Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про залишення позовної заяви без руху
26 травня 2025 року Справа №200/3652/25
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Стойка В.В., ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (м. Слов'янськ, пл.Соборна, 3, ЄДРПОУ 13486010) про визнання дій протиправними, зобов*язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області в якому просив:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного Фонду України в Донецькій області щодо припинення нарахування та виплати ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) щомісячних страхових виплат з 01 квітня 2022 року;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ: 13486010) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) заборгованість із щомісячних страхових виплат, яка виникла за період з 01 квітня 2022 року 14 листопада 2024 року.
До позовної заяви представником позивача додано клопотання про поновлення строку звернення до суду, яке обґрунтовано тим, що дії відповідача (які мають пряме відношення до прав особи) про невиплату Позивачу страхових виплат були фактично приховані працівниками Відповідача, які зобов'язані доводити до відома громадян усі рішення, що стосуються питань призначення або припинення страхових виплат, Позивач не мав можливості оскаржити факт порушення його прав протиправними діями службових осіб Відповідача.
Оскільки тільки 20 березня 2025 року після отримання представником Позивача від Відповідача інформації на адвокатський запит, Позивач дізнався про підставу припинення страхових виплат та несплату заборгованості по страховим виплатам та отримав можливість виконати належним чином вимоги процесуального законодавства щодо оформлення позовної заяви та надати докази протиправних дій Відповідача, і з огляду на цю об'єктивну незалежну від нього причину - як пропущення процесуального строку, відведеного для звернення до адміністративного суду, такий наслідок настав, і Позивач змушений звернутися до суду з заявою про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду.Відповідно до положень статті 171 Кодексу адміністративного судочинства ( надалі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Частиною першою статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною другою цієї ж норми передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
В межах даної справи позивач звернувся до суду 19.05.2025 року, тобто з пропуском шестимісячного строку звернення до суду.
Згідно з частиною шостою статті 161 цього ж Кодексу у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Оцінюючи аргументи, викладені в обґрунтування клопотання про поновлення строку звернення, суд звертає увагу позивача, що необхідно чітко диференціювати поняття “дізнався» та “повинен був дізнатись».
Так, під поняттям “дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Щомісячна страхова виплата у разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку, є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір та момент отримання відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових, з яких підстав не виплачується.
Отже, з дня отримання страхової виплати, а не з дня отримання постанови про припинення виплат або відповіді на адвокатський запит, особа вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів.
Вказані висновки зазначені в постанові Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Верховного Суду від 31.03.2021у справі № 240/12017/19.
Щодо аргументів з приводу впровадженого воєнного стану.
Введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується у кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві/клопотанні про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.
Введений в Україні воєнний стан, звичайно, ускладнив (подекуди унеможливив) повноцінне функціонування, зокрема, органів державної влади. Між тим, сама по собі ця обставина, без належного її обґрунтування крізь призму неможливості ситуативного (в конкретних умовах) виконання процесуальних прав і обов'язків учасника справи, й без підтвердження її належними й допустимими доказами, не може слугувати підставою для поновлення пропущеного процесуального строку.
Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що при оцінці поважності причин пропущення процесуального строку з підстави введення воєнного стану в Україні додатково необхідно брати до уваги, зокрема: територіальне місцезнаходження суду та порядок його функціонування; місце проживання/місцезнаходження скаржника; ведення на відповідній території бойових дій або розташування у безпосередній близькості до такої території; посилення ракетних обстрілів у відповідний проміжок часу, що об'єктивно створювало реальну небезпеку для життя учасників процесу; тривалість самого процесуального строку та часу, який минув із дати закінчення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об'єктивно перешкоджали конкретній особі реалізувати своє право (повноваження) у межах визначеного процесуального строку; поведінку особи, яка звертається з відповідною заявою/клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску); інші доречні обставини.
Таким чином, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення строку звернення до суду в усіх абсолютно випадках.
Вказаний висновок зазначено в постанові Верховного Суду від 08.08.2024 року по справі № №440/15583/23.
Також суд звертає увагу на те, що позов подано представником позивача через систему «Електронний Суд», а відтак обставини, які існували в часі станом на момент, коли позивач дізнався про порушення своїх прав продовжують свою дію і на момент звернення позивача до суду.
Інших обставин в обґрунтування клопотання не зазначено.
Відповідно до приписів частин першої та другої статті 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Таким чином клопотання про поновлення строку звернення до суду задоволенню не підлягає, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків.
Згідно із частиною першою 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З урахуванням викладеного, керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України,-
В задоволенні клопотання представника позивача про поновлення строку звернення до суду, - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (м. Слов'янськ, пл.Соборна, 3, ЄДРПОУ 13486010) про визнання дій протиправними, зобов*язання вчинити дії, -залишити без руху.
Встановити позивачу строк на усунення недоліків 10 днів з дня отримання копії ухвали та роз'яснити, що неусунення недоліків у встановлений судом строк є підставою для повернення позовної заяви.
Недоліки необхідно усунути шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя В.В. Стойка