КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, тел. +380 (044) 207 80 91
14 квітня 2025 року №320/14125/24
Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Щавінського В.Р., при секретарі судового засідання Ставничому Н.В., за участю: представника позивача - Парицької Н.О., представника відповідача та третьої особи - Павлова Р.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Л-ГРУП" до Київської міської ради, третя особа: Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправними та скасування рішень,
ТОВ "Л-ГРУП" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Київської міської ради, третя особа: Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), в якому просить суд:
- визнати протиправним та нечинним Рішення Київської міської ради від 19.12.2019 №460/8033 «Про внесення змін до Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва»;
- визнати протиправним та нечинним Рішення Київської міської ради від 26.03.2020 №908/9078 «Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 19 грудня 2019 року №460/8033 «Про внесення змін до Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва»;
- визнати протиправним та нечинним Рішення Київської міської ради від 15.11.2016 №411/1415 «Про затвердження Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва»;
- визнати протиправним та нечинним Рішення Київської міської ради від 13.09.2018 №1370/5434 «Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 15.11.2016 №411/1415 «Про затвердження Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва».
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03.04.2024 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання. Зобов'язано Київську міську раду згідно зі ст. 264 КАС України опублікувати оголошення про відкриття провадження в адміністративній справі щодо оскарження вищезазначених рішень Київської міської ради у виданні, в якому цей акт був або мав бути офіційно оприлюднений. Оголошення повинно містити вимоги позивача щодо оскаржуваного акта, реквізити нормативно-правового акта, дату, час і місце судового розгляду адміністративної справи.
На виконання вищевказаної ухвали у газеті «Хрещатик» від 16.05.2024 здійснено повідомлення про те, що Київським окружним адміністративним судом відкрито провадження в адміністративній справі №320/14125/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Л-ГРУП" до Київської міської ради, третя особа: Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправними та скасування рішень.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.02.2025 закрито провадження в адміністративній справі №320/14125/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Л-ГРУП" до Київської міської ради, третя особа: Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправними та скасування рішень в частині позовних вимог про:
- визнання протиправним та нечинним Рішення Київської міської ради від 19.12.2019 №460/8033 «Про внесення змін до Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва»;
- визнання протиправним та нечинним Рішення Київської міської ради від 26.03.2020 №908/9078 «Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 19.12.2019 №460/8033 «Про внесення змін до Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва», - закрити.
В обґрунтування своїх вимог позивач стверджує, що оскаржуване рішення Київської міської ради від 19.12.2019 №460/8033 «Про внесення змін до Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва» є протиправним та підлягає скасуванню через порушення процедури його прийняття, оскільки це рішення є регуляторним актом у розумінні Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».
Позивач наголошує, що кожен нормативно-правовий акт, що відповідає ознакам регуляторного акта, повинен супроводжуватись аналізом регуляторного впливу норм акта на державу, бізнес та громадськість, оприлюднюватись для одержання зауважень та пропозицій, а в проєкті акта повинні бути передбачені індикатори його результативності. Проте, при прийнятті Рішення Київської міської ради від 19.12.2019 №460/8033 «Про внесення змін до Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва» відповідачем не було дотримано засади реалізації державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності. На офіційному сайті Київською міською радою (Київська міська державна адміністрація) опубліковано рішення Київської міської ради №486/6537 від 20.12.2018 «Про затвердження плану діяльності Київської міської ради з підготовки проектів регуляторних актів на 2019 рік» до якого не входив проект Рішення Київської міської ради «Про внесення змін до Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва». Також, до рішення Київської міської №486/6537 від 20.12.2018 «Про затвердження плану діяльності Київської міської ради з підготовки проектів регуляторних актів на 2019 рік» не вносились зміни щодо підготовки зазначеного проекту, що свідчить про порушення Київською міською радою ст. ст. 5, 7 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».
Позивач наголошує на тому, що заінтересовані особи були позбавлені можливості надати свої пропозиції та зауваження до проекту рішення, що свідчить про порушення Київською міською радою ст. ст. 6, 9 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», в частині обов'язку забезпечити обов'язкове оприлюднення у передбачений Законом спосіб проекту регуляторного акта. До того ж, на переконання позивача, Київською міською радою не було дотримано принципів правової визначеності та передбачуваності законодавства при прийнятті нормативних актів.
Відповідачем надано відзив на позовну заяву, в якому останній просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог на підставі того, що рішення Київської міської ради №411/1415 від 15.11.2016 та №1370/5434 від 13.09.2018 проходили процедуру прийняття регуляторного акта та відповідно до експертних висновків постійної комісії Київської міської ради з питань торгівлі, підприємництва та регуляторної політики від 20.07.2016 №08/286-356, від 26.04.2018 №08/286-144 зазначені рішення відповідають вимогам Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності». З огляду на все вищезазначене, відповідач вважає заявлені позовні вимоги невмотивованими, безпідставними і такими, що не відповідають фактичним обставинам справи. Стверджує, що позивач такими діями намагається ухилитись від обов'язку сплати пайової участі за збудований житловий комплекс, який закріплено Законом №132.
Від Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) надійшли пояснення на позовну заяву, в яких наголошено на тому, що Рішенням Київської міської ради від 15.11.2016 №411/1415 затверджено Порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва (далі - Порядок) відповідно до ст. 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Верховний Суд у постанові від 13.12.2022 у справі №910/21307/21 зазначив, що Порядок є дійсним та чинним, а тому в силу положень Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та статті 144 Конституції України розповсюджується на всю територію міста Києва та підлягає обов'язковому виконанню замовниками будівництва/реконструкції об'єктів, розташованих на його території, тобто є муніципальним нормативно-правовим актом, який має обов'язкову юридичну силу на відповідній території.
Представник третьої особи зазначив, що 17.10.2019 набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» від 20.09.2019 №132-IX (далі - Закон), яким статтю 40 Закону «Про регулювання містобудівної діяльності» було виключено та обов'язок замовників забудови земельної ділянки у населеному пункті щодо необхідності укладення договору про пайову участь перестав існувати. Разом з тим, вказаним Законом встановлено, що протягом 2020 року замовники будівництва на земельній ділянці у населеному пункті перераховують до відповідного місцевого бюджету кошти для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту.
Таким чином, постала необхідність внести зміни до Порядку та привести його у відповідність до правового акту вищої юридичної сили. Рішенням КМР від 19.12.2019 №460/8033 «Про внесення змін до Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва» Порядок приведено у відповідність до пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону.
Представник позивача, у судових засіданнях, заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд задовольнити їх.
Представник відповідача, явку представника у судові засідання забезпечив, проти заявлених позивачем вимог заперечував та просив суд відмовити у задоволенні позову.
Представник третьої особи, у судових засіданнях проти задоволення позову заперечував.
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, заслухавши пояснення представників сторін та з'ясувавши обставини справи, суд дійшов висновку, що у задоволені позовних вимог слід відмовити виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, в обґрунтування права на оскарження нормативно-правових актів, що становлять предмет цього спору, позивач зазначив про те, що Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю "Л-ГРУП" з вимогою №050/08-580 від 08.02.2024 щодо отримання розрахунку та укладення договору пайової участі у розвитку інфраструктури міста Києва та розрахунку обсягу пайової участі (внеску) у створенні і розвитку соціальної і інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва на підставі Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради №411/1415 від 15.11.2016 (у редакції рішення Київської міської ради від 19.12.2019 №460/8033).
Позивач вважає, що оскаржувані рішення прямо впливають на його права та обов'язки, а тому звернувся до суду з вказаним позовом.
Судом встановлено, що рішенням Київської міської ради від 15.11.2016 №411/1415 «Про затвердження Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників розвитку інфраструктури міста Києва» з посиланням на ст.28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст.40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», з метою вдосконалення порядку залучення, розрахунку розмірів і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва Київською міською радою вирішено:
« 1. Затвердити Порядок залучення, розрахунку використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва (далі - Порядок), що додається.
2. Виконавчому органу Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації):
2.1. Розробити та запровадити спеціалізований програмний комплекс для розрахунку розміру пайової участі та подання документів через засоби телекомунікаційного зв'язку з накладенням електронного цифрового підпису (далі - програмний комплекс) протягом 6 (шести місяців з моменту отримання фінансування такої розробки.
2.2. За відсутності фінансування розробки програмного комплексу у 2016 бюджетному році передбачити відповідне фінансування у проекті бюджету міста Києва на 2017 рік.
3. При прийнятті рішень про надання замовнику земельної ділянки у користування та при укладанні договорів оренди земельних ділянок (у т.ч. поновлення) відповідним структурним підрозділом виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) мають передбачатися зобов'язання відповідного суб'єкта щодо укладення при будівництві нового об'єкта або реконструкції будь-яких об'єктів (будівель, споруд, їх комплексів або частин) з Департаментом економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) договору про пайову участь та сплати пайової участі відповідно до цього Порядку в повному обсязі до прийняття об'єкта в експлуатацію.
4. При видачі відповідним структурним підрозділом містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки, що перебуває у володінні чи користуванні замовника, має передбачатися інформування щодо зобов'язання замовника укласти з Департаментом економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) договір про пайову участь та сплатити пайову участь відповідно до цього Порядку в повному обсязі до прийняття об'єкта в експлуатацію.
5. Структурні підрозділи виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), районні в місті Києві державні адміністрації, комунальні підприємства, установи та організації територіальної громади міста Києва, яким відомі випадки прийняття в експлуатацію новозбудованих, реконструйованих об'єктів без наявності довідки про сплату пайової участі, зобов'язані повідомити про це Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та іншим органам державної влади та місцевого самоврядування (у відповідності до їх повноважень) для вжиття заходів реагування відповідно до законодавства України щодо стягнення коштів пайової участі до бюджету міста із замовників таких об'єктів.
6. У разі встановлення факту прийняття об'єкта будівництва, або реконструкції в експлуатацію, або присвоєння адреси новозбудованим, реконструйованим об'єктам без наявності довідки про виконання умов пайової участі Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) зобов'язаний звернутися до особи, що порушила умови Порядку, з вимогою про укладення договору про пайову участь та, за наявності обґрунтованих підстав, звернутися до правоохоронних органів або до суду.
7. Рішення Київської міської ради про звільнення замовників від сплати пайової участі та про зменшення розміру пайової участь, прийняті до набрання чинності цим рішенням, зберігають свою чинність.
8. Встановити, що на період до 31.12.2017 в пунктах 6.4 та 6.5 Порядку в формулі розрахунку розміру пайової участі застосовувати понижуючий коефіцієнт 0,5 як для житлових, так і для нежитлових площ.
9. Це рішення офіційно оприлюднити в газеті Київської міської ради «Хрещатик».
10. Це рішення набирає чинності з 01.01.2017.
11. Контроль за виконанням цього рішення покласти на постійну комісію Київської міської ради з питань бюджету та соціально-економічного розвитку.
У подальшому, рішенням Київської міської ради від 13.09.2018 №1370/5434 «Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 15.11.2016 №411/1415 «Про затвердження Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва» з посиланням на Закони України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про регулювання містобудівної діяльності» та з метою вдосконалення порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва Київською міською радою вирішено:
« 1. Внести зміни в пункт 2 рішення Київської міської ради від 15 листопада 2016 року №411/1415 "Про затвердження Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва", виклавши його в такій редакції:
« 2. Виконавчому органу Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації) розробити та запровадити спеціалізований програмний комплекс для розрахунку розміру пайової участі та подання документів через засоби телекомунікаційного зв'язку з накладенням електронного цифрового підпису (далі - програмний комплекс) до 31 рудня 2017 року.».
2. Внести зміни в рішення Київської міської ради від 15 листопада 2016 року №411/1415 "Про затвердження Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва", доповнивши його новими пунктами 9 та 10 такого змісту:
"9. Встановити, що на період з моменту оприлюднення цього рішення по 31.12.2018 в пунктах 6.4 та 6.5 Порядку в формулі розрахунку розміру пайової участі застосовувати понижуючий коефіцієнт 0,50 як для житлових, так і для нежитлових площ.
Встановити, що на період з 01.01.2019 по 31.12.2019 в пунктах 6.4 та 6.5 Порядку в формулі розрахунку розміру пайової участі застосовувати понижуючий коефіцієнт 0,80 для нежитлових площ за умови, що об'єкт будівництва розташований на земельній ділянці, яка належить замовнику на праві власності.
10. Зазначені понижуючі коефіцієнти застосовуються за умови сплати нарахованої за пільговою ставкою пайової участі у відповідному році.".
У зв'язку з цим пункти 9 - 11 вважати пунктами 11 - 13.
3. Внести зміни до Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів
пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 15 листопада 2016 року №411/1415, що додаються.
4. Встановити, що звернення замовників з питань пайової участі, які були подані відповідно до Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 15 листопада 2016 року №411/1415, на момент набрання цим рішенням чинності, розглядаються із урахуванням змін, внесених цим рішенням.
5. Офіційно оприлюднити це рішення в газеті Київської міської ради «Хрещатик».
6. Це рішення набирає чинності з дня його офіційного оприлюднення.
7. Контроль за виконанням цього рішення покласти на постійну комісію Київської міської ради з питань бюджету та соціально-економічного розвитку.
Рішенням Київської міської ради від 19.12.2019 №460/8033 «Про внесення змін до Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва», з посиланням на Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні», з метою приведення Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 15 листопада 2016 року №411/1415, у відповідність до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» Київська міська рада вирішила:
« 1. Внести зміни до Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 15.11.2016 №411/1415, виклавши його в редакції, що додається.
2. Це рішення набирає чинності з 01.01.2020 та діє в частині, що не суперечить пункту 13 розділу І та пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні".».
Рішенням Київської міської ради від 26.03.2020 №908/9078 «Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 19 грудня 2019 року №460/8033 «Про внесення змін до Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва» з посиланням на Закони України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» Київська міська рада вирішила:
« 1. Внести зміни до рішення Київської міської ради від 19 грудня 2019 року №460/8033 «Про внесення змін до Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва», а саме: пункт 2 викласти в новій редакції такого змісту: 2. Це рішення набирає чинності з 01 січня 2020 року. Договори про сплату пайової участі, укладені до 1 січня 2020 року, є дійсними та продовжують свою дію до моменту їх повного виконання.».
Позивач стверджує, що на сьогодні діє Порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва у редакції рішення Київської міської ради від 19.12.2019 №460/8033, враховуючи зміни, внесені рішенням Київської міської ради від 26.03.2020 №908/9078, проте це рішення є регуляторним актом у розумінні Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», а відповідачем не було дотримано засади реалізації державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності, що свідчить про порушення Київською міською радою обов'язку забезпечити обов'язкове оприлюднення у передбачений Законом спосіб проєкту регуляторного акта, та залучити заінтересованих осіб до його обговорення, що і зумовило на звернення до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
Згідно з приписами ч. ч. 1, 2 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч. 2 ст. 264 КАС України право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб'єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт.
Частиною 3 ст. 264 КАС України визначено, що нормативно-правові акти можуть бути оскаржені до адміністративного суду протягом всього строку їх чинності.
Судом встановлено, що зазначені рішення Київської міської ради №411/1415 від 15.11.2016, №1370/5434 від 13.09.2018, №460/8033 від 19.12.2019 та №908/9078 від 26.03.2020 є нормативно-правовими актами, що спрямовані на регулювання правовідносин.
За наданим у ст. 1 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» №1160-ІV від 11.09.2003 визначенням, державна регуляторна політика у сфері господарської діяльності - напрям державної політики, спрямований на вдосконалення правового регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання, недопущення прийняття економічно недоцільних та неефективних регуляторних актів, зменшення втручання держави у діяльність суб'єктів господарювання та усунення перешкод для розвитку господарської діяльності, що здійснюється в межах, у порядку та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України.
Регуляторний акт - це прийнятий уповноваженим регуляторним органом нормативно-правовий акт, який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання; прийнятий уповноваженим регуляторним органом інший офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, застосовується неодноразово та щодо невизначеного кола осіб і який або окремі положення якого спрямовані на правове регулювання господарських відносин, а також адміністративних відносин між регуляторними органами або іншими органами державної влади та суб'єктами господарювання, незалежно від того, чи вважається цей документ відповідно до закону, що регулює відносини у певній сфері, нормативно-правовим актом.
Відповідно до частини 1 статті 118 Конституції України, виконавчу владу в областях і районах, містах Києві та Севастополі здійснюють місцеві державні адміністрації.
Згідно зі статтею 140 Конституції України місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.
Відповідно до Конституції України систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначає Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» №280/97-ВР від 21.05.1997 (далі - Закон №280/97-ВР).
Приписами частини другої статті 2 Закону №280/97-ВР визначено, що місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.
Частина перша статті 10 Закону №280/97-ВР встановлює, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Статтею 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 №3038-VI у редакції, чинній станом на момент прийняття відповідачем оскаржуваного рішення Київської міської ради №460/8033 від 19.12.2019, передбачалось, що порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону.
Судом встановлено, що з метою приведення Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва у відповідність до п. 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №132-IX Київською міською радою прийнято рішення від 19 грудня 2019 року №460/8033, яке набрало чинності з 01 січня 2020 року та яким відповідний Порядок викладено в новій редакції.
Як вбачається з матеріалів справи, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.10.2024, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 14.05.2025, в адміністративній справі №320/44099/23:
- визнано протиправним та нечинним рішення Київської міської ради від 19 грудня 2019 року №460/8033 «Про внесення змін до Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва»;
- визнано протиправним та нечинним рішення Київської міської ради від 26 березня 2020 року №908/9078 «Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 19 грудня 2019 року №460/8033 «Про внесення змін до Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва».
Вказаним судовим рішенням встановлено, що рішення Київської міської ради від 19 грудня 2019 року №460/8033 та від 26 березня 2020 року №908/9078 прийняті з грубим порушенням процедури підготовки регуляторного акта до його прийняття регуляторним органом, встановленої Законом №1160-IV. Зазначене є наслідком порушення принципу прозорості та врахування думки суб'єктів, на яких розповсюджується дія регуляторного акта.
Згідно з частиною першою статті 61 Закону України «Про правотворчу діяльність» від 24.08.2023 №3354-ІХ (далі - Закон №3354-ІХ), нормативно-правовий акт або окремий його структурний елемент визнається таким, що втратив чинність, у разі, якщо: 1) рішення про втрату чинності ним або його окремим структурним елементом було прийнято на всеукраїнському референдумі (для законів); 2) суб'єкт правотворчої діяльності прийняв (видав) у встановленому цим Законом порядку рішення про визнання прийнятого (виданого) ним нормативно-правового акта або окремого його структурного елемента таким, що втратив чинність; 3) Конституційним Судом України прийнято рішення про визнання нормативно-правового акта або окремого його структурного елемента таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) (для законів, інших нормативно-правових актів Верховної Ради України, нормативно-правових актів Президента України, Кабінету Міністрів України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим); 4) судом прийнято рішення про визнання його або окремого його структурного елемента протиправним та нечинним (для підзаконних нормативно-правових актів); 5) в інших випадках, визначених законом.
Частиною п'ятою статті 61 цього Закону встановлено, що визнання нормативно-правового акта або окремого його структурного елемента таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), або таким, що втратив чинність, не відновлює дію нормативно-правового акта або його окремого структурного елемента, що діяв до набрання чинності нормативно-правовим актом або окремим його структурним елементом, що визнаний таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), або таким, що втратив чинність.
Відповідно до змісту п.п. 4, 5 ч. 1, ч. 5 ст. 61 Закону №3354-ІХ, визнання протиправними та нечинними рішень Київської міської ради від 19 грудня 2019 року №460/8033 та від 26 березня 2020 року №908/9078 не відновлює дію рішень від 15 листопада 2016 року №411/415 та від 13 вересня 2018 року, що були прийняті на виконання та з урахуванням положень ст. 40 Закону №3038-VI, яку з 01 січня 2020 року виключено на підставі пп. 3 п. 13 розділу І Закону №132-IX.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що рішення Київської міської ради від 15.11.2016 №411/1415 «Про затвердження Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва» та від 13.09.2018 №1370/5434 «Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 15.11.2016 №411/1415 «Про затвердження Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва» не можуть бути застосовані до позивача, оскільки після визнання протиправними та нечинними рішень Київської міської ради від 19 грудня 2019 року №460/8033 та від 26 березня 2020 року №908/9078 не відновлюється дія рішень Київської міської ради №411/1415 від 15.11.2016 та №1370/5434 від 13.09.2018, а тому фактично відсутній предмет оскарження.
Отже, зазначені рішення відповідача жодним чином не порушують права позивача.
Зважаючи на відмову у задоволенні позову, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Щавінський В.Р.
Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення - 28 травня 2025 р.