Україна
Донецький окружний адміністративний суд
27 травня 2025 року Справа№640/14094/22
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зеленова А.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16, код ЄРДПОУ 42098368), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Департамент з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України (код ЄДРПОУ 43501242, 04050, м. Київ, вул. Юрія Іллєнка, буд. 81) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулась ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, в якому просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо відмови призначити та виплатити з 15 вересня 2016 року пенсію за вислугу років ОСОБА_1 відповідно до Подання та матеріалів про призначення їй пенсії за вислугу років, надісланих 22 липня 2022 року Департаментом з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України за №8/1-5792/Гр/ВС;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві призначити та виплатити з 15 вересня 2016 року пенсію за вислугу років ОСОБА_1 відповідно до Подання та матеріалів про призначення їй пенсії за вислугу років, надісланий 22 липня 2022 року Департаментом з питань виконання кримінальних покарані Міністерства юстиції України за №8/1-5792/Гр/ВС;
- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (ЄРДПОУ 42098368) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер платника податку НОМЕР_1 ) судові витрати, в тому числі: розмір судового збору у сумі 992 гривні 40 копійок; витрати на пересилання поштової кореспонденції при розгляді даної справи; витрати на правничу допомогу адвоката.
Позов обґрунтований тим, що 22 липня 2022 року за № 8/1-5792/Гр/ВС Департаментом з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві були направлені матеріали для призначення пенсії за вислугу років ОСОБА_1 .
Вказує, що 15 серпня 2022 року на адресу позивача з Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві була надіслана відповідь за № 17312-16678/0-02/8-2600/22 відповідно до якої матеріали про призначення пенсії позивачу за вислугу років були повернені до Департаменту з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України без виконання. Відповідач фактично відмовив у призначенні пенсії та обґрунтував це тим, що на день звільнення позивача (15 вересня 2016 року) календарна вислуга років для призначення пенсії була відсутня.
Зазначає, що замість виконання вимог Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 № 3-1, відповідач неправомірно витлумачив законодавство та вирішив, що позивач не має права на пенсії за вислугу років, а отже вважає, що своїми діями відповідач вийшов за межі своїх повноважень і його відмова позивачу є незаконною.
Тобто, відповідачем було відмовлено у призначенні пенсії за вислугу років, що є порушенням прав позивача визначеного Законом.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 серпня 2022 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження (без виклику сторін).
Цю справу передано до Донецького окружного адміністративного суду відповідно до пункту 2 розділу II Закону України від 13 грудня 2022 року 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду».
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 25 березня 2025 року прийнято до провадження адміністративну справу, призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, розгляд справи розпочато спочатку.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 2 квітня 2025 року залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Департамент з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України (код ЄДРПОУ 43501242, 04050, м. Київ, вул. Юрія Іллєнка, буд. 81) у справі №640/14094/22, та запропоновано Департаменту з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України надати пояснення на позовну заяву у п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали.
Відповідач правом на подання відзиву не скористався.
Третя особа правом на подання пояснення на позовну заяву не скористалась.
Суд, перевіривши доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази, встановив такі обставини.
Позивач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно наказу Державної пенітенціарної служби України від 15 вересня 2016 року № 223/ОС-16 позивача було звільнено зі служби в Державній кримінально-виконавчій службі України (у зв'язку з скороченням штатів ) 15 вересня 2016 року відповідно до пункту 5 статті 23 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» та пункту 4 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію». Зазначеним наказом також визначено, що вислуга років ОСОБА_1 на день звільнення становить у календарному обчисленні - 19 років 07 місяців 13 днів, у пільговому обчисленні - 25 роки 04 місяців 07 дні.
Згідно з розрахунком вислуги рокі для призначення пенсії М-097223 вислуга років позивача станом на 5 вересня 2016 року у календарному обчисленні становить 19 років 07 місяців 13 днів, а у пільговому обчисленні - 25 років 04 місяців 07 днів.
Супровідним листом Департамент з питань виконання кримінальних покарань 22.07.2022 №8/1-5792/Гр/ВС надіслав до відповідача матеріали для призначення пенсії за вислугу років підполковнику внутрішніх служби ОСОБА_1 , колишньому співробітнику Державної пенітенціарної служби України відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 12 серпня 2022 року №2600-0310-5/99210 повідомлено про те, що в наданих документах згідно наказу Державної пенітенціарної служби України від 15 вересня 2016 року № 223/ОС-16 ОСОБА_1 було звільнено зі служби в Державній кримінально-виконавчій службі України (у зв'язку з скороченням штатів ) 15 вересня 2016 року відповідно до пункту 5 статті 23 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» та пункту 4 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію». Зазначеним наказом також визначено, що вислуга років ОСОБА_1 на день звільнення становить у календарному обчисленні - 19 років 07 місяців 13 днів, у пільговому обчисленні - 25 роки 04 місяців 07 дні. Відповідно до ст. 12 Закону пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д", "ж" статті 1-2 цього Закону, незалежно від віку, в разі звільнення зі служби в період з 1 жовтня 2015 року по 30 вересня 2016 року і мають на день звільнення 22 календарних роки та 6 місяців і більше. Враховуючи, що ОСОБА_1 була звільнена зі служби 16 вересня 2016 року та мала на день звільнення 19 років календарної вислуги, Головним управлінням повертаються документи без виконання.
Не погодившись з діями відповідача щодо відмови у призначенні та виплати з 15 вересня 2016 року пенсію за вислугу років ОСОБА_1 відповідно до подання та матеріалів про призначення їй пенсії за вислугу років, надісланих 22 липня 2022 року Департаментом з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України за №8/1-5792/Гр/ВС, позивач звернулась до суду з цим позовом.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 44 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості й в інших випадках, передбачених законом.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом визначає Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2262-ХІІ від 09 квітня 1992 року (надалі Закон №2262-ХІІ).
Відповідно до положень статті 1 Закону №2262-ХІІ особи з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції та на службі на посадах начальницького складу в Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Бюро економічної безпеки України, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.
Відповідно до пункту 3 розділу І Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року № 3-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 02 березня 2023 року № 10-1), зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2007 р. за № 135/13402 (надалі Порядок № 3-1), заява про переведення з одного виду пенсії на інший, заява про призначення/перерахунок пенсії (додаток 1 до цього Порядку), подається заявником до органу, що призначає пенсію.
З огляду на положення наведених норм, особам, які мають право одночасно на різні державні пенсії за Законом №2262-ХІІ (за вислугу років, по інвалідності, в разі втрати годувальника), мають право на призначення одного виду пенсії за їх вибором. Переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється на підставі заяви пенсіонера за документами, що є в пенсійній справі особи та відповідають вимогам законодавства, що діяло на дату призначення пенсії, та з урахуванням додатково наданих документів.
Предметом спору у цій справі є наявність правових підстав для призначення позивачу пенсії за вислугу років згідно з нормами Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та правомірність дій відповідача щодо відмови у призначенні, які знайшли своє відображення у листі від 12.08.2022.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Згідно з пунктом «б» частини першої статті 1-2 Закону №2262-ХІІ право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону мають звільнені зі служби (крім випадків призначення пенсії в разі втрати годувальника дружині (чоловіку) з урахуванням вимог частини п'ятої статті 30 цього Закону, яка призначається незалежно від звільнення зі служби): особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України, поліцейські, співробітники Служби судової охорони, особи начальницького складу податкової міліції, особи, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України, особи начальницького і рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби України, особи начальницького і рядового складу органів і підрозділів цивільного захисту.
Стаття 2 Закону №2262-ХІІ визначає, що військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають право на пенсійне забезпечення, пенсії відповідно до цього Закону призначаються і виплачуються після звільнення їх зі служби.
Відповідно до пунктів «а» та «б» частини першої статті 12 Закону №2262-ХІІ (у редакції, чинній на час подання заяви про призначення пенсії/)пенсія за вислугу років призначається:
а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д", "ж" статті 1-2 цього Закону, незалежно від віку, в разі звільнення зі служби в період з 1 жовтня 2015 року по 30 вересня 2016 року і мають на день звільнення 22 календарних роки та 6 місяців і більше.
До календарної вислуги років зараховується також період, зазначений у частині другій статті 17 цього Закону;
б) особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, іншим особам, зазначеним у пунктах "б" - "д" статті 12 цього Закону, в разі досягнення ними на день звільнення зі служби 45-річного віку, крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону, за наявності у них страхового стажу 25 років і більше, з яких не менше ніж 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ, Національній поліції, на посадах начальницького складу в Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України. Особам, які є особами з інвалідністю внаслідок війни, пенсія на визначених у цьому пункті умовах призначається незалежно від віку;
Частиною другою статті 17 Закону №2262-ХІІ передбачено, що до вислуги років поліцейським, співробітникам Служби судової охорони, особам офіцерського складу, особам середнього, старшого та вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України, особам, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України, при призначенні пенсії на умовах цього Закону додатково зараховується час їхнього навчання (незалежно від форми навчання) у цивільних закладах вищої освіти, а також в інших закладах освіти, після закінчення яких присвоюється офіцерське (спеціальне) звання, до вступу на військову службу, службу до органів внутрішніх справ, Національної поліції, Служби судової охорони, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державної кримінально-виконавчої служби України або призначення на відповідну посаду в межах до п'яти років із розрахунку один рік навчання за шість місяців служби.
Частиною четвертою статті 17 Закону №2262-ХІІ визначено, що при призначенні пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, враховуються тільки повні роки вислуги років або страхового стажу без округлення фактичного розміру вислуги років чи страхового стажу в бік збільшення.
Згідно із статтею 17-1 Закону №2262-ХІІ (у редакції, чинній на час подання заяви про призначення пенсії) порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб» (надалі Постанова № 383, у редакції, чинній на час подання заяви про призначення пенсії) визначено перелік періодів, яка зараховуються до вислуги років для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, зазначеним у пунктах "б" - "д", "ж" статті 12 такого Закону.
Згідно пункту 2-1 Постанови № 393 для призначення пенсій обчислення календарної вислуги років проводиться згідно з пунктами 1 і 2 цієї постанови.
Пунктом 3 Постанови № 393 визначено, що до вислуги років для визначення розміру пенсії особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах:
а) один місяць служби за три місяці: участь у бойових діях у воєнний час; час перебування під вартою, час відбуття покарання в місцях позбавлення волі та висилки військовослужбовців, безпідставно притягнутих до кримінальної відповідальності, безпідставно репресованих і надалі реабілітованих; час виконання робіт, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, до 1 січня 1988 року; таємно; час проходження служби військовослужбовцями Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, направленими у відрядження до Республіки Ірак з метою забезпечення в умовах посилення терористичних посягань безпеки дипломатичної установи України, її співробітників та членів їх сімей; час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції; період проходження служби у військовому резерві під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів; час проходження служби, протягом якого особа брала участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів;
б) один місяць служби за два місяці: у з'єднаннях, частинах і підрозділах, що беруть участь у підтриманні режиму надзвичайного стану; на льотній роботі у реактивній та турбогвинтовій авіації - на умовах, що визначаються відповідно Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ та Адміністрацією Державної прикордонної служби України; на атомних підводних крейсерах, атомних підводних човнах, дизельних підводних човнах, обладнаних допоміжними атомними енергетичними установками, і підводних човнах із спеціальними енергетичними установками - за умовами, що визначаються Міністерством оборони України, Службою зовнішньої розвідки, Центральним управлінням Служби безпеки; на посадах водолазів, які виконують роботу в умовах тривалого перебування під підвищеним тиском під водою або у барокамерах, на умовах, що визначаються відповідно Міністерством оборони, Службою зовнішньої розвідки, Міністерством транспорту та зв'язку і Адміністрацією Державної прикордонної служби України; час служби у лепрозорних і протичумних відділеннях військових госпіталів, у відділеннях військових госпіталів по лікуванню осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, у відділеннях анестезіології та реанімації військових госпіталів, у судово-медичних установах і патолого-анатомічних лабораторіях; таємно; час проходження служби особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби в закладах охорони здоров'я, призначених для тримання і лікування інфекційних хворих засуджених та надання психіатричної допомоги, за переліком посад і в порядку, затверджуваних Міністерством юстиції;
в) один місяць служби за півтора місяця: на льотній роботі в авіації (за винятком видів авіації, зазначених у підпункті "б" цього пункту) - на умовах, що визначаються відповідно Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ та Адміністрацією Державної прикордонної служби України; на атомних надводних кораблях - із строків, установлених Міністерством оборони України, Службою зовнішньої розвідки, Центральним управлінням Служби безпеки; на підводних човнах (крім зазначених у підпункті "б" цього пункту) в період перебування їх у строю; на мінних тральщиках під час тралення бойових мін; в управліннях з'єднань підводних човнів, що перебувають у строю, і з'єднань мінних тральщиків під час тралення бойових мін на умовах, визначених Міністерством оборони України; на посадах водолазів усіх найменувань і спеціальностей (крім водолазів, зазначених у підпункті "б" цього пункту); на посадах, де виконання обов'язків пов'язане з систематичними стрибками з парашутом, при виконанні річних норм, що визначаються відповідно Міністерством оборони, Службою зовнішньої розвідки, Центральним управлінням Служби безпеки, Міністерством внутрішніх справ та Адміністрацією Державної прикордонної служби України; у військових частинах і підрозділах внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ, Національної гвардії з охорони дипломатичних представництв, консульських установ іноземних держав, представництв міжнародних організацій в Україні, у підрозділах Управління державної охорони, Служби судової охорони, що визначаються в установленому порядку, а також у підрозділах спеціального призначення Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, установ виконання покарань органів внутрішніх справ, воєнізованих формуваннях Державної кримінально-виконавчої служби, у частинах і підрозділах (загонах) спеціального призначення внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ, Національної гвардії та у підрозділах міліції особливого призначення за Переліком посад і умовами (в порядку), що визначаються керівниками відповідних міністерств і відомств; на заставах, постах, у комендатурах, відділеннях КПП, маневрових групах зі змінними заставами, на кораблях і катерах, що несуть службу по охороні державного кордону України, інших підрозділах Державної прикордонної служби за Переліком у справах охорони державного кордону України; у складі других екіпажів дизель-електричних підводних човнів, що перебувають у строю; у високогірних місцевостях на висоті від 1000 до 1500 метрів над рівнем моря, а у виняткових випадках - і нижче згідно з переліками військових частин, підрозділів і установ, затверджуваних відповідно Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Центральним управлінням Служби безпеки, Адміністрацією Державної прикордонної служби України та Управлінням державної охорони; в укріплених районах військовослужбовцям, які несуть (несли) бойове чергування в спорудах оборонних позицій у складі бойових обслуг; на роботах, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, - з 1 січня 1988 по 31 грудня 1993 року; у зонах безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення, передбачених пунктами 2 і 3 частини другої статті 2 Закону України "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи", - згідно з переліками військових частин, підрозділів і установ, затверджуваними відповідно Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством транспорту та зв'язку, Центральним управлінням Служби безпеки, Адміністрацією Державної прикордонної служби України, Управлінням державної охорони; на посадах, де виконання обов'язків пов'язано з роботами по знешкодженню вибухонебезпечних предметів, у період виконання робіт, переліки яких визначаються керівниками відповідних міністерств і відомств; проходження служби у внутрішніх військах Міністерства внутрішніх справ, Національній гвардії військовослужбовцями, які виконують обов'язки з охорони та оборони ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання державної власності; проходження служби особами рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту на атомних електростанціях, об'єктах з ядерними установками і матеріалами; проходження служби на посадах рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ у виправно-трудових установах на правах лікувальних та лікарень при виправно-трудових установах для утримання інфекційно хворих засуджених; таємно; час проходження служби особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ у підрозділах з підбирання та транспортування трупів у морг за переліком посад і на умовах, що визначаються Міністерством внутрішніх справ; час проходження служби особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби в установах виконання покарань, призначених для тримання засуджених до довічного позбавлення волі, за переліком посад і в порядку, затверджуваних Міністерством юстиції; час проходження служби військовослужбовцями внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ у підрозділах з конвоювання осіб, узятих під варту, осіб, засуджених до позбавлення волі, та охорони їх під час судового засідання за переліком посад і на умовах, що визначаються Міністерством внутрішніх справ; час проходження служби в Національній гвардії військовослужбовцями, які виконують обов'язки з конвоювання осіб, узятих під варту та/або засуджених до позбавлення волі, у тому числі під час їх екстрадиції, а також забезпечують охорону осіб, які тримаються під вартою, під час судових засідань у судах, за переліком посад і на умовах, що визначаються Міністерством внутрішніх справ;
г) один місяць служби за сорок днів: особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ та кримінально-виконавчої системи, які проходять службу у виправно-трудових установах, слідчих ізоляторах, лікувально-трудових профілакторіях, ізоляторах тимчасового тримання, приймальниках-розподільниках для осіб, затриманих за бродяжництво, спеціальних приймальниках для осіб, підданих адміністративному арешту, підрозділах конвойної служби міліції, та військовослужбовцям постійного складу, які проходять службу у дисциплінарних частинах, за переліками посад і на умовах, затверджуваних відповідно Міністерством внутрішніх справ, Міністерством юстиції, Центральним управлінням Служби безпеки, Міністерством оборони; час проходження служби особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби; час проходження служби особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ у підрозділах патрульної служби за переліком посад і умовами, що визначаються Міністерством внутрішніх справ.
З огляду на вищевикладене правове регулювання Верховний Суд у постанові від 7 вересня 2023 року у справі № 560/9478/22 сформулював такий правовий висновок:
- виходячи з положень статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та пунктів 1 та 2-1 Постанови № 393 календарна вислуга застосовується для призначення пенсії за вислугу років, тоді як пункт 3 Постанови № 393 визначає, що певні періоди (згідно визначеного у вказаному пункті переліку) підлягають пільговому обчисленню для визначення розміру пенсії особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови.
Аналогічний висновок підтриманий також Верховним судом у постановах від 14 листопада 2023 року у справі № 600/3836/22-а та від 15 січня 2024 року у справі №240/22910/22.
Таким чином, суд доходить висновку, що для визначення наявності у особи права на призначення пенсії за вислугу років застосовується календарна вислуга років.
Судовим розглядом встановлено та сторонами визнається, що вислуга років позивача станом на 05 вересня 2016 року у календарному обчисленні становить 19 років 07 місяців 13 днів та на момент звільнення зі служби позивач досягла 40 років.
Тож суд погоджується із доводом відповідача щодо відсутності правових підстав, визначених у пунктах «а» та «б» частини першої статті 12 Закону №2262-ХІІ, для призначення позивачу пенсії за вислугу років.
Посилання позивача на постанову Верховного Суду від 3 березня 2021 року у справі №805/3923/18-а суд відхиляє як безпідставне, оскільки у цій постанові Верховний Суд виходив з того, що редакція пункту 3 Постанови № 393, чинна на момент розгляду справи № 805/3923/18-а на відміну від статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», передбачала можливість зарахування пільгової вислуги років до стажу для призначення пенсії за вислугу років, оскільки абзац 1 пункту 3 Постанови № 393 до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року № 119 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393» встановлював, що до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах […] час проходження служби, протягом якого особа брала участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів […], тож суд дійшов висновку, що відповідачем безпідставно не було враховано приписи підзаконного нормативно-правового акту. Суд зауважує, що після прийняття постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року № 119 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393», і стаття 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», і Постанова № 393 встановлюють однакове правове регулювання спірних правовідносин в частині розмежування календарної та пільгової вислуги, порядку їх обчислення та застосування.
Таким чином, висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 3 березня 2021 року у справі №805/3923/18-а, ґрунтуються на іншому правовому регулюванні, а тому не можуть бути враховані при розгляді цієї справи, оскільки втратили свою актуальність для цього спору.
З огляду на те, що календарна вислуга років позивача становить менше 22 років 6 місяців, а пільгова вислуга років враховується лише для визначення розміру пенсії, а не для призначення такої, та на момент звільнення зі служби позивач не досягла 45 років, то відповідач правомірно повернув документи про призначення пенсії за вислугу років без виконання.
Інші доводи позивача та його представника не впливають на вищевикладені висновки суду та їх не спростовують.
Отже, підстави для задоволення адміністративного позову відсутні.
Підстави для розподілу судових витрат, зокрема витрат на професійну правничу допомогу, відсутні.
Керуючись статтями 6-9, 72-77, 211, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,
У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16, код ЄРДПОУ 42098368), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Департамент з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України (код ЄДРПОУ 43501242, 04050, м. Київ, вул. Юрія Іллєнка, буд. 81) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя А.С. Зеленов