ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"28" травня 2025 р. справа № 300/5059/24
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Григорук О.Б., розглянувши заяву про зміну способу виконання рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій
08.05.2025 до суду надійшла заява Державної судової адміністрації України в порядку статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України від 21.04.2025 № 10-8000/25, відповідно до якої заявник просить суд змінити спосіб виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13.09.2024 у справі № 300/5059/24 в частині стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області судових витрат по сплаті судового збору в дохід держави у розмірі 1211,20 гривень "Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області сплатити судовий збір у сумі 1211,20 грн на користь Державного бюджету України" (а.с. 127, 128).
Заява мотивована тим, що відповідно до частини 4 статті 15 Закону України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII за рішеннями про стягнення судового збору, про накладення штрафу (як засобу процесуального примусу) стягувачем є Державна судова адміністрація України. Орган державної виконавчої служби повернув виконавчий лист № 300/5059/24 від 17.12.2024 на підставі п. 9 ст. 4 Закону № 1404-VIII, у зв'язку з тим, що виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, оскільки виконання даного рішення суду має здійснюватися центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування. ДСА України, керуючись нормами статті 6 Закону № 1404-VIII, пред'явила виконавчий документ до виконання органу Державної казначейської служби України. Проте, виконавчий документ був повернутий органом Казначейства без виконання у зв'язку з тим, що у Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області немає відкритих рахунків у органі Казначейства. Зазначено, що ДСА України як стягувач, в межах наданих Законом № 1404-VIII повноважень, здійснила всіх заходів, спрямованих на забезпечення виконання виконавчого листа, однак з причин, які не залежать від стягувача, а саме у зв'язку з тим, що ні органи Казначейства, ні органи державної виконавчої служби, на яких Законом № 1404-VIII покладені обов'язки щодо примусового виконання судових рішень, не можуть виконати рішення суду, тому його виконання є ускладненим та неможливим. Одночасно, самим боржником не вживається жодних заходів щодо виконання виконавчого листа.
12.05.2025 до суду надійшло заперечення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області проти задоволення заяви про зміну способу виконання рішення суду, відповідно до якого боржник просить суд відмовити в задоволенні заяви. Заперечення мотивовано тим, що змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті. Рішенням суду встановлено спосіб виконання судового рішення відповідно до частини 1 статті 139 КАС України шляхом стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області судового збору у розмірі 1211,20 грн. Разом з тим, зміна способу виконання судового рішення в частині стягнення судового збору на користь Державного бюджету України за виконавчим листом у спосіб, зазначений заявником, а саме шляхом зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області сплатити судовий збір у сумі 1211,20 грн. на користь держави, не передбачений та суперечитиме вимогам частини 1 статті 139 КАС України. Зазначено, що у спірних правовідносинах управління органу казначейства є встановленою Законом № 1404-VIII та Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 особою, що, зокрема, здійснює безспірне списання, коштів за рішеннями судів про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів. В даному випадку Головне управління Державної казначейської служби в Івано-Франківській області повинно вживати всіх заходів з виконання рішення суду, встановлених Порядком від 03.08.2011 № 845 (а.с. 142-144).
Заявник, учасники справи в судове засідання не з'явилися, про дату, час і місце розгляду даної заяви повідомлялися судом.
Заявник просив заяву розглядати без участі представника заявника.
Відповідно до частини 2 статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
За таких обставин, суд вважає за необхідне вирішити питання про зміну способу виконання рішення суду за відсутності учасників справи, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд зазначає наступне.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13.09.2024 у справі № 300/5059/24 позов задоволено частково, відмовлено в задоволенні решти позовних вимог. Серед іншого вирішено: стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. С.Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018) до спеціального фонду Державного бюджету України по коду бюджетної класифікації доходу 22030101 "Судовий збір", код отримувача за ЄДРПОУ 37952250, МФО банку отримувача 899998, на рахунок судового збору №UA698999980313111206084009612, судовий збір в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп. (а.с. 55-65).
На виконання вказаної частини рішення суду, яке набрало законної сили, Івано-Франківським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист № 300/5059/24 від 17.12.2024 (а.с. 129, 130).
Відповідно до частини 3 статті 33 Закону України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.
Частиною 1 статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Відповідно до частини 3 статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
В даному випадку виконавчий лист у цій справі передбачає стягнення з органу владних повноважень судового збору на користь Державного бюджету України.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Нормами Кодексу адміністративного судочинства України передбачено чіткий порядок та спосіб розподілу судових витрат у разі вирішення спору не на користь суб'єкта владних повноважень.
Разом з тим, зміна способу виконання судового рішення в частині стягнення судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області до спеціального фонду Державного бюджету України, по коду бюджетної класифікації доходу 22030101 "Судовий збір", за виконавчим листом у спосіб, зазначений заявником, а саме шляхом зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області сплатити судовий збір на користь Державного бюджету України не передбачена та суперечитиме вимогам частини 1 статті 139 КАС України.
При цьому, заявник - Державна судова адміністрація України посилається зокрема на те, що виконання рішення суду неможливе через відсутність відкритих рахунків, з яких можливе безспірне списання коштів управління Пенсійного фонду України в органах Казначейства.
Водночас, підпунктом 2 пункту 4 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів та боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 передбачено, що органи Казначейства вживають заходів до виконання виконавчих документів.
Також орган Казначейства відповідно до підпункту 3 пункту 5 Порядку № 845 під час виконання виконавчих документів наділений повноваженнями безоплатно отримувати необхідні для виконання виконавчих документів судові рішення, пояснення, довідки, іншу інформацію.
Суд зазначає, що реалізація гарантій держави з виконання судових рішень щодо списання коштів місцевих бюджетів, покладається на органи казначейства, які зобов'язані в кожному випадку, незалежно від заходів, учинених стягувачем, застосувати весь спектр наданих їм повноважень для невідкладного виконання судового рішення про стягнення коштів із вказаного суб'єкта. А отже, Головне управління Державної казначейської служби у Івано-Франківській області має вживати всіх заходів з виконання рішення суду, встановлених Порядком № 845.
Відтак, у спірних правовідносинах, управління органу казначейства є встановленою Законом України "Про виконавче провадження" та Порядком № 845 особою, що, зокрема, здійснює безспірне списання коштів за рішеннями судів про стягнення коштів з державних органів.
За положеннями Порядку № 845 безспірне списання коштів за рішенням судів здійснюється з рахунків боржника у межах відкритих асигнувань, а в разі їх відсутності територіальний орган Держказначейства надсилає боржнику вимогу, якою зобов'язує здійснити дії, спрямовані на виконання рішення суду та пошук відкритих асигнувань. У такому випадку орган Держказначейства може заборонити боржнику здійснювати інші видатки, окрім захищених статей, передбачених Бюджетним кодексом України.
Отже, управління Державної казначейської служби України повинно вживати всіх заходів по виконанню вищевказаного рішення суду, встановлених Порядком № 845.
Згідно правових висновків, викладених в постановах Верховного Суду від 25.06.2018 у справі № 910/12226/16 та від 03.07.2018 у справі № 910/13057/16 виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду. Стягувач за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу звертається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у строки, встановлені Законом України "Про виконавче провадження", із заявою про виконання рішення суду (частини перша і друга статті 3 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень"). Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" не передбачено такого винятку для поширення його дії на виконання судового рішення про стягнення грошових коштів, боржником за яким є державний орган, як відсутність відкритих в органі казначейства відповідних рахунків боржника. Не передбачено такого винятку й іншим діючим законодавством України.
У постанові від 16.04.2020 у справі № 804/5950/19 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду вказав, що за відсутності в законодавстві України такої підстави (у даній справі - не знаходиться на обслуговуванні та не має відкритих рахунків) для повернення виконавчого документа, з якої виконавчі листи суду були повернуті стягувачу без виконання, дії ГУДКС України щодо повернення без виконання наказів про примусове виконання рішень судів є протиправними.
Таким чином, виконання рішення суду фактично можливе, хоча й за певних умов, тому відсутні підстави для зміни способу виконання рішення суду у справі.
Крім того, зміна способу виконання судового рішення в частині стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області судових витрат по сплаті судового збору в дохід держави у розмірі 1211,20 гривень на - зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області сплатити судовий збір у сумі 1211,20 гривень на користь Державного бюджету України, є зміною судового рішення по суті та суперечить нормам КАС України щодо порядку розподілу судових витрат.
За вказаних обставин, суд вважає, що в задоволенні заяви Державної судової адміністрації України від 21.04.2025 № 10-8000/25 про зміну способу виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13.09.2024 у справі № 300/5059/24, необхідно відмовити.
Враховуючи наведене, керуючись статтями 243, 248, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволенні заяви Державної судової адміністрації України від 21.04.2025 № 10-8000/25 про зміну способу виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13.09.2024 у справі № 300/5059/24 - відмовити.
Відповідно до статей 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо справу розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Апеляційні скарги подаються учасниками справи безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Григорук О.Б.