про залишення позовної заяви без руху
28 травня 2025 року Київ № 320/20152/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Горобцова Я.В., перевіривши позовну заяву та додані до неї матеріали Київського обласного відділення фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕМО-РЕМОНТ ЕНЕРГОСИСТЕМ, МОДЕРНІЗАЦІЯ ОБЛАДНАННЯ» про стягнення заборгованості,
До Київського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Київського обласного відділення фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕМО-РЕМОНТ ЕНЕРГОСИСТЕМ, МОДЕРНІЗАЦІЯ ОБЛАДНАННЯ» про стягнення заборгованості.
Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Наданий адміністративний позов не відповідає вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України з огляду на таке.
Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; подано позов у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (ч.2 ст.132 КАС України).
Положеннями абзацу першого частини першої статті 3 Закону України «Про судовий збір» №3674-VI від 08.07.2011 (далі Закон України №3674-VI) визначено, що судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Частиною першою статті 4 Закону України №3674-VI встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Частинами першою та другою ст. 9 Закону України №3674-VI встановлено, що судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Зі змісту позовної заяви виходить, що позивачем заявлено позовну вимогу майнового характеру.
Зокрема, Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» встановлено з 1 січня 2025 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу у розмірі 3028,00 грн.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 4 Закону України № 3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При дослідженні матеріалів справи що вказана в додатках до позовної заяви квитанція про сплату судового збору, в матеріалах справи відсутня.
Виходячи із предмету заявлених позовних вимог, позивач у справі просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕМО-РЕМОНТ ЕНЕРГОСИСТЕМ, МОДЕРНІЗАЦІЯ ОБЛАДНАННЯ» (код ЄДРПОУ 32559536) на користь Київського обласного відділення фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарських санкцій та пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій в розмірі 49 173, 92 грн., та пені в розмірі 73, 74 грн., що разом складає 49 247, 66 грн. (сорок дев'ять тисяч двісті сорок сім гривень шістдесят шість копійок) на наступні реквізити: (IBAN UA968999980313111230000026001 Банк Казначейство України (ЕАП) у м. Києві)
відповідно позивач має сплатити судовий збір за подання вказаної позовної заяви до суду у розмірі 3 028, 00 грн. (ціна позову 49 247, 66*1,5%).
Згідно з вимогами ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин суддя вважає за необхідне залишити без руху позовну заяву з наданням часу для усунення зазначених недоліків.
Указані недоліки повинні бути усунені шляхом подання до суду:
- оригінал квитанції про сплату судового збору в сумі 8 568,05 грн.
Принагідно суд зауважує, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням у доступі до правосуддя. Так, згідно практики Європейського суду з прав людини, сформульовану, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 року у справі «Пелевін проти України» (пункт 27), від 30 травня 2013 року у справі «Наталія Михайленко проти України» (пункт 31) зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою: регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема, у пункті 55 справи «Креуз проти Польщі», що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти («Kreuz v. Poland» № 28249/95).
Отже, встановлюючи конкретні вимоги до змісту та форми позовної заяви, а також до документів, які мають бути до неї додані, КАС України при цьому покладає обов'язок на суд перевірити виконання позивачем цих вимог та прийнятності позовної заяви на стадії вирішення питання про відкриття провадження по справі. Позаяк, законодавством чітко встановлено наслідки невиконання таких вимог, а саме постановлення судом ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст.ст. 161, 169, 171 КАС України, суд
Позовну заяву Київського обласного відділення фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕМО-РЕМОНТ ЕНЕРГОСИСТЕМ, МОДЕРНІЗАЦІЯ ОБЛАДНАННЯ» про стягнення заборгованості, залишити без руху.
Встановити позивачу п'ятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви, зазначених у мотивувальній частині ухвали.
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Я.В. Горобцова