28.05.2025 Справа № 756/11899/24
Унікальний номер 756/11899/24
Номер провадження 2-п/756/55/25
про залишення заяви без руху
28 травня 2025 року м. Київ
Суддя Оболонського районного суду м. Києва Шролик І.С., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 , подану адвокатом Приймою Мариною Олександрівною, про перегляд заочного рішення Оболонського районного суду м. Києва від 27 січня 2025 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «МТБ Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Заочним рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 27 січня 2025 року задоволено позовні вимоги ПАТ «МТБ Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
05 травня 2025 року через підсистему «Електронний суд» представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Прийма М.О. подала заяву про перегляд заочного рішення. В якій просить: визнати поважними причини неявки ОСОБА_1 до суду та поновити поновити строк для подання заяви про перегляд заочного рішення Оболонського районного суду м. Києва по справі № 756/11899/24 від 27 січня 2025 року; скасувати заочне рішення.
В обґрунтування поважності причин пропуску строку на подання заяви представник зазначає, що ухвалою Київського апеляційного суду від 20 березня 2025 року відмовлено ОСОБА_1 у прийнятті апеляційної скарги поданої адвокатом Приймою М.О. Текст ухвали доведено до відома представнику 29 березня 2025 року.
Справа повернута з Київського апеляційного суду до Оболонського районного суду міста Києва 27 травня 2025 року.
Суд, дослідивши матеріали поданої заяви, матеріали справи, вважає, що заяву слід залишити без руху з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Вимоги до форми та змісту заяви про перегляд заочного рішення встановлені ст. 285 ЦПК України.
Відповідно до п. п. 2, 3, 4 ч. 2 ст. 285 ЦПК України у заяві про перегляд заочного рішення повинно бути зазначено, крім іншого, ім'я (найменування) відповідача або його представника, які подають заяву, їх місце проживання чи місцезнаходження, номер засобів зв'язку; обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання та (або) неповідомлення їх суду, а також причин неподання відзиву, і докази про це; посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача.
Згідно положення ч.2 ст.284 ЦПК України заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення повного тексту заочного рішення суду.
Відповідно до п. 4 ст. 284 ЦПК України строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
За положеннями ст. ст. 126-127 ЦПК України, право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
За загальним правилом метою встановлення строків є надання визначеності у реалізації суб'єктами правовідносин своїх прав та обов'язків. З настанням або закінченням відповідного строку пов'язане виникнення, зміна чи припинення правовідносин.
Строк як відрізок часу обмежує дію суб'єктивних прав та обов'язків. Водночас процесуальний строк - це встановлений законом або визначений судом проміжок часу, протягом якого суд або учасники судового процесу мають право або зобов'язані вчинити певну процесуальну дію чи сукупність таких дій.
Процесуальні строки мають свою специфіку: по-перше, вони завжди мають імперативний характер; по-друге, процесуально-правові строки встановлюються для здійснення тих або інших процесуальних дій; по-третє, вони мають забезпечувати оперативність та ефективність здійснення правосуддя і сприяти дисциплінуючому впливові на учасників процесу.
Отже, запровадження строку, у межах якого особа може звернутися до суду з позовом, заявою, апеляційною чи касаційною скаргою, обумовлено передусім необхідністю дотримання принципу правової визначеності та забезпечення здійснення судових процедур у межах розумних строків.
У низці рішень ЄСПЛ принцип правової визначеності трактується у контексті дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий, лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (справи «Рябих проти Росії», пункти 51, 52, «Брумареску проти Румунії», пункт 61).
Встановлення строків звернення до суду із заявою чи скаргою у системному зв'язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для учасників справи того, що зі спливом встановленого проміжку часу прийняте судом рішення або здійснена дія не підлягатимуть скасуванню.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин (частини третя, четверта статті 284 ЦПК України).
Наслідки пропуску процесуальних строків на вчинення процесуальних дій передбачені у статті 126 ЦПК України. Відповідно до частини першої цієї статті із закінченням встановленого законом або судом строку втрачається право на вчинення процесуальних дій. Таке право втрачається в силу закону, тому не потребує додаткового визнання судом. Суд лише констатує пропуск процесуального строку та відсутність поважних причин для його поновлення, якщо була подана заява про поновлення такого строку. Окремо ЦПК України встановлює наслідки подання документів після закінчення процесуальних строків. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, суд зобов'язаний залишити без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (частина друга статті 126 ЦПК України).
Даний правовий висновок міститься в постанові ВП ВС від 12 червня 2024 року у справі № 756/11081/20, провадження № 14-25цс24, який згідно ч.4 ст.263 ЦПК України суд застосовує до спірних правовідносин.
У поданій заяві, представник відповідача Прийма М.О. просить суд поновити строк на подання заяви про перегляд заочного рішення Оболонського районного суду від 27 січня 2025 року. В обгрунтування поважності пропуску строку вказує, що 30 січня 2025року з ЄДРСР ознайомилась із повним текстом судового рішення. Подала апеляційну скаргу 26 лютого 2025 року. Ухвалою Київського апеляційого суду від 20 березня 2025 року відмовлвено у прийнятті апеляційної скарги, через порушення порядку оскарження заочного рішення. Зауважує, що ухвала суду доведене до відома заявнику 29 березня 2025 року.
З матеріалів справи також встановлено, що в тексті заочного рішення судом розяяснений порядок оскарження та подання заяви про перегляд заочного рішення. Окрім того, згідно звіту про доставку представник відповідача Прийма М.О. 26 березня 2025 року отримала ухвалу Київського апеляційного суду від 20 березня 2025 року в особистому кабінеті «Електронного суду».
В подальшому 02 квітня 2025 року представник Прийма М.О. також звернулась до апеляціного суду зі заявою про повернення сплаченого судового збору.
Проте, зі заявою про перегляд заочного рішення представник відповідача Прийма М.О. звернулась через застосунок «Електроний суд» лише 05 травня 2025 року. Як зазначено представником відповідача в тексті заяви про наявність повного тексту судового рішення стало відомо зі сайту "Єдиного державного реєстру судових рішень" 30 січня 2025 року.
Вказане беззаперечно свідчить про обізнаність відповідача ОСОБА_1 з 30 січня 2025 року про наявність судового рішення та мотиви й виснвоки суду.
Навіть з урахуванням отримання 26 березня 2025 року ухвали Київського апеляційного суду, відповідач пропустив визначений ч.2 ст.284 ЦПК України строк на подання заяви про перегляд заочного рішення.
Подаючи заяву про перегляд заочного рішення представник відповдача не навела жодних доводів стосовно поважності причин пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення та не надано доказів, які обєктивні обставини перешкоджали подати заяву у передбачений процесуальним законодавством строк.
Отже відповдачу ОСОБА_1 на виконання ч. п 4 ст. 284 ЦПК України необхідно зазначити інші поважні причин пропуску строку звернення зі заявою про перегляд заочного рішення.
Згідно з ч. 8 ст. 285 ЦПК України до неналежно оформленої заяви про перегляд заочного рішення застосовуються положення ст. 185 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи відсутність доводів та обгрунтування заявника про поважність причин пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення, вважаю за необхідне залишити заяву про перегляд заочного рішення без руху, надавши заявнику строк для усунення вказаних недоліків.
Керуючись ст. 185 ЦПК України, суддя
Заяву ОСОБА_1 , подану адвокатом Приймою Мариною Олександрівною, про перегляд заочного рішення Оболонського районного суду м. Києва від 27 січня 2025 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «МТБ Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - залишити без руху та надати строк для усунення недоліків п'ять днів з дня отримання копії даної ухвали.
У разі невиконання вимог ухвали в зазначений строк, подана заява вважатиметься неподаною і буде повернута заявнику зі всіма доданими до неї документами.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І.С. Шролик