08500, м. Фастів, вул. Івана Ступака, 25, тел. (04565) 6-17-89, факс (04565) 6-16-76, email: inbox@fs.ko.court.gov.ua
2-а/381/84/25
381/1914/25
Рішення
Іменем України
28 травня 2025 року Фастівський міськрайонний суд у складі головуючого судді Самухи В.О., за участю секретаря судового засідання Беленчук Я.В., розглянувши у відкритому судового засіданні в спрощеному позовному провадженні в м. Фастів Київської області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора відділення поліції № 2 Стрийського районного управління поліції ГУ НП у Львівській області Мартинюк Віктора Володимировича, Головного управління Національної поліції у Львівській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, -
Встановив:
14 квітня 2025 року на адресу Фастівського міськрайонного суду з використанням системи «Електронний суд» було подано адміністративний позов ОСОБА_1 до Мартинюк Віктора Володимировича, як службової особи органу поліції, та Головного управління національної поліції у Львівській області про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксоване не у автоматичному режимі.
За змістом заявлених позовних вимог стверджується, що 02 квітня 2025 року інспектором відділення поліції № 2 (місто Миколаїв) Стрийського районного управління поліції ГУ НП у Львівській області було винесено постанову серія ЕНА № 4410445 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за статтею 125 КУпАП.
Вказана постанова вручена позивачу, як особі, яку притягнуто до адміністративної відповідальності в день її винесення, 02 квітня 2025 року.
В цій постанові зазначено, що об 15 годині 40 хвилин 33 секунди в селі Давидів, дорога (Н09) Львів-Мукачеве водій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керував транспортним засобом ВАЗ 21061, номер НОМЕР_1 , без ввімкненого ближнього світла фар поза населеним пунктом, чим порушив вимоги пункту 9.8 Правил дорожнього руху та скоїв правопорушення, передбачене статтею 125 КУпАП.
Позивач стверджує, що під час винесення оскаржуваної постанови були допущені численні порушення, а ним не здійснювалось керування транспортним засобом без увімкненого ближнього світла фар поза межами населено пункту, що свідчать про необхідність скасування оскаржуваної постанови.
Зокрема, позивач стверджує, що в межах процедури притягнення до адміністративної відповідальності йому не було роз'яснені його права, проігноровано заяву позивача про необхідність отримання ним юридичної допомоги, не було ознайомлено з порядком оскарження цієї постанови та строками оскарження.
Також, позивач наполягає на тому, що оскільки він оспорював факт вчинення правопорушення, мав бути складеним протокол, чого зроблено не було.
Позивач окремо звертає увагу на тому, що розгляд справи про адміністративне правопорушення повинен був бути здійсненим за місцем знаходження органу поліції, а не безпосередньо у місці скоєння стверджуваного правопорушення та не відразу після зупинки водія, тобто у не скорочені строки.
Всі ці правопорушення в сукупності, на думку позивача, свідчать про незаконність його притягнення до адміністративної відповідальності і, як наслідок, про необхідність скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення та скасування адміністративного стягнення у вигляді попередження.
В судовому засіданні, призначеному на 20 травня 2025 року, в режимі відео конференції приймав участь позивач.
Відповідачі, будучи належним чином повідомленими про час і дату проведення судового засідання, для участі у справі не з'явились, причини неявки не повідомили, клопотань про відкладення судового засідання не заявили.
Відзив на позовну кожним із відповідачів не надано.
З урахуванням викладеного, на підставі приписів частини 6 статті 162, частини 1 статті 205 КАС України, суд проводить розгляд справи на підставі наявних матеріалів без участі відповідачів та їх уповноважених представників.
В судовому засіданні позивач не підтримав заявлене ним письмове клопотання про витребування запису з боді-камер та просив залишити клопотання без розгляду.
Протокольною ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 20 травня 2025 року зазначене клопотання залишено без розгляду.
В судовому засіданні позивач заявлені позовні вимоги підтримав, додатково пояснив, що рухався на автомобілі з міста Львів до міста Чернівці, об 15 годині 30 хвилин зупинили працівники патрульної поліції, надав посвідчення водія та військово-облікові документи, транспортний засіб було зупинено поза межами населеного пункту, у нього були ввімкнені фари ближнього світла, однак його пояснення щодо увімкнених фар були проігнорованими.
Згідно тверджень позивача, під час процедури притягнення до адміністративної відповідальності йому не були роз'яснені права.
Позивач наполягає на тому, що нічого не порушував, а до адміністративної відповідальності його було притягнуто незаконно.
Після з'ясування обставин справи та перевірки їх доказами суд перейшов на стадію ухвалення судового рішення, у відповідності до приписів абзацу 2 частини 1 статті 227 КАС України ухвалення та проголошення судового рішення відкладено до 28 травня 2025 року до 9 години 45 хвилин.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши адміністративний позов та долучені до справи матеріали, суд вважає встановленими наступні обставини.
Так, судом встановлено, що 02 квітня 2025 року інспектором відділення поліції № 2 (місто Миколаїв) Стрийського районного управління поліції ГУ НП у Львівській області старшим лейтенантом поліції Мартинюк Віктором Володимировичем було винесено постанову серія ЕНА № 4410445 про притягнення позивача, ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності за статтею 125 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді попередження (а. с. 13).
За змістом оскаржуваної постанови, об 15 годині 40 хвилин 33 секунди в селі Давидів, дорога (Н09) Львів-Мукачеве водій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керував транспортним засобом ВАЗ 21061, номер НОМЕР_1 , без ввімкненого ближнього світла фар поза населеним пунктом, чим порушив вимоги пункту 9.8 Правил дорожнього руху та скоїв правопорушення, передбачене статтею 125 КУпАП.
Позивач в судовому засіданні категорично заперечував факт керування транспортним засобом без увімкненого ближнього світла фар.
Встановивши наведені вище обставини справи, суд вважає, що правовідносини сторін спору врегульовані наступними правовими нормами.
Так, згідно приписів частини 1 статті 125 КУпАП, інші порушення правил дорожнього руху, крім передбачених статтями 121-128, частинами першою і другою статті 129, статтями 139 і 140 цього Кодексу - тягнуть за собою попередження.
Диспозиція цієї правової норми є банкетною та передбачає відповідальність за необмежену кількість порушень правил дорожнього руху, за виключенням порушень правил дорожнього руху, відповідальність за які передбачена іншими статтями КУпАП.
Згідно приписів частини 1 статті 9 КУПАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Отже, для притягнення особи до адміністративної відповідальності за статтею 125 КУпАП, необхідно, щоб порушення правил дорожнього руху за своєю суттю було протиправною, винною (умисна або необережна) дією чи бездіяльністю.
Згідно приписів пункту 9.8 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою КМУ від 10 жовтня 2001 року № 1306, на всіх механічних транспортних засобах поза населеними пунктами повинні бути ввімкнені денні ходові вогні, а в разі їх відсутності в конструкції транспортного засобу - ближнє світло фар.
Отже, порушення вимог пункту 9.8 Правил дорожнього руху може утворювати склад адміністративного правопорушення, за умови, що дії чи бездіяльність водія мали протиправний та винний характер.
Згідно приписів статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Далі, згідно приписів частини 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Разом із тим, відповідачами, як суб'єктами владних повноважень не надано доказів, які б поза розумним сумнівом підтверджували факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, а саме - керування транспортним засобом поза населеними пунктами без ввімкнених денних ходових вогнів, а в разі їх відсутності в конструкції транспортного засобу - ближнього світло фар.
За таких обставин, з урахуванням того, що позивач заперечує факт вчинення інкримінованого адміністративного правопорушення, а відповідачем не надано жодних доказів для підтвердження правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності, суд вважає недоведеним факт вчинення правопорушення та наявності в діях позивача складу інкримінованого адміністративного правопорушення.
Далі, з урахуванням роз'яснень, викладених в Рішенні ЄСПЛ по справі «Проніна проти України», суд не зобов'язаний давати детальну відповідь та кожен аргумент, висловлений учасником судового розгляду.
Отже, враховуючи той факт, судом не встановлено події та складу адміністративного правопорушення в діях позивача, що є окремою та безумовною підставою для скасування оскаржуваної постанови та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, суд не вдається до детальної оцінки інших аргументів позивача, що стосуються порушення процедури притягнення до адміністративної відповідальності.
Далі, згідно правової позиції, висловленої в Постанові КАС ВС від 29 грудня 2019 року у справі №724/716/16-а, відповідачем у справах про оскарження рішень, дій та бездіяльності щодо притягнення до адміністративної відповідальності є саме орган державної влади - суб'єкт владних повноважень, а не особа, яка перебуває з цим органом у трудових відносинах та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення.
Отже, ОСОБА_2 , як особа, що винесла оскаржувану постанову, не є суб'єктом владних повноважень у розумінні частини 4 статті 46 КАС України та не може бути відповідачем в цій справі.
Тому, суд ухвалює рішення про відмову у задоволенні позовних вимог щодо ОСОБА_2 .
Далі, згідно приписів пункту 3 частини 3 статті 286 КАС України, за наслідками розгляду цієї справи суд має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Дана правова норма не конкретизує підстави для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, тому судом в даному випадку мають бути застосовані підстави, передбачені частиною 1 статті 247 КУпАП.
З огляду на те, що в діях позивача не встановлений склад інкримінованого йому адміністративного правопорушення, провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі приписів пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Зміст пункту 3 частини 3 статті 286 КАС України визначає повноваження суду щодо: 1. скасування рішення суб'єкта владних повноважень, в тому числі й у формі постанови, 2. закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Зазначена правова норма не передбачає повноважень суду щодо скасування накладеного адміністративного стягнення у вигляді попередження, як про те просить позивач.
А отже, у задоволенні вимог про скасування адміністративного стягнення у вигляді попередження необхідно відмовити.
При цьому, суд зауважує, що скасування постанови про накладення адміністративного стягнення призводить до припинення дії накладеного стягнення і саме такий спосіб захисту прав, як скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, є ефективним у розумінні статті 13 Європейської конвенції про захист прав людини і її основоположних свобод.
Далі, вирішуючи питання відшкодування понесених позивачем витрат зі сплати судового збору, суд зазначає наступне.
Так, позивачем для підтвердження факту сплати судового збору за подання позовної заяви було долучено копію платіжної інструкції від 12 квітня 2025 року на суму 968, 93 гривні (а. с. 8).
Згідно зі ст. 246 ч. 5 п. 2 КАС України у резолютивній частині рішення зазначається про розподіл судових витрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється за подання до суду, зокрема, позовної заяви.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року у справі № 543/775/17 вказала на те, що судовий збір за подання позовної заяви у справах щодо накладення адміністративного стягнення складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 гривень.
З урахуванням викладеного, понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору у сумі 605,60 гривень підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, зокрема, Головного управлення Національної поліції у Львівській області.
Інша частина судового збору за подання позовної заяви, як надмірно сплачена, може бути повернена позивачу у відповідності до Порядку повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого Міністерством Фінансів України від 03.09.2013 року № 787.
З урахуванням викладеного, керуючись ст. 255, 265, 258, 288, 289 КУпАП, ст.ст. 4, 12, 46, 72, 77, 79, 229, 241-256, 257, 286 КАС України,-
Ухвалив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , як службової особи органу поліції, та Головного управління національної поліції у Львівській області про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксоване не у автоматичному режимі - задовольнити частково.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не у автоматичному режимі, серія ЕНА № 4410445 від 02 квітня 2025 року, винесену відносно ОСОБА_1 , як особи, що притягується до адміністративної відповідальності за статтею 125 КУпАП.
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 згідно пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Відмовити у задоволенні позовних вимог щодо ОСОБА_2 .
Відмовити у задоволенні позовних вимог щодо скасування адміністративного стягнення у вигляді попередження.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління національної поліції у Львівській області на користь ОСОБА_1 сплачений ним судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідачі: інспектор відділення поліції № 2 Стрийського районного управління поліції ГУ НП у Львівській області Мартинюк Віктор Володимирович, місцезнаходження: Львівська область, м. Миколаїв, площа Ринок, 9.
Головне управління Національної поліції у Львівській області, ЄДРПОУ 40108833, місцезнаходження: м. Львів, пл. Генерала Григоренка, 3.
Суддя Самуха В.О.