28 травня 2025 рокум. Рівне№460/7290/25
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Максимчука О.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинення певних дій,
1.Стислий виклад позицій учасників справи
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся через свого представника до Рівненського окружного адміністративного суду (далі - суд) з вказаним адміністративним позовом (позовною заявою) до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі - відповідач), у якому позивач просить суд визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо неврахування додаткової вислуги років ОСОБА_1 від часу призову на військову службу за призовом під час мобілізації до дня фактичного звільнення та зобов'язати відповідача врахувати додаткову вислугу років позивачу від часу призову на військову службу за призовом під час мобілізації до дня фактичного звільнення виходячи із 24 років військової служби та здійснити перерахунок і виплату пенсії з 01.03.2025 року за вислугу років у розмірі 67% сум грошового забезпечення з урахуванням щомісячної доплати в сумі 2000 гривень, що передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб".
Позивач в обґрунтування позову зазначає про те, що відповідач протиправно відмовив йому у проведенні перерахунку пенсії з урахуванням додаткової вислуги років від часу призову на військову службу за призовом під час мобілізації до дня фактичного звільнення. Позивач також зазначає, що підставою для перерахунку пенсії є наявність відповідної додаткової вислуги, а не дотримання усіх формальних вимог при засвідченні копій документів, оскільки вказані дії породжують надмірний формалізм. З огляду вказане, вважає відмову відповідача у проведенні перерахунку пенсії протиправною та такою, що порушує гарантоване Конституцією України право позивача на пенсійне забезпечення у розмірі передбаченому чинним законодавством України, а відтак просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідач скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву та подав до суду свій відзив, де в обґрунтування заперечень на позовну заяву зазначає про те, що подання документів для призначення пенсій за вислугу років та обчислення вислуги років є компетенцією кадрових підрозділів силових Міністерств та відомств. Також зазначає, що пакет документів ОСОБА_1 щодо перерахунку пенсії в зв'язку з демобілізацією на адресу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області не надходили, то у Головного управління відсутні підстави врахувати додаткову вислугу років позивачу від часу призову на військову службу за призовом під час мобілізації до дня фактичного звільнення виходячи із 24 років військової служби та здійснити перерахунок і виплату пенсії з 01.03.2025 року за вислугу років у розмірі 67% сум грошового забезпечення. Звертає увагу відповідач також на те, що після надходження документів подальші перерахунки пенсій провадитимуться як військовослужбовцю, звільненому зі служби в Збройних силах України. З огляду на вказане, вважає позовні вимоги позивача необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
2. Заяви, клопотання учасників справи, інші процесуальні дії у справі.
Позовна заява подана до суду 21.04.2025 у електронній формі із використанням електронного кабінету підсистеми ""Електронний суд" ЄСІТС, надійшла до суду і була зареєстрована в автоматизованій системі діловодства суду 22.04.2025.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.04.2025 визначено суддю Максимчука О.О. головуючим суддею (суддею-доповідачем) з розгляду справи за вказаною позовною заявою.
Ухвалою від 28.04.2025 суд прийняв вказану позовну заяву до розгляду і відкрив провадження в адміністративній справі, вирішив розгляд справи здійснювати суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), встановив відповідачу п'ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позов.
Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву та подав до суду 28.05.2025 року відзив, у якому відповідач виклав свої заперечення проти позову.
На момент розгляду справи по суті і ухвалення судом цього рішення інші заяви, клопотання від учасників справи до суду не надійшли, а також суд не здійснював інші процесуальні дії у справі (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо).
З урахуванням вимог частини 4 статті 229 КАС України при розгляді справи в порядку письмового провадження суд не здійснював фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
3. Встановлені судом обставини справи та зміст спірних правовідносин.
Розглянувши наявні у справі матеріали, з'ясувавши доводи та аргументи сторін, на яких ґрунтуються їх позовні вимоги і заперечення, дослідивши подані сторонами письмові докази, суд встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини, що враховані судом при вирішення спору по суті.
Позивач ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Рівне Рівненської області, що підтверджується даними з належного позивачу паспорта громадянина України, виданого Рівненським МУ УМВС України в Рівненській області 11.11.1996.
Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_1 від 26.07.2023 позивач має право на пільги встановлені законодавством України для ветеранів війни учасників бойових дій.
Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду в Рівненській області та отримує пенсію за вислугу років, яка призначена йому відповідно до Закону №2262-ХІІ, що підтверджується копією пенсійного посвідчення серії НОМЕР_2 від 11.05.2018.
Відповідно до наявного в матеріалах справи протоколу по пенсійній справі №036263 від 01.01.2007, вислуга років позивача становить 20 років, а основний розмір пенсії обчислений з урахуванням 55% сум грошового забезпечення.
Відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_3 (по стройовій частині) №285 від 11.10.2024 позивача виключено зі списків особового складу військової частини НОМЕР_3 та знято з усіх видів забезпечення з 11.10.2024. У вказаному наказі зазначено, що вислуга років позивача (календарна та загальна) на момент звільнення становить 24 роки 11 місяців 22 дні.
Відповідно до наявної в матеріалах справи довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 від 22.10.2024 №6/18903 позивач проходив службу в Збройних Силах з 04.11.1983 по 10.12.1985, по загальній мобілізації з 01.03.2022 по 11.10.2024.
У зв'язку із набуттям додаткової вислуги років позивач через свого представника 06.03.2025 звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії з урахуванням додаткової вислуги років від часу призову на військову службу за призовом під час мобілізації до дня фактичного звільнення виходячи із 24 років вислуги з урахуванням раніше виплачених сум. До заяви позивач долучив наступні документи: копія витягу з наказу про звільнення, копія довідки від 22.10.2024, ордер, свідоцтво, згода на обробку персональних даних.
За результатами розгляду заяви позивача від 06.03.2025 відповідач надав відповідь оформлену листом від 03.04.2025 №7134-6142/П-02/8-1700/25, в якій відповідач зазначив, що відповідно до пункту 1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затверджений Постановою Пенсійного фонду України від 30.01.2007 за № 3-1 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 15.02.2007 за №135/13402 (далі - Порядок №3-1) заяви про призначення пенсії за вислугу років та по інвалідності особам, звільненим зі служби, які мають право на пенсію згідно із Законом, подаються цими особами до головних управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі через уповноважені структурні підрозділи Міністерства оборони України. Міністерства та інші органи, їх територіальні підрозділи визначають уповноважені структурні підрозділи, на які за їх рішенням покладаються функції щодо підготовки та подання до органів, що призначають пенсії, необхідних для призначення пенсії документів. Виходячи із вищезазначеного, подання документів для призначення пенсій за вислугу років та обчислення вислуги років є компетенцією кадрових підрозділів силових Міністерств та відомств. Відповідно, ОСОБА_1 , як особі, яка перебуває на службі в даний час, після звільнення слід звернутися із заявою про перерахунок пенсії, призначеної відповідно до Закону України « Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон №2262-ХІІ) до військового комісаріату, в якому він перебуває на військовому обліку.
Не погодившись з такою відмовою відповідача, позивач звернувся до суду із адміністративним позовом (позовною заявою) у цій справі з наведеними вище позовними вимогами до відповідача.
Отже у цій справі, яка розглядається судом, предметом спору є здійснення перерахунку пенсії позивача з урахуванням додаткової вислуги років від часу призову його на військову службу за призовом під час мобілізації до дня фактичного звільнення.
4. Нормативно-правове регулювання спірних правовідносин та висновки суду по суті спору.
Встановивши наведені вище фактичні обставини справи та відповідні їм спірні правовідносини, суд вважає, що до спірних правовідносин за наведених фактичних обставин справи підлягають застосуванню такі норми права і висновки Верховного суду про їх застосування.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із статтею 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон № 2262-ХІІ.
Правовою основою для реалізації гарантії перерахунку призначених згідно із Законом №2262-ХІІ пенсій з урахуванням додаткової вислуги років від часу призову їх на військову службу, зокрема, за призовом під час мобілізації є положення частини 3 статті 2 та статті 63 Закону № 2262-XII.
Так, умови пенсійного забезпечення регламентовано статтею 2 Закону №2262-ХІІ, відповідно до частини третьої якої пенсіонерам із числа військовослужбовців та осіб, які отримують пенсію за цим Законом, у разі призову їх на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийняття за контрактом на військову службу чи службу цивільного захисту, в тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, служби цивільного захисту, до Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, органів та підрозділів цивільного захисту під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення виплата пенсій не припиняється. Після звільнення із служби таких осіб виплата їм пенсій здійснюється з урахуванням додаткової вислуги років від часу призову їх на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або повторного прийняття їх на службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, служби цивільного захисту до дня фактичного звільнення. Якщо новий розмір пенсії цих осіб буде меншим за розмір, який вони отримували до призову або повторного прийняття їх на службу, виплата їм пенсій здійснюється у розмірі, який вони отримували до призову або прийняття на службу в особливий період.
Зазначений у частині 3 статті 2 Закону №2262-ХІІ порядок збереження, нарахування та виплати пенсій поширюється на пенсіонерів з числа військовослужбовців та осіб, які отримують пенсію за цим Законом, прийнятих на службу на посади поліцейських до підрозділів поліції особливого призначення (частина 4 статті 2 Закону №2262-ХІІ).
Частинами 1-2 статті 63 Закону України №2262-ХІІ визначено, що перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Відповідно до частини 2 статті 51 Закону України №2262-ХІІ перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Отже, пенсіонери, яким призначена пенсія на підставі Закону №2262-ХІІ та які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийняті на військову службу за контрактом до Збройних Сил України, мають право на перерахунок пенсійного забезпечення з урахуванням додаткової вислуги років від часу такого призову на військову службу до дня фактичного звільнення.
Загальний механізм обчислення вислуги років відповідно до Закону №2262-ХІІ встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб».
Процедуру подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №2262-ХІІ регулює Порядок № 3-1, розділом І якого регламентовано механізм звернення за призначенням (перерахунком), виплатою пенсії.
Пунктом 2 розділу I Порядку № 3-1 визначено, що заява про призначення пенсії за вислугу років, по інвалідності подається військовослужбовцем, звільненим зі служби, та особою, яка має право на пенсію згідно із Законом або відповідно до міжнародних договорів у галузі пенсійного забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, за формою, наведеною у додатку 1 до цього Порядку (заява про призначення/перерахунок пенсії), до органу, що призначає пенсію, через уповноважений орган (структурний підрозділ), який здійснює підготовку документів, необхідних для призначення пенсій Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України, Міністерства юстиції України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Служби судової охорони, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Національної гвардії України, Національної поліції України, Національного антикорупційного бюро України, Бюро економічної безпеки України, Управління державної охорони України (далі - уповноважений орган (структурний підрозділ)), за останнім місцем служби.
Пунктом 3 розділу I Порядку № 3-1 встановлено, що заява про призначення пенсії в разі втрати годувальника за померлого годувальника, який отримував пенсію відповідно до Закону, перерахунок, поновлення пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший (заява про призначення/перерахунок пенсії (додаток 1 до цього Порядку), припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв'язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання (заява про виплату пенсії (додаток 2 до цього Порядку), заява про працевлаштування (звільнення) (початок (припинення) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування), прийняття (звільнення) на (зі) службу (служби) (додаток 3 до цього Порядку), заява про виплату недоодержаної пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера (додаток 4 до цього Порядку), заява про виплату одноразової грошової допомоги (додаток 5 до цього Порядку), заява про виплату допомоги на поховання (додаток 6 до цього Порядку) подається заявником до органу, що призначає пенсію.
Документи, які необхідні, зокрема, для призначення пенсії визначені у розділі ІІ Порядку №3-1, за змістом пункту 2 якого до заяви про призначення пенсії за вислугу років, по інвалідності додаються, зокрема, такі документи:
1) подання про призначення пенсії, підготовлене уповноваженим органом (структурним підрозділом) (додаток 7 до цього Порядку);
2) витяги з наказів про звільнення та (або) виключення зі списків особового складу (за винятком осіб, окремі періоди проходження служби яких не підлягають розголошенню) або їх копії;
3) розрахунок вислуги років для призначення пенсії / виписка з розрахунку вислуги років для призначення пенсії або їх копії (за винятком осіб, окремі періоди проходження служби яких не підлягають розголошенню);
4) грошовий атестат та довідка про щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премію для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (додаток 8 до цього Порядку);
5) військово-медичні документи про стан здоров'я звільненої особи (за винятком осіб, які не проходили військово-лікарську комісію);
6) документи про страховий стаж особи, які передбачені підпунктом 2 пункту 2.1 розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 07 липня 2014 року № 13-1) (далі - Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування») (для призначення пенсії згідно з пунктом «б» статті 12 Закону);
7) документи, що підтверджують право на встановлення особі надбавок, підвищень та інших доплат (за наявності), які передбачені пунктом 4 цього розділу;
Для виплати пенсії пенсіонерам з урахуванням загальної (додаткової) вислуги відповідно до частин 2-4 статті 2 Закону №2262-ХІІ подаються документи, передбачені підпунктами 1-7 цього пункту.
Таким чином, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, в контексті спірних правовідносин, є збільшення вислуги років у пенсіонерів із числа військовослужбовців та осіб, які отримують пенсію за Законом №2262-ХІІ, у разі призову їх на військову службу, зокрема під час мобілізації, що може бути реалізовано шляхом звернення із відповідною заявою пенсіонера, поданою безпосередньо до територіального органу Пенсійного фонду України та доданими до неї документами.
При цьому основним документом, який необхідний для здійснення територіальним органом Пенсійного фонду України виплати пенсії з урахуванням додаткової вислуги відповідно до частини 3 статті 2 Закону №2262-ХІІ ініційованої за заявою пенсіонера, є розрахунок вислуги років.
Слід зазначити, що Положенням про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і забезпечення соціальними виплатами осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей, затвердженим наказом Міністерства оборони України від 14.08.2014 № 530 (далі - Положення № 530) визначається, зокрема, порядок:
обчислення вислуги років (загального страхового стажу) для призначення пенсій за вислугу років особам, звільненим з військової служби, відповідно до статті 17-1 Закону №2262-ХІІ та постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей» (зі змінами);
оформлення та подання до органів Пенсійного фонду України документів для призначення та перерахунку пенсій за вислугу років, по інвалідності та в разі втрати годувальника відповідно до Закону № 2262-ХІІ, постанови Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. № 393» (зі змінами) та постанови правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року № 3-1 «Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (зі змінами), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2007 року за №135/13402.
Згідно із пунктом 2.12 розділу ІІ Положення № 530 обчислення вислуги років чи загального страхового стажу для призначення пенсій здійснюється:
Департаментом соціального забезпечення Міністерства оборони України за поданням відповідних підрозділів персоналу - особам офіцерського складу, військовослужбовцям військової служби за контрактом рядового складу, сержантського та старшинського складу, які проходять військову службу в апаратах Міністерства оборони України, Головнокомандувача Збройних Сил України, у Генеральному штабі Збройних Сил України та військових частинах, військових навчальних закладах, установах і організаціях, органах військового управління, які їм безпосередньо підпорядковані, у командуваннях видів Збройних Сил України;
фінансово-економічними управліннями командувань видів Збройних Сил України за поданням відповідних підрозділів персоналу - особам офіцерського складу, військовослужбовцям військової служби за контрактом рядового складу, сержантського та старшинського складу управлінь (відділів) оперативних (повітряних) командувань, з'єднань і військових частин, що належать до їх складу, а також офіцерам, військовослужбовцям військової служби за контрактом рядового складу, сержантського та старшинського складу військових частин, підпорядкованих Міністерству оборони України, що займають посади, призначення на які здійснюються наказами командувачів військ оперативних командувань, командирів повітряних командувань (по особовому складу), їм відповідних і нижче;
фінансово-економічним управлінням військової частини разом з кадровим органом цієї військової частини - особам офіцерського складу, військовослужбовцям рядового складу, сержантського та старшинського складу, які прийняті на військову службу за контрактом до цієї військової частини та до підпорядкованих їй військових частин.
В окремих випадках з метою забезпечення збереження особових справ і своєчасного обчислення вислуги років спільним рішенням Департаменту кадрової політики Міністерства оборони України і Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України на фінансово-економічні управління та управління персоналу видів Збройних Сил України може бути покладене обчислення вислуги років військовослужбовцям деяких з'єднань і об'єднань з урахуванням їх дислокації.
При обчисленні вислуги років на пенсію військовослужбовцям, які підлягають звільненню з військової служби, складається розрахунок вислуги років військовослужбовця на пенсію (додаток 3). У розрахунку зазначаються всі календарні періоди військової служби і окремо періоди, що зараховуються до вислуги років на пільгових умовах, а також загальна вислуга років на пенсію (пункт 2.13 розділу ІІ Положення № 530).
Пунктом 2.15 розділу ІІ Положення № 530 визначено, що попередній розрахунок вислуги років (страхового стажу) на пенсію складається відповідним управлінням (відділом) персоналу та передається разом з особовою справою до фінансового органу (пункт 2.12 цього розділу), який складає основний розрахунок вислуги років (страхового стажу) на пенсію і повертає його в управління (відділ) персоналу для долучення до особової справи військовослужбовця.
Вислуга років розраховується не пізніше ніж за два місяці до дати, на яку планується звільнення військовослужбовця. Розрахунок вислуги років (страхового стажу) на пенсію не складається для військовослужбовців, щодо яких на дату запланованого звільнення не дотримуються умови призначення пенсії, зазначені у статті 12 Закону.
Після звільнення військовослужбовця з військової служби зазначений примірник особової справи разом з основним розрахунком вислуги років надсилається в обласний ТЦКСП за обраним військовослужбовцем місцем проживання, а попередній розрахунок залишається у справах фінансового органу та зберігається протягом трьох років.
Обласний ТЦКСП при призначенні пенсій перевіряє розрахунки вислуги років і додатково включає період неврахованої служби військовослужбовців з дня складення розрахунку вислуги років по день звільнення з військової служби. При цьому невраховані періоди служби, передбаченої підпунктами 2 і 3 пункту 2.3 цього розділу, зараховуються до вислуги років на відповідних пільгових умовах. Підставою для зарахування цих періодів є підтвердження управління (відділу) персоналу або військової частини про те, що військовослужбовець у відповідний період мав право на таку пільгу, а для зарахування служби у високогірних місцевостях України - витяг з наказу командира військової частини (пункт 2.18 розділу ІІ Положення № 530).
Відповідно до пункту 2.19 розділу ІІ Положення № 530 вислуга років на пенсію, обчислена органами, зазначеними в пункті 2.12 цього розділу, доводиться під підпис військовослужбовцю, який представляється до звільнення з військової служби, на звороті відповідного розрахунку.
Аналіз змісту наведених норм права свідчить про те, що органом, який наділений повноваженнями здійснювати підготовку документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, у тому числі на комунікацію із відповідним структурним підрозділом компетентного органу, який наділений повноваженням на обчислення вислуги років, є обласний ТЦКСП за обраним військовослужбовцем місцем проживання.
Разом з цим, процедуру приймання, оформлення і розгляд документів органами, що призначають пенсії, регламентовано розділом IV Порядку № 3-1, абзацом другим пункту 1 якого визначено, що заяви (крім заяви про призначення пенсії) приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів.
При прийманні документів працівник органу, що призначає пенсію:
1) ідентифікує заявника (його представника);
2) повідомляє інформацію щодо умов та порядку призначення пенсії;
3) реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта або іншого документа, що посвідчує особу. Фіксує й засвідчує виявлені розбіжності;
4) з'ясовує наявніcть у заявника особливого (особливих) статусу (статусів), особливих заслуг, інших обставин, які можуть бути підставою для встановлення підвищень, надбавок, доплат;
5) повідомляє заявника або посадову особу уповноваженого органу (структурного підрозділу) про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів;
6) сканує документи. На створені електронні копії накладає кваліфікований електронний підпис;
7) надсилає запити про отримання необхідних відомостей з відповідних державних електронних інформаційних реєстрів, систем, баз даних згідно з пунктом 15 розділу II цього Порядку;
8) видає заявнику або посадовій особі уповноваженого органу (структурного підрозділу) розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання додаткових документів для призначення пенсії та пам'ятку пенсіонеру (додаток 9 до цього Порядку) та/або надсилає уповноваженому органу (структурному підрозділу) повідомлення про перелік документів, які необхідно подати додатково, та строк їх подання. Скановані розписка та пам'ятка пенсіонеру зберігаються в електронній пенсійній справі.
Окрім того, пунктом 3.14 розділу ІIІ Положення № 530 передбачено, що за запитом органів Пенсійного фонду України обласний ТЦКСП (у межах своєї компетенції) доопрацьовує подані документи для призначення пенсії, а також надсилає додаткові документи (або їх завірені копії), які впливають на розмір пенсії. Водночас розрахунок вислуги років для призначення пенсії та витяги з наказів про звільнення і виключення військовослужбовця із списків військової частини долучаються до його особової справи для постійного зберігання.
Така процедура дооформлення пакету документів для перерахунку пенсії зумовлена відсутністю у територіального органу Пенсійного фонду України компетенції самостійно вирішити питання щодо обчислення вислуги років особам, які проходили військову службу.
Разом з цим, неподання заявником безпосередньо до територіального органу Пенсійного фонду України для призначення (перерахунку) пенсії розрахунку вислуги років не зумовлює настання для нього негативного наслідку у вигляді відмови у перерахунку його пенсії з урахуванням додаткової вислуги років, оскільки пенсійний орган не позбавлений можливості вчинити активні дії щодо отримання від компетентного органу додаткових документів або повідомити заявника про необхідність їх надання з метою належного соціального захисту особливої категорії осіб, які брали участь у захисті Батьківщини.
Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 29.01.2025 у справі 580/460/24.
Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
На підставі вищевикладеного у сукупності суд дійшов висновку, що відповідач протиправно відмовив позивачу у проведенні перерахунку його пенсії з урахуванням додаткової вислуги років служби у Збройних силах України з підстав наведених відповідачем у його листі, зокрема щодо того, що подання документів для призначення пенсій за вислугу років та обчислення вислуги років є компетенцією кадрових підрозділів силових Міністерств та відомств, а відтак позивачу необхідно звернутись з заявою про перерахунок пенсії до військового комісаріату, в якому він перебуває на військовому обліку, оскільки пенсійний орган не позбавлений можливості вчинити активні дії щодо отримання від компетентного органу додаткових документів.
Окрім того суд враховує ту обставину, що позивачем було долучено витяг з наказу про звільнення його з військової служби, в якому зазначено календарну та загальну вислугу років на момент звільнення позивача з військової служби та яка становить повні 24 роки, що свідчить про збільшення вислуги років позивача у порівнянні з вислугою на дату призначення йому пенсії в 2007 році, та яка становила 20 років. Отже відповідачу належало надати оцінку наданим позивачем документам та за наявності обґрунтованих сумнівів або ж перевірки достовірності таких документів, звернутись із відповідними запитами до компетентних органів щодо надання додаткових документів.
Тож, застосовуючи наведені вище висновки до спірних правовідносин, суд приходить до висновку про те, що відмова відповідача у здійсненні позивачу перерахунку його пенсії із врахуванням додаткової вислуги років, яка виникла від часу призову на військову службу під час мобілізації до дня фактичного звільнення, не відповідає критеріям, визначеним у статті 2 КАС України, у зв'язку із чим вона є протиправною та такою, що порушує право позивача на належне пенсійне забезпечення після звільнення його з військової служби.
Водночас, надаючи правову оцінку обраного позивачем способу захисту шляхом зобов'язання відповідача вчинити дії, варто зважати на його ефективність з точки зору Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Законом від 17.07.1997 № 475/97-ВР кожен, чиї права та свободи визнані в цій Конвенції було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
У пункті 145 рішення від 15.11.1996 у справі «Чахал проти Об'єднаного Королівства» (Chahal v. The United Kingdom) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Так, «ефективний засіб правого захисту» у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату. Крім того, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею Конвенції повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі Афанасьєв проти України від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).
Водночас згідно з частиною 4 статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У рішеннях по справах "Клас та інші проти Німеччини", "Фадєєва проти Росії", "Єрузалем проти Австрії" Європейський суд з прав людини зазначив, що суд не повинен підміняти думку національних органів будь-якою своєю думкою. Згідно Рекомендації Комітету Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи бездіяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору із будь-ким.
Адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, визначеними статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади не допускає надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішень.
Виходячи зі змісту положень КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.
В контексті наведеного суд звертає увагу на те, що відповідно до частини 1 статті 58 Закону України № 1058-IV, Пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов'язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені цим Законом і статутом Пенсійного фонду.
З аналізу наведеного вбачається, що на цей час органи Пенсійного фонду України відповідно до покладених на них завдань, зокрема, призначають (здійснюють перерахунок) і виплачують пенсії, щомісячне довічне грошове утримання суддям у відставці, допомогу на поховання та інші виплати відповідно до законодавства.
У свою чергу, враховуючи надану судам адміністративної юрисдикції можливість вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, та те, що відповідач не наділений компетенцією самостійно обрахувати додаткову вислугу років позивача, належним та ефективним способом захисту порушених прав позивача у цьому випадку є зобов'язання ГУ ПФУ в Рівненській області повторно розглянути з дотриманням порядку, меж і способу дій, визначених Законом № 2262-ХІІ, а також розділом IV Порядку № 3-1 заяву позивача про перерахунок та виплату позивачу пенсії із врахуванням додаткової вислуги років, прийнявши відповідне рішення, з урахуванням висновків суду, наведених у цьому рішенні.
Щодо позовної вимоги позивача в частині зобов'язання відповідача здійснити перерахунок і виплату пенсії з урахуванням щомісячної доплати в сумі 2000 гривень, що передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб", суд виходить з наступних міркувань.
Кожна особа має право на захист свого права у разі його порушення, невизнання чи оспорювання у сфері цивільних, господарських, публічно-правових відносин та за наявності неврегульованих питань.
Порушення права означає необґрунтовану заборону на його реалізацію або встановлення перешкод у його реалізації, або значне обмеження можливостей його реалізації тощо.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Із системного аналізу вказаних норм випливає, що суд захищає лише порушені, невизнані або оспорювані права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин, а не можливість їх порушення в майбутньому.
Таким чином, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб факт порушення був обґрунтованим. Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті, і є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.
Визначення обсягу вимог, що підлягають судовому захисту є диспозитивним правом позивача. При цьому, підстави, з якими позивач пов'язує виникнення у нього права на звернення до суду і для задоволення його вимог, визначаються позивачем самостійно. Суд під час прийняття рішення вирішує, зокрема, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються і яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин (стаття 244 Кодексу адміністративного судочинства України).
Враховуючи вищезазначене, судовому захисту підлягають лише порушені права, свободи і інтереси фізичних, а не можливість їх порушення в майбутньому.
Відповідач відмовляючи позивачу у перерахунку його пенсії з урахуванням додаткової вислуги років зазначив про відсутність підстав для проведення такого перерахунку, оскільки подання документів для призначення пенсій за вислугу років та обчислення вислуги років є компетенцією кадрових підрозділів силових Міністерств та відомств, а тому спору щодо виплати пенсії без урахування будь-яких інших доплат, в тому числі доплати передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» на час звернення позивача у цій справі до суду не існує, відповідно, відсутні підстави вважати, що права позивача у зазначеній частині при здійсненні такого перерахунку будуть порушені.
Щодо інших посилань учасників справи, суд зазначає, що вони не впливають на правильність вирішення спору по суті.
У рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Згідно із пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову шляхом визнання протиправною відмови відповідача щодо проведення перерахунку пенсії позивача з урахуванням додаткової вислуги позивача від часу призову на військову службу за призовом під час мобілізації до дня фактичного звільнення та зобов'язання відповідача повторно розглянути, з дотриманням порядку, меж і способу дій, визначених Законом України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», а також Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 №3-1, заяву позивача про перерахунок позивачу пенсії із врахуванням додаткової вислуги років, прийнявши відповідне рішення, з урахуванням висновків суду наведених у цьому рішенні.
6. Розподіл судових витрат.
Приписами пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" позивача звільнено від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях, то ж позивач при зверненні до суду із позовною заявою судовий збір не сплачував, і крім того він не подав до суду доказів понесення ним будь-яких інших судових витрат. А тому у суду відсутні передбачені законом підстави для стягнення на користь позивача судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.
Керуючись статтями 241-246, 255, 262, 263, 295 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинення певних дій - задовольнити частково.
Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 з урахуванням додаткової вислуги від часу призову на військову службу за призовом під час мобілізації до дня фактичного звільнення.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області повторно розглянути з дотриманням порядку, меж і способу дій, визначених Законом України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», а також Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 №3-1, заяву ОСОБА_1 про перерахунок його пенсії із врахуванням додаткової вислуги років, прийнявши відповідне рішення, з урахуванням висновків суду наведених у цьому рішенні.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_4 );
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (місцезнаходження: вул. Олександра Борисенка, буд. 7, м. Рівне, Рівненська обл., 33028, код ЄДРПОУ: 21084076).
Суддя Олександр МАКСИМЧУК