Справа № 369/3199/25
Провадження № 2-о/369/331/25
20.05.2025 м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Фінагеєвої І.О.,
при секретарі Маснюк А.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу № 369/3199/25 за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Святошинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), ІНФОРМАЦІЯ_1 про встановлення факту смерті, -
У лютому 2025 року представник заявника ОСОБА_1 - адвокат Філатова Ольга Сергіївна звернулася до Києво-Святошинського районного суду Київської області із заявою, в якій просить встановити факт смерті її свекра (батька її чоловіка) ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 на окупованій території в селі Привітне, місто Алушта в Автономній Республіці Крим.
Заява обґрунтована тим, що в листопаді 2024 року на адресу ОСОБА_1 надійшло сповіщення № 1331 від ІНФОРМАЦІЯ_4 , відповідно до якого її було повідомлено, що її чоловік ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який служить в Збройних Силах України у військовій частині НОМЕР_1 та проходив військову службу за контрактом, вірний військовій присязі, захищаючи територіальну цілісність та державний суверенітет України, зник безвісти біля населеного пункту Макіївка Сватівського району Луганської області 03 листопада 2024 року. Наразі ОСОБА_1 , як дружині зниклого безвісти військовослужбовця необхідно зібрати пакет документи для отримання виплат, від себе, їх спільних дітей, та батьків її чоловіка.
Факт смерті свекра ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 на окупованій території в селі Привітне, місто Алушта в Автономній Республіці Крим підтверджується свідоцтвом про смерть російської федерації серії НОМЕР_2 від 10 травня 2016 року.
Встановлення факту смерті в судовому порядку необхідно ОСОБА_1 для подальшої реєстрації цього факту в органах державної реєстрації актів цивільного стану та отримання відповідного документу - свідоцтва про смерть, згідно чинного законодавства України та для подальшого його пред'явлення до ІНФОРМАЦІЯ_4 .
У зв'язку із цим, представник заявника просить суд встановити факт смертіОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 на окупованій території в селі Привітне, місто Алушта в Автономній Республіці Крим.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 21 лютого 2025 року провадження у справі було відкрито в порядку окремого провадження та призначено судове засідання.
Заявник та її представник у судове засідання не з'явилися, були повідомлена про дату, час та місце розгляду справи належним чином. Представник заявника надала суду заяву, в якій просила розгляд справи провести без їх участі та задовольнити заяву у повному обсязі.
Заінтересована особа Святошинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) у судове засідання не з'явилася, була повідомлена про дату, час та місце розгляду справи належним чином. Будь-яких заяв, клопотань станом на час винесення рішення суду не надано.
Заінтересована особа ІНФОРМАЦІЯ_1 у судове засідання не з'явилася, була повідомлена про дату, час та місце розгляду справи належним чином. Представник заінтересованої особи надав суду заяву, в якій просив проводити розгляд справи без його участі.
У зв'язку з неявкою сторін в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази виходячи зі свого внутрішнього переконання, суд дійшов висновку, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого повторно 20 вересня 1994 року, ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_6 , про що 09 січня 1992 року було зроблено відповідний актовий запис № 38. Батьками особи вказані: батько - ОСОБА_2 , мати - ОСОБА_4 .
Відповідно до копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 , виданого 26 липня 2017 року Святошинський районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві, між громадянином України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та громадянкою України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , 26 липня 2017 року зареєстровано шлюб, актовий запис від 26 липня 2017 року № 783. Після реєстрації шлюбу сторони прізвища не змінювали.
Від шлюбу сторони мають дитину - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 , виданого 13 вересня 2022 року Святошинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис від 13 вересня 2022 року № 1357.
Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого 10 травня 2016 року Алуштинським міським відділом запису актів цивільного стану Департаменту запису актів цивільного стану Міністерства юстиції Республіки Крим, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , помер ІНФОРМАЦІЯ_3 у с. Привітне, м. Алушти, Республіка Крим, російська федерація, про що 10 травня 2016 року складено актовий запис про смерть № 265.
Згідно сповіщення № 1331 від ІНФОРМАЦІЯ_4 від 04 листопада 2024 року, ОСОБА_1 було повідомлено, що її чоловік ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який проходив військову службу за контрактом, вірний військовій присязі, захищаючи територіальну цілісність та державний суверенітет України, зник безвісти біля населеного пункту Макіївка Сватівського району Луганської області 03 листопада 2024 року. Вказане також підтверджується Витягом з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин № 20241219/2474 від 19 грудня 2024 року.
Таким чином, заявниця ОСОБА_1 є дружиною сина померлого ОСОБА_2 та його невісткою.
Оскільки факт реєстрації смерті ОСОБА_2 проведено на тимчасово окупованій території, то згідно чинного законодавства України, вищевказане свідоцтво про смерть є недійсним і не створює жодних правових наслідків, тому заявниця і звернулася до суду із даною заявою.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Як визначено ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Окреме провадження - це самостійний вид цивільного судочинства, у якому суд при розгляді безспірних справ встановлює юридичні факти або обставини з метою захисту охоронюваних законом інтересів громадян і організацій.
Відповідно до ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
Згідно з положеннями п. 2 ч. 1 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі 1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою; 2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.
Для встановлення смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті необхідні обставини, які свідчать про реєстрацію цієї події, а також про те, що заінтересована особа не має можливості відновити втрачені або знищені документи про це.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 49 ЦК України, актами цивільного стану є, серед іншого, смерть фізичної особи, а згідно з положеннями частини 3 і 4 цієї ж статті, смерть фізичної особи підлягає державній реєстрації відповідно до закону.
Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
Статтею 317 ЦПК України встановлено особливості провадження у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України.
Відповідно до наказу Міністерства розвитку громад та територій України №376 від 28.02.2025 року «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» (зі змінами) до тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України з 20.02.2014 відноситься територія Автономної Республіки Крим.
Згідно з ч. 3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану.
Згідно з ч. 1 ст. 317 ЦПК України, заява про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана членами сім'ї померлого, їхніми представниками або іншими заінтересованими особами (якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов'язки чи законні інтереси) до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.
Відповідно до ст. 3 Сімейного кодексу України, сім'я є первинним та основним осередком суспільства. Сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Подружжя вважається сім'єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв'язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно. Дитина належить до сім'ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає. Права члена сім'ї має одинока особа. Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Свояцтво - спорідненість за шлюбом, стосунки між чоловіком і кровними родичами дружини, між дружиною і кровними родичами чоловіка, а також між родичами подружжя. Свояцтво буває дворідним (двокровним) та трирідним (трикровним).
Двокровним свояцтвом зовуть стосунки, що набуваються через один шлюбний союз, у якому перебувають родичі чоловіка з родичами дружини.
Виявляючи ступені двокровного свояцтва враховують: свояцтво між чоловіком (дружиною) та кровними родичами дружини (чоловіка); свояцтво між кровними родичами подружжя.
У першому ступені двокровного свояцтва перебувають: батьки дружини (тесть і теща) - щодо зятя (чоловіка дочки); батьки чоловіка (свекор і свекруха) - щодо невістки (дружини сина).
У другому ступені двокровного свояцтва перебувають брати й сестри дружини та чоловіка: дівер і зовиця (шваґрова) - щодо невістки (дружини брата); свояк (шурин, шуряк, шваґер) і своячка - щодо зятя (чоловіка сестри).
Стаття 1 Закону України «Про запобігання корупції» дає визначення терміну «члени сім'ї» та «близькі особи». Згідно даного закону члени сім'ї - це особи, які особа, яка перебувають у шлюбі із суб'єктом, зазначеним у частині першій статті 3 цього Закону, та діти зазначеного суб'єкта до досягнення ними повноліття - незалежно від спільного проживання із суб'єктом, а також будь-які особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки із суб'єктом, зазначеним у частині першій статті 3 цього Закону (крім осіб, взаємні права та обов'язки яких не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі. Близькі особи - особи, близькі особи - члени сім'ї суб'єкта, зазначеного у частині першій статті 3 цього Закону, а також чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний та двоюрідний брати, рідна та двоюрідна сестри, рідний брат та сестра дружини (чоловіка), племінник, племінниця, рідний дядько, рідна тітка, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, зять, невістка, тесть, теща, свекор, свекруха, батько та мати дружини (чоловіка) сина (дочки), усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням зазначеного суб'єкта.
Отже, з системного аналізу наведених вище правових норм суд робить висновок, що закон розмежовує такі поняття як «родичі», «члени сім'ї» та «близькі особи», ці поняття не є тотожними.
З доданих до заяви документів вбачається, що заявниця є невісткою померлого ОСОБА_2 та не є членом його сім'ї чи представником членів сім'ї померлого. Сама заявник зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , та згідно довідки від 22 травня 2023 року № 3244-7001791382 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи проживає за адресою: АДРЕСА_2 . Водночас, померлий ОСОБА_2 , згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , був громадянином російської федерації та мешканцем «с. Привітне, м. Алушти, Республіка Крим, російська федерація».
В даному випадку, заявник звернулася до суду з метою встановлення факту смерті свекра, оскільки як дружині зниклого безвісти військовослужбовця їй необхідно зібрати пакет документів для отримання виплат, від себе, спільних з чоловіком дітей, та батьків її чоловіка.
Таким чином, із наданих суду доказів не вбачається, що вона (заявниця) є іншою заінтересованою особою на права, обов'язки чи законні інтереси якої б впливало встановлення факту смерті померлого ОСОБА_2 , тому вона, в розумінні ч. 1 ст. 317 ЦПК України, не наділена правом звернення до суду із такою заявою. Сам факт перебування заявника у першому ступені двокровного свояцтва не може слугувати підставою для звернення до суду із заявою про встановлення факту смерті цієї особи.
За таких підстав, враховуючи, що заявниця не є членом сім'ї померлого ОСОБА_2 і встановлення факту його смерті не впливає на права, обов'язки чи законні інтереси самої заявниці, суд не вбачає підстав для задоволення заяви.
При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що після смерті ОСОБА_2 є особи, які, в розумінні ч. 1 ст. 317 ЦПК України, мають право на звернення до суду із такою заявою. До таких осіб відноситься, зокрема, дружина померлого - ОСОБА_4 , відомостей про яку заявником не було надано суду, онука померлого - ОСОБА_5 , яка наразі не досягла відповідного віку та не може особисто здійснювати цивільні процесуальні права в суді у справах, що виникають з відносин, у яких вона особисто бере участь, однак в інтересах якої може звертатись її законний представник.
За таких обставин, з урахуванням вище викладеного, суд приходить до висновку, що заява ОСОБА_1 про встановлення факту смерті задоволенню не підлягає.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 4, 10, 13, 76-81, 89, 211, 247, 263-268, 293-294, 315-317, 354 ЦПК України, суд, -
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Святошинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), ІНФОРМАЦІЯ_1 про встановлення факту смерті.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: Інна ФІНАГЕЄВА