Провадження № 33/821/106/25 Справа № 690/471/24 Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП Головуючий у І інстанції Линдюк В. С. Доповідач в апеляційній інстанції Белах А. В.
21 травня 2025 року м. Черкаси
Суддя Черкаського апеляційного суду Белах А.В. за участю захисниці Токар О.М. (в режимі відеоконференції) та особи яка притягнута до адмінвідповідальності ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу захисниці Токар О.М. на постанову Ватутінського міськсуду Черкаської обл. від 19.12.2024 р., якою
ОСОБА_1 , який
народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Багачеве Черкась-
кої обл., має середню освіту, не працює, од-
ружений, має на утриманні двох неповноліт-
ніх дітей, проживає
АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні адмінправопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено адмінстягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Провадження по справі за ст. 124 КУпАП закрите у зв'язку із закінченням строків накладення адмінстягнення. Стягнуто судовий збір в розмірі 605,60 грн., -
Відповідно до постанови суду, 10.06.2024 р. о 01:30 год. по вул. Незалежності в м. Ватутіне Черкаської обл. ОСОБА_1 керував скутером Honda Dio 28, без р/номеру, в стані алкогольного сп'яніння, що підтверджується висновком медичного огляду КНП «Ватутінська міська лікарня Ватутінської міської ради» від 10.06.2024 р. та актом хіміко-токсикологічного дослідження КНП «ЧОНД Черкаської обласної ради» № 767, чим порушив п. п. 2.9 а) ПДР України та вчинив адмінправопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Також, 10.06.2024 р. о 01:30 год. по вул. Незалежності в м. Ватутіне Черкаської обл. ОСОБА_1 , керуючи скутером Honda Dio 28, без р/номеру, в порушення п.п. 12.1, 13.1 ПДР України, не обрав безпечної швидкості, не був уважний, не стежив за дорожньою обстановкою, не дотримувався безпечного інтервалу, внаслідок чого втратив керування та здійснив наїзд на бордюр, що спричинило механічні пошкодження керованого ним транспортного засобу та вчинив адмінправопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, захисниця Токар О.М. подала апеляційну скаргу, в якій вона просить скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження відносно ОСОБА_1 в зв'язку із відсутністю події і складу адмінправопорушення. Вважає, що суд першої інстанції при ухваленні рішення не дотримався норм матеріального та процесуального права, внаслідок чого зробив невірні висновки.
В матеріалах справи є протокол про адмінправопорушення серії ААД № 048326 від 31.07.2024 р з наступною описовою частиною «10.06.2024р. о 01:30 год. у м. Ватутине по вул. Незалежності водій ОСОБА_1 керував скутером Honda Dio в стані алкогольного сп'яніння, згідно акту № 767 від 10.06.2024 р. хіміко-токсикологічних досліджень КНП «ЧОНД ЧОР».
Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що суд не врахував час складання протоколу про адмінправопорушення, який був оформлений зі спливом півтора місяця з часу так званої події.
Працівником поліції особу ОСОБА_1 було встановлено 10.06.2024 р., акт хіміко-токсикологічного дослідження датовано 10.06.2024 р., а протокол серії ААД № 048326 за ч. 1 ст. 130 КУпАП складено 31.07.2024 р., судом цей факт залишено поза увагою.
Крім того, звертає увагу суду на те, що посилання в протоколі від 31.07.2024 р. на акт хіміко-токсикологічного дослідження № 767 від 10.06.2024 р. є недостовірним, адже жодного акту № 767 від 10.06.2024 р. в матеріалах немає. У справі наявний акт хіміко-токсикологічного дослідження № 767 від 12.06.2024 р., дослідження біологічних зразків проведено лише 11.06.2024 р., тобто станом на 10.07.2024 р. жодних результатів не було. В акті № 47 від 10.06.2024 р. в п. 20 міститься запис «сп'яніння не уточнене», на підставі чого лікарем зроблено зазначений запис не з'ясовано.
Наявна суперечність в документах наданих як докази про перебування в стані сп'яніння не може слугувати беззаперечним доказом підтвердження вказаного факту. Суд першої інстанції залишив поза увагою відсутність в дослідженні крові ОСОБА_1 етилового спирту. Допитаний судом лікар пояснив, що в сечі ОСОБА_1 був показний залишкових явищ вмісту етилового спирту, складаючи висновок від 10.06.2024 р., де вказано, що ОСОБА_1 перебував в стані алкогольного сп'яніння, лікар керувався консультацією з лікарем-наркологом, що є дією не передбаченою жодним законом.
Вважає що суд першої інстанції не звернув уваги на невідповідність протоколу вимогам законодавства, пропуск строку складання протоколу та наповнення матеріалів суперечливими доказами, за якими неможливо беззаперечно стверджувати факт перебування в стані сп'яніння.
Постанову в частині ст. 124 КУпАП захисниця не оскаржує.
Вивчивши матеріали адмінсправи, заслухавши захисницю Токар О.М., особу яка притягається до адмінвідповідальності ОСОБА_1 , які підтримали доводи апеляційної скарги та просили її задовольнити з викладених підстав, дослідивши витребувані зі Звенигородського РВП Черкаської обл. матеріали, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, дослідивши мотиви і доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов до наступних висновків.
Відповідно до вимог ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. При цьому, він не обмежений її доводами, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, також апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.
Згідно ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право:
1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін;
2) скасувати постанову та закрити провадження у справі;
3) скасувати постанову та прийняти нову постанову;
4) змінити постанову.
Так, відповідно до ст. 251 КУпАП доказами по справі про адмінправопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адмінправопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом закону, протокол про адмінправопорушення, пояснення особи, свідків, висновок експерта тощо, є документами, що офіційно засвідчує подію адмінправопорушення і, відповідно до ст. 251 КУпАП, є джерелами доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин справи та правильне її вирішення. Протокол про адмінправопорушення складається відповідно до ст. ст. 254 - 256 КУпАП.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адмінправопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адмінвідповідальність.
Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП адмінвідповідальність настає у випадку керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, що саме 10.06.2024 р. о 01:30 год. по вул. Незалежності в м. Ватутіне Черкаської обл. ОСОБА_1 керував скутером Honda Dio 28, без р/номеру, порушив п. п. 12.1, 13.1 ПДР України, не обрав безпечної швидкості, не був уважний, не стежив за дорожньою обстановкою, не дотримувався безпечного інтервалу, внаслідок чого втратив керування, здійснив наїзд на бордюр, що спричинило механічні пошкодження керованого ним транспортного засобу та вчинив адмінправопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП. Провадження по справі за ст. 124 КУпАП закрите у зв'язку із закінченням строків накладення адмінстягнення.
Крім того, 10.06.2024 р. о 01:30 год. по вул. Незалежності в м. Ватутіне Черкаської обл. ОСОБА_1 керував скутером Honda Dio 28, без р/номеру, в стані алкогольного сп'яніння, що встановлено висновком медичного огляду КНП «Ватутінська міська лікарня Ватутінської міської ради» від 10.06.2024 р. та актом хіміко-токсикологічного дослідження КНП «Черкаський обласний наркологічний диспансер Черкаської обласної ради» № 767, чим порушив п. п. 2.9 а) ПДР України та вчинив адмінправопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Суд першої інстанції належним чином дослідив, проаналізував та надав належну оцінку фактичним даним, які відображені в протоколах про адмінправопорушення, схемі ДТП, в письмових матеріалах справи про адмінправопорушення, відеозапису, долученому до матеріалів, належним чином обґрунтував висновок про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адмінправопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 та ст. 124 КУпАП.
Викладений в постанові суду першої інстанції висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адмінправопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 та ст. 124 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, є законним, обґрунтованим, повністю узгодженим із наявними в матеріалах справи доказами, в їх сукупності.
Згідно витребуваних апеляційним судом зі Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській обл. матеріалів перевірки за фактом ДТП за участю водія ОСОБА_1 , яке відбулося 10.06.2024 р., по факту якого останнього було доставлено до КНП «Ватутінська міська лікарня», апеляційний суд встановив, що 10.06.2024 р. до Звенигородського РВП о 01:38 год. від КНП «Ватутінська МЛ» надійшло повідомлення про ДТП біля магазину ЦентрОК де було травмовано чоловіка, який впав у кювет керуючи мотоциклом в стані алкогольного сп'яніння та отримав травму голови.
Саме ОСОБА_1 10.06.2024 р. о 01:30 год. керував скутером Honda Dio 28, без р/ номеру, по вул. Незалежності в м. Ватутіне Черкаської обл., порушив п. п. 12.1, 13.1 ПДР України та допустив наїзд на бордюр, що спричинило механічні пошкодження керованого ним транспортного засобу, сам ОСОБА_1 отримав при цьому тілесні ушкодження з приводу яких його було госпіталізовано до КНП «Ватутінська міська лікарня».
Згідно довідки виданої лікарем ОСОБА_2 , ОСОБА_1 перебував на лікуванні КНП «Ватутінська міська лікарня» з 10.06.2024 р. з діагнозом «ЗЧМТ. Струс головного мозку? Забій головного мозку? Забій м'яких частини волосистої частини голови в правій скроневій ділянці. Поверхневі садна… Рвано-забійна рана лоба справа. Правобічна пароорбітальна гематома. Закритий перелам правої виличної кістки. Сп'яніння неуточнене».
Згідно акту медичного огляду від 10.06.2024 р. № 47, ОСОБА_1 вживання алкоголю не заперечував, від нього був присутній слабкий запах алкоголю з рота.
Згідно акту № 767 хіміко-токсикологічних досліджень від 10.06.2024 р., в сечі ОСОБА_1 виявлено етиловий спирт в концентрації 0,55 ‰.
Згідно висновку щодо результатів медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу чи швидкість реакції від 10.06.2024 р. № 47, встановлено, що ОСОБА_3 перебуває в стані алкогольного сп'яніння.
Згідно чинного законодавства, огляд на стан сп'яніння водія в лікарні після ДТП є обов'язковим у разі, коли є постраждалі або загиблі внаслідок ДТП.
Вина ОСОБА_3 у вчиненні адмінправопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується даними протоколу про адмінправопорушення серії ААД № 048326 від 31.07.2024 р. ( а. пр. 1), який складено уповноваженою посадовою особою, містить всі необхідні відомості та обставини вчинення правопорушення, сумніви чи зауваження до його змісту відсутні; копією акту медичного огляду від 10.06.2024 р. № 47 (а. пр. 3), згідно якого ОСОБА_1 вживання алкоголю не заперечував, від нього присутній слабкий запах алкоголю з рота; копією акту № 767 хіміко-токсикологічних досліджень від 10.06.2024 р., згідно якого в сечі ОСОБА_1 виявлено етиловий спирт в концентрації 0,55 ‰ (а. пр. 4); висновком щодо результатів медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу чи швидкість реакції від 10.06.2024 р. № 47, яким встановлено, що ОСОБА_3 перебуває в стані алкогольного сп'яніння (а. пр. 5) та відеозаписом (а. пр. 13), долученими до матеріалів справи.
На відеозапису з нагрудних камер працівників поліції, який був досліджений судом апеляційної інстанції, зафіксовано як працівники поліції прибули на місце ДТП та фіксують подію ДТП, опитують свідків ДТП, медичні працівники надають постраждалому медичну допомогу. Травмованого ОСОБА_1 доставлено до лікарні, госпіталізовано. В лікарні ОСОБА_1 надана медична допомога, зафіксовані пояснення останнього з приводу отримання ним тілесних ушкоджень та його пояснення про незначне вживання алкоголю.
Після перегляду відеозапису подій, апеляційний суд не вбачає в діях працівників поліції будь-яких дій, які можуть бути кваліфіковані як протиправні або вчинені з порушеннями діючих нормативно-правових актів.
На переконання апеляційного суду вказані процесуальні та інші документи складені у відповідності до діючих нормативно-правових актів, які регулюють відповідні правові відносини та які є предметом судового розгляду, а тому доводи апеляційної скарги, що суд першої інстанції не врахував часу складання протоколу про адмінправопорушення та часу так званої події; що особу ОСОБА_1 було встановлено 10.06.2024 р., акт хіміко-токсикологічного дослідження датовано 10.06.2024 р., а протокол складено 31.07.2024 р.; посилання в протоколі на акт № 767 від 10.06.2024 р. є недостовірним, адже жодного акту № 767 від 10.06.2024 р. в матеріалах немає, у справі наявний акт хіміко-токсикологічного дослідження № 767 від 12.06.2024 р.; про наявність суперечності в документах; відсутність в дослідженні крові останнього етилового спирту є необґрунтованими.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 р. Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Суд правильно кваліфікував дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме керування автомобілем в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги п. 2.9 а) ПДР України та скоїв адмінправопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Європейський суд з прав людини зазначав, що право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії» від 9.07.1997 р.). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (рішення у справі Гірвісаарі проти Фінляндії».
З матеріалів справи вбачається, що після госпіталізації ОСОБА_1 та відібрання в нього біологічних зразків сечі та крові, які були направлені до КНП «ЧОНД» для проведення хіміко-токсикологічного дослідження в закладі охорони здоров'я, яке потребує деякого часу, тому що до вимог нормативно-правових актів, заклад охорони здоров'я зобов'язаний провести хіміко-токсикологічне дослідження зразків біоматеріалу та тільки після отримання цих досліджень лікарем-наркологом складається остаточний висновок, направляється до Департаменту патрульної поліції в Черкаській обл., та посадові особи складають протокол про адмінправопорушення та направляють протокол його до суду. Вказані процесуальні дії потребують значного часу, вони виконувалися в межах розумних строків, апеляційний суд не вбачає порушення вимог ст. 254 КУпАП, а тому доводи апеляційної скарги в цій частині є непереконливими.
Доводи апеляції про те, що суд виніс постанову на доказах, які мають протиріччя, апеляційний суд вважає безпідставними, тому що для усунення цих невідповідностей суд за клопотанням захисника Токар О.М. допитав лікаря КНП «Ватутінська МЛ» ОСОБА_4 , який проводив огляд правопорушника та складав відповідні акт та висновок, також суд дослідив і оригінали цих документів та дійшов висновку, що вина правопорушника доводиться та підтверджується цими доказами.
Доводи апелянта про те, що суд першої інстанції виніс незаконну постанову у зв'язку з порушеннями норм матеріального та процесуального права, недостатність та суперечність доказів є необґрунтованими та спростовуються дослідженими та наведеними в постанові суду першої інстанції доказами.
Інші аргументи апеляційної скарги мають ознаки надмірного формалізму і не спростовують встановлені у справі фактичні обставини, зводячись до власного тлумачення положень закону, переоцінки доказів і незгоди апелянта з висновками суду щодо їх оцінки, а отже й не є підставами для скасування вірного по суті судового рішення.
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого суду з приводу того, що вина ОСОБА_3 у вчиненні адмінправопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП доведена сукупністю доказів, вони є логічними, послідовними та узгоджуються з іншими матеріалами провадження.
ОСОБА_3 мав усвідомлювати та передбачати наслідки його дій під час керування транспортним засобом, можливість втратити право керування транспортним засобом в разі істотного порушення вимог ПДР України.
Таким чином, з урахуванням наведеного, апеляційний суд приходить до висновку, що підстав для задоволення апеляційної скарги по суті немає, а постанова суду першої інстанції є законною, обґрунтованою і скасуванню або зміні не підлягає.
Будь-яких доказів, які б могли переконати суд у відсутності події та складу адмінправопорушення, в матеріалах справи про притягнення ОСОБА_3 до адмінвідповідальності відсутні та апелянтом суду апеляційної інстанції не надані. Інші доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, не сприймаються судом, оскільки безспірних та переконливих доказів, які б могли об'єктивно спростувати його винність правопорушника у вчиненні вказаного правопорушення, суду не надано.
Інші доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на висновки суду, викладені в оскаржуваному судовому рішенні.
За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, і доводи апелянта, викладені у скарзі, не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи.
Отже при ухваленні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.
Постанову Ватутінського міськсуду Черкаської обл. від 9.12.2024 р., якою ОСОБА_1 визнано винним та притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, провадження по справі за ст. 124 КУпАП закрите у зв'язку із закінченням строків накладення адмінстягнення, стягнуто судовий збір в розмірі 605,60 грн. - залишити без змін, апеляційну скаргу захисниці Токар О.М. - залишити без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Белах А.В.