учасників судового процесу та осіб, які надають правничу допомогу, зокрема, неможливості стягнення необґрунтовано завищених витрат на правничу допомогу.
Позивач просить суд стягнути з відповідачів на його користь витрати, пов'язані з наданням професійної правничої допомоги в сумі 7000,00 гривень.
Так, на підтвердження фактично витрат на професійну правничу допомогу представником позивача надано суду:
договір про надання правничої допомоги № Д01/08/24-1 від 01.08.2024, акт приймання-передачі наданих послуг від 05.08.2024 до договору про надання правничої допомоги № Д01/08/24, рахунок-фактуру № 05/08/24-1 від 05.08.2024, платіжну інструкцію № 781.
Суд зазначає, що при вирішенні питання щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу адвоката, суд враховує обсяг фактично наданих адвокатом послуг, складність справи, співмірність обсягу цих послуг із розміром заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу.
В той же час, у постанові Верховного Суду від 30.09.2020 у справі № 201/14495/16-ц міститься висновок про те, що розглядаючи питання стягнення витрат на правничу допомогу адвоката, суд має право самостійно визначати розмір таких витрат, виходячи з критерію розумної необхідності та співмірності, враховуючи характер виконуваної адвокатом роботи / послуг, складність виконуваної роботи / послуг, їх значимості, складності категорії справи тощо
З огляду на правову позицію Верховного Суду наведену у додатковій постанові від 05.09.2019 по справі № 826/841/17, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, за наявності заперечень іншої сторони, з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої постановлено рішення, всі її витрати на правничу допомогу, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документа, витрачений адвокатом час тощо, є неспівмірними у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 по справі № 755/9215/15-ц вказано, що при визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд також враховує чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим, а також критерій розумності їх розміру, приймає до уваги конкретні обставини справи.
Крім того Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 по справі № 755/9215/15-ц вказала, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Зважаючи на характер спірних правовідносин, приймаючи до уваги обставини цієї справи та процесуальний хід її розгляду, суд дійшов висновку про наявність достатніх підстав для стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів суми витрат на правничу допомогу адвоката у розмірі 4000,00грн, що відповідає принципам об'єктивності, справедливості та співмірності.
Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІМ ТРЕЙД ГРУП» до Головного управління ДПС в Рівненській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинення певних дій задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати Рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 11393113/44922559 від 11.07.2024 про відмову Товариству з обмеженою відповідальністю «ЛІМ ТРЕЙД ГРУП» у реєстрації податкової накладної № 11 від 24.04.2024 в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, подану Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІМ ТРЕЙД ГРУП» податкову накладну № 11 від 24.04.2024, днем її подання на реєстрацію.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІМ ТРЕЙД ГРУП» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Рівненській області судовий збір в сумі 1514,00 грн.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІМ ТРЕЙД ГРУП» за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України судовий збір в сумі 1514,00 грн.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІМ ТРЕЙД ГРУП» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Рівненській області витрати пов'язані з правничою допомогою адвоката в сумі 2000,00 грн.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІМ ТРЕЙД ГРУП» за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України витрати пов'язані з правничою допомогою адвоката в сумі 2000,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 28 травня 2025 року
Учасники справи:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛІМ ТРЕЙД ГРУП" (вул. Миру, 105,с-ще Демидівка,Дубенський р-н, Рівненська обл.,35200, ЄДРПОУ/РНОКПП 44922559)
Відповідач - Головне управління ДПС у Рівненській області (вул. Відінська, буд. 12,м. Рівне,Рівненська обл.,33023, ЄДРПОУ/РНОКПП 44070166) Відповідач - Державна податкова служба України (Львівська площа, буд. 8,м. Київ,04053, ЄДРПОУ/РНОКПП 43005393)
Суддя Ольга ПОЛІЩУК