Справа № 369/6660/25
Провадження № 2/369/7046/25
(про залишення позовної заяви без руху)
12.05.2025 м. Київ
Суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Фінагеєва І.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу, -
У квітні 202 5 року представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Семенець Ганна Леонідівна звернулася до Києво-Святошинського районного суду Київської області із позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу та просила суд стягнути з ОСОБА_2 на користь позивача комісію у розмірі 79 701,00 грн., 1500 Дол. США у гривнях за курсом який визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, що відповідає дню виконання судового рішення та судові витрати покласти на відповідача.
Дослідивши матеріали позовної заяви та додані до неї докази, суд дійшов висновку, що подана позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки була подана до суду з порушенням вимог ст. 175, 177 ЦПК України .
Частиною 3 ст. 175 ЦПК України передбачено, що позовна заява повинна містити:
1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
У порушення п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позивачем у поданій позовній заяві не зазначено відомостей про наявність або відсутність у сторін електронного кабінету.
Також, до самої заяви не було долучено копій документів, що посвідчують особу позивача, вказаний РНОКПП та зазначену адресу місця реєстрації позивача.
В порушення вимог п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України подана позовна заява не містить доказів, що підтверджують обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Також, згідно із ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Згідно з ч. ч. 1, 2, 4, 5 ст. 95 ЦПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Однак, як встановлено судом при перевірці матеріалів даної позовної заяви, в останніх, всупереч вищенаведеним вимогам закону, відсутні належні та допустимі докази, в обґрунтування викладених позивачем обставин позову.
Так, позивач в своїй позовній заяві посилається на Договір про надання послуг, укладений 20 листопада 2024 року між ФОП ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зокрема на пункти Договору 1.1., 2.1., 4.3., 5.1., 5.3., 6.1.. Водночас. Матеріали справи містять копію лише однієї сторінки вказаного договору, яка містить пункти Договору з 3.2. по 8., з огляду на що суд позбавлений можливості перевірити наявність чи відсутність тих обставин, які викладені позивачем у позовній заяві.
Крім того, суд зазначає, що виходячи з принципу змагальності, за яким кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень, позивач у заяві повинен на підтвердження підстав позову подати докази, які підтверджують кожну обставину, яка входить у предмет доказування.
У прохальній частині позову має бути викладений предмет позову, тобто позивач повинен конкретно сформулювати ту матеріально-правову вимогу, яку він адресує відповідачеві та з приводу вирішення якої просить суд ухвалити судове рішення.
У контексті наведеного вище суд наголошує, що позовна заява (заява, скарга) повинна містити максимально чітко і зрозуміло сформовані вимоги.
Додержання процесуальної форми і змісту заяви є однією з обов'язкових вимог національного законодавства, що забезпечує право на звернення до суду та порушення судом провадження у справі.
Однак, в порушення вимог ст. 175 ЦПК України, зміст позовних вимог, а саме пункт другий, у якому позивач просить суд стягнути на її користь з відповідача 1 500 дол. США, є незрозумілим, позовні вимоги некоректно сформовані, а саме не зрозуміло на якій підставі, або за яке порушення якого пункту договору чи норми Цивільного кодексу України позивач просить стягнути вказану суму з відповідача.
Таким чином, суд зазначає, що предмет позову повинен бути чітко визначений позивачем у прохальній частині позовної заяви, оскільки резолютивна частина рішення суду відображає позовні вимоги, викладені у прохальній частині позовної заяви, та повинна викладатися чітко й безумовно, а тому позивачу слід привести у відповідність зміст позовних вимог, наведеним у позові обставинам, зокрема, виклавши у прохальній частині позовної заяви вимоги чітко, коректно та зрозуміло.
Крім того, відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Як вбачається з матеріалів поданої позовної заяви, позивачем заявлено 2 вимоги майнового характеру про стягнення грошових коштів, зазначено ціну позову у розмірі 100 000 грн., однак в порушення вимог ст. 175, 177 ЦПК України до позовної заяви не додано документ, що підтверджує сплату позивачем судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Так, правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір».
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про судовий збір», судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Згідно ст. 2 Закону України «Про судовий збір» платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Згідно із ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01 січня 2025 року становить 3028 грн. 00 коп.
Згідно з пп. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
За подання позовів, ціна яких визначається в іноземній валюті, судовий збір сплачується у гривнях з урахуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого Національним банком України на день сплати (ч. 1 ст. 6 Закону України «Про судовий збір»).
Так, за вимогу про стягнення комісії у розмірі 79 701,00 грн. та 61 762,95 грн. (станом на 16 квітня 2025 року за офіційним курсом НБУ 41,1753 грн. за 1 долар США становить 1 500 * 41,1753 = 61 762,95), що разом складає 141 463,95 грн., позивачем має бути сплачено 1 414,64 грн. (141 463,95 * 1% = 1 414,64), а з урахуванням того, що позовну заяву подано через систему «Електронний суд» у розмірі 1 131,71 грн. (1 414,64 * 0,8 = 1 131,71).
Таким чином, позивачу за подання до суду вищевказаної позовної заяви необхідно сплатити судовий збір у розмірі 1 131,71 грн. за наступними реквізитами:
Отримувач коштів ГУК у Київ.обл/Вишнева міс./22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37955989
Банк отримувача Казначейство України(ел. адм. подат.)
Код банку отримувача (МФО) 899998
Рахунок отримувача UA238999980313161206000010790
Код класифікації доходів бюджету 22030101
Призначення платежу *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Києво-Святошинський районний суд Київської області (назва суду, де розглядається справа).
При заповненні платіжного документа у графі «Код платника» платником судового збору - юридичною особою зазначається код ЄДРПОУ, а платником - фізичною особою - ідентифікаційний код, а при його відсутності, у зв'язку з релігійними переконаннями, зазначаються його паспортні дані.
Оригінал відповідного платіжного документа слід надати суду.
Отже, позивачу слід усунути вказані недоліки заяви шляхом, а саме, надати суду:
-уточнену позовну заяву з конкретизованими позовними вимогами, відомостями про наявність або відсутність у сторін електронного кабінету, з доказами її направлення іншій стороні;
-належні та допустимі докази, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги, а саме: повну копію Договору про надання послуг від 20 листопада 2024 року, копії документів, що посвідчують особу позивача, вказаний РНОКПП та зазначену адресу місця реєстрації позивача;
-оригінал платіжного документа про сплату позивачем судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Згідно ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст. 185, 258-261 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу, - залишити без руху і надати позивачу строк для усунення недоліків десять днів з дня вручення позивачу ухвали, та роз'яснити, що в разі невиконання вимог ухвали позовна заява буде вважатися неподаною і підлягає поверненню.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Інна ФІНАГЕЄВА