28 травня 2025 року м. Київ №320/28327/24
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Шевченко А.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНЖИНІРИНГ ГРУП ЛТД» до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю «ІНЖИНІРИНГ ГРУП ЛТД» звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 29.05.2024 № 00462390702.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню, оскільки висновки контролюючого органу спростовуються належно оформленими первинними документами та підтверджують належне, обґрунтоване декларування податкових зобов'язань. Зазначає, що господарські операції із контрагентами з продажу та поставки товару були реальними та підтверджені первинними документами, а тому доводи контролюючого органу щодо отримання оплати за вказані товари, як безповоротної фінансової допомоги є безпідставними. Крім того, оскільки актами виконаних робіт підтверджено остаточне їх виконання лише у 2024 році, тому віднесення суми отриманих коштів за договором із ТОВ «МЕТТАЛУРГСТРОЙ» у дохід відбулося за результатами декларування з податку на прибуток підприємства за 2024 рік.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23.08.2024 (суддя Балаклицький А.І.) відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження.
Згідно із частиною першою статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України, справа, розгляд якої розпочато одним суддею, повинна бути розглянута цим самим суддею, за винятком випадків, які унеможливлюють участь судді у розгляді справи.
У силу вимог частини дев'ятої статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України, невирішені судові справи за вмотивованим розпорядженням керівника апарату суду, передаються для повторного автоматизованого розподілу справ виключно у разі, коли суддя не може продовжувати розгляд справи більше чотирнадцяти днів, що може перешкодити розгляду справи у строки, встановлені цим Кодексом.
На підставі розпорядження керівника апарату Київського окружного адміністративного було проведено повторний автоматизований розподіл вказаної справи з підстав, зазначених у ньому.
Внаслідок автоматизованого розподілу матеріали справи були передані для розгляду судді Шевченко А.В.
Згідно з ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19.11.2024 відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд у порядку загального позовного провадження, призначено до розгляду по суті.
Протокольною ухвалою суду від 26.02.2025 закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду по суті. З 08.04.2025 суд перейшов до прийняття рішення у справі у порядку письмового провадження.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив позов задовольнити.
Представник відповідача під час судового розгляду справи проти позову заперечував та зазначив, що оскаржувані рішення прийнято відповідно до вимог чинного законодавства, посилаючись на обставини, викладені у відповідному акті перевірки та наданому суду відзиві на позовну заяву. В обґрунтування зазначив, що при проведенні перевірки позивача податковий орган діяв у межах та у спосіб встановлений чинним законодавством України, висновки перевірки зафіксовані належним чином, а отже і прийняті податкові повідомлення-рішення, є законними. Так, оскільки господарські операції із контрагентами позивача не мали реального характеру та не підтверджені належним чином оформленими первинними документами кошти отримані за результатами таких операцій необхідно відносити до безповоротної фінансової допомоги, а тому показник доходу підприємства збільшується на дані суми.
Розглянувши подані представниками сторін документи та матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Відповідно до плану-графіка проведення документальних планових виїзних перевірок платників податків на 2024 рік, та наказу Головного управління ДПС у м. Києві про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «ІНЖИНІРИНГ ГРУП ЛТД» від 28.02.2024 №1209-п проведено документальну планову виїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2017 по 31.12.2023, валютного - за період з 01.04.2017 по 31.12.2023, єдиного внеску на обов'язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2011 по 31.12.2023 та іншого законодавства за відповідний період, відповідно до затвердженого плану документальної перевірки.
24.04.2024 Головним управлінням ДПС у м. Києві було складено акт про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ «ІНЖИНІРИНГ ГРУП ЛТД» №35004/Ж5/26-15-07-02-03-03/35792281, в якому встановлено порушення:
- підпункту 14.1.257 пункту 14.1 статті 14, пункту 44.1, пункту 44.2 статті 44, статті 134 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755 (із змінами та доповненнями), пункту 5 П (с) БО №11 «Зобов'язання», пункту 5 П 9 (с) БО №15 «Дохід» в результаті чого занижено суму податку на прибуток на загальну суму 2 045 441 грн, у тому числі за 2017 рік в сумі 262 191 грн, за 2018 рік в сумі 163 096 грн, за 2019 рік в сумі 346 681 грн, за 2020 рік у сумі 157 508 грн, за 2021 рік у сумі 1 401 грн, за 2023 рік у сумі 1 114 564 грн;
- пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755 (із змінами та доповненнями), а саме порушення термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям-платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Не погоджуючись із висновками акту перевірки ТОВ «ІНЖИНІРИНГ ГРУП ЛТД» подало заперечення на акт про результати документальної планової виїзної перевірки, за результатами розгляду яких Головним управлінням ДПС у м. Києві прийнято рішення від 22.05.2024 № 8981/І/26-15-07-02-03-09, яким висновки акта викладено в наступній редакції:
- підпункту 14.1.257 пункту 14.1 статті 14, пункту 44.1, пункту 44.2 статті 44, статті 134 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755 (із змінами та доповненнями), пункту 5 П (с) БО №11 «Зобов'язання», пункту 5 П 9 (с) БО №15 «Дохід» в результаті чого занижено суму податку на прибуток на загальну суму 1 933 646 грн, у тому числі за 2017 рік в сумі 262 191 грн, за 2018 рік в сумі 51 302 грн, за 2019 рік в сумі 346 681 грн, за 2020 рік у сумі 157 508 грн, за 2021 рік у сумі 1 401 грн, за 2023 рік у сумі 1 114 564 грн;
- пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755 (із змінами та доповненнями), а саме порушення термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям-платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.
На підставі акта перевірки Головним управлінням ДПС у м. Києві винесені:
- податкове повідомлення-рішення від 29.05.2024 року № 00462390702, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у загальному розмірі 2 377 331 грн, з яких за податковими зобов'язаннями 1 933 646 грн та штрафними санкціями 443 685 грн;
- податкове повідомлення-рішення від 29.05.2024 № 00462410702, яким застосовано штраф у розмірі 120,76 грн за порушення термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Не погоджуючись із прийнятим податковим повідомленням-рішенням від 29.05.2024 у № 00462390702, вважаючи його протиправним та таким, що порушує законні права та інтереси, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, виходячи з положень норм законодавства, які діяли на момент їх виникнення, суд виходив із такого.
Відповідно до частини другої статті 6, частини другої статті 19 Конституції України, органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК України), у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин.
Згідно пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Положеннями пункту 44.2 статті 42 ПК України визначено, що для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.
Платники податку, які відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» застосовують міжнародні стандарти фінансової звітності, ведуть облік доходів і витрат та визначають об'єкт оподаткування з податку на прибуток за такими стандартами з урахуванням положень цього Кодексу. Такі платники податку при застосуванні положень цього Кодексу, в яких міститься посилання на положення (стандарти) бухгалтерського обліку, застосовують відповідні міжнародні стандарти фінансової звітності.
Підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України визначено, що об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.
Базою оподаткування є грошове вираження об'єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу (пункт135.1 статті 135 Податкового кодексу України).
За приписами пункту 185.1 статті 185 ПК України об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.
З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.
Відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», незалежно від дати накладення електронного підпису.
За приписами пункту 189.1 статті 189 ПК України у разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання.
Відповідно до положень пункту 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Згідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
За положенням 198.5 статті 198 ПК України платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися: а) в операціях, що не є об'єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України; б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу); в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів; г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).
У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов'язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних.
З метою застосування цього пункту податкові зобов'язання визначаються по товарах/послугах, необоротних активах: придбаних для використання в неоподатковуваних операціях - на дату їх придбання; придбаних для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, - на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
У разі якщо на момент перевірки платника податку контролюючим органом в акті вибіркової (часткової) інвентаризації, проведеної платником податку на вимогу такого органу, виявлено нестачу придбаних таким платником товарів (крім випадку, якщо така нестача обумовлена знищенням внаслідок дії обставин непереборної сили, що підтверджується відповідно до законодавства), для цілей розділу V цього Кодексу такі товари вважаються використаними платником податку в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.
Згідно пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У пункті 201.1 статті 201 ПК України визначено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Відповідно до пункту 201.7 статті 201 зазначеного Кодексу податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
Відповідно до пункту 201.10 статті 201 цього Кодексу при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України від 16.07.1999 №996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі по тексту також - Закон № 996).
Відповідно до визначень, які містяться в статті 1 Закону № 996, національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку в державному секторі - нормативно-правовий акт, яким визначаються принципи та методи ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності для розпорядників бюджетних коштів, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та фондів загальнообов'язкового державного соціального і пенсійного страхування, розроблений на основі міжнародних стандартів бухгалтерського обліку для державного сектору та затверджений центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку.
За частинами першою-другою статті 3 Закону № 996-XIV метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства.
Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Інформація, яка міститься в документах первинного обліку, в силу норми частини 2 статті 3 Закону № 996-XIV, є підставою для податкового обліку лише за умови, що вона відповідає дійсності.
Відповідно до частин першої, п'ятої, сьомої та восьмої статті 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.
Підприємство вживає всіх необхідних заходів для запобігання несанкціонованому та непомітному виправленню записів у первинних документах і регістрах бухгалтерського обліку та забезпечує їх належне зберігання протягом встановленого строку.
Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.
Відповідно до пунктів 1.2, 2.1, 2.2, 2.4, 2.5, 2.14, 2.15 Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 (далі - Положення № 88, в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин), господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.
Первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.
Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.
Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі первинні документи).
Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.
Документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. Електронний підпис накладається відповідно до законодавства про електронні документи та електронний документообіг.
Використання при оформленні первинних документів факсимільного відтворення підпису допускається у порядку, встановленому законом, іншими актами цивільного законодавства.
Повноваження на здійснення господарської операції особи, яка в інтересах юридичної особи або фізичної особи - підприємця одержує основні засоби, запаси, нематеріальні активи, грошові документи, цінні папери та інші товарно-матеріальні цінності згідно з договором, підтверджуються відповідно до законодавства. Такі повноваження можуть бути підтверджені, зокрема, письмовим договором, довіреністю, актом органу юридичної особи тощо.
Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці первинні документи.
Первинні документи підлягають обов'язковій перевірці (в межах компетенції) працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству у сфері бухгалтерського обліку, логічна ув'язка окремих показників.
Отже, підставою для відображення господарських операцій у податковому обліку є фактичне здійснення таких операцій у межах господарської діяльності та наявність первинних документів, оформлених у відповідності з вимогами чинного законодавства, які розкривають суть та зміст операцій та відображають їх реальне вчинення. Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов'язковою умовою для формування об'єкту оподаткування. Доводи податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на декларування показників податків. У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит, сформував витрати тощо, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи.
Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції. За відсутності ж факту придбання товарів чи послуг відповідні суми не можуть включатись до складу податкового кредиту навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів.
У зв'язку з наведеним, недоведеність фактичного здійснення господарської операції (нездійснення операції) позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв'язку з цим юридично дефектних первинних документів, якщо рух коштів не забезпечений зв'язком з господарською діяльністю учасників цих операцій. При цьому відсутність ділової мети також є підставою для відмови у наданні податкової вигоди.
Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, суб'єкт підприємницької діяльності повинно мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема і щодо можливостей здійснення господарюючими суб'єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.
Так, підставами для висновків акта контролюючого органу стало те, що первинні документи укладені між ТОВ «ІНЖИНІРИНГ ГРУП ЛТД» з контрагентами ТОВ «ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ «БЕСТ АВТО», ТОВ «ТЕРМОЕНЕРГОАУДИТ», ТОВ «ОХОРОНА-СЕРВІС ПЛЮС» складені всупереч вимог діючого законодавства України, у зв'язку з чим немає можливості підтвердити факт здійснення господарських операцій у відповідні періоди. Таким чином, кошти у загальному розмірі 9 563 558,90 грн., отримані від ТОВ «ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ «БЕСТ АВТО» у розмірі 4 392 023,45 грн., ТОВ «ТЕРМОЕНЕРГОАУДИТ» у розмірі 3 429 906,00 грн., ТОВ «ОХОРОНА-СЕРВІС ПЛЮС» у розмірі 1 741 629,45 грн. підпадають під визначення «безповоротної фінансової допомоги» та повинні бути віднесені до складу доходів підприємства відповідно до пункту 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід» та підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України.
З урахуванням наведених правових норм, для надання правильної оцінки спірним правовідносинам сторін, в даній адміністративній справі підлягають дослідженню обставини, зокрема, щодо необхідності та фактичного вчинення ТОВ «ІНЖИНІРИНГ ГРУП ЛТД» спірних господарських операцій з ТОВ «ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ «БЕСТ АВТО», ТОВ «ТЕРМОЕНЕРГОАУДИТ», ТОВ «ОХОРОНА-СЕРВІС ПЛЮС», а також належність їх оформлення первинними документами, на підставі яких позивачем були сформовані дані бухгалтерського та податкового обліку в періоді, що був охоплений перевіркою.
Щодо господарських операцій позивача із контрагентом ТОВ «ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ «БЕСТ АВТО», суд зазначає таке.
Між ТОВ «ІНЖИНІРИНГ ГРУП ЛТД» (надалі - постачальник) та ТОВ «ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ «БЕСТ АВТО» (надалі - покупець) було укладено Договір поставки №ТО07/11-23-р593 від 07.11.2023 року, відповідно до умов якого, постачальник зобов'язується протягом дії цього договору передати товар Теплообмінники ФУНКЕ (Теплообмінник пластинчатий) в кількості 6 шт., далі за текстом «товар», а покупець зобов'язаний прийняти товар та оплатити його за цінами та на умовах, зазначених у цьому договорі. Згідно пункту 3.1. Договору загальна вартість товару (ціна договору), що поставляється за цим договором, визначається сумою вартості всіх підписаних сторонами видаткових накладних.
Згідно зі Специфікації №1 від 07.11.2023 (Додаток № 1 до Договору №ТО07/11-23-p593 від 07.11.2023) загальна вартість товару за Договором складає 846 000,00 грн, в т.ч. ПДВ 141 000,00 грн.
Згідно з пунктом 3.3. Договору оплата товару здійснюється покупцем шляхом 100% попередньої оплати на розрахунковий рахунок постачальника. Згідно пункту 4.4. Договору товар вважається переданим постачальником та отриманим покупцем в день підписання сторонами відповідної видаткової накладної. Згідно пункту 4.5. Договору перехід права власності на товар до покупця відбувається в момент підписання покупцем видаткової накладної.
На підтвердження здійснення поставки товару за вказаним договором позивачем надано: видаткову накладну № 7 від 15.01.2024 на загальну суму 846 000,00 грн та довіреність № 3 від 11.01.2024.
Також, між ТОВ «ІНЖИНІРИНГ ГРУП ЛТД» (надалі - постачальник) та ТОВ «ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ «БЕСТ АВТО» (надалі - покупець) було укладено Договір поставки № HCТ07/11-23-р592 від 07.11.2023, відповідно до умов якого, постачальник зобов'язується протягом дії цього договору передати товар: насосні установки «ВІЛО» COR в кількості 5 шт, далі за текстом «товар», а покупець зобов'язаний прийняти товар та оплатити його за цінами та на умовах, зазначених у цьому договорі. Згідно пункту 3.1. Договору загальна вартість товару (ціна договору), що поставляється за цим договором, визначається сумою вартості всіх підписаних сторонами видаткових накладних.
Згідно Специфікації № 1 від 07.11.2023 року (Додаток №1 до Договору № НСТ07/11-23-p592 від 07.11.2023) загальна вартість товару за договором складає 3 546 023,46 грн, в т.ч. ПДВ 591 003,91 грн.
Згідно з пунктом 3.3. Договору оплата товару здійснюється покупцем шляхом 100% попередньої оплати на розрахунковий рахунок Постачальника. Згідно пункту 4.4. Договору товар вважається переданим постачальником та отриманим покупцем в день підписання сторонами відповідної видаткової накладної. Згідно пункту 4.5. Договору перехід права власності на товар до покупця відбувається в момент підписання покупцем видаткової накладної.
На підтвердження здійснення поставки товару за вказаним договором позивачем надано: видаткову накладну №1 від 04.01.2024 на загальну суму 1 443 887,68 грн; довіреність № 2 від 03.01.2024; видаткову накладну № 44 від 03.04.2024 на загальну суму 2 102 135,78 грн; довіреність №14 від 01.04.2024.
У свою чергу, ТОВ «ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ «БЕСТ АВТО» здійснило повний розрахунок за вищевказаними договорами, що підтверджується наступними документами: випискою з банківського рахунку ТОВ «ІНЖИНІРИНГ ГРУП ЛТД» за період 08.11.2023; випискою з банківського рахунку ТОВ «ІНЖИНІРИНГ ГРУП ЛТД» за період 09.11.2023; випискою з банківського рахунку ТОВ «ІНЖИНІРИНГ ГРУП ЛТД» за період 15.11.2023; випискою з банківського рахунку ТОВ «ІНЖИНІРИНГ ГРУП ЛТД» за період 16.11.2023.
Для здійснення перевезення товарів за вищевказаними договорами, ТОВ «ІНЖИНІРИНГ ГРУП ЛТД» було залучено субпідрядників, що підтверджується наступними документами: актом здачі-приймання робіт (надання послуг) №ОУ-0000002 від 04.01.2024; товарно-транспортною накладною №0124-001 від 04.01.2024; актом здачі-приймання робіт ( надання послуг) №ОУ-0000005 від 15.01.2024; товарно-транспортною накладною №0124-007 від 15.01.2024; актом надання послуг №277 від 03.04.2024; товарно-транспортною накладною №0424-044 від 03.04.2024; виписками з банківського рахунку ТОВ «ІНЖИНІРИНГ ГРУП ЛТД» за 08.01.2024, за 16.01.2024, та за 05.04.2024.
Щодо господарських операцій позивача із контрагентом ТОВ «ТЕРМОЕНЕРГОАУДИТ», суд зазначає таке.
В рамках позадоговірних відносин ТОВ «ІНЖИНІРИНГ ГРУП ЛТД» здійснювало реалізацію товарів ТОВ «ТЕРМОЕНЕРГОАУДИТ», що підтверджується наступними документами: видатковою накладною №339 від 16.10.2018 на загальну суму 47 137,55 грн.; довіреністю №5 від 12.10.2018 року; видатковою накладною №338 від 16.10.2018 на загальну суму 451 925,00 грн.; довіреністю № 4 від 12.10.2018 року; видатковою накладною №335 від 12.10.2018 на загальну суму 115 399,20 грн.; видатковою накладною №322 від 05.10.2018 на загальну суму 6 619,20 грн; довіреністю №3 від 04.10.2018; видатковою накладною №295 від 06.09.2019 на загальну суму 519 621,14 грн; довіреністю №2 від 05.09.2019; видатковою накладною № 301 від 06.09.2019 на загальну суму 96 921,65 грн; довіреністю №1 від 30.08.2019; видатковою накладною №365 від 03.10.2019 на загальну суму 155 601,47 грн; довіреністю №5 від 02.10.2019; видатковою накладною №377 від 15.10.2019 на загальну суму 970 000,00 грн; довіреністю №6 від 08.10.2019; видатковою накладною №20 від 27.01.2021 на загальну суму 269 730,00 грн; видатковою накладною №278 від 10.09.2020 на загальну суму 418 570,99 грн; видатковою накладною №277 від 10.09.2020 на загальну суму 29 448,65 грн; видатковою накладною №276 від 10.09.2020 на загальну суму 96 568,68 грн; видатковою накладною №275 від 10.09.2020 на загальну суму 60 721,30 грн; довіреністю № 2 від 10.09.2020; видатковою накладною № 414 від 25.10.2019 на загальну суму 183 858,72 грн; довіреністю №7 від 25.10.2019 .
У свою чергу, ТОВ «ТЕРМОЕНЕРГОАУДИТ» здійснювало на рахунки ТОВ «ІНЖИНІРИНГ ГРУП ЛТД» оплату за придбані товари, що підтверджується банківськими виписками по рахунку позивача, а саме: випискою з банківського рахунку за період з 03.10.2018 до 03.10.2018; випискою з банківського рахунку за період з 21.09.2018 до 21.09.2018; випискою з банківського рахунку за період з 18.07.2019 до 18.07.2019; випискою з банківського рахунку за період з 12.08.2019 до 12.08.2019; випискою з банківського рахунку за період з 11.09.2019 до 11.09.2019; випискою з банківського рахунку за період з 24.09.2019 до 24.09.2019; випискою з банківського рахунку за період з 23.09.2019 до 23.09.2019; випискою з банківського рахунку за період з 02.10.2019 до 02.10.2019; випискою з банківського рахунку за 17.08.2020; випискою з банківського рахунку за 05.08.2020.
Для здійснення перевезення товарів за вищевказаними поставками, ТОВ «ІНЖИНІРИНГ ГРУП ЛТД» було залучено субпідрядників, що підтверджується наступними документами: актами надання послуг №9909 від 16.10.2018, №76 від 10.09.2020, №13 від 10.09.2019; товарно-транспортними накладними №Т338 від 16.10.2018, №Р275 від 10.09.2020, №Р277 від 10.09.2020, №Р295.301 від 10.09.2019; виписками з банківського рахунку ТОВ «ІНЖИНІРИНГ ГРУП ЛТД» за період 06.09.2019, 18.10.2018, 16.09.2020.
Щодо господарських операцій позивача із контрагентом ТОВ «ОХОРОНА-СЕРВІС ПЛЮС», суд зазначає таке.
Між ТОВ «ІНЖИНІРИНГ ГРУП ЛТД» (надалі - постачальник) та ТОВ «ОХОРОНА-СЕРВІС ПЛЮС» (надалі - покупець) було укладено договір поставки №19/06-17МБ від 19.06.2017 року, відповідно до умов якого, постачальник зобов'язується передати у власність покупцеві обладнання, а саме - модульні блоки (надалі за текстом - товар) у кількості, комплектності, асортименті та якості, за цінами, вказаними в специфікації, що є Додатком №1 до цього договору, а покупець зобов'язується прийняти його та оплатити. Згідно пункту 3.1. Договору ціна договору визначена у специфікації (Додаток №1) та становить: 609 690,00 грн., в тому числі ПДВ (20%): 101 615,00 грн. Згідно специфікації (Додаток №1 до Договору №19/06-17МБ від 19.06.2017 року) загальна вартість товару за договором складає 609 690,00 грн., в тому числі ПДВ (20%): 101 615,00 грн. Згідно пункту 3.2.1. Договору 100% від ціни договору, що становить: 609 690,00 грн, в тому числі ПДВ (20%): 101 615,00 грн, переказується покупцем на рахунок постачальника впродовж 10 (десяти) банківських днів, від дня отримання товару та підписання покупцем видаткової накладної. Згідно пункту 4.4. Договору товар вважається переданим постачальником та отриманим покупцем в день підписання сторонами відповідної видаткової накладної. Згідно з пунктом 4.5. Договору перехід права власності на товар до покупця відбувається в момент підписання покупцем Видаткової накладної.
На підтвердження доказів здійснення поставки товару позивачем надано наступні документи: видаткову накладну №190 від 18.07.2017 на загальну суму 609 690,00 грн; довіреність №265 від 18.07.2017.
Для здійснення перевезення товарів за вищевказаною поставкою, ТОВ «ІНЖИНІРИНГ ГРУП ЛТД» було залучено субпідрядників, що підтверджується наступними документами: товарно-транспортною накладною №Т190 від 18.07.2017 та актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) №OУ-0000223 від 18.07.2017.
За вищевказані перевезення реалізованих товарів ТОВ «ІНЖИНІРИНГ ГРУП ЛТД» здійснило розрахунок у повному обсязі, що підтверджується випискою з банківського рахунку ТОВ «ІНЖИНІРИНГ ГРУП ЛТД» за період з 19.07.2017 до 19.07.2017.
У свою чергу, ТОВ «ОХОРОНА-СЕРВІС ПЛЮС» здійснило оплату за придбані товари у повному обсязі, що підтверджується випискою з банківського рахунку ТОВ «ІНЖИНІРИНГ ГРУП ЛТД» за період з 25.07.2017 до 25.07.2017.
Також, між ТОВ «ІНЖИНІРИНГ ГРУП ЛТД» (надалі - постачальник) та ТОВ «ОХОРОНА-СЕРВІС ПЛЮС» (надалі - покупець) було укладено договір поставки №11/09-17МБ від 11.09.2017, відповідно до умов якого, постачальник зобов'язується передати у власність покупцеві обладнання, а саме - модульний блок (надалі за текстом - товар) у кількості, комплектності, асортименті та якості, за цінами, вказаними в специфікації, що є додатком №1 до цього договору, а покупець зобов'язується прийняти його та оплатити. Згідно з пунктом 3.1. Договору ціна договору визначена у специфікації (Додаток №1) та становить: 131 844,00 грн, в тому числі ПДВ (20%): 21 974,00 грн. Згідно специфікації (додаток №1 до Договору №11/09-17МБ від 11.09.2017) загальна вартість товару за договором складає 131 844,00 грн, у тому числі ПДВ (20%): 21 974,00 грн. Згідно пункту 3.2.1. Договору 100% від ціни договору, що становить: 131 844,00 грн, в тому числі ПДВ (20%): 21 974,00 грн, переказується покупцем на рахунок постачальника впродовж 10 (десяти) банківських днів, з дати отримання товару та підписання покупцем видаткової накладної. Згідно з пунктом 4.4. Договору товар вважається переданим постачальником та отриманим покупцем в день підписання сторонами відповідної видаткової накладної. Згідно пункту 4.5. Договору перехід права власності на товар до покупця відбувається в момент підписання покупцем видаткової накладної.
На підтвердження доказів здійснення поставки товару позивачем надано наступні документи: видаткову накладну №284 від 20.09.2017 на загальну суму 131 844,00 грн та довіреність №350 від 20.09.2017.
Разом з тим, для здійснення перевезення товару за вищевказаним договором, ТОВ «ІНЖИНІРИНГ ГРУП ЛТД» було залучено перевізника, що підтверджується наступними документами: товарно-транспортною накладною №20/09/17 від 20.09.2017 та актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) №OУ-0000308 від 20.09.2017.
За вищевказані перевезення реалізованих товарів ТОВ «ІНЖИНІРИНГ ГРУП ЛТД» здійснило розрахунок у повному обсязі.
В свою чергу, ТОВ «ОХОРОНА-СЕРВІС ПЛЮС» здійснило оплату за придбані товари у повному обсязі, підтверджується випискою з банківського рахунку ТОВ «ІНЖИНІРИНГ ГРУП ЛТД» за період з 22.09.2017 до 22.09.2017.
Також, між ТОВ «ІНЖИНІРИНГ ГРУП ЛТД» (надалі - постачальник) та ТОВ «ОХОРОНА-СЕРВІС ПЛЮС» (надалі - покупець) було укладено договір поставки №09/10-17МБ від 09.10.2017 року, відповідно до умов якого, постачальник зобов'язується передати у власність покупцеві обладнання, а саме - модульні блоки (надалі за текстом - товар) у кількості, комплектності, асортименті та якості, за цінами, вказаними в специфікації, що є Додатком №1 до цього Договору, а покупець зобов'язується прийняти його та оплатити. Згідно пункту 3.1. Договору ціна договору визначена у специфікації (Додаток №1) та становить: 542 039,00 грн, в тому числі ПДВ (20%): 90 339,83 грн. Згідно специфікації (Додаток №1 до Договору №09/10-17МБ від 09.10.2017) загальна вартість товару за договором складає 542 039,00 грн., в тому числі ПДВ (20%): 90 339,83 грн. Згідно пункту 3.2.1. Договору 100% від ціни договору, що становить: 542 039,00 грн, в тому числі ПДВ (20%): 90 339,83 грн., переказується покупцем на рахунок постачальника впродовж 10 (десяти) банківських днів, від дня отримання товару та підписання покупцем видаткової накладної. Згідно пункту 4.4. Договору товар вважається переданим постачальником та отриманим покупцем в день підписання сторонами відповідної видаткової накладної. Згідно пункту 4.5. Договору перехід права власності на товар до покупця відбувається в момент підписання покупцем видаткової накладної.
На підтвердження доказів здійснення поставки товару позивачем надано наступні документи: видаткову накладну №377 від 01.11.2017 на загальну суму 942 039,00 грн та довіреністю №403 від 31.10.2017.
Разом з тим, для здійснення перевезення товарів за вищевказаним договором, ТОВ «ІНЖИНІРИНГ ГРУП ЛТД» було залучено перевізника, що підтверджується наступними документами: товарно-транспортною накладною №P377 від 01.11.2017 та актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № OУ-0029459 від 01.11.2017.
За вищевказані перевезення реалізованих товарів ТОВ «ІНЖИНІРИНГ ГРУП ЛТД» здійснило розрахунок у повному обсязі, що підтверджується випискою з банківського рахунку ТОВ «ІНЖИНІРИНГ ГРУП ЛТД» за період з 03.11.2017 до 03.11.2017.
У свою чергу, ТОВ «ОХОРОНА-СЕРВІС ПЛЮС» здійснило оплату за придбані товари у повному обсязі, що підтверджується випискою з банківського рахунку ТОВ «ІНЖИНІРИНГ ГРУП ЛТД» за період з 08.11.2017 до 08.11.2017.
Також, між ТОВ «ІНЖИНІРИНГ ГРУП ЛТД» (надалі - постачальник) та ТОВ «ОХОРОНА-СЕРВІС ПЛЮС» (надалі - покупець) було укладено договір поставки №03/11-17МБ від 03.11.2017 року, відповідно до умов якого, постачальник зобов'язується передати у власність покупцеві обладнання, а саме - модульні блоки (надалі за текстом - товар) у кількості, комплектності, асортименті та якості, за цінами, вказаними в специфікації, що є додатком №1 до цього договору, а покупець зобов'язується прийняти його та оплатити. Згідно пункту 3.1. Договору ціна договору визначена у специфікації (додаток №1) та становить: 173 046,00 грн, у тому числі ПДВ (20%): 28 841,00 грн. Згідно специфікації (Додаток №1 до Договору №03/11-17МБ від 03.11.2017 року) загальна вартість товару за договором складає 173 046,00 грн, в тому числі ПДВ (20%): 28 841,00 грн. Згідно пункту 3.2.1. Договору 100% від ціни договору, що становить: 173 046,00 грн, в тому числі ПДВ (20%): 28 841,00 грн, переказується покупцем на рахунок постачальника впродовж 10 (десяти) банківських днів, від дня отримання товару та підписання покупцем видаткової накладної. Згідно пункту 4.4. Договору товар вважається переданим постачальником та отриманим покупцем в день підписання сторонами відповідної видаткової накладної. Згідно пункту 4.5. Договору перехід права власності на товар до покупця відбувається в момент підписання покупцем видаткової накладної.
На підтвердження доказів здійснення поставки товару позивачем надано наступні документи: видаткову накладну № 447 від 08.12.2017 на загальну суму 173 046,00 грн та довіреність №434 від 08.12.2017.
Разом з тим, для здійснення перевезення товарів за вищевказаним договором, ТОВ «ІНЖИНІРИНГ ГРУП ЛТД» було залучено перевізника, що підтверджується товарно-транспортною накладною №P447 від 08.12.2017 року та актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0032276 від 08.12.2017 року.
За вищевказані перевезення реалізованих товарів ТОВ «ІНЖИНІРИНГ ГРУП ЛТД» здійснило розрахунок у повному обсязі, що підтверджується випискою з банківського рахунку ТОВ «ІНЖИНІРИНГ ГРУП ЛТД» за період з 12.12.2017 до 12.12.2017.
У свою чергу, ТОВ «ОХОРОНА-СЕРВІС ПЛЮС» здійснило оплату за придбані товари у повному обсязі, що підтверджується випискою з банківського рахунку ТОВ «ІНЖИНІРИНГ ГРУП ЛТД» за період з 21.12.2017 до 21.12.2017.
Також, між ТОВ «ІНЖИНІРИНГ ГРУП ЛТД» (надалі - постачальник) та ТОВ «ОХОРОНА-СЕРВІС ПЛЮС» (надалі - покупець) було укладено договір поставки №МБ05/09-18 від 05.09.2018 року, відповідно до умов якого, постачальник зобов'язується передати у власність покупцеві обладнання, а саме - модульні блоки (надалі за текстом - товар) для об'єкту: «м. Київ, вул. Плеханова, 6-а» у кількості, комплектності, асортименті та якості, за цінами, вказаними в специфікації, що є додатком №1 до цього договору, а покупець зобов'язується прийняти його та оплатити. Згідно пункту 3.1. Договору ціна договору визначена у специфікації (Додаток №1) та становить: 285 010,45 грн, в тому числі ПДВ (20%): 47 501,74 грн. Згідно специфікації (Додаток №1 до Договору №MБ05/09-18 від 05.09.2018) загальна вартість товару за договором складає 285 010,45 грн., в тому числі ПДВ (20%): 47 501,74 грн. Згідно пункту 3.2.1. Договору 100% від ціни договору, що становить: 285 010,45 грн, в тому числі ПДВ (20%): 47 501,74 грн, переказується покупцем на рахунок постачальника впродовж 10 (десяти) банківських днів з моменту підписання даного договору. Згідно пункту 4.4. Договору товар вважається переданим постачальником та отриманим покупцем в день підписання сторонами відповідної видаткової накладної. Згідно пункту 4.5. договору перехід права власності на товар до покупця відбувається в момент підписання покупцем видаткової накладної.
На підтвердження доказів здійснення поставки товару позивачем надано наступні документи: видатковою накладною №306 від 28.09.2018 на загальну суму 285 010,45 грн.
Разом з тим, для здійснення перевезення товарів за вищевказаним договором, ТОВ «ІНЖИНІРИНГ ГРУП ЛТД» було залучено перевізника, що підтверджується товарно-транспортною накладною № T306 від 28.09.2018 та актом надання послуг №8501 від 28.09.2018.
За вищевказані перевезення реалізованих товарів ТОВ «ІНЖИНІРИНГ ГРУП ЛТД» здійснило розрахунок у повному обсязі, що підтверджується випискою з банківського рахунку ТОВ «ІНЖИНІРИНГ ГРУП ЛТД» за період з 03.10.2018 до 03.10.2018.
У свою чергу, ТОВ «ОХОРОНА-СЕРВІС ПЛЮС» здійснило оплату за придбані товари у повному обсязі, що підтверджується випискою з банківського рахунку ТОВ «ІНЖИНІРИНГ ГРУП ЛТД» за період з 07.09.2018 до 07.09.2018.
Аналізуючи усі вищевказані документи, суд погоджується з позивачем, що ним були надані всі первинні документи, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліках, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, а також регістри бухгалтерського обліку.
При цьому, рух коштів за продані та поставлені товари та первинні документи на їх підтвердження надані позивачем під час перевірки податковому органу, разом з цим, конкретних зауважень в акті перевірки не зазначено.
Враховуючи вищевказане, суд доходить висновку про те, що спірні господарські операції є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій.
Будь - яких доказів на підтвердження зворотного, відповідачем до суду не надано.
Також, щодо доводів податкового органу про надання позивачем частини первинної документації з ТТН з порушеннями в їх оформленні, суд зазначає таке.
Згідно правової позиції Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладеної в постанові від 29 березня 2018 року по справі №825/1391/17, з метою податкового обліку господарські операції можуть оформлюватися будь-якими первинними документами, зміст яких відповідає вимогам податкового законодавства, та складення яких відповідає законодавчо установленим вимогам щодо оформлення такої операції або звичаєвій практиці.
При цьому, ступінь деталізації опису господарської операції у первинному документі законодавством не встановлена. Умовою документального підтвердження операції є можливість на підставі наявних документів зробити висновок про те, що витрати фактично понесені.
Власне відсутність максимальної деталізації виду виконаних послуг та окремих позицій у первинних облікових документах, які не впливають на зміст господарської операції, не перешкоджає прийняттю цих документів до обліку та не є свідченням відсутності виконаних господарських операцій».
Крім цього, суд вважає безпідставними посилання контролюючого органу на відсутність певних реквізитів у товарно-транспортних накладних за спірними господарськими операціями, оскільки, наявність транспортних документів на перевезення товарно-матеріальних цінностей не є обов'язковими при оподаткуванні операцій за договором поставки. Товарно-транспортні накладні є доказом факту перевезення (переміщення) товару.
Згідно правової позиції Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладеної в постанові від 16 квітня 2019 року по справі №804/5465/16, вказано, що: «витрати та податковий кредит сформовані по факту придбання товару, а не транспортних послуг, відтак докази транспортування є додатковими (допоміжними, факультативними) до підтвердження обставин реальності, але не є документами на підставі яких формуються витрати та податковий кредит, якщо тільки вартість транспортування (перевезення) за умовами договорів не входить до вартості товару або послуги транспортування є господарською операцією за наслідками якої формуються власне витрати та податковий кредит.
Відтак, за наявності документів, які підтверджують фактичне отримання чи продаж позивачем товарів та використання їх у власній господарській діяльності, ненадання такого документу, як товарно-транспортна накладна або недоліки у формуванні товарно-транспортної накладної, не може бути єдиною підставою для висновків про відсутність підтвердження реальності здійснення господарських операцій з придбання/постачання товару, оскільки відповідною транспортною документацією обов'язково мають бути підтверджені витрати з послуг по перевезенню вантажів, а не послуги з придбання чи продажу товару».
Враховуючи вказане, суд дійшов висновку, що відповідачем не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об'єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені первинними документами, а також, не надано жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в таких документах недостовірні та (або) суперечливі.
Враховуючи той факт, що у позивача наявні всі первинні документи, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського та податкового обліку та які підтверджують факт поставки товарів на користь контрагента, суд вважає, що висновки податкового органу про відсутність поставки товарів з огляду на відсутність певних реквізитів у ТТН, є необґрунтованими.
Для вирішення спору суд врахував висновки Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постановах від 27 лютого 2020 року (справи № 813/7081/14, № 814/120/15), від 3 жовтня 2019 року (справа № 813/4079/15), від 10 вересня 2019 року (справа №814/2412/17).
У вказаних рішеннях зазначено, що наслідки для податкового обліку створює фактичний рух активів за результатами здійснення господарських операцій, що є обов'язковою умовою для формування податкового кредиту, і вказана обставина є визначальною для дослідження судами.
При цьому, норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.
Будь-яка податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів суб'єкта господарювання по ланцюгах постачання, а також податкова інформація надана іншими контролюючими органами, в тому числі і складена з причин неможливості проведення документальних перевірок, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.
Отже, висновки акта перевірки з посиланням на податкову інформацію стосовно відсутності у контрагентів позивача та контрагентів по ланцюгу постання основних засобів суд вважає необґрунтованим доказом відсутності здійснення вищевказаних господарських операцій.
Крім того, безпідставними є посилання контролюючого органу на наявність кримінального провадження №42023102070000307 від 10.10.2023 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого частиною третьою статті 209 КК України щодо ТОВ «Аутбек Агро».
Разом з тим, судом встановлено, що ТОВ «Аутбек Агро» (код ЄДРПОУ 31831117) не є контрагентом позивача.
При цьому, суд зазначає, що факт порушення кримінальної справи не є беззаперечним фактом, що підтверджує відсутність реальних правових наслідків всіх господарських операцій проведених позивачем та його контрагентами, під час проведення господарських операцій платник податків може бути і необізнаним стосовно дійсного стану правосуб'єктності своїх контрагентів і реально отримати від них товари (роботи чи послуги), грошові кошти, незважаючи нате, що контрагенти можливо і мають наміри щодо порушення податкового законодавства (висновок наведено в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 19.11.2019 по справі №826/16304/17 та у постанові від 28.05.2019 по справі № 826/15112/16).
Також, суд враховує доводи позивача про те, що відповідно до рішення єдиного учасника №3 Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАВІСТ ГРУП» від 16.09.2021, посвідченим 17.09.2021 та зареєстрованим у реєстрі за номером 6186 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Колесниченком М.О., ТОВ «ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ «БЕСТ АВТО» у своїй діяльності не використовує печатки або інші штампи.
Так, статтею 58-1 Господарського кодексу України визначено, що відбиток печатки не може бути обов'язковим реквізитом будь-якого документа, що подається суб'єктом господарювання до органу державної влади або органу місцевого самоврядування. Копія документа, що подається суб'єктом господарювання до органу державної влади або органу місцевого самоврядування, вважається засвідченою у встановленому порядку, якщо на такій копії проставлено підпис уповноваженої особи такого суб'єкта господарювання або особистий підпис фізичної особи - підприємця. Орган державної влади або орган місцевого самоврядування не вправі вимагати нотаріального засвідчення вірності копії документа у разі, якщо така вимога не встановлена законом.
Наявність або відсутність відбитка печатки суб'єкта господарювання на документі не створює юридичних наслідків.
Враховуючи викладене, твердження відповідача, стосовно того що відсутність печатки ТОВ «ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ «БЕСТ АВТО» в первинних документах по господарських відносинах із позивачем вказує на дефективність документу, а тому вказані документи складено з порушенням чинного законодавства є безпідставними.
Таким чином, помилковими є висновки контролюючого органу про те, що кошти у загальному розміру 9 563 558,90 грн отримані позивачем за господарськими операціями з ТОВ «ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ «БЕСТ АВТО», ТОВ «ТЕРМОЕНЕРГОАУДИТ», ТОВ «ОХОРОНА-СЕРВІС ПЛЮС» підпадають під визначення «безповоротної фінансової допомоги» та повинні бути віднесені до складу доходів підприємства відповідно до пункту 5 Положення (стандарту) Бухгалтерського обліку 15 «Дохід» та підпункту 134.1.1 пункту 134.1статті 134 Податкового кодексу України.
Щодо господарських операцій позивача із контрагентом ТОВ «МЕТАЛЛУРГСТРОЙ», суд зазначає таке.
Так, відповідно до акта перевірки контролюючим органом встановлено, що ТОВ «ІНЖИНІРИНГ ГРУП ЛТД» поставлено товар ТОВ «МЕТАЛЛУРГСТРОЙ», але не відображено суму за вказаною поставкою у розмірі 1 800 000,00 грн. в доході в декларації з податку на прибуток за 2023 рік.
Між ТОВ «МЕТАЛЛУРГСТРОЙ» (надалі - «Генеральний підрядник») та ТОВ «ІНЖИНІРИНГ ГРУП ЛТД» (надалі - «Підрядник») було укладено договір підряду №110821 від 11.08.2021 (надалі - «Договір), відповідно до умов якого, у порядку та на умовах, визначених цим договором, підрядник зобов'язується за завданням генерального підрядника, протягом строку, установленого в графіку виконання робіт та фінансування (додаток N 4 до Договору), виконати поставку обладнання, монтажні та налагоджувальні роботи ІТП згідно проектної документації «Будівництво житлового будинку з вбудовано-прибудованими нежитловими приміщеннями на земельній ділянці, що розташована за адресою: м.Запоріжжя, вул.Нижньодніпровська/вул.Немировича-Данченка», а генеральний підрядник зобов'язується приймати та оплачувати виконані з належною якістю та в повному обсязі роботи. Відповідно до пункту 3.3 договору факт виконання робіт з боку підрядника буде засвідчуватися актом приймання виконаних робіт (форма №КБ-2в), довідкою про вартість (форма №КБ-3) виконаних робіт та документами, які засвідчують особливості виконання робіт, відображають методи та умови їх виконання, підтверджують фактичні параметри їх виконання.
Разом з тим, ТОВ «МЕТАЛЛУРГСТРОЙ» здійснювало оплату за договором підряду №110821 від 11.08.2021 на загальну суму 1 800 000,00 грн частинами у 2021 та 2022 роках, що підтверджується відповідними банківськими виписками, а саме: виписками з банківського рахунку ТОВ «ІНЖИНІРИНГ ГРУП ЛТД» за 13.08.2021, за 08.09.2021, за 22.09.2021, за 26.01.2022, за 05.09.2022, за 26.09.2022.
За кожним фактом отримання коштів ТОВ «ІНЖИНІРИНГ ГРУП ЛТД» складало та реєструвало у ЄРПН відповідну податкову накладну.
У подальшому, для виконання взятих на себе зобов'язань, ТОВ «ІНЖИНІРИНГ ГРУП ЛТД» було залучено субпідрядника, а саме ТОВ «МОСТКОМПАНІ» (код ЄДРПОУ 43952713), з яким було укладено договір підряду №160821 від 16.08.2021 року. Договірна ціна такого договору складала 698 598,00 грн., в т.ч. ПДВ 116 433,00 грн. (п. 2.1. Договору).
За фактом повного виконання робіт між ТОВ «ІНЖИНІРИНГ ГРУП ЛТД» та ТОВ «МОСТКОМПАНІ» було підписано акт приймання-передачі виконаних робіт від 30.09.2022 року на вищевказану суму.
У той же час, факт здійснення оплати ТОВ «ІНЖИНІРИНГ ГРУП ЛТД» коштів за Договором підряду №160821 від 16.08.2021 року підтверджується випискою з банківського рахунку ТОВ «ІНЖИНІРИНГ ГРУП ЛТД» за 17.08.2021, за 28.09.2021, за 02.12.2021, за 26.01.2022, за 05.09.2022, за 27.09.2022.
Окрім того, для здійснення перевезень обладнання, що поставляється, ТОВ «ІНЖИНІРИНГ ГРУП ЛТД» було залучено перевізника, що підтверджується товарно-транспортною накладною №0921-007 від 22.09.2021, товарно-транспортною накладною №0921-008 від 22.09.2021, актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) №OУ-0000473 від 22.09.2021.
За вищевказані перевезення реалізованих товарів ТОВ «ІНЖИНІРИНГ ГРУП ЛТД» здійснило розрахунок у повному обсязі, що підтверджується випискою з банківського рахунку ТОВ «ІНЖИНІРИНГ ГРУП ЛТД» за 23.09.2021.
Так, відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів ? дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг ? дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
Згідно зі статтею 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Відповідно до статті 838 ЦК України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.
Згідно зі статтею 839 ЦК України підрядник зобов'язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до пункту 4 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 2005 року № 668, за договором підряду підрядник зобов'язується за завданням замовника на свій ризик виконати та здати йому в установлений договором підряду строк закінчені роботи (об'єкт будівництва), а замовник зобов'язується надати підряднику будівельний майданчик (фронт робіт), передати дозвільну документацію, а також затверджену в установленому порядку проектну документацію (у разі, коли цей обов'язок повністю або частково не покладено на підрядника), прийняти від підрядника закінчені роботи (об'єкт будівництва) та оплатити їх.
Типові форми первинних облікових документів у будівництві «Акт приймання виконаних будівельних робіт» (типова форма № КБ-2в) та «Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати» (типова форма № КБ-3), затверджені наказом Мінрегіонбуду від 04.12.2009 № 554. Відповідно до підпункту «е» пункту 5 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.1992 № 731, не підлягають державній реєстрації форми звітності, у тому числі щодо державних статистичних спостережень, адміністративних даних та інші.
Отже, доказами виконання зобов'язань за договором підряду є саме акт приймання виконаних будівельних робіт.
Суд зауважує, що між позивачем та його контрагентом ТОВ «МЕТАЛЛУРГСТРОЙ» було укладено саме договір підряду, а отже повне виконання робіт має підтверджуватися актом приймання. Так, постачання та відвантаження товару відбувалося в межах виконання договору підряду.
У той же час, первинні документи на роботи, виконані позивачем в рамках Договору підряду № 110821 від 11.08.2021, на суму 1 800 000 грн, були складені після їх повного виконання у червні 2024 року, а саме: Акт приймання виконаних будівельних робіт за червень 2024 року (форма КБ-2в) від 30.06.2024; Акт вартості устаткування, що придбавається виконавцем робіт від 30.06.2024; Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за червень 2024 року (форма КБ-3) від 30.06.2024; Реєстр Актів кошторисів вартості устаткування, що придбавається виконавцем робіт за червень 2024 року від 30.06.2024.
Таким чином, на отримані у 2021 та 2022 роках в рамках Договору підряду № 110821 від 11.08.2021 року авансові платежі на загальну суму 1 800 000,00 грн ТОВ «ІНЖИНІРИНГ ГРУП ЛТД» зобов'язано було скласти та зареєструвати у ЄРПН відповідну податкову накладну, що останнім було виконано.
У той же час, правової підстави та/або обов'язку для відображення таких коштів в декларації з податку на прибуток підприємства за 2023 рік (тобто до складання відповідних первинних документів) у позивача не було. Зазначені суми підлягають відображенню у декларації з податку на прибуток підприємства за 2024 рік відповідно.
З огляду на таке, висновки контролюючого органу про не відображення цієї суми в доході в декларації з податку на прибуток за 2023 рік є помилковим.
Отже, судом встановлено, що за результатами проведеного дослідження в обсязі наданих документів висновок податкового органу, викладений в Акті в частині порушень ТОВ ТОВ «ІНЖИНІРИНГ ГРУП ЛТД» вимог пункту 44.1, 44.2 статті 44, статті 134 ПК України, пункту 5 П(с) №11 «Зобов'язання», пункту 5 П(с)БО №15 «Дохід» по взаємовідносинам з ТОВ «МЕТАЛЛУРГСТРОЙ», що призвело до заниження фінансового результату до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності на загальну суму 1 800 000,00 грн, документально не підтверджується.
Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На думку суду, в ході судового розгляду відповідач не надав належних та допустимих доказів в обґрунтування своїх доводів, і не довів в повному обсязі правомірність своїх рішень.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Згідно з частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається з наявних у матеріалах справи доказів, під час звернення позивача з даним позовом до суду останнім сплачено судовий збір за заявлені позовні вимоги у загальному розмірі 30280 грн, що підтверджується наявним у матеріалах справи платіжним дорученням від 14.06.2024, які підлягають стягненню з відповідача на користь останнього у повному обсязі.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНЖИНІРИНГ ГРУП ЛТД» задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 29.05.2024 № 00462390702.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНЖИНІРИНГ ГРУП ЛТД» (код ЄДРПОУ: 35792281; місцезнаходження: 02099, м. Київ, вул. Севастопольська, буд. 22, кв. 3) судовий збір у розмірі 30 280 грн (тридцять тисяч двісті вісімдесят) гривень за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ ВП: 44116011; місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Шевченко А.В.