(про залишення позовної заяви без розгляду двічі не з'явився)
27 травня 2025 року м. Житомир справа № 640/28858/20
категорія 111030300
Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лавренчук О.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СІМАКС УКРАЇНА" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 04.11.2020 та визнання протиправними дій відповідача щодо проведенню документальної позапланової перевірки,
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю "СІМАКС УКРАЇНА" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДПС у м.Києві у якому просить визнати протиправними дії відповідача по проведенню документальної позапланової перевірки, результати якої оформлено актом документальної позапланової виїзної перевірки від 28.02.2020 №93/26-15-07-01-06/41366427 від 16.10.2020 та скасування податкових повідомлень-рішень від 04.11.2020 №93/ж10/26-15-07-01-06 та №44/ж10/26-15-07-01-06.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва постановлено прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити загальне позовне провадження.
Верховна Рада України 13 грудня 2022 року прийняла Закон України № 2825-ІХ «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (далі - Закон № 2825-ІХ), який набрав чинності 15 грудня 2022 року.
Відповідно до статті 1 Закону № 2825-ІХ Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано.
На підставі пункту другого розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 2825-ІХ, за результатами автоматизованого розподілу, справу передано на розгляд Житомирському окружному адміністративному суду.
Автоматизованим розподілом судової справи між суддями 07 березня 2025 року, суддю Лавренчук О.В. визначено головуючою суддею для розгляду даної адміністративної справи.
Суддя Лавренчук О.В. своєю ухвалою від 12.03.2025 постановила прийняла справу до свого провадження та призначила підготовче засідання у справі на 01.04.25 11:00 із повідомленням учасників справи про його проведення у Житомирському окружному адміністративному суді.
Ухвалою суду замінено відповідача на правонаступника.
Суд зауважує про відсутність інформації про наявність електронного кабінету у Товариства з обмеженою відповідальністю "СІМАКС УКРАЇНА" в підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС, а тому копію ухвали суду про прийняття справи до провадження, а також судову повістку було направлено на поштову адресу позивача, яка вказана у позові.
До суду повернувся конверт із вкладенням, що направлявся на поштову адресу позивача, яка вказана у позові. Причина повернення "за закінченням терміну зберігання".
У судове засідання, призначене на 01.04.2025 представник позивача не прибув. Причини неявки не повідомив. Заяв, клопотань не надіслав.
Розгляд справи відкладено на 16.04.2025.
Секретарем судового засідання, 01.04.2025 було здійснено спроба повідомити Мельник Маргариту Романівну, яка відповідно до наявного в матеріалах справи витягу з ЄДРПОУ вказана директором Товариства з обмеженою відповідальністю "СІМАКС УКРАЇНА", а також адвоката Волощенка Віталія Івановича про дату та час наступного судового засідання. Однак зазначені особи повідомили, що вже не є особами, що представляють інтереси позивача в адміністративній справі.
Судову повістку про виклик було направлено на поштову адресу позивача, яка вказана у позові.
До суду повернувся конверт із вкладенням, що направлявся на поштову адресу позивача, яка вказана у позові. Причина повернення "за закінченням терміну зберігання".
У судове засідання, призначене на 16.04.2025 представник позивача не прибув. Причини неявки не повідомив. Заяв, клопотань не надіслав.
Розгляд справи відкладено на 06.05.2025.
Судову повістку про виклик було направлено на поштову адресу позивача, яка вказана у позові, а також на поштову адресу, що зазначена у відповіді №1296650 від 16.04.2025 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
До суду повернулись обидва конверти із вкладенням, що направились на адреси позивача. Причина повернення "за закінченням терміну зберігання".
У судове засідання, призначене на 06.05.2025 представник позивача не прибув. Причини неявки не повідомив. Заяв, клопотань не надіслав.
Розгляд справи відкладено на 27.05.2025.
Судову повістку про виклик було направлено на поштову адресу позивача, яка вказана у позові, а також на поштову адресу, що зазначена у відповіді №1296650 від 16.04.2025 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
У судове засідання, призначене на 27.05.2025 представник позивача не прибув. Причини неявки не повідомив. Заяв, клопотань не надіслав.
Представник відповідача приймала участь у всіх вказаних вище судових засіданнях в режимі відеоконференції.
До суду 27.05.2025 представник відповідача направила заяву про залишення позову без розгляду у звязку із повторною неявкою позивача.
Суд, розглянувши клопотання представника Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, зазначає наступне.
Згідно із частиною другою статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Будучи ініціатором судового розгляду справи, позивач передусім має активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права були надані. Однак, реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов'язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення.
До того ж визначальними процесуальними обов'язками позивача є забезпечення представництва власних інтересів при розгляді адміністративної справи, дотримання процесуальних строків.
Правовими нормами частини 5 статті 205 КАС України передбачено, що у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів. До позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.
Крім того, пунктом 4 частини першої статті 240 КАС України визначено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
Відповідно до висновків Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду щодо застосування норм частини п'ятої статті 205 та пункту 4 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України, викладених у постанові від 19 вересня 2018 року у справі №826/10538/17, з огляду на конструкцію таких норм процесуального права, їх необхідно розуміти так, що серед підстав для застосування передбаченого цими статтями наслідку виокремлено як альтернативні: неявка позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення позивачем про причини неявки в судове засідання.
Висновки стосовно застосування норм частини п'ятої статті 205 та пункту 4 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України, окрім уже вищезгаданих, наводились й у постанові Великої Палати Верховного Суду від 4 липня 2024 року у справі № 9901/489/21.
У вказаній вище постанові Велика Палата Верховного Суду наводила такі мотиви:
" …в розумінні КАС України позивач - це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а відтак позивач та його представники зобов'язані брати участь у судових засіданнях та обстоювати свої позовні вимоги, проявляти процесуальну активність.
Приписи статті 205 КАС України є певною формою реалізації гарантій особи на звернення до суду за захистом свого порушеного права чи обмеження свобод. У них презюмується, що кожен, хто звертається до суду за захистом свого права, відповідно до принципів верховенства права, рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, гласності і відкритості судового процесу, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин у справі буде активним учасником судового провадження, зможе безпосередньо чи опосередковано через свого представника отримати судовий захист свого права.
Правила цієї статті встановлюють умови та підстави, спрямовані на те, щоб учасники судового процесу й, зокрема, суд не могли свавільно обмежити право особи на судовий розгляд справи по суті заявлених вимог через ухвалення будь-якого виду судового рішення, що припинить провадження у справі. Водночас правила цієї статті встановлюють наслідки та умови, які можуть настати для особи, яка не дотримується правил (процесу) судового провадження.
Частина п'ята статті 205 КАС України сформульована таким чином, що дає суду можливість залишити позовну заяву без розгляду, що має вигляд застосування до особи, яка ініціювала позовне провадження, своєрідної форми відповідальності за дії, пов'язані з неявкою на засідання суду.
Законодавче формулювання у частині п'ятій статті 205 КАС України «… якщо неявка перешкоджає розгляду справи» означає, що суд може розглянути позов по суті, однак не зобов'язаний цього робити. Це законодавче формулювання змістовно викладене у вигляді умови, яка в кожному конкретному випадку (правовій ситуації, казусові) повинна оцінюватися окремо в межах відповідних спірних правовідносин, які диктують її застосування.
Передбачене пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини від 7 липня 1989 року у справі «Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії» (Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).
Отже, у дотриманні стандартів доступу до суду, передбачених пунктом 1 статті 6 Конвенції, важливе значення має добросовісна поведінка позивача та його представника.
Аналогічний правовий висновок, сформульований Великою Палатою Верховного Суду у схожих за змістом правовідносинах, викладений у постановах від 18 грудня 2019 року у справі № 9901/949/18 (провадження № 11-1179заі19), від 27 травня 2020 року у справі № 9901/11/19 (провадження № 11-122заі20), від 20 липня 2023 року у справі №9901/439/21 (провадження № 11-155заі22), від 8 лютого 2024 року №990/89/23 (провадження № 11-187заі23)".
Поряд із цим, відповідно до правових позицій, викладених Верховним Судом у постанові від 19 вересня 2018 року у справі № 826/10538/17, залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених частиною п'ятою статті 205 та пунктом 4 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України, можливе виключно за наявності сукупності таких умов:
а) належне повідомлення позивача про дату, час і місце судового засідання;
б) відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності;
в) неявка позивача в судове засідання (підготовче засідання) без поважних причин або неповідомлення ним про причини такої неявки;
г) неможливість розгляду справи по суті за відсутності позивача;
ґ) відсутність вимоги відповідача щодо розгляду справи по суті на підставі наявних у ній доказів.
Таким чином, обов'язковою підставою для прийняття ухвали про залишення позову без розгляду є, зокрема, саме повторне неприбуття позивача (якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у судове засідання без поважних причин або неповідомлення про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
Суд зазначає, що судові повістки у справі направлялася позивачеві за адресою, вказаною у позовній заяві, а також за адресою місця реєстрації, зазначеною у відповіді №1296650 від 16.04.2025 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Повідомлення про вручення поштового відправлення позивачеві повернулося до суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання».
Згідно з п. 4 ч. 6 ст. 251 КАС України днем вручення судового рішення є день поставлення в поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
У той же час, до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «за закінченням встановленого строку зберігання», «адресат вибув», «адресат відсутній» і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть уважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
Згідно з ч. 11 ст. 126 КАС України розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
За наведених вище обставин, суд вважає, що вжив усі залежні від нього заходи для належного повідомлення позивача про розгляд справи та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.
Суд також зазначає про відсутність в матеріалах адміністративної справи заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "СІМАКС УКРАЇНА" про розгляд справи за відсутності його представника.
На переконання суду, в сукупності із відсутністю у справі повідомлення позивача про причини неявки представника у підготовче засідання, така обставина свідчить про неявку представника Товариства з обмеженою відповідальністю "СІМАКС УКРАЇНА" без поважних причин.
При цьому, суд не вбачає за можливе якісно та у порядку, встановленому процесуальним законом, провести підготовче засідання у зв'язку з неявкою у нього позивача й виконати усі завдання, визначені для підготовчого провадження, зокрема вчинити усі необхідні та регламентовані дії, які дозволили б забезпечити правильний, своєчасний і безперешкодний розгляд справи по суті.
В свою чергу, від відповідача вимоги щодо розгляду справи по суті на підставі наявних у ній доказів не надходило.
За встановлених обставин, у контексті наведених вимог процесуального законодавства, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "СІМАКС УКРАЇНА" без розгляду, на підставі ч. 5 ст. 205 КАС України та п. 4 ч. 1 ст. 240 КАС України, оскільки мало місце повторне неприбуття представника позивача в підготовче судове засідання без поважних причин.
Керуючись статтями 205, 229, 243, 248, 256 КАС України, суд
ухвалив:
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "СІМАКС УКРАЇНА" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про знання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 04.11.2020 та визнання протиправними дій відповідача щодо проведенню документальної позапланової перевірки, залишити без розгляду.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя О.В. Лавренчук
27.05.25