26 травня 2025 рокуСправа №160/29195/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ремез К.І.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
01.11.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області з вимогами про:
- визнати протиправним та скасувати п. 3. Наказу ГУНП в Дніпропетровській області № 1769к від 13.09.2024 в частині застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції;
- визнати протиправним та скасувати наказ ГУНП в Дніпропетровській області від 23.09.2024 № 1023о/с, в частині звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції за п. 6 ч. 1 ст. 77 ЗУ «Про національну поліції» та визначення суми відшкодування вартості предметів однострою особистого користування, строк носіння (експлуатації) яких не закінчено;
- поновити лейтенанта поліції ОСОБА_1 на посаді слідчого слідчого відділу Криворізького районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області;
- стягнути з Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 середню заробітну плату за час вимушеного прогулу, яку рахувати з 24.09.2024, до дати фактичного поновлення позивача на посаді;
- судове рішення в частині поновлення на посаді та виплати середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за місяць - допустити до негайного виконання, відповідно до ст. 371 КАС України.
В обґрунтування позовної заяви позивач зазначив, що він проходив службу на посаді слідчого слідчого відділу Криворізького районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області.
14.08.2024 за місцем мешкання позивача в рамках проведення досудового розслідування по кримінальному провадженню № 42023102090000016 від 18.01.2023 проведено обшук, вилучені мобільні телефони та банківські картки, затримано в порядку ст. 208 КПК України та повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 2, ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 209 КК України.
Даний факт став причиною призначення та проведення за наказом від 15.08.2024 № 1764 ГУНП в Дніпропетровській області відносно Позивача службового розслідування.
В період час з 14.08.2024 по 14.10.2024 позивач перебував під дією запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та знаходився в Київському слідчому ізоляторі.
14.10.2024 позивача було звільнено з під варти у зв'язку із внесенням застави, визначеної ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 10.10.2024 у справі № 757/46048/24-к.
Після звільненні з-під варти 18.10.2024 Позивачу було вручено наказ ГУНП в Дніпропетровській області № 1023 о/с від 23.09.2024 про звільнення зі служби в поліції з 23.09.2024 (підпис про отримання наказу позивач ставив в КРУП ГУНП в Дніпропетровській області 18.10.2024). У вказаному наказі підставою для звільнення зазначено наказ № 1769к від 13.09.2024 про притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача вважає наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про притягнення до дисциплінарної відповідальності №1769к від 13.09.2024 та наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про його звільнення №1023 о/с від 23.09.2024 протиправними, оскільки в його діях був відсутній склад дисциплінарного проступку, порушено процедуру притягнення до дисциплінарної відповідальності та несвоєчасно повідомлено про факт звільнення, у зв'язку з чим позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.11.2024 для розгляду адміністративної справи №160/29195/24 визначено суддю Ремез К.І..
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.11.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/29195/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказів, зобов'язання вчинити певні дії за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
20.11.2024 на адресу суду від представника Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача не погоджується із позовними вимогами ОСОБА_1 . та заперечує проти їх задоволення, з огляду на наступне.
Відповідно до статей 2, 6, 7, 8, 18 Закону №580-VIII одним із основних завдань поліції є охорона прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави, протидія злочинності, при цьому поліція зобов'язана виконувати свої завдання неупереджено, у точній відповідності з законом на принципах верховенства права, дотримання прав і свобод людини, законності тощо.
Крім того, відповідно до статті 18 Закону №580-VIII та Присяги працівника поліції кожен поліцейський зобов'язаний неухильно дотримуватись Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, сумлінно виконувати свої службові обов'язки, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського.
Правила етичної поведінки поліцейських є узагальненим зібранням професійно-етичних вимог щодо правил поведінки поліцейських та спрямовані на забезпечення служіння поліції суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку на засадах етики та загальнолюдських цінностей.
Абзацом 2 пункту 1 розділу 1 Правил етичної поведінки поліцейських передбачено, що ці Правила поширюються на всіх поліцейських, які проходять службу в Національній поліції України.
Абзацами 2,3 пункту 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських передбачено, що під час виконання службових обов'язків поліцейський повинен неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно - правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами; неухильно дотримуватись антикорупційного законодавства України, обмежень, пов'язаних зі службою в Національній поліції України, визначених Законами України «Про Національну поліцію», «Про запобігання корупції» та актами законодавства України.
На думку представника відповідача, ОСОБА_1 , склавши Присягу, добровільно взяв на себе вищевказані зобов'язання та був обізнаний, що за порушення цих вимог його буде притягнуто до суворої дисциплінарної відповідальності аж до звільнення зі служби в поліції.
Позивача неодноразово було ознайомлено з оглядами про стан дисципліни і законності та інших подій серед особового складу Національної поліції України з метою недопущення порушення дисципліни.
Статтею 12 Дисциплінарного статуту передбачено, що дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Частиною 3 статті 13 Дисциплінарного статуту визначено, що до поліцейських може бути застосовано такий вид дисциплінарного стягнення як звільнення із служби в поліції.
Притягнення лейтенанта поліції ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності ґрунтувалося на матеріалах службового розслідування. Це розслідування було розпочато відповідно до наказу ГУНП від 15.08.2024 № 1764 та проводилося у формі письмового провадження. Воно стосувалося інформації про порушення службової дисципліни, неналежної організації роботи, що призвело до затримання ОСОБА_1 14.08.2024 у порядку ст. 208 КПК України та повідомлення йому про підозру у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 та ч. 1 ст. 255 КК України.
Службовим розслідуванням встановлено, що 14.08.2024 до ГУНП надійшла інформація про те, що цього ж дня слідчі Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань (ТУ ДБР) у м. Києві, спільно з працівниками управління СБУ у м. Києві, провели слідчі дії (обшуки) за місцем проживання п'яти поліцейських, включаючи слідчого слідчого відділу Криворізького РУП ГУНП лейтенанта поліції Романенка Є.Д. Ці дії здійснювалися в рамках кримінального провадження № 42023102090000016, розпочатого 18.01.2023 за ч. 4 ст. 190 та ч. 1 ст. 255 КК України, на підставі ухвал Печерського районного суду м. Києва.
14.08.2024 поліцейські управління головної інспекції ГУНП на місці проведення слідчих дій встановили, що за результатами обшуків за місцем проживання лейтенанта поліції ОСОБА_1 вилучено мобільні телефони, SIM-карту, банківські карти та системний блок.
Того ж дня, 14.08.2024, лейтенанта поліції ОСОБА_1 затримано у порядку ст. 208 КПК України.
У рамках зазначеного кримінального провадження ОСОБА_1 оголошено повідомлення про підозру за ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 209 КК України.
Крім того, 15.08.2024 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва до лейтенанта поліції ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 12.10.2024.
Під час службового розслідування дисциплінарна комісія зверталася до слідчого ТУ ДБР ОСОБА_2 (лист УГІ ГУНП від 30.08.2024 № 33/2-914) із запитом щодо надання документів, які стали підставою для затримання ОСОБА_3 , оголошення йому підозри та застосування запобіжного заходу. У межах строку проведення службового розслідування відповідь на цей лист не надходила.
Однак дисциплінарна комісія отримала від слідчого ОСОБА_2 текст повідомлень про підозру ОСОБА_1 . З нього встановлено, що за версією слідства, ОСОБА_1 у 2022 році, під час навчання у Донецькому державному університеті внутрішніх справ, разом з іншими поліцейськими створили злочинну організацію. Вони використовували месенджер «Telegram» та різні телеграм-канали, де під виглядом надання неіснуючих послуг, зокрема пропозицій з пасивного заробітку шляхом інвестицій у закупівлю окремих груп товарів, обіцяли високий прибуток. При цьому грошові кошти, які інвестувалися у запропонований зловмисниками проект, а також обіцяні прибутки від такого інвестування, потерпілим не поверталися.
Відповідно до пункту 2.1 розділу II посадових інструкцій лейтенанта поліції ОСОБА_1 № 45/3-397 від 31.01.2024, він під час досудового розслідування зобов'язаний забезпечити усебічне, повне і неупереджене дослідження обставин кримінального провадження, забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень. Виявлені недоліки свідчать про порушення цих обов'язків.
Дисциплінарне стягнення реалізовано в установленому порядку наказом ГУНП від 23.09.2024 №1023 о/с: згідно з Законом України «Про Національну поліцію» звільнено за пунктом 6 частини 1 статті 77 (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) лейтенанта поліції ОСОБА_1 , слідчого слідчого відділу Криворізького районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області з 23.09.2024.
Крім того, дисциплінарний проступок позивача виявився у недотриманні принципів діяльності поліцейського та вчиненні дій, не сумісних з вимогами, що пред'являються до професійно - етичних якостей поліцейського.
Така оцінка пов'язана з діями, які були виявлені під час досудового розслідування у межах кримінального провадження № 42023102090000016 та їм надана оцінка під кутом зору дотримання правил службової етики.
Застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування є переважним (дискреційним) правом начальника ГУНП, здійснюється з урахуванням обставин у справі та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.
Аналогічна правова позиція була викладена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 12.12.2019 в справі №816/70/16, від 01.04.2020 в справі №806/647/15/ від 21.01.2021 у справі №826/4681/18.
А отже, на думку представника відповідача, застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення є правомірним і пропорційним.
22.04.2025 позивач подав до суду відповідь на відзив, у якій підтримав позицію, викладену у позові.
У зв'язку з перебуванням судді Ремез К.І. у відпустці з 21.04.2025 по 23.05.2025, рішення у цій адміністративній справі ухвалюється судом 26.05.2025.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд доходить висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 .
14.08.2024 до ГУНП надійшла інформація про те, що цього ж дня слідчі Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань (ТУ ДБР) у м. Києві, спільно з працівниками управління СБУ у м. Києві, провели слідчі дії (обшуки) за місцем проживання п'яти поліцейських, включаючи слідчого слідчого відділу Криворізького РУП ГУНП лейтенанта поліції Романенка Є.Д. Ці дії здійснювалися в рамках кримінального провадження № 42023102090000016, розпочатого 18.01.2023 за ч. 4 ст. 190 та ч. 1 ст. 255 КК України, на підставі ухвал Печерського районного суду м. Києва.
14.08.2024 поліцейські управління головної інспекції ГУНП на місці проведення слідчих дій встановили, що за результатами обшуків за місцем проживання лейтенанта поліції ОСОБА_1 вилучено:
· мобільні телефони «Apple iPhone 12», «Apple iPhone 6S»;
· SIM-карту оператора мобільного зв'язку «Київстар»;
· 3 банківські картки АТ КБ «ПриватБанк»;
· 2 банківські картки АКБ «А-Банк»;
· 1 банківську картку Українського необанку «Monobank»;
· системний блок ПК.
Також, службовим розслідуванням встановлено, що лейтенант поліції ОСОБА_1 здійснював неналежне досудове розслідування у таких кримінальних провадженнях:
- № 12023041230002524 від 03.12.2023 за ч. 4 ст. 185 КК України (крадіжка майна ОСОБА_4 ): Слідчі дії проводились не систематично, а саме 19.12.2023 винесено постанову про визнання речовими доказами, потім 04.03.2024 надано доручення до СКП, після чого слідчі дії не проводились тривалий час.
- № 12023041230001149 від 09.06.2023 за ч. 2 ст. 355 КК України (за зверненням ОСОБА_5 ): Слідчий прийняв до провадження це кримінальне провадження 07.03.2024, однак жодної слідчої дії після прийняття до провадження не проведено, заявника не допитано та не виконані інші необхідні слідчі дії.
- № 12023041230001757 від 31.08.2023 за ч. 4 ст. 185 КК України (за зверненням ОСОБА_6 ): Прокурором Криворізької центральної окружної прокуратури 20.03.2024 надано вказівки в порядку ст. 36 КПК України, які не виконані в повному обсязі. Остання слідча дія у кримінальному провадженні проведена 11.04.2024 (надано доручення в порядку ст. 40 КПК України), при цьому клопотання до суду на проведення тимчасового доступу до банківських установ, зазначене у вказівках прокурора, не здійснено.
- № 12023041230001811 від 12.09.2023 за ч. 4 ст. 185 КК України (за зверненням ОСОБА_7 ): Слідчим проведено останню слідчу дію 08.01.2024 - тимчасовий доступ до банківської таємниці. Відсутній аналіз вилученої інформації.
- № 12023041230002629 від 27.12.2023 за ч. 4 ст. 185 КК України (за зверненням ОСОБА_8 щодо крадіжки мобільного телефону та грошових коштів): Остання слідча дія проведена 04.03.2024. Не проведено всі можливі слідчі (розшукові) дії, а саме слідчий не звернувся до суду з клопотанням про встановлення місцезнаходження викраденого телефону.
- № 62023240050000177 від 23.06.2023 за ч. 5 ст. 407 КК України (за фактом неприбуття з відпустки до військової частини військових): Не проведено всі можливі слідчі (розшукові) дії.
- № 42023042080000139 від 17.10.2023 за ч. 4 ст. 185 КК України (за фактом крадіжки майна, належного ОСОБА_9 ): Слідчим проведено останню слідчу дію 26.10.2023, тривалий час слідчі (розшукові) дії не проведено, процесуальне рішення не прийнято.
Службовим розслідуванням встановлено, що твердження позивача про невикористання ним бодікамери 20.07.2024, 31.07.2024 та 10.08.2024 через відсутність викликів поліції під час його чергування не відповідають дійсності.
Згідно із записами у книзі нарядів Криворізького РУП ГУНП № 103, лейтенант поліції ОСОБА_1 у зазначені дні ніс службу в добовому наряді у складі слідчо-оперативної групи. Він здійснював виїзди на місця подій за повідомленнями про кримінальні правопорушення (ЄО Криворізького РУП ГУНП від 20.07.2024 № 17533, № 17556, від 31.07.2024 № 18748, № 18848, від 10.08.2024 № 19790, № 19865).
Крім того, відповідно до журналу обліку видачі, повернення портативного відеореєстратора та карт пам'яті, копіювання цифрової інформації Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області № 108, лейтенант поліції Романенко Є.Д.:
· 20.07.2024 отримав портативний відеореєстратор «Motorola VB 400» № 799990.
· 31.07.2024 отримав «Motorola VB 400» № 799848.
· 10.08.2024 отримав «Motorola VB 400» № 797652.
Однак, згідно з відповіддю начальника СІП Криворізького РУП ГУНП підполковника поліції Басса В.О. від 23.08.2024 (вих. ВП № 45/4-5376), лейтенантом поліції Романенком Є.Д. відеозаписи на отримані портативні відеореєстратори не здійснювались, і відповідна інформація на сервері для зберігання відеоданих відсутня.
Отже, лейтенант поліції ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 5 розділу II Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 № 1026.
Матеріали службового розслідування не містять достатніх даних про порушення ним наказу МВС України від 01.02.2016 № 70 31.07.2024, 01.08.2024, 10.08.2024 та 11.08.2024, слід зазначити:
Згідно з вимогами підпунктів 1, 3 пункту 6 розділу І Інструкції із заходів безпеки при поводженні зі зброєю, затвердженої наказом МВС України від 01.02.2016 № 70, поліцейський, за яким закріплена вогнепальна зброя, зобов'язаний знати та точно виконувати вимоги, встановлені цією Інструкцією, та діяти відповідно до вимог, передбачених розділом III цієї Інструкції, отримавши вогнепальну зброю та боєприпаси.
Отже, лейтенантом поліції Романенком Є.Д. порушено порядок дій та заходів безпеки при поводженні з вогнепальною зброєю і боєприпасами під час їх отримання та здачі до чергової частини.
У зв'язку з вищевказаним, додатково було проведено перевірку дотримання вимог службової дисципліни слідчим слідчого відділу Криворізького районного управління поліції ГУНП лейтенантом поліції ОСОБА_1 та на підставі статті 26 Дисциплінарного статуту Національної поліції виявленим порушенням надана оцінка в ході проведеного службового розслідування.
Матеріали службового розслідування не містять достатніх даних про порушення ним наказу МВС України від 01.02.2016 № 70 31.07.2024, 01.08.2024, 10.08.2024 та 11.08.2024, слід зазначити:
В ході службового розслідування члени дисциплінарної комісії переглянули відеозаписи з відеокамери, встановленої у кімнаті приймання та здачі зброї Криворізького РУП ГУНП за 31.07.2024, 01.08.2024, 10.08.2024 та 11.08.2024. Відповідний акт перегляду відеозаписів від 06.09.2024 № 33/2-953 є в матеріалах службового розслідування.
Переглядом встановлено такі порушення:
1. 31.07.2024 (час 08:37): Лейтенант поліції ОСОБА_1 заходить до кімнати приймання та здачі зброї, отримує пістолет та патрони. Підходить до кулеуловлювача, перевіряє наявність патрона в патроннику. Споряджає магазини, один з них поміщає до кишені кобури. Приєднує пістолет до пістолетного ремінця та поміщає його до кобури. Вставляє магазин в основу рукоятки.
При огляді зброї ОСОБА_1 не перевірено відповідність номерів на затворі, запобіжнику та магазинах номеру на рамці пістолета (або на ствольній коробці, затворній рамі з газовим поршнем номеру на кришці ствольної коробки автомата).
Не перевірено відсутність на металевих частинах зброї нальоту, іржі, бруду, подряпин, тріщин, а також справність частин зброї.
При огляді патронів не перевірено:
- відсутність на гільзах іржі й зеленого нальоту (особливо на капсулі), вм'ятин, подряпин, що перешкоджають входженню патрона до патронника;
- чи не витягується куля з гільзи рукою, чи не виступає капсуль вище поверхні дна гільзи;
- відсутність навчальних патронів серед бойових.
2. 01.08.2024 (час 08:34): Лейтенант поліції ОСОБА_1 заходить до кімнати приймання та здачі зброї з відстебнутим пістолетним ремінцем, виймає магазини з кобури та основи рукоятки, розряджає їх. При цьому стан патронів не перевірив. Виймає з кобури пістолет та перевіряє наявність патрона в патроннику.
3. 10.08.2024 (час 08:33): Лейтенант поліції ОСОБА_1 заходить до кімнати приймання та здачі зброї, отримує пістолет та патрони. Підходить до кулеуловлювача та перевіряє наявність патрона в патроннику. Поміщає пістолет до кобури. Після цього споряджає магазин та поміщає його до кишені кобури. Споряджає другий магазин та вставляє його в основу рукоятки.
- При огляді зброї ОСОБА_1 не перевірено відповідність номерів на затворі, запобіжнику та магазинах номеру на рамці пістолета (або на ствольній коробці, затворній рамі з газовим поршнем номеру на кришці ствольної коробки автомата).
- Не перевірено відсутність на металевих частинах зброї нальоту, іржі, бруду, подряпин, тріщин, а також справність частин зброї.
При огляді патронів не перевірено:
§ 1) відсутність на гільзах іржі й зеленого нальоту (особливо на капсулі), вм'ятин, подряпин, що перешкоджають входженню патрона до патронника;
§ 2) чи не витягується куля з гільзи рукою, чи не виступає капсуль вище поверхні дна гільзи (патрони з такими дефектами повинні бути відібрані і здані до чергової частини органу (закладу, установи) поліції);
§ 3) відсутність навчальних патронів серед бойових.
4. 11.08.2024 (час 08:38): Лейтенант поліції ОСОБА_1 заходить до кімнати приймання та здачі зброї, виймає магазини з кобури та основи рукоятки, розряджає їх. При цьому стан патронів не перевірив. Від'єднує пістолет від пістолетного ремінця, виймає з кобури пістолет та перевіряє наявність патрона в патроннику.
Згідно з вимогами підпунктів 1, 3 пункту 6 розділу І Інструкції із заходів безпеки при поводженні зі зброєю, затвердженої наказом МВС України від 01.02.2016 № 70, поліцейський, за яким закріплена вогнепальна зброя, зобов'язаний знати та точно виконувати вимоги, встановлені цією Інструкцією, та діяти відповідно до вимог, передбачених розділом III цієї Інструкції, отримавши вогнепальну зброю та боєприпаси.
Отже, лейтенантом поліції Романенком Є.Д. порушено порядок дій та заходів безпеки при поводженні з вогнепальною зброєю і боєприпасами під час їх отримання та здачі до чергової частини.
За результатами вивчення матеріалів вказаних кримінальних проваджень стан їх досудового розслідування визнано незадовільним.
Отже, перевіркою встановлено факти порушення лейтенантом поліції ОСОБА_1 вимог пункту 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», частини 4 статті 40 Кримінального процесуального кодексу України, підпунктів 1, 2, 3 пункту 3, пункту 5 розділу VI Положення про слідчі підрозділи Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України від 06.07.2017 року № 570 та підпунктів 2.1, 2.3, 2.14 Посадових інструкцій від 12.01.2024.
Присягу працівника Національної поліції України лейтенант поліції ОСОБА_1 , склав; з пам'яткою - ознайомлення поліцейських, державних службовців та працівників Національної поліції України з обмеженнями, пов'язаними зі службою в поліції та вимогами антикорупційного законодавства, а саме: Законів України «Про Національну поліцію» , «Про запобігання корупції», Кримінального кодексу України та Кодексу про адміністративні правопорушення, Правилами етичної поведінки поліцейських, затвердженими наказом МВС України від 09.11.2006 року № 1179 лейтенант поліції ОСОБА_1 ознайомлений.
Дисциплінарною комісією ГУНП встановлено, що лейтенанту поліції ОСОБА_1 було відомо про вимоги НП та ГУНП щодо недопущення фактів порушення службової дисципліни та дій, що можуть призвести до приниження авторитету Національної поліції, а тому останній мав усвідомлювати, що здійснення з його боку будь - яких дій, які вказують на необ'єктивність та упередженість, а також ті, що викликають сумнів у належному виконанні ним службових обов'язків, призведе до приниження авторитету органу Національної поліції, та як наслідок до притягнення останнього до суворої відповідальності, аж до звільнення зі служби в поліції.
За результатами проведення службового розслідування наказом ГУНП від 13.09.2024 № 1769к за порушення службової дисципліни, що виразилося у недотриманні вимог пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію»; пункту 1 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту НП України; частини 1 статті 2, частини 4 статті 40 КПК України; підпунктів 1, 2, 3 пункту 3, пункту 5 розділу VI Положення про слідчі підрозділи Національної поліції України, затвердженого наказом МВС України № 570 від 06.07.2017; підпунктів 1, 3 пункту 6 розділу І Інструкції із заходів безпеки при поводженні зі зброєю, затвердженої наказом МВС України від 01.02.2016 № 70; пункту 5 розділу II Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 № 1026; пункту 2.1 розділу II посадових інструкцій № 45/3-397 від 31.01.2024; Присяги працівника поліції; недотриманні заходів безпеки при поводженні з вогнепальною зброєю під час її отримання та здачі до чергової частини 31.07.2024, 01.08.2024, 10.08.2024, 11.08.2024; невикористанні портативного відеореєстратора під час виконання службових обов'язків 20.07.2024, 31.07.2024, 10.08.2024; недослідженні всіх фактичних обставин кримінального правопорушення та незабезпеченні повного, всебічного розслідування кримінального правопорушення під час проведення досудового розслідування у кримінальних провадженнях № 12023041230002524, № 12023041230001149, № 12023041230001811, № 12023041230002629, № 62023240050000177, № 42023042080000139; невиконанні письмових вказівок прокурора у кримінальному провадженні № 12023041230001757; тобто несумлінному, невчасному та невідповідальному виконанні службових повноважень, а також у вчиненні дій, несумісних з вимогами, які пред'являються до професійних і моральних якостей поліцейського, недотриманні принципів діяльності поліції в умовах воєнного стану, тобто скоєнні проступку проти інтересів служби, який суперечить покладеним на працівника поліції основним обов'язкам, підриває довіру до нього як до правоохоронця та носія влади, дискредитує звання поліцейського.
Враховуючи характер проступку та обставини, за яких він був вчинений, до слідчого слідчого відділу Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області лейтенанта поліції ОСОБА_1 застосоване дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.
Наказом Головного управління національної поліції в Дніпропетровської області від 17.09.2024 №1769к притягнуто до дисциплінарної відповідальності слідчого слідчого відділу Криворізького районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області лейтенанта поліції ОСОБА_1 .
Дисциплінарне стягнення реалізовано в установленому порядку наказом ГУНП від 23.09.2024 №1023 о/с: згідно з Законом України «Про Національну поліцію» звільнено за пункту 6 частини 1 статті 77 (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) лейтенанта поліції ОСОБА_1 , слідчого слідчого відділу Криворізького районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області з 23.09.2024.
ОСОБА_1 вважає наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про притягнення до дисциплінарної відповідальності №1769к від 13.09.2024 та наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про його звільнення №1023 о/с від 23.09.2024 протиправними, оскільки в його діях був відсутній склад дисциплінарного проступку, порушено процедуру притягнення до дисциплінарної відповідальності та несвоєчасно повідомлено про факт звільнення, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з цим позовом.
Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до положень статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VIII.
Згідно статті 2 Закону України «Про Національну поліцію» завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах: 1) забезпечення публічної безпеки і порядку; 2) охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; 3) протидії злочинності; 4) надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.
Відповідно до частини 1 статті 3 Закону України «Про Національну поліцію» у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
За змістом частин 1, 4 статті 8 Закону України «Про Національну поліцію» поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України. Під час дії воєнного стану поліція діє згідно із призначенням та специфікою діяльності з урахуванням тих обмежень прав і свобод громадян, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, що визначаються відповідно до Конституції України та Закону України «Про правовий режим воєнного стану».
Відповідно до частини 1 статті 59 Закону України «Про Національну поліцію» служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
За змістом частини 1 статті 17 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу в поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
За змістом частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов'язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
Відповідно до частини 3 статті 11 Закону України «Про Національну поліцію» рівень довіри населення до поліції є основним критерієм оцінки ефективності діяльності органів і підрозділів поліції.
Частиною 1 статті 64 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що особа, яка вступає на службу в поліцію, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту: «Я, (прізвище, ім'я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки».
З метою формування в поліцейських почуття відповідальності стосовно дотримання професійно-етичних норм поведінки під час виконання службових обов'язків, а також сприяння посиленню авторитету та довіри громадян до Національної поліції України наказом МВС України від 09.11.2016 №1179 затверджено Правила етичної поведінки поліцейських.
Відповідно до пункту 1, пункту 2 розділу І Правил №1179 Правила є узагальненим зібранням професійно-етичних вимог щодо правил поведінки поліцейських та спрямовані на забезпечення служіння поліції суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку на засадах етики та загальнолюдських цінностей. Ці Правила поширюються на всіх поліцейських, які проходять службу в Національній поліції України.
Дотримання вимог цих Правил є обов'язком для кожного поліцейського незалежно від займаної посади, спеціального звання та місцеперебування.
Метою Правил є урегулювання поведінки поліцейських з дотриманням етичних норм, формування в поліцейських почуття відповідальності перед суспільством і законом за свої дії та бездіяльність, а також сприяння посиленню авторитету та довіри громадян до поліції.
Пунктом 1 розділу ІІ Правил №1179 визначено, що під час виконання службових обов'язків поліцейський повинен, зокрема: неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами.
Відповідно до пункту 3 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських, за будь-яких обставин і відносно будь-якої людини як у робочий, так і в неробочий час поліцейський зобов'язаний дотримуватися норм професійної етики.
Згідно з частиною 1 статті 19 Закону України «Про Національну поліцію», у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону, а також з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України "Про оборону України".
Частиною 2 статті 19 Закону України «Про Національну поліцію» встановлено, що підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII затверджено Дисциплінарний статут Національної поліції України.
Згідно з преамбулою до Дисциплінарного статуту, цей Статут визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження. Дія цього Статуту поширюється на поліцейських, осіб, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України, співробітників Служби судової охорони та осіб рядового і начальницького складу Державного бюро розслідувань, які повинні неухильно додержуватися його вимог.
Відповідно до частини 1 статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Частиною 2 статті 1 Дисциплінарного статуту встановлено, що службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов'язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов'язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.
Згідно з частиною 3 статті 1 Дисциплінарного статуту, службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов'язує поліцейського, зокрема: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки; безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції.
Частинами 4, 5 статті 1 Дисциплінарного статуту передбачено, що поліцейський перебуває під захистом держави.
Права поліцейського та порядок їх реалізації з урахуванням особливостей служби в поліції визначаються Конституцією та законами України. Обмеження прав поліцейського не допускається, крім випадків, визначених законом.
Відповідно до частини 6 статті 1 Дисциплінарного статуту під час виконання службових обов'язків поліцейський має право, зокрема: 1) на повагу до своєї особистості, коректне ставлення з боку керівників, колег та інших осіб; 2) вимагати письмового оформлення обсягу посадових (функціональних) обов'язків за відповідною посадою та створення умов, необхідних для їх виконання; 7) ознайомлюватися з матеріалами особової справи, висновками службового розслідування, що проводиться стосовно нього, а також долучати до нього свої пояснення; 8) робити копії матеріалів особової справи, висновків службового розслідування за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України «Про захист персональних даних», «Про державну таємницю» та іншими законами; 9) на неупереджений розгляд скарг, поданих на його рішення, дії чи бездіяльність, а також на неупереджений розгляд поданих ним скарг, у тому числі на рішення, дії чи бездіяльність його керівників; 10) на правничу допомогу та захист своїх прав під час розгляду скарг або під час проведення службових розслідувань.
Відповідно до частини 1 статті 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Згідно статті 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
За змістом частин 3, 5 статті 13 Дисциплінарного статуту до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Застосування до поліцейського інших видів дисциплінарних стягнень, не передбачених цим Статутом, забороняється.
Згідно частин 1, 2 статті 13 Дисциплінарного статуту, дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони
Статтею 14 Дисциплінарного статуту визначено, що службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, медіа, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку.
Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою. У разі вчинення поліцейським більше двох дисциплінарних порушень проводиться одне службове розслідування.
Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.
Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який діє на даний час.
Розділом V Дисциплінарного статуту унормовано особливості проведення службового розслідування в період дії воєнного стану.
Відповідно до частини 1, 2 статті 26 Дисциплінарного статуту у період дії воєнного стану службове розслідування проводиться з дотриманням вимог цього Статуту з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Службове розслідування призначається та проводиться у формі письмового провадження.
Службове розслідування за фактом порушення поліцейським службової дисципліни може проводитися як дисциплінарною комісією, так і однією особою, у тому числі безпосередньо уповноваженим керівником, який одноособово здійснює передбачені Статутом повноваження дисциплінарної комісії.
Частинами 3, 5 та 6 статті 26 Дисциплінарного статуту унормовано, що службове розслідування має бути завершене протягом 15 календарних днів з дня його призначення уповноваженим керівником.
До строку проведення службового розслідування не зараховується документально підтверджений час перебування поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, у відрядженні чи на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, розташованих на підконтрольних органам державної влади територіях.
За результатами службового розслідування уповноважена особа складає висновок.
Службове розслідування вважається завершеним у день затвердження керівником, який призначив службове розслідування.
Згідно частини 1 статті 27 Дисциплінарного статуту під час проведення службового розслідування уповноважена особа зобов'язана запропонувати поліцейському або іншій особі, обізнаній з обставинами вчинення дисциплінарного проступку, надати пояснення.
З метою належної організації заходів, спрямованих на зміцнення службової дисципліни в діяльності органів та підрозділів Національної поліції України, запобігання надзвичайним подіям за участю поліцейських, упорядкування питань призначення, проведення службових розслідувань за фактами порушення поліцейськими службової дисципліни наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 №893 затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України.
За змістом пункту 1 розділу І Порядку №893 цей Порядок визначає процедуру проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування.
Відповідно до пунктів 1, 4 розділу V Порядку №893 проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом'якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.
Відповідно до положень розділу VI Порядку №893 висновок службового розслідування є підсумковим документом службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин.
Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.
У вступній частині висновку службового розслідування викладаються такі відомості: дата і місце складання висновку службового розслідування, прізвище та ініціали, посада і місце служби (роботи) голови (заступника голови) та членів дисциплінарної комісії, що проводила службове розслідування; підстава для проведення службового розслідування; форма розгляду справи дисциплінарною комісією (відкрите засідання чи письмове провадження).
В описовій частині висновку службового розслідування викладаються відомості, встановлені під час проведення службового розслідування: обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, час, місце, спосіб, мотив учинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв'язку з цим; посада, звання, прізвище, ім'я, по батькові, персональні дані (дата і місце народження, освіта, період служби в поліції і на займаній посаді - із дотриманням вимог Закону України «Про захист персональних даних»), відомості, що характеризують поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; пояснення поліцейського щодо обставин справи, а в разі відмови від надання такого пояснення - інформація про засвідчення цього факту відповідним актом про відмову надати пояснення чи поштове повідомлення про вручення або про відмову від отримання виклику для надання пояснень чи повернення поштового відправлення з позначкою про невручення; пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; документи та матеріали, що підтверджують та (або) спростовують факт учинення дисциплінарного проступку; обставини, що обтяжують або пом'якшують відповідальність поліцейського, визначені статтею 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України; причини та умови, що призвели до вчинення виявленого дисциплінарного проступку, обставини, що знімають із поліцейського звинувачення.
У резолютивній частині висновку службового розслідування дисциплінарною комісією зазначаються: висновок щодо наявності або відсутності в діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону, іншого нормативно-правового чи організаційно-розпорядчого акта, наказу керівника, який було порушено. У разі неможливості встановлення за результатами службового розслідування факту наявності/відсутності в діях (бездіяльності) поліцейського складу дисциплінарного проступку внаслідок неможливості отримання доступу до необхідних документів такі обставини розцінюються на користь поліцейського, стосовно якого призначено службове розслідування; вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського в разі наявності в його діянні ознак дисциплінарного проступку; запропоновані заходи, спрямовані на усунення виявлених під час службового розслідування недоліків, причин та умов виникнення обставин, які стали підставою для призначення службового розслідування.
Висновок службового розслідування затверджує керівник, який його призначив, або особа, яка виконує обов'язки керівника. Враховуючи думку членів дисциплінарної комісії та на підставі поданих матеріалів службового розслідування уповноважений керівник може прийняти рішення про накладення на поліцейського іншого виду дисциплінарного стягнення, що відрізняється від запропонованого дисциплінарною комісією.
Відповідно до частини 1 статті 29 Дисциплінарного статуту, у разі встановлення за результатами службового розслідування в діях поліцейського дисциплінарного проступку видається письмовий наказ про застосування до нього одного з видів дисциплінарного стягнення з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Згідно частини 2 статті 29 Дисциплінарного статуту, дисциплінарні стягнення застосовуються в порядку зростання від менш суворого, яким є зауваження, до більш суворого - звільнення зі служби в поліції.
За змістом статті 31 Дисциплінарного статуту поліцейський має право подати рапорт про перегляд застосованого до нього дисциплінарного стягнення або його скасування протягом трьох днів з дня його виконання (реалізації) шляхом подання рапорту до прямого керівника особи, яка застосувала дисциплінарне стягнення, а також шляхом звернення до суду в установленому порядку. Поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення, звернувшись до адміністративного суду.
Отже, протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції, є дисциплінарним проступком, за вчинення якого до поліцейського, винного в його учиненні, застосовуються заходи дисциплінарного стягнення, зокрема, і звільнення зі служби в поліції.
На підставі пункту 6 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
З системного аналізу наведених норм законодавства вбачається, що єдиною підставою для застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення, зокрема, у вигляді звільнення зі служби у поліції, є відповідний наказ начальника, прийнятий на підставі висновку службового розслідування, яке проводиться з метою повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку.
Присягу працівника Національної поліції України ОСОБА_1 склав 11.10.2019, яка міститься в матеріалах справи, з пам'яткою - ознайомлення поліцейських, державних службовців та працівників Національної поліції України з обмеженнями, пов'язаними зі службою в поліції та вимогами антикорупційного законодавства, а саме: Законів України «Про Національну поліцію» , «Про запобігання корупції», Кримінального кодексу України та Кодексу про адміністративні правопорушення, Правилами етичної поведінки поліцейських, затвердженими наказом МВС України від 09.11.2006 року № 1179 ОСОБА_1 ознайомлений.
Дисциплінарною комісією ГУНП встановлено, що лейтенанту поліції ОСОБА_1 було відомо про вимоги НП та ГУНП щодо недопущення фактів порушення службової дисципліни та дій, що можуть призвести до приниження авторитету Національної поліції, а тому останній мав усвідомлювати, що здійснення з його боку будь - яких дій, які вказують на необ'єктивність та упередженість, а також ті, що викликають сумнів у належному виконанні ним службових обов'язків, призведе до приниження авторитету органу Національної поліції, та як наслідок до притягнення останнього до суворої відповідальності, аж до звільнення зі служби в поліції.Враховуючи характер проступку та обставини, за яких він був вчинений, до слідчого слідчого відділу Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області лейтенанта поліції ОСОБА_1 застосоване дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.
Суд погоджується з доводами представника відповідача в частині того, що позивач у силу своїх службових обов'язків зобов'язаний не допускати дій, що ганьблять звання працівника поліції або підривають авторитет поліції, інших стосунків, які носять корисливий або протиправний характер. Крім того, поведінка працівника поліції завжди і за будь-яких обставин має бути бездоганною, відповідати високим стандартам професіоналізму і морально-етичним принципам правоохоронця.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що під час службового розслідування слідчий слідчого відділу Криворізького районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області лейтенант поліції ОСОБА_1 , відповідно статті 63 Конституції України, надати будь-які пояснення відмовився. Станом на дату завершення службового розслідування зі скаргами на дії дисциплінарної комісії також не звертався, відтак з результатами службового розслідування у вигляді висновку фактично погодився.
Дійсно, ОСОБА_1 допустив порушення Закону України «Про Національну поліцію», вчинивши дисциплінарний проступок, який, з урахуванням загального уявлення суспільства про поліцейського, як носія влади, унеможливлює подальше виконання позивачем своїх обов'язків на службі в поліції.
Застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування є переважним (дискреційним) правом начальника ГУНП, здійснюється з урахуванням обставин у справі та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.
Аналогічна правова позиція була викладена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 12.12.2019 в справі №816/70/16, від 01.04.2020 в справі №806/647/15 від 21.01.2021 в справі № 826/4681/18.
З урахуванням позиції Верховного Суду, суд приходить до висновку, що застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення є правомірним і пропорційним.
Дисциплінарний проступок позивача виявився у недотриманні принципів діяльності поліцейського та вчиненні дій, не сумісних з вимогами, що пред'являються до професійно - етичних якостей поліцейського.
Така оцінка пов'язана з діями, які були виявлені під час досудового розслідування у межах кримінального провадження №42023102090000016 та їм надана оцінка під кутом зору дотримання правил службової етики.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про притягнення до дисциплінарної відповідальності №1769к від 13.09.2024 та наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про його звільнення №1023 о/с від 23.09.2024 є правомірними та скасуванню не підлягають.
Суд враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява №65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), «Проніна проти України» (Заява №63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).
Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частини 1 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
Згідно частини 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих правових підстав для відмови в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 .
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Відповідно до частини 1 статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Судом встановлено, що позивач звільнений від сплати судового збору, у зв'язку з чим розподіл судових витрат судом не здійснюється.
Керуючись ст. ст. 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя К.І. Ремез