Справа № 553/916/24 Номер провадження 22-ц/814/1048/25Головуючий у 1-й інстанції Грошова Н. М. Доповідач ап. інст. Чумак О. В.
27 травня 2025 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючої Чумак О.В.,
суддів Бутенко С.Б., Дряниця Ю.В.,
при секретарі Галушко А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 26 листопада 2024 року (повний текст рішення складено 03 грудня 2024 року)
у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Полтаваенергозбут» про стягнення інфляційних втрат, 3% річних та штрафних санкцій за договором про купівлю-продаж електричної енергії,
У березні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Полтаваенергозбут» (далі - ТОВ «Полтаваенергозбут») про стягнення інфляційних втрат, 3% річних та штрафних санкцій за договором про купівлю-продаж електричної енергії.
Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що 05 листопада 2019 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Полтаваенергозбут» було укладено Договір про купівлю- продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом приватним домогосподарством № 5220003. Згідно умов Договору ТОВ «Полтаваенергозбут» зобов'язується купувати у споживача - ОСОБА_1 електричну енергію за «зеленим» тарифом, вироблену з енергії сонячного випромінювання генеруючою установкою споживача в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії приватним домогосподарством, що належить споживачу. Згідно пункту 2.2. Договору ТОВ «Полтаваенергозбут» зобов'язано здійснювати отримання та обробку даних вузла обліку споживача та надавати споживачу оформлені платіжні документи. Розрахунковим періодом є календарний місяць - п. 4.1. Договору. Оплата за продану електричну енергію, вироблену в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії приватним домогосподарством, здійснюється до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим.
У період з 01.07.2023 по 31.10.2023 ОСОБА_1 було передано, а ТОВ «Полтаваенергозбут» прийнято електричну енергію, вироблену генеруючими установками приватного домогосподарства, на суму: за липень 2023 року згідно акту приймання-передачі товару (електричної енергії» від 01.08.2023 на суму 45316,47 грн.; за серпень 2023 року згідно акту приймання-передачі товару (електричної енергії» від 01.09.2023 на суму 49790,85 грн.; за вересень 2023 року згідно акту приймання-передачі товару (електричної енергії» від 01.10.2023 на суму 44643,52 грн.; за жовтень 2023 року згідно акту приймання-передачі товару (електричної енергії» від 01.11.2023 на суму 24473,96 грн. Загальна сума заборгованості за поставлену електроенергію за «зеленим тарифом» по Договором № 5220003 від 05.11.2019 становить 164044,80 грн. ТОВ «Полтаваенергозбут» вчасно не сплативши грошові кошти за отриманий товар, порушило взяті на себе цивільні зобов'язання щодо оплати на користь заявника 164044,80 грн.
Згідно умов Договору сторони передбачили відповідальність ТОВ «Полтаваенергозбут» за порушення зобов'язань щодо оплата за товар, а саме: у разі несплати обсягу придбаної електричної енергії до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, ТОВ «Полтаваенергозбут» зобов'язаний сплатити споживачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу» - пункт 4.10. Договору. З урахуванням індексу інфляції та пені станом на 21.03.2024 року розмір заборгованості відповідача становить: за липень 2023 року: 45 316,47 (сума боргу) + 9 031,49 (штрафні санкції) = 54 347,96 грн., за серпень 2023 року: 49 790,85 (сума боргу) + 1 358,52 (інфляційне збільшення) + 8095,28 (штрафні санкції) = 59 244,65 грн., за вересень 2023 року: 44 643,52 (сума боргу) + 1 218,07 (інфляційне збільшення) + 7258,40 (штрафні санкції) = 53 119,99 грн., за жовтень 2023 року: 24 473,96 (сума боргу) + 667,76 (інфляційне збільшення) + 3979,12 (штрафні санкції) = 29 120,84 грн. Отже, загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем за Договір про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом приватним домогосподарством № 5220003 з урахуванням індексу інфляції та пені становить 195 833,44 грн.
Просила стягнути з ТОВ «Полтаваенергозбут» на користь ОСОБА_1 заборгованість за Договором про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим тарифом» приватним домогосподарством № 5220003 від 05.11.2019 на загальну суму 195833,44 грн., з яких: сума основного боргу складає 164044,80 грн.; 3244,35 грн. інфляційні нарахування; 28364,29 грн. пеня.
07.11.2024 від представника позивача ОСОБА_1 адвоката Головка О.І., сформований в системі «Електронний суд» 07.11.2024, надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, в який останні зазначив, що після відкриття провадження у справі Відповідачем в період з березня по липень 2024 року було здійснено погашення основної суми боргу. З огляду на те, що станом на день розгляду справи судом - 26.11.2024, сума основного боргу відповідачем повністю погашена, позивачем в порядку, передбаченому п. 2 ч. 2 ст. 49 ЦПК України, подається заява про зменшення позовних вимог в частині основного боргу на загальну суму 164 044,80 грн.
Просив стягнути з ТОВ «Полтаваенергозбут» на користь ОСОБА_1 нараховані інфляційні втрати та штрафні санкції за Договором про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим тарифом» приватним домогосподарством №5220003 від 05.11.2019 на загальну суму 46502,91 грн. з яких: інфляційні нарахування - 8078,85 грн.; 3% річних - 3396,04; пеня - 35028,02 грн.
Рішенням Ленінського районного суду м. Полтави від 26 листопада 2024 року позов ОСОБА_1 до ТОВ «Полтаваенергозбут» про стягнення інфляційних втрат, 3% річних та штрафних санкцій за договором про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом приватним домогосподарством № 5220003 від 05.11.2019 задоволено частково.
Стягнуто з ТОВ «Полтаваенергозбут» на користь ОСОБА_1 інфляційні нарахування у розмірі - 8078,85 грн., 3% річних у розмірі 3396,04 грн., а всього 11474 грн. 89 коп.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Стягнуто з ТОВ «Полтаваенергозбут» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 298 грн. 87 коп.
З рішенням суду не погодилася ОСОБА_1 таоскаржила його в апеляційному порядку. Просить рішення суду першої інстанції в частині відмови в стягненні пені скасувати та постановити нове, яким в цій частині задовольнити її позовні вимоги.
В обґрунтування апеляційної скарги посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права, а саме не правильне тлумачення положень законодавства. Зазначає, що вона є учасником роздрібного ринку електричної енергії в якості кінцевого споживача електричної енергії, яку використовує для власних потре. При цьому відповідно до Закону «Про ринок електричної енергії» від 10 червня 2023 року Регулятор має право приймати рішення, що є обов'язковими до виконання учасниками ринку (крім споживачів, що не є учасниками оптового енергетичного ринку). Також звертає увагу суду, що відповідно до постанови ВС у справі № 911/1359/22 постанова НКРЕКП № 332 від 25.02.2022 є обв'язкою до виконання всіма учасниками ринку та має застосовуватися останніми у своїй господарській діяльності на ринку електроенергії. А тому вважає, що підпункт 16 пункту 1 зазначеної постанови НКРЕКП стосується тих учасників на ринку електроенергії, які здійснюють на ньому господарську діяльність, і укладають між собою двосторонні договори.
У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «Полтаваенергозбут» посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.
Позивачка та її представник будучи належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи до суду не з'явилися.
Від представника позивача - адвоката Головка О.І. надійшла заява про розгляд справи без його участі та без участі позивача.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходить до такого висновку.
Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Враховуючи, що рішення суду оскаржується лише в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення пені, у суду апеляційної інстанції відсутні підстави для перегляду рішення суду в іншій частині.
З матеріалів справи вбачається, що 05 листопада 2019 року між ТОВ «Полтаваенергозбут» та ОСОБА_1 укладено договір про купівлю - продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом приватним домогосподарством № 5220003, предметом даного договору є наступне. За цим Договором, Споживач бере на себе зобов'язання продавати постачальнику універсальних послуг електричну енергію, вироблену з енергії сонячного випромінювання та/або енергії вітру (необхідне підкреслити) об'єктами електроенергетики (генеруючими установками) приватного домогосподарства, величина встановленої потужності становить: з енергії сонячного випромінювання 30 кВт; з енергії вітру 0 кВт (у разі відсутності певної генеруючої установки у певному полі проставляється нульове значення), а постачальник універсальних послуг бере на себе зобов'язання купувати у Споживача електричну енергію за «зеленим» тарифом, встановленим НКРЕКП, в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії приватним домогосподарством, в строки, передбачені цим Договором.
Відповідно до п. 2.2., 4.1 вищевказаного договору Постачальник універсальних послуг зобов'язаний: здійснювати отримання та обробку даних вузла обліку Споживача, отриманих від постачальника послуг комерційного обліку та/або оператора системи; надавати Споживачу оформлені платіжні документи. Розрахунковим періодом є календарний місяць. Оплата за продану електричну енергію, вироблену в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії приватним домогосподарством, здійснюється постачальником універсальних послуг до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим.
Пунктом 4.10. договору визначено, що у разі несплати обсягу придбаної електричної енергії до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, постачальник універсальних послуг зобов'язаний сплатити Споживачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
На підтвердження обсягів виробленої енергії приватного господарства між сторонами були підписані акти приймання-передачі товару (електричної енергії): № 7 від 01 серпня 2023 за розрахунковий період з 01.07.2023 по 01.08.2023 з енергії сонячного випромінювання 6330 кВТ/год по тарифу 7,159 грн/кВт*год (без ПДВ) на загальну суму 45316,47 грн.; № 8 від 01 вересня 2023 за розрахунковий період з 01.08.2023 по 01.09.2023 з енергії сонячного випромінювання 6955 кВТ/год по тарифу 7,159 грн/кВт*год (без ПДВ) на загальну суму 49790,85 грн.; № 9 від 01 жовтня 2023 за розрахунковий період з 01.09.2023 по 01.10.2023 з енергії сонячного випромінювання 6236 кВТ/год по тарифу 7,159 грн/кВт*год (без ПДВ) на загальну суму 44643,52 грн.; № 10 від 01 листопада 2023 за розрахунковий період з 01.10.2023 по 01.11.2023 з енергії сонячного випромінювання 3450 кВТ/год по тарифу 7,0939 грн/кВт*год (без ПДВ) на загальну суму 24473,96 грн.
Проте, відповідач свої зобов'язання за договором не виконав, взаєморозрахунок в повному обсязі не провів, тому за період з липня 2023 року по жовтень 2023 року включно виникла заборгованість в розмірі 195 833,44 грн.
Разом з тим, після подання цього позову ТОВ «Полтаваенергозбут» сплатило позивачеві відповідну суму заборгованості, що підтверджується копіями платіжних інструкцій № 1049260 від 26.03.2024, № 1081087 від 04.07.2024, № 1070110 від 23.05.2024, № 1085875 від 09.07.2024, № 1049260 від 26.03.2024.
Обов'язок сплатити пеню передбачено п. 4.10 укладеного між сторонами договору.
Відповідно до наданого позивачем розрахунку розмір пені за несвоєчасні розрахунки відповідача за поставлену електричну енергію за період з 01 липня 2023 року по 31 жовтня 2023 року становить 35028,02 грн.
Надаючи правову оцінку обставинам справи та законодавству, що регулює спірні правовідносини колегія судді звертає увагу на наступне.
Згідно частин 1 та 3 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до підпункту 16 пункту 1 постанови НКРЕКП №332 від 25 лютого 2022 року (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування зупинено нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», між учасниками ринку електричної енергії.
Пунктом 96 частини 1 статті 1 Закону України «Про ринок електричної енергії» (тут і далі в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) встановлено, що учасник ринку електричної енергії (далі - учасник ринку) - виробник, електропостачальник, трейдер, оператор системи передачі, оператор системи розподілу, оператор малої системи розподілу, оператор ринку, гарантований покупець, оператор установки зберігання енергії та споживач, які провадять свою діяльність на ринку електричної енергії в порядку, передбаченому цим Законом.
Згідно пункту 98 частини 1 статті 1 Закону України «Про ринок електричної енергії» оператор установки зберігання енергії - фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, або юридична особа (крім гідроакумулюючих електростанцій), яка здійснює діяльність із зберігання енергії з метою продажу електричної енергії, що відпускається з установки зберігання енергії, та/або з метою надання допоміжних послуг чи надання послуг з балансування за допомогою установки зберігання енергії.
Постановою НКРЕКП № 312 від 14.03.2018 затверджено Правила роздрібного ринку електричної енергії.
Розділом 11.3 вказаної постанови регулює особливості продажу та обліку електричної енергії, виробленої генеруючими установками приватних домогосподарств, а також розрахунків за неї.
Відповідно до пункту 11.3.1 (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) андивідуальний побутовий споживач, що встановив у межах свого приватного(-их) домогосподарства(-в) генеруючу(-і) установку(-ки), призначену(-і) для виробництва електричної енергії з енергії сонячного випромінювання та/або енергії вітру з можливістю відпуску електричної енергії в мережу оператора системи або інших власників мережі, має право у межах сумарної встановленої потужності генеруючих установок (яка визначається на підставі паспортів точок розподілу як сумарна потужність встановлених генеруючих установок за всіма площадками вимірювання приватного(-их) домогосподарства(-в), які належать індивідуальному побутовому споживачу на території України, у тому числі на праві спільної власності (спільне майно), і не має перевищувати рівень встановленої потужності для відповідної категорії генеруючої установки, визначеної законом), здійснювати продаж виробленої електричної енергії, в обсязі, що перевищує місячне споживання приватного(-их) домогосподарства(-в) відповідно до цих Правил, та на підставі договору про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом приватним домогосподарством, що є додатком 2 до укладеного договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, до умов якого побутовий споживач приєднався відповідно до цих Правил.
Згідно абзацу 2 пункту 11.3.2 власник приватного домогосподарства має право на встановлення установки зберігання енергії. Відпуск власником приватного домогосподарства обсягів електричної енергії в мережу ОЕС України або в мережі інших власників електричних мереж, виробленої власною(-ими) генеруючою(-ими) установкою(-ами) та які накопичені в установці зберігання енергії від власної(-их) генеруючої(-их) установки(-ок), допускається за умови дотримання вимоги, що в будь-який час потужність, з якою здійснюється відпуск електричної енергії, не перевищує встановлену потужність генеруючих установок такого споживача, а також за наявності окремого комерційного обліку електричної енергії, перетікання якої здійснено як до, так і з установки зберігання енергії відповідно до вимог Кодексу комерційного обліку.
З наведеного слідує, що ОСОБА_1 , як фізична особа, яка у своєму приватному домогосподарстві має генеруючі установки, призначені для виробництва електричної енергії для власних потреб, невикористану вироблену електроенергію зберігає та продає на підставі укладеного договору купівлі-продажу. Тобто позивачка є оператором установки зберігання енергії, на яку, як на учасника ринку електричної енергії, поширюється підпункт 16 пункту 1 постанови НКРЕКП №332 від 25 лютого 2022 року.
За вказаних обставин колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позову в частині стягнення пені у зв'язку з її нарахуванням у період введення в Україні воєнного стану.
При цьому, безпідставними є посилання ОСОБА_1 на зміст постанови ВС у справі № 911/1359/22 від 19 квітня 2024 року, а саме, що постанова НКРЕКП № 332 від 25.02.2022 є обв'язкою до виконання всіма учасниками ринку та має застосовуватися останніми у своїй господарській діяльності на ринку електроенергії, оскільки Верховний Суд розглядав господарську справу в якій учасниками правовідносин були суб'єкти господарювання, яких і стосується даний висновок. При цьому, Верховний Суд у вказаній постанові не вирішував питання законодавчого врегулювання суб'єктного складу учасників ринку з прив'язкою до факту здійснення ними господарської діяльності на яких поширюється дія постанова НКРЕКП № 332 від 25.02.2022.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно із статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладене колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції в повному обсязі встановив права і обов'язки сторін, обставини по справі, перевірив доводи і дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані та підтверджені матеріалами справи. Рішення суду прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Зважаючи на наведене апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.
За правилами частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до частини 13 статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Оскільки апеляційний суд не змінює судове рішення та не ухвалює нове, розподіл судових витрат не здійснюється при розгляді цієї апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 26 листопада 2024 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови виготовлено 27 травня 2025 року
Головуючий О.В. Чумак
Судді С.Б. Бутенко
Ю.В. Дряниця