27 травня 2025 року справа №320/28398/24
Суддя Київського окружного адміністративного суду Кочанова П.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач, ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі довідок ІНФОРМАЦІЯ_1 , виданих на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2024 року № 320/45766/23 та у відповідності до положень Постанови Кабінету міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704, від 21 березня 2024 року № 13/1084/с, №13/1085/с, № 13/1086/с, № 1087/с;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 , призначеної відповідно до ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», на підставі довідок ІНФОРМАЦІЯ_1 : з 01 лютого 2020 року на підставі Довідки № 13/1084/с від 21 березня 2024 року; з 01 лютого 2021 року на підставі Довідки № 13/1085/с від 21 березня 2024 року, з 01 лютого 2022 року на підставі Довідки № 13/1086/с від 21 березня 2024 року; з 01 лютого 2023 року на підставі Довідки № 13/1087/с від 21 березня 2024 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві як отримувач пенсії відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». ІНФОРМАЦІЯ_2 на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду по справі № 320/45766/23 було надіслано Головному управлінню Пенсійного фонду України в м. Києві довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 29 січня 2020 року, на 01 січня 2021 року, на 01 січня 2022 року, на 01 лютого 2023 року для проведення перерахунку основного розміру його пенсії. Також, з метою реалізації права на перерахунок пенсії він звернувся до відповідача із заявою про перерахунок та виплату пенсії на підставі оновлених довідок. Разом з тим, відповідач відмовив у перерахунку пенсії, посилаючись на відсутність правових підстав для здійснення такого перерахунку.
Позивач вважає дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві протиправними та такими, що порушують його права.
25 червня 2024 року Київським окружним адміністративним судом відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.
Сторони повідомлені судом належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.
В матеріалах справи наявний відзив Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на адміністративний позов ОСОБА_1 , в якому відповідач заперечив проти задоволення заявлених вимог позивача. Свою позицію відповідач вмотивовував тим, що після визнання протиправним та скасування пунктів 1,2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" інших рішень Кабінетом Міністрів України про умови та порядок проведення перерахунку пенсій не приймалося та на момент розгляду даної справи, законодавчо не врегульовано питання проведення перерахунку пенсій означеній категорії осіб. На підставі зазначеного, просив суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Згідно з пунктом 10 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.
Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ) є громадянином України (паспорт серія НОМЕР_2 ) та перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві як отримувач пенсії відповідно до Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-XII “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Згідно з довідкою ІНФОРМАЦІЯ_1 від 21 березня 2024 року №13/1084/с, розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 29 січня 2020 року становить: посадовий оклад - 10430,00 грн., оклад за військовим (спеціальним) званням - 1770,00 грн., надбавка за вислугу років (50%) - 6100,00 грн., надбавка за особливості проходження служби (65%) - 9964,50 грн., надбавка за службу в умовах режимних обмежень (15%) - 1311,00 грн., премія (35%) посадового окладу - 3059,00 грн., усього - 32634,50 грн.
Згідно з довідкою ІНФОРМАЦІЯ_1 від 21 березня 2024 року №13/1085/с, розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01 січня 2021 року становить: посадовий оклад - 11260,00 грн., оклад за військовим (спеціальним) званням - 1910,00 грн., надбавка за вислугу років (50%) - 6585,00 грн., надбавка за особливості проходження служби (65%) - 9964,50 грн., надбавка за службу в умовах режимних обмежень (15%) - 1311,00 грн., премія (35%) посадового окладу - 3059,00 грн., усього - 34089,50 грн.
Згідно з довідкою ІНФОРМАЦІЯ_1 від 21 березня 2024 року №13/1086/с, розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01 січня 2022 року становить: посадовий оклад - 12310,00 грн., оклад за військовим (спеціальним) званням - 2080,00 грн., надбавка за вислугу років (50%) - 7195,00 грн., надбавка за особливості проходження служби (65%) - 9964,50 грн., надбавка за службу в умовах режимних обмежень (15%) - 1311,00 грн., премія (35%) посадового окладу - 3059,00 грн., усього - 35919,50 грн.
Згідно з довідкою ІНФОРМАЦІЯ_1 від 21 березня 2024 року №13/1087/с, розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01 січня 2023 року становить: посадовий оклад - 13310,00 грн., оклад за військовим (спеціальним) званням - 2250,00 грн., надбавка за вислугу років (50%) - 7780,00 грн., надбавка за особливості проходження служби (65%) - 9964,50 грн., надбавка за службу в умовах режимних обмежень (15%) - 1311,00 грн., премія (140%) посадового окладу - 12236,00 грн., усього - 46851,00 грн.
В квітні 2024 року представник позивача звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві з заявою про проведення перерахунку та виплати основного розміру пенсії відповідно до оновлених довідок про розмір грошового забезпечення, виданих ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 06 травня 2024 року №18126-16545/М-02/8-2600/24 за результатом розгляду звернення представника позивача повідомлено про відсутність підстав для проведення перерахунку пенсії згідно оновлених довідок про розмір грошового забезпечення.
Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, визначає Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ (далі - Закон №2262-ХІІ).
За змістом преамбули Закону №2262-ХІІ, держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Згідно із частиною другою статті 51 Закону №2262-ХІІ перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії.
Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону №2262-ХІІ усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі - Постанова №704), яка набрала чинності 01 березня 2018 року, установлено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
Пунктом 4 Постанови №704 (у редакції, чинній до 24 лютого 2018 року) установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
При цьому Додатки 1 та 14 до Постанови №704, в яких у вигляді таблиці зазначені відповідні тарифні коефіцієнти, мають примітки пояснюючого характеру. У зазначених примітках наведена, зокрема, інформація щодо арифметичної дії (множення), яка застосовується при обчисленні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням, в залежності від відповідних тарифних коефіцієнтів, та наведені правила округлення розрахунків. У цих примітках норми права не містяться.
У подальшому, постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (далі - Постанова №103), яка набрала чинності 24 лютого 2018 року, до Постанови №704 внесені зміни, внаслідок яких пункт 4 викладено у новій редакції: "Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.".
За змістом Постанови №704, у редакції Постанови №103, розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовим званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, є стала величина - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на 01 січня 2018 року, а мінімальна заробітна плата (чи її частина) для розрахунків розмірів цих окладів не застосовується.
Разом з тим, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі № 826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 Постанови №103, яким, зокрема, у пункт 4 Постанови №704 були внесені зміни.
Отже, зміни до пункту 4 Постанови № 704, внесені пунктом 6 Постанови № 103, з 29 січня 2020 року не підлягають застосуванню.
Відповідно до редакції пункту 4 Постанови №704, яка діяла до внесення змін, та вимог пункту 1 Приміток Додатку 1 та пункту Примітки Додатку 14 до Постанови №704 розміри посадового окладу та окладу за військовими (спеціальними) званнями з 29 січня 2020 року мають визначатися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12,13,14.
У наступному пунктами 1 і 2 постанови Кабінету Міністрів України від 12 травня 2023 року № 481 «Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704» (далі Постанова № 481) вирішено:
- Скасувати підпункт 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (Офіційний вісник України, 2018 року, № 20, ст. 662).
- Внести зміну до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (Офіційний вісник України, 2017 року, № 77, ст. 2374), виклавши абзац перший в такій редакції:
4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14».
Постанова № 481 набула чинності 20 травня 2023 року.
Вказані зміни відбулися після виникнення спірних правовідносин.
При цьому, жодним із положень Постанови № 481 не надано зворотної дії в часі застосування її приписів, зокрема, й у період з 29 січня 2020 року, дня ухвалення Шостим апеляційним адміністративним судом постанови у справі № 826/6453/18, якою залишено в силі рішення суду першої інстанції про визнання протиправним та скасування пункту 6 Постанови №103, яким внесено зміни до пункту 4 Постанови № 704.
За загальними правилами застосування норм права в часі, відповідний нормативно-правовий акт врегульовує правовідносини із дати набрання ним чинності (в залежності від обставин опублікування тощо), із дати значно пізніше від дати прийняття і набрання чинності, вказівку про що містить такий акт, або із дати, яка в календарному застосуванні передує даті прийняття акту, відомості у зв'язку із чим повинні зазначатися в останньому.
Так, згідно з частиною першою статті 52 Закону України «Про Кабінет Міністрів України», постанови Кабінету Міністрів України набирають чинності з дня їх офіційного опублікування, якщо інше не передбачено самими постановами, але не раніше дня їх опублікування.
З наведеного випливає, що 29 січня 2020 року настала подія підвищення розміру грошового забезпечення військовослужбовця за складовими: оклад за посадою та оклад за військовим званням за рахунок виникнення у суб'єкта владних повноважень - органу фінансового забезпечення обов'язку обраховувати ці показники із використанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом на 01 січня календарного року, а не прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року.
Статтею 7 Закону України від 07 грудня 2017 року № 2246-VIII "Про Державний бюджет України на 2018 рік" передбачено, що станом на 01 січня 2018 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу дорівнює 1762 гривні.
Статтею 7 Закону України від 14 листопада 2019 року № 294-IX "Про Державний бюджет України на 2020 рік" передбачено, що станом на 01 січня 2020 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу дорівнює 2102 гривні.
Статтею 7 Закону України від 15 грудня 2020 року № 1082-IX "Про Державний бюджет України на 2021 рік" передбачено, що станом на 01 січня 2021 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу дорівнює 2270 гривень.
Статтею 7 Закону України від 02 грудня 2021 року № 1928-IX «Про Державний бюджет України на 2022 рік» встановлено, що станом на 01 січня 2022 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу дорівнює 2481 гривня.
Статтею 7 Закону України від 03 листопада 2022 року № 2710-ІХ «Про Державний бюджет України на 2023 рік» встановлено, що станом на 01 січня 2023 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу дорівнює 2684 гривні.
Суд зазначає, що довідки від 21 березня 2024 року №13/1084/с, №13/1085/с, №13/1086/с, №1087/с видані з урахуванням наведених змін у Постанові №704 у зв'язку з підвищенням з 01 січня 2020 року, з 01 січня 2021 року, з 01 січня 2022 року, з 01 січня 2023 року грошового забезпечення відповідних осіб, які мають право на пенсію за Законом №2262-ХІІ.
Також, слід відмітити, що відмова позивачу у здійсненні перерахунку пенсії, викладена у листі Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 06 травня 2024 року №18126-16545/М-02/8-2600/24, не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні норм КАС України та відмова у даному листі носить тільки інформаційний характер.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність у відповідача підстав для нездійснення перерахунку пенсії позивачу з урахуванням вказаних довідок, що свідчить про бездіяльність відповідача, у зв'язку з чим суд вважає за необхідне визнати таку бездіяльність протиправною з наведених вище підстав.
Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відтак, порушене право позивача підлягає судовому захисту шляхом визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо непроведення перерахунку пенсії позивача на підставі довідок ІНФОРМАЦІЯ_1 від 21 березня 2024 року №13/1084/с, №13/1085/с, №13/1086/с, №1087/с та відновленню шляхом зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії позивача на підставі довідок ІНФОРМАЦІЯ_1 : з 01 лютого 2020 року на підставі довідки № 13/1084/с від 21 березня 2024 року; з 01 лютого 2021 року на підставі довідки № 13/1085/с від 21 березня 2024 року, з 01 лютого 2022 року на підставі довідки № 13/1086/с від 21 березня 2024 року; з 01 лютого 2023 року на підставі довідки № 13/1087/с від 21 березня 2024 року та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).
Підсумовуючи, суд приходить висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з коригуванням обраного способу захисту.
Розподіл судових витрат за наслідками розгляду даної справи не здійснюється, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях на підставі частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI.
Керуючись статтями 2, 5-10, 72-90, 139, 242-246, 205, 250, 255, 257-262, 293-295 КАС України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо непроведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі довідок ІНФОРМАЦІЯ_1 від 21 березня 2024 року №13/1084/с, №13/1085/с, №13/1086/с, №1087/с.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (ЄДРПОУ 42098368, адреса: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16) здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на підставі довідок ІНФОРМАЦІЯ_1 : з 01 лютого 2020 року на підставі довідки №13/1084/с від 21 березня 2024 року; з 01 лютого 2021 року на підставі довідки №13/1085/с від 21 березня 2024 року, з 01 лютого 2022 року на підставі довідки №13/1086/с від 21 березня 2024 року; з 01 лютого 2023 року на підставі довідки №13/1087/с від 21 березня 2024 року та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.
Рішення складено у повному обсязі та підписано 27 травня 2025 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Кочанова П.В.