ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"28" травня 2025 р. справа № 300/8909/24
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Главач І.А., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (надалі, також - позивачка, ОСОБА_1 ), в інтересах якої діє адвокат Окуневич М.В., звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (надалі, також - відповідач, ГУ ПФУ в Івано-Франківській області), в якому просить:
- визнати протиправною відмову ГУ ПФУ в Івано-Франківській області у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходу у зв'язку з порушенням строків її виплати;
- зобов'язати ГУ ПФУ в Івано-Франківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходу у зв'язку з порушенням строків виплати за період з 23.11.2021 по 30.09.2024, несвоєчасно виплаченої пенсії на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29.11.2022 № 300/2578/22 та з 23.11.2021 по 30.09.2024 несвоєчасно виплаченої частини пенсії на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11.03.2024 № 300/3203/23, передбачену Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходу у зв'язку з порушенням строків її виплати".
Позовні вимоги мотивовані тим, що Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області протиправно відмовило нараховувати і виплачувати компенсацію втрати частини доходу, мотивуючи це тим, що ним не було порушено строків виплати пенсії позивачки відповідно до рішень суду.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02.12.2024 даний позов залишено без руху у зв'язку з невідповідністю вимогам статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а позивачу надано строк для усунення недоліків.
Позивач у вказаний строк недоліки позовної заяви усунув.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09.12.2024 відкрито провадження у даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Головуючий суддя Главач І.А. по даній адміністративній справі перебував у щорічній відпустці з 16.12.2024 по 07.01.2025 згідно наказу від 02.12.2024 № 284-В.
Головуючий суддя Главач І.А. по даній адміністративній справі відкликався з відпустки 17.12.2024 згідно наказу від 17.12.2024 № 310-В.
26.12.2024 на адресу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву від 20.12.2024 із викладом заперечень щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову. У відзиві представниця Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зазначила, що виплата пенсії позивачки була проведена у порядку черговості відповідно до рішень Івано-Франківського окружного адміністративного суду у справі № 300/2578/22 в квітні 2023 року та у справі № 300/3202/23 у жовтні 2024. З огляду на це вважає, що підстав для нарахування і виплати компенсації втрати частини грошових доходів немає. Тому у задоволенні позову просила відмовити у повному обсязі.
Головуючий суддя Главач І.А. по даній адміністративній справі перебував у відпустці 31.01.2025 згідно наказу від 27.01.2025 № 22-В.
Головуючий суддя Главач І.А. по даній адміністративній справі перебував у відпустці 14.02.2025 згідно наказу від 07.02.2025 № 41-В.
Головуючий суддя Главач І.А. по даній адміністративній справі перебував у відпустці 17.03.2025 згідно наказу від 10.03.2025 № 69-В.
Головуючий суддя Главач І.А. по даній адміністративній справі перебував у щорічній відпустці з 21.04.2025 по 16.05.2025 згідно наказу від 04.04.2025 № 80-В.
Суд, розглянувши відповідно до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, встановив наступне.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Івано-Франківській області та отримує пенсію за віком на пільгових умовах.
На виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду у справі № 300/2578/22 від 29.11.2022 позивачці призначено пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 з 23.11.2021 року (а.с. 45-53). Дане рішення набрало законної сили 30.12.2022 року. У березні 2023 року відповідачем було виплачено заборгованість перед позивачкою за період з 23.11.2021 по 01.03.2023.
На виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду у справі № 300/3203/23 від 11.03.2024 позивачці 17.09.2024 проведено перерахунок пенсії із дорахуванням стажу роботи у подвійному розмірі за період з 01.01.2004 по 23.11.2021 та здійснено перерахунок пенсії позивачки з 23.11.2021 (а.с. 54-64, 30-35). Дане рішення набрало законної сили 15.05.2024 року. У жовтні 2024 року відповідачем було виплачено заборгованість перед позивачкою за період з 23.11.2021 по 30.09.2024.
07.10.2024 ОСОБА_1 звернулася до відповідача із заявою, в якій просила надати їй інформацію про те, чи було нараховано і виплачено їй компенсацію втрати частини доходу за період з 23.11.2021 по 30.09.2024 в процесі виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду у справі № 300/2578/22 та рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду у справі № 300/3203/23. У випадку не нарахування такої компенсації просила провести нарахування і виплату компенсації, відповідно до вимог Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходу у зв'язку з порушенням їх виплати (а.с. 36-37).
Відповідач у відповідь на заяву позивачки надіслав лист, у якому зазначив, що виплата перерахованої пенсії позивачки була здійснена без порушення строків, а тому вона не має права на отримання компенсації втрати частини доходів. У задоволенні її прохання ним було відмовлено.
Вважаючи таку відмову відповідача протиправною, позивачка звернулася з даною позовною заявою до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд встановив таке.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, урегульовані Законом України від 19.10.2000 № 2050-ІІІ "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" (надалі, також - Закон № 2050-ІІІ) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 № 159 (надалі, також - Порядок № 159).
Згідно зі статтями 1, 2 Закону № 2050-ІІІ підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, зокрема пенсії.
Згідно зі статтею 7 Закону № 2050-III відмова власника або уповноваженого ним органу (особи) від виплати компенсації може бути оскаржена громадянином у судовому порядку.
Відповідальність власника або уповноваженого ним органу (особи) за несвоєчасну виплату доходів визначається відповідно до законодавства.
Суд зазначає, що необхідною умовою для звернення до суду з позовом про компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їхньої виплати є звернення особи до підприємства, установи або організації із заявою про виплату відповідної компенсації на підставі Закону № 2050-ІІІ та Порядку № 159, за наслідками розгляду якої власник чи уповноважений ним орган (особа) може (1) або задовольнити таку заяву та виплатити відповідну компенсацію, (2) або відмовити у її виплаті.
Саме відмова у виплаті особі компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їхньої виплати свідчить про факт ймовірного порушення суб'єктом владних повноважень права особи на отримання такої компенсації та зумовлює виникнення у такої особи права на захист у судовій юрисдикційній формі, а саме у формі звернення з відповідним позовом до адміністративного суду.
Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 09 червня 2021 року у справі № 240/186/20.
Як встановлено судом, ОСОБА_1 звернулася до ГУ ПФУ в Івано-Франківській області з заявою, в якій просила здійснити нарахування та виплату компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, а саме доплати на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29.11.2022 у справі № 300/2578/22 та рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11.03.2024 у справі № 300/3203/23. Однак, відповідач відмовив їй у нарахуванні та виплаті такої компенсації.
Пунктом 2 Порядку № 159 визначено, що компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року.
Відповідно до пункту 3 Порядку № 159 компенсації підлягають такі грошові доходи, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, зокрема: пенсії.
У силу пункту 5 Порядку № 159 сума компенсації виплачується громадянам у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
А відповідно до пункту 8 Порядку № 159, відмова власника або уповноваженого ним органу (особи) від виплати компенсації може бути оскаржена громадянином у судовому порядку.
Згідно з частиною другою статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Спір у цій справі стосується нарахування та виплати позивачці компенсації за втрату частини доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати пенсії.
Суд зауважує, що основною умовою для виплати громадянину, передбаченої статтею 2 Закону № 2050-III та Порядком № 159, компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). Кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації громадянину частини доходу, в тому числі пенсії, у зв'язку з порушенням строків її виплати, мають компенсаторний характер.
Тобто компенсації підлягають лише нараховані, але не виплачені грошові доходи, які не мають разового характеру.
Також, дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (зокрема, пенсії).
Виплата компенсації втрати частини доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його (доходу) нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.
Аналогічні висновки щодо застосування вказаних норм права викладено Верховним Судом у постановах від 20.02.2018 (справа № 336/4675/17), від 21.06.2018 (справа № 523/1124/17), від 03.07.2018 (справа № 521/940/17), від 05.10.2018 (справа № 162/787/16-а), від 12.02.2019 (справа № 814/1428/18), від 08.08.2019 (справа № 638/19990/16-а), від 09.08.2022 (справа № 460/4765/20).
Суд звертає увагу, що основною умовою для виплати громадянину, передбаченої статтею 2 Закону № 2050-ІІІ та Порядком, компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). При цьому, компенсація за порушення строків виплати такого доходу не відповідає ознакам платежу, що має разовий характер, оскільки зумовлена порушенням строків сплати відповідачем пенсії, що носило триваючий характер. У зв'язку з цим виплата компенсації проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах від 18 листопада 2014 року у справі № 21-518а14, від 11 липня 2017 року у справі № 21-2003а16, Верховним Судом у постановах від 06 лютого 2018 року у справі № 681/423/15-а, від 20 лютого 2018 року у справі № 522/5664/17, від 21 червня 2018 року у справі № 523/1124/17, від 03 липня 2018 року у справі № 521/940/17, від 05 жовтня 2018 року у справі № 127/829/17.
Таким чином, оскільки несвоєчасне нарахування сум пенсії відбулось у зв'язку з неправомірним нарахуванням пенсії Управлінням Пенсійного фонду, тобто з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, тому позивач має право на отримання компенсації втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати.
Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 14 квітня 2021 року у справі № 465/322/17.
Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У цій справі позивачка просить нарахувати компенсацію на суму пенсії, що виплачена їй на підставі рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29.11.2022 у справі № 300/2578/22, що набрало законної сили 30.12.2022 та рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11.03.2024 у справі № 300/3203/23, що набрало законної сили 15.05.2024.
З урахуванням викладеного вище, беручи до уваги те, що суму пенсії, нарахованої на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29.11.2022 у справі № 300/2578/22 та рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11.03.2024 у справі № 300/3203/23, ОСОБА_1 вчасно не виплачено, суд дійшов висновку про наявність у позивачки права на одержання компенсації за втрату частини доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати пенсії.
Отже, ГУ ПФУ в Івано-Франківській області безпідставно відмовив у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії.
Доводи пенсійного органу щодо відсутності підстав для нарахування та виплати компенсації у спірних відносинах ґрунтуються на хибному розумінні норм права та висновків суду не спростовують.
Крім того, компенсація, передбачена Законом № 2050-ІІІ, виплачується у разі порушення строків виплати доходу (перерахованої пенсії), а не виконання рішення суду. Оскільки вказані кошти нараховані в результаті перерахунку пенсії та відновлення прав позивача, порушених при виплаті пенсії у меншому розмірі, вказана сума є доходом в розумінні статті 2 Закону № 2050-ІІІ, що підлягає компенсації.
Зважаючи на встановлені в ході розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовані спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 щодо нарахування та виплати компенсації втрати частини доходу.
Враховуючи вищевикладене, суд робить висновок про повне обґрунтування заявлених позовних вимог, тому позов підлягає задоволенню повністю.
Суд вказує, що задовольняючи позовні вимоги, суд користується повноваженнями, передбаченими частиною другою статті 9, 245 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: самостійно визначає формулювання резолютивної частини рішення суду, з метою її більш ефективного виконання та надання повного захисту правам позивача.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Документально підтвердженими судовими витратами в даній справі є витрати позивачки на сплату судового збору в розмірі 1937,92 грн згідно квитанції до платіжної інструкції № 80Р1-С887-Х20Е-75T0 від 23.11.2024 на суму 969 грн та квитанції до платіжної інструкції № ХА86-9420-885К-С3СН від 03.12.2024 на суму 968,92 грн (а.с. 4, 75).
Як наслідок, на користь позивачки за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області підлягає стягненню сплачений судовий збір в розмірі 1937,92 грн, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною відмову ГУ ПФУ в Івано-Франківській області у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходу у зв'язку з порушенням строків її виплати;
Зобов'язати ГУ ПФУ в Івано-Франківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходу у зв'язку з порушенням строків виплати за період з 23.11.2021 по 30.09.2024, несвоєчасно виплаченої пенсії на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29.11.2022 № 300/2578/22 та з 23.11.2021 по 30.09.2024 несвоєчасно виплаченої частини пенсії на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11.03.2024 № 300/3203/23, передбачену Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходу у зв'язку з порушенням строків її виплати".
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 1937 (одна тисяча дев'ятсот тридцять сім) гривень 92 (дев'яносто дві) копійки.
Копію рішення надіслати представнику позивачки та відповідачу через підсистему "Електронний суд".
Перебіг процесуальних строків, початок яких пов'язується з моментом вручення процесуального документа учаснику судового процесу в електронній формі, починається з наступного дня після доставлення документів до Електронного кабінету в розділ "Мої справи".
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статей 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 );
відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018).
Суддя Главач І.А.