Справа №:755/8232/25
Провадження №: 1-кс/755/1697/25
"27" травня 2025 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши клопотання слідчого Головного управління СБ України в АР Крим ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 22024011000000086 від 13.03.2024 року, про арешт майна,
за участю:
слідчого ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
До Дніпровського районного суду м. Києва надійшло клопотання слідчого Головного управління СБ України в АР Крим ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 22024011000000086 від 13.03.2024 року, про арешт майна.
Клопотання погоджено з прокурором прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя ОСОБА_5 .
Як зазначено у клопотанні, громадянка України ОСОБА_6 з власної ініціативи, не пізніше 18.10.2017 року, точний час не встановлено, зареєструвалася у забороненій на території України, рішенням Ради національної безпеки і оборони України, соціальній мережі «ВКонтакте» під ім'ям: « ОСОБА_6 », персональний ідентифікатор доступу ІНФОРМАЦІЯ_1 а також створила на правах адміністратора соціальну групу за ім'ям « ІНФОРМАЦІЯ_4 » у додатку миттєво обміну повідомленнями «Telegram» за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 з метою висвітлення діяльності, направленої на допомогу збройним формуванням держави агресора шляхом збору, підготовки та передачі матеріальних ресурсів представникам збройним формувань держави агресора.
Надалі, досудовим розслідуванням отримані фактичні дані, що ОСОБА_6 , перебуваючи за місцем реєстрації та проживання у м. Євпаторія, АР Крим, розділяючи та підтримуючи протиправні дії військовослужбовців рф у вересні 2023 року, але не пізніше 23.09.2023 року, прийняла добровільне рішення вчинити дії, направлені на допомогу державі-агресору (пособництво), збройним формуванням та окупаційній адміністрації держави-агресора, з метою завдання шкоди Україні, шляхом добровільного збору, підготовки та передачі матеріальних ресурсів збройним формуванням держави агресора.
Так, громадянка України ОСОБА_6 , перебуваючи на ТОТ України - АР Крим, здійснюючи діяльність за місцем реєстрації у м. Євпаторія, з метою завдання шкоди Україні, з використанням власного облікового запису на ім'я: « ОСОБА_6 », персональний ідентифікатор доступу: ІНФОРМАЦІЯ_1 у соціальної мережі «ВКонтакте», а також на правах адміністратора групи ІНФОРМАЦІЯ_5» додатку миттєво обміну повідомленням «Telegram» за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 сотворила та розповсюдила 04.12.2023, 18.01.2024, 30.01.2024, 23.02.2024, 09.09.2024, 11.10.2024, 29.10.2024 необмеженому колу користувачів, дописи з закликами до збору грошових коштів з метою придбання і приготування сублімованих продуктів швидкого приготування (сухих пайків) військовослужбовцям та їх подальшої передачі військовослужбовцям держави агресора рф, які беруть участь у збройній агресії проти України.
У подальшому, продовжуючи, реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на допомогу державі - агресору (пособництво), збройним формуванням рф з метою завдання шкоди Україні, ОСОБА_6 , діючи умисно та усвідомлюючи протиправний характер свого діяння, перебуваючи на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим м. Євпаторія, аналогічним чином розмістила публікації 23.09.2023, 07.10.2023, 22.10.2023, 28.01.2024, 10.02.2024, 24.02.2024, 09.03.2024, 23.03.2024, 06.04.2024, 20.04.2024, 04.05.2024, 18.05.2024, 18.05.2024, 01.06.2024, 15.06.2024, 29.06.2024, 30.06.2024, 13.07.2024, 27.07.2024, 10.08.2024, 24.08.2024, 25.08.2024, 07.09.2024, 07.09.2024, 21.09.2024, 12.10.2024, 26.10.2024, 09.11.2024, 23.11.2024, 07.12.2024, 21.12.2024, 25.01.2025 про придбання та приготування нею сублімованих продуктів швидкого приготування з метою їх подальшої передачі військовослужбовцям держави агресора рф, які беруть участь у збройній агресії проти України.
Надалі, продовжуючи реалізовувати злочинний умисел, ОСОБА_6 з використанням власного облікового запису на ім'я: « ОСОБА_6 », персональний ідентифікатор доступу ІНФОРМАЦІЯ_1 у соціальної мережі «ВКонтакте», а також на правах адміністратора групи ІНФОРМАЦІЯ_5» додатку миттєво обміну повідомленням «Telegram» за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6, сотворила та розповсюдила 18.11.2023, 02.12.2023, 25.12.2023, 25.12.2023, 19.01.2024, 20.01.2024, 12.02.2024, 22.02.2024, 22.02.2024, 01.03.2024, 05.03.2024, 09.03.2024, 10.03.2024 , 11.03.2024, 19.03.2024, 21.03.2024, 25.03.2024, 28.03.2024, 01.04.2024, 06.04.2024, 06.04.2024, 13.04.2024, 13.04.2024, 20.04.2024, 25.04.2024, 25.04.2024, 30.04.2024, 30.04.2024, 04.05.2024, 06.05.2024, 10.05.2024, 15.05.2024, 20.05.2024, 27.05.2024, 03.06.2024, 05.06.2024, 08.06.2024, 16.06.2024, 26.06.2024, , 04.07.2024, 15.07.2024, 27.07.2024 , 31.07.202, 10.08.2024, 13.08.2024, 14.08.2024, 26.08.2024, 26.08.2024, 10.09.2024, 16.09.2024, 17.09.2024, 18.09.2024, 24.09.2024, 27.09.2024, 30.09.2024, 06.10.2024, 14.10.2024, 15.10.2024, 17.10.2024, 28.10.2024, 29.10.2024, 30.10.2024, 11.11.2024, 14.11.2024, 17.11.2024, 19.11.2024, 23.11.2024, 28.11.2024, 04.12.2024, 10.12.2024, 21.12.2024 22.12.2024 23.12.2024 24.12.2024 25.12.2024, 26.01.2025 07.02.2025 інформацію про передачу нею збройним формуванням рф матеріальних ресурсів, а саме підготовлених сублімованих продуктів швидкого приготування (сухих пайків).
Поряд з цим, під час досудового розслідування отримані фактичні дані, що підтверджують отримання 02.12.2023, 25.12.2023, 19.01.2024, 20.01.2024, 22.02.2024, 11.03.2024, 19.03.2024, 21.03.2024, 28.03.2024, 06.04.2024, 06.04.2024, 25.04.2024, 30.04.2024, 04.05.2024, 15.05.2024 20.05.2024, 27.05.2024, 04.07.2024, 14.08.2024, 16.09.2024, 17.09.2024, 18.09.2024, 30.09.2024, 06.10.2024, 15.10.2024, 30.10.2024, 14.11.2024, 17.11.2024, 19.11.2024, 23.11.2024, 10.12.2024, 23.12.2024, 25.12.2024, 07.02.2025 військовослужбовцями військових формувань держави агресора, підготовлених ОСОБА_6 сублімованих продуктів швидкого приготування (сухих пайків).
Крім цього, протиправна діяльність громадянки України ОСОБА_6 підтверджується наявністю подяк на ім'я останньої, зокрема від представників збройних формувань держави-агресора, т.зв. міжнародного союзу громадських об'єднань «Великого війська Донського» з формулюванням: «за активну громадянську позицію, небайдужість до долі вітчизни, підтримки та допомоги бійцям збройних сил рф, які виконують завдання з захисту мирного населення від неонацистів Збройних сил України».
Таким чином, зазначеними умисними діями громадянка ОСОБА_6 вчинила усі необхідні дії для завершення свого злочинного умислу, направленого на пособництво державі-агресору її збройним формуванням, з метою завдання шкоди Україні шляхом добровільного збору, підготовки та передачі матеріальних ресурсів представникам держави-агресора, її збройним формуванням.
Систематичність та тривалість протиправних дій ОСОБА_6 свідчать про їх свідомий характер, добровільність та наявність прямого умислу на вчинення вказаних дій. Зокрема, з огляду на наявний життєвий досвід громадянка України ОСОБА_6 достеменно розуміла протиправність своїх дій щодо пособництва збройним формуванням держави-агресора та мала на меті завдання шкоди Україні шляхом збору, підготовки та передачі їм матеріальних ресурсів.
Таким чином, ОСОБА_6 підозрюється у пособництві державі-агресору, умисних діях, спрямованих на допомогу державі - агресору (пособництво), збройним формуванням, з метою завдання шкоди Україні шляхом добровільного збору, підготовки та передачі матеріальних ресурсів представникам держави-агресора, її збройним формуванням, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України.
25.03.2025 року складено повідомлення про підозру ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого, ч. 1 ст. 111-2 КК України.
Згідно зі ст. 42 КПК України підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому ст. ст. 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок не встановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 Закону України «Порядок вручення повістки про виклик особи, стосовно якої існують достатні підстави вважати, що така особа виїхала та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, а також правові наслідки ухилення від явки на виклик слідчого, прокурора чи судовий виклик слідчого судді, суду (неприбуття на виклик без поважної причини більш як два рази) підозрюваним, обвинуваченим, який виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, визначаються Кримінальним процесуальним кодексом України.
Згідно з ч. 8 ст. 135 КПК України, повістка про виклик особи, стосовно якої існують достатні підстави вважати, що така особа виїхала та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою - агресором, у випадку обґрунтованої неможливості вручення їй такої повістки згідно з частинами першою, другою, четвертою - сьомою цієї статті, публікується в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
Особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, вважається такою, яка належним чином повідомлена про виклик, з моменту опублікування повістки про її виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
У випадку наявності в особи, зазначеної в абзаці першому цієї частини, захисника (захисників) копія повістки про її виклик надсилається захиснику (захисникам).
З огляду на те, що під час проведення досудового розслідування отримані дані, що підозрювана на перебуває на тимчасово окупованій території України повідомлення про підозру ОСОБА_6 опубліковано 25.03.2024 року в засобі масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження - газеті «Урядовий кур'єр» та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора, а також повістки про виклик на 31.03.2024 року, 01.04.2025 року, 02.04.2025 року до СУ ГУ СБУ в АР Крим для вручення письмового повідомлення про підозру та проведення інших слідчих (процесуальних) дій. Однак, остання на виклик не з'явилася та не повідомила про причини свого неприбуття, жодних заяв чи клопотань про перенесення часу проведення процесуальних дій до органу досудового розслідування не надала.
У зв'язку з викладеним, у органу досудового розслідування існують достатні підстави вважати, що ОСОБА_6 переховується від органу досудового розслідування та суду та тимчасово окупованій території України.
Викладені обставини та повідомлена ОСОБА_6 підозра обґрунтовується сукупністю доказів, отриманих в ході здійснення досудового розслідування даного кримінального провадження.
Крім цього, під час проведення досудового розслідування отримані дані, що ОСОБА_6 дотепер знаходиться на тимчасово окупованій території АР Крим, де переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності, що підтверджується відомостями Державної прикордонної служби України щодо перетину державного кордону України, лінії розмежування з тимчасово окупованими територіями України, відповідно до яких 31.01.2020 року громадянка ОСОБА_6 перетнула лінію розмежування з тимчасово окупованою територією України у напрямку ТОТ України Крим у пункті пропуску «КПВВ Каланчак».
11.04.2024 року ОСОБА_6 оголошено у розшук.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Разом з тим, відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів, спеціальної конфіскації, конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно ч. 5 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
У свою чергу, санкція ч. 1 ст. 111-2 КК України, передбачає конфіскацію майна, як вид додаткового покарання.
Документами, які підтверджують право власності на майно, що арештовується, є відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та відомості з Єдиного державного реєстру транспортних засобів.
Згідно даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного земельного кадастру громадянці ОСОБА_6 на праві власності належить:
- квартира за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер майна 743939;
- житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер майна 2639674,;
- земельна ділянка за кадастровим номером 0110900000:01:032:0043;
- земельна ділянка за кадастровим номером 0110900000:01:033:0052;
- земельна ділянка за кадастровим номером 0110900000:01:016:0025;
- земельна ділянка за кадастровим номером 0110900000:01:016:0009;
- земельна ділянка за кадастровим номером 0110900000:01:054:0052.
Отже, на думку органу досудового розслідування, накладення арешту на вказане майно надасть змогу зберегти майно, унеможливить його подальше приховання, відчуження, та забезпечити конфіскацію майна як виду покарання.
Слідчий у судовому засіданні клопотання підтримав та просив його задовольнити, накласти арешт на вказане майно, з метою забезпечення можливої конфіскації майна, шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування.
Захисник заперечував щодо задоволення клопотання.
Власниця майна підозрювана ОСОБА_6 у судове засідання не з'явилася, про розгляд клопотання повідомлялася належним чином у встановлений законом спосіб, за таких обставин, суд прийшов до висновку про можливість розгляду вказаного клопотання без участі власника майна.
Вислухавши думку учасників судового розгляду, вивчивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів, 2) спеціальної конфіскації, 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 5 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально - правового характеру у виді конфіскації майна.
Відповідно до ч. 3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
При цьому, ч. 10 ст. 170 КПК України, зазначає, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Речовими доказами згідно ч. 1 ст. 98 КПК України є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Крім того, на підставі вимог ч. 5 ст .9 КПК України, слідчий суддя враховує, що виходячи з положень Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства.
Також, у ст.1 Першого протоколу до Конвенції зазначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 р.), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 р.) ЄСПЛ зазначив, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним, тобто для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий і надмірний тягар для особи (справа «Ізмайлов проти Росії», п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 р.).
На підставі викладеного, з урахуванням мотивів клопотання слідчого про арешт майна та доданих до клопотання документів, слідчий суддя приходить до висновку, що слідчим доведено наявність достатніх підстав вважати, що мав місце факт вчинення кримінального правопорушення, та про необхідність накладення арешту на майно на підставі ч. 5 ст. 170 КПК України, оскільки існує обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти органи досудового розслідування з дотриманням відповідних положень національного законодавства та принципів верховенства права, а також з метою забезпечення можливої конфіскації майна як виду покарання, слідчий суддя вважає необхідним накласти арешт на вказане майно, шляхом заборони розпорядження.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 110, 131, 170-175, 309 КПК України, -
Клопотання слідчого Головного управління СБ України в АР Крим ОСОБА_3 задовольнити.
Накласти арешт на майно, що належить ОСОБА_6 на праві власності, із забороною розпорядження вказаним майном, а саме:
- квартира за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер майна 743939;
- житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер майна 2639674,;
- земельна ділянка за кадастровим номером 0110900000:01:032:0043;
- земельна ділянка за кадастровим номером 0110900000:01:033:0052;
- земельна ділянка за кадастровим номером 0110900000:01:016:0025;
- земельна ділянка за кадастровим номером 0110900000:01:016:0009;
- земельна ділянка за кадастровим номером 0110900000:01:054:0052.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: