27 травня 2025 року справа №320/10885/23
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Суть спору: До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 22933548, юридична адреса: вул. Саєнка Андрія, буд. 10, м. Фастів, Київська обл., 08500; поштова адреса: вул. Олексія Терьохіна, буд. 8А, м. Київ, Подільський р-н, 004080) щодо не здійснення перерахунку та виплати недоотриманої пенсії ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) з моменту досягнення пенсійного віку, а саме з 09.04.2021 по 01.03.2022.
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 22933548, юридична адреса: вул. Саєнка Андрія, буд. 10, м. Фастів, Київська обл., 08500; поштова адреса: вул. Олексія Терьохіна, буд. 8А, м. Київ, Подільський р-н, 004080) здійснити перерахунок та виплату недоотриманої пенсії ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) з моменту досягнення пенсійного віку, а саме з 09.04.2021 по 01.03.2022.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18.04.2023 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу 10-денний строк з дня отримання копії ухвали суду, протягом якого позивачу необхідно було усунути недоліки позовної заяви, а саме: надати уточнену позовну заяву (для суду та у кількості учасників справи) із зазначенням: чи зберіглася у позивача копія заяви від 0 3.06.2021, яким чином вона була подана до пенсійного органу (нарочно або по пошті) та за якою формою (за встановленою або у довільній формі); чи було прийнято рішення про відмову у призначення пенсії за заявою позивача від 03.06.2021, в якій формі відповідач неодноразово відмовляв позивачу у призначенні пенсії; коли саме позивач дізнався, що його право на призначення пенсії порушено, та в разі необхідності - надати заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та докази поважності причин його пропуску.
08.11.2023 канцелярією суду зареєстровано докази усунення недоліків позову, дослідивши які суд дійшов висновку про виконання позивачем вимог ухвали суду від 18.04.2023 та усунення недоліків позовної заяви у повному обсязі.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 25.12.2023 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), витребувано докази у справі від відповідача.
Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 25.12.2023 доставлено відповідачу засобами електронного зв'язку до його електронного кабінету 26.12.2023 о 01:10 год., що підтверджується довідкою про доставку електронного листа секретаря судового засідання Клименка В.В.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 01.10.2024 повторно витребувано докази у справі від відповідача, а саме копії всіх заяв позивача про призначення пенсії із прийнятими по ним рішеннями; копію заяви від 03.06.2021 про призначення пенсії та усі додані до цієї заяви документи; копію рішення, прийнятого за результатами розгляду заяви від 03.06.2021 та докази направлення цього рішення позивачу; докази призначення пенсії позивачу; письмові пояснення про вид та підстави призначеної позивачу пенсії; копії всіх матеріалів пенсійної справи позивача; докази щодо кожної з заяв позивача про її направлення до розгляду за принципом екстериторіальності.
31.01.2025 на адресу суду надійшли витребувані документи по справі, а саме: копія заяви ОСОБА_1 від 03.06.2021, копія рішення Головного управління Пенсійного фонду у Київській області за результатами розгляду заяви, докази призначення пенсії, копії матеріалів пенсійної справи.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 03.06.2021 позивачка звернулась до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком, однак відповідачем протиправно було відмовлено у призначенні пенсії, з огляду на те, що записи трудової книжки НОМЕР_2 містять розбіжності у написанні прізвища позивачки. У подальшому, позивачка звернулась із позовом до Ірпінського міського суду Київської області із позовом про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме належності трудової книжки НОМЕР_2 заповненої на ім'я ОСОБА_2 (Офицерова) позивачці. У зв'язку із набранням рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 19.01.2022 у справі №367/6270/21 законної сили, відповідач призначив пенсію за віком, однак не з моменту досягнення пенсійного віку, а з моменту другого звернення - 28.06.2022, що порушує право позивачки на гідне загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Відповідач правом на надання відзиву не скористався.
Відповідно до частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно з частиною другою статті 175 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Крім того, відповідно до частини четвертої статті 159 КАС України, неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.
З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
03.06.2021 ОСОБА_1 звернулась із заявою до Ірпінського об'єднаного управління Пенсійного фонду України вх. №1861 про призначення пенсії за віком. До заяви було додано: паспорт, ідентифікаційний код платника податку, довідку про заробітну плату з 01.07.2000, довідку про рахунок в банку, свідоцтво про народження дитини, свідоцтво про шлюб, свідоцтво про розірвання шлюбу та копію трудової книжки.
Рішенням № НОМЕР_3 від 09.06.2021 відмовлено у призначенні пенсії за віком з огляду на те, що до пенсійного стажу не було зараховано записи трудової книжки за періоди, в яких відсутні документи про зміну прізвища з ОСОБА_3 на ОСОБА_4 .
Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 19.01.2022 по справі №367/6270/21 встановлено факт належності ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 уродженки с. Карой Ілійського району Алма-Атинської області РНОКПП: НОМЕР_4 трудової книжки серії НОМЕР_5 , виданої 17.09.1978.
28.06.2022 ОСОБА_1 повторно звернулась із заявою до Ірпінського об'єднаного управління Пенсійного фонду України вх. №2039 про призначення пенсії за віком.
На виконання вищевказаної заяви, Головне Управління Пенсійного фонду в Київській області призначило пенсію за віком з 01.03.2022 у розмірі 2737, 31 грн.
Вказані обставини стали підставою для звернення до суду, з приводу чого суд зазначає таке.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спірні правовідносини, які виникли між сторонами регулюються Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно із ст. 5 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058) цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Відповідно до частини першої, другої статті 5 Закону № 1058-IV цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються: принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат; пенсійний вік чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на призначення пенсії за віком; мінімальний розмір пенсії за віком; порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування; організація та порядок здійснення управління в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
В абзаці першому частини першої статті 24 Закону № 1058-IV визначено, що страховий стаж це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Згідно з абзацом першим частини другої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до частини четвертої статті 24 Закону № 1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом. Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 01 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.
Особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року (абзац перший частини першої статті 26 Закону № 1058-IV).
Як вбачається із матеріалів справи, за наслідками первісного звернення позивачки, відповідачем не заперечувалось досягнення позивачем пенсійного віку, передбаченого ст. 26 Закону №1058-ІV, однак було встановлено, що її страховий стаж є недостанім та складає 15 років 10 місяців, до страхового стажу не було зараховано періоди роботи з 14.09.1978 по 18.07.1980, з 05.08.1981 по 12.07.1982, з 20.07.1982 по 29.12.1983, з 14.03.1984 по 02.09.1985, з 05.09.1985 по 09.07.1987, з 10.07.1987 по 20.09.1988, з 01.04.1989 по 27.03.1997, оскільки в трудовій книжці зміна дошлюбного прізвища виконана не у відповідності до Інструкції «Про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах і організаціях, затвердженої постановою Держкомпраці СРСР від 20.06.1974 №162.
Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 19.01.2022 по справі №367/6270/21 встановлено факт належності ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 уродженки с. Карой Ілійського району Алма-Атинської області РНОКПП: НОМЕР_4 трудової книжки серії НОМЕР_5 , виданої 17.09.1978.
Отже, вказаним вище рішенням Ірпінського міського суду Київської області було фактично було усунуто перешкоду для реалізації права позивачки на пенсію за віком, що кореспондувало обов'язку для відповідача після отримання такого рішення суду зарахувати страховий стаж для призначення пенсії за віком.
Суд звертає увагу, що підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки.
Як вбачається із матеріалів пенсійної справи, на момент первісного звернення із заявою про призначення пенсії за віком, у позивачки були наявні дві головні ознаки на пенсійне забезпечення, як досягнення установленого Законом України № 1058-IV пенсійного віку та наявність необхідного для призначення пенсії страхового стажу, однак, через формальні неточності у записах в трудовій книжці, відповідачем було обмежено ОСОБА_1 у реалізації її права на соціальний захист шляхом призначення пенсії.
Суд звертає увагу, що «нарахування пенсії» та «отримання пенсії» не є тотожними визначеннями. Так, позивачка почала отримувати пенсію за віком, починаючи з 01.03.2022, тобто не з моменту звернення із заявою по досягненню пенсійного віку та наявності страхового стажу. А нарахування пенсії повинно було здійснюватися відповідачем, починаючи з моменту первісного звернення із заявою про виплату пенсії за віком, тобто з 03.06.2021.
Відповідно до статті 1 Закону №1058-ІV пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом; пенсіонер - особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім'ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.
Відповідно до пункту 1 статті 45 Закону №1058-ІV, пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Отже пенсія, це перш за все виплата, яку повинна отримати застрахована особа. Позивачка скориставшись у 2021 році своїм правом на призначення пенсії за віком не реалізувала його у повній мірі через формальні неточності записів у трудовій книжці.
Верховний Суд у постанові від 24.12.2019 по справі №209/2050/17 зазначає, що право особи на пенсію також не може залежати від встановлення усіх обставин, які мають значення для вирішення питання про призначення пенсії, і підлягає поновленню з моменту його виникнення, тобто з дня первинного звернення до пенсійного органу.
Суд звертає увагу відповідача, що відповідно до вимог законодавства відповідальність за оформлення та ведення трудової книжки покладено на роботодавця; трудова книжка оформлюється при першому прийнятті особи на роботу та при подальшому працевлаштуванні на інше місце роботи обміну не підлягає, а тому певні недоліки в заповненні трудової книжки.
Крім того, працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення документів на підприємстві, а неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії по віку на загальних підставах.
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 21.02.2018 у справі № 687/975/17, від 24.05.2018 року у справі № 490/12392/16-а, від 06.04.2022 у справі №607/7638/17.
Згідно з ч.2 ст.46 №1058-IV нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Дана норма свідчить, що у разі несвоєчасного призначення пенсії з вини Пенсійного фонду, пенсіонер має право вимагати перерахунок та виплати недоотриманих сум з моменту досягнення пенсійного віку.
Однак, дана норма не може бути застосована у даних правовідносинах, оскільки пенсія була призначена та виплачена починаючи з 01.03.2022, що не заперечується сторонами справи, крім того, позивачка не оскаржувала вищевказане рішення про призначення пенсії від іншої дати.
При цьому слід зазначити, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним і таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Суд приходить до висновку, що у даному випадку неможливо стягнути суму боргу з моменту первісного звернення із заявою про виплату пенсії - 09.04.2021 без визнання рішення про призначення пенсії з 01.03.2022 протиправним, оскільки до компетенції суду не належить здійснення первісного визначення права особи на призначення пенсії, судом здійснюється лише контроль правомірності рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень (відповідача) щодо вказаних питань.
Враховуючи те, що відповідачем було визначено як первісну дату призначення пенсії - 01.03.2022 і дане рішення не оскаржувалось позивачем, то суд позбавлений процесуальної можливості без визнання такого рішення протиправним стягнути суму пенсійних виплат з моменту первісного звернення, оскільки згідно вимог ч.2 ст.46 №1058-IV дані суми не були нараховані, акумулювані, обліковані на рахунках та в системі персоніфікованого обліку.
Щодо способу захисту порушеного права суд зазначає наступне.
Європейський Суд з прав людини у рішенні в справі «Суханов та Ільченко проти України» від 26.09.2014 дійшов висновку, що за певних обставин «законне сподівання» на отримання «активу» також може захищатися статтею 1 Першого Протоколу. Так, якщо суть вимоги особи пов'язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має «законне сподівання», якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя - наприклад, коли є усталена практика національних Судів, якою підтверджується його існування.
Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності «небезпідставної заяви» за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Засіб захисту, повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п.75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).
Отже, «ефективний засіб правого захисту» у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.
Ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Разом з тим, частиною 2 КАС України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з частиною 2 статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше, як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Вихід за межі позову можливий у виняткових випадках, зокрема, коли повний та ефективний захист прав, свобод та інтересів неможливий у заявлений позивачем спосіб. Такий вихід за межі позовних вимог має бути пов'язаний із захистом саме тих прав, свобод та інтересів, щодо яких подана позовна заява (постанова Верховного Суду від 24 вересня 2019 року у справі №819/1420/15).
Установлюючи правило, що суд розглядає адміністративну справу в межах позовних вимог, ця норма встановлює виняток у вигляді можливості у суду вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного та повного захисту прав, свобод, інтересів людини, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин (сторін чи третіх осіб), про захист яких вони просять, від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Аналогічна правова норма передбачена у постанові Верховного Суду від 18 травня 2018 року у справі №826/6965/14.
Таким чином, на переконання суду, належним способом захисту, необхідним для поновлення прав позивача з метою запобігання порушення її прав на належну пенсію, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав позивача без необхідності додаткових його звернень до суду та виконання будь-яких інших умов для цього є визнання протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області про призначення пенсії за віком з 01.03.2022 та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області призначити та виплачувати позивачці пенсію за віком, починаючи з моменту досягнення ОСОБА_1 пенсійного віку, здійснити перерахунок та виплату пенсії.
На переконання суду, зобов'язання відповідача призначити пенсію за віком, починаючи з моменту досягнення ОСОБА_1 пенсійного віку є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений і матиме наслідком дотримання судом основних принципів здійснення судочинства.
Позовні вимоги в частині визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо не здійснення перерахунку та виплати недоотриманої пенсії ОСОБА_1 з моменту досягнення пенсійного віку, а саме з 09.04.2021 по 01.03.2022 та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області здійснити перерахунок та виплату недоотриманої пенсії ОСОБА_1 з моменту досягнення пенсійного віку, а саме з 09.04.2021 по 01.03.2022 в даний спосіб задоволенню не підлягають з огляду на те, що стягнення боргу без призначення пенсії вірною датою не призведе до захисту порушених прав, що було зазначено судом вище.
Отже, позов підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (ч.3 ст.139 КАС).
Під час звернення з даним позовом до суду позивачка сплатила судовий збір у сумі 2147, 20 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 16.03.2023 №18.
Разом з тим суд звертає увагу на те, що принцип пропорційності при стягненні судового збору у разі часткового задоволення позову щодо позовної вимоги немайнового характеру не застосовується.
Таким чином, судові витрати щодо сплати судового збору підлягають присудженню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області.
Керуючись статтями 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністративний позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області, яким призначено ОСОБА_1 пенсію за віком не з моменту досягнення нею пенсійного віку, а починаючи з 01.03.2022.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком, починаючи з досягнення нею пенсійного віку - 09.04.2021 та здійснити перерахунок і виплату пенсії, з урахуванням вже виплачених сум.
4. В решті позовних вимог - відмовити.
5. Стягнути на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 2147,20 грн (дві тисячі сто сорок сім грн. двадцять коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 22933548, місцезнаходження: вул. Саєнка Андрія, буд. 10, м.Фастів, Київська обл., 08500).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Кушнова А.О.