Справа № 367/2075/25
Провадження №2-а/367/101/2025
Іменем України
13 травня 2025 року Ірпінський міський суд Київської області в складі
судді Карабаза Н.Ф.,
за участю секретаря Андрійченко В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ірпінського міського суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови № 270 про справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП,
До Ірпінського міського суду Київської області надійшов зазначений вище адміністративний позов, який позивач мотивує тим, що 07.02.2025 року, офіцером ІНФОРМАЦІЯ_2 старшим лейтенантом ОСОБА_2 відносно нього було складено протокол про адміністративне правопорушення № 270. Зі змісту вище вказаного протоколу слідує, що ОСОБА_1 перебуває в розшуку згідно даних Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних і резервістів «Оберіг». В ході перевірки було встановлено, що військовозобов'язаний громадянин ОСОБА_1 не з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_3 по повістці від Ірпінської міської ради. Вказано, що ОСОБА_1 вчинив правопорушення, визначене частиною 3 статті 210-1 КУпАП, як порушення військовозобов'язаними законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, яке було вчинене в особливий період тим, що громадянин не з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_3 по повістці. Відповідно до протоколу № 270 про адміністративне правопорушення він надав свої пояснення в яких вказував, що з вказаним протоколом не погоджується, оскільки 19.12.2024 року мав заплановану госпіталізацію до невролога з подальшим переведенням у хірургічне відділення по 03.01.2025 року, що підтверджується копіями виписок із медичної карти стаціонарного хворого. Також вказувалося про те, що ним, було направлено заяву про поважність причини неприбуття до ІНФОРМАЦІЯ_4 по повістці. Проте всі пояснення та надані його докази не були взяті до уваги. 14.02.2025 року ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 підполковником ОСОБА_3 , було винесено щодо нього постанову по справі про адміністративне правопорушення № 270 якою його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн. З винесеною постановою не погоджує враховуючи нижче наведені обставини. Відповідно до повістки ІНФОРМАЦІЯ_1 № 5371 від 10.10.2024 року ОСОБА_1 , було повідомлено про необхідність з'явитись до ІНФОРМАЦІЯ_4 з метою уточнення своїх персональних даних з 17.10.2024 року по 20.12.2024 року. Проте 18.12.2024 року він звернувся до медичного закладу у зв'язку з погіршенням стану здоров'я. На підставі огляду йому було надано направлення на стаціонарне лікування № 8704-0509-6656-4282 від 18.12.2024 року. 19.12.2024 року ним було направлено заяву на адресу відповідача про поважність причини неприбуття по повістці № 5371, що підтверджується копією описом вкладення до цінного листа та квитанціями про відправку. Відповідно до фекінгу відстеження листа ІНФОРМАЦІЯ_5 отримав зазначеного листа 03.01.2025 року. Відповідно до виписки із медичної карти стаціонарного хворого № 2802/722 від 26.12.2024 року він перебував на стаціонарному лікуванні з 19.12.2024 року по 26.12.2024 року. Відповідно до виписки із медичної карти стаціонарного хворого № 2860/1468 від 03.01.2025 року він перебував на стаціонарному лікуванні з 27.12.2024 року по 03.01.2025 року. У зв'язку з перебуванням з 19.12.2024 року на стаціонарному лікуванні у зв'язку з хворобою, позивач не мав об'єктивної можливості з'явитися 20.12.2024 року до ІНФОРМАЦІЯ_4 , про що він повідомив ІНФОРМАЦІЯ_5 . Отже, він не вчиняв адміністративного правопорушення, в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, а саме: відсутня суб'єктивна сторона. Він не прибув за повісткою до ІНФОРМАЦІЯ_4 ненавмисно та не з метою ухилення від мобілізації, а через об'єктивні та не залежні від нього обставини - загострення захворювання, у зв'язку з чим оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а справа закриттю. Крім того, вищевказаний протокол взагалі не містить відомостей про місце та час вчинення ним порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Також відсутні свідки, які підтверджують факт вчиненого ним правопорушення, жодних доказів вчинення правопорушення до протоколу не було додано. Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», хвороба є поважною причиною неприбуття за повісткою. Будь-яких доказів ІНФОРМАЦІЯ_5 в обґрунтування правомірності винесення оскаржуваної постанови не надано. Просить суд визнати протиправною та скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 по справі про адміністративне правопорушення № 270 від 14.02.2025 року, якою ОСОБА_1 , було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн. Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП - закрити. Стягнути з бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на його користь 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп. судового збору.
Відповідачем ІНФОРМАЦІЯ_6 через канцелярію суду подано відзив на позовну заяву в якому зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_7 не визнає позов ОСОБА_1 у справі № 367/2075/25 про скасування постанови №270 від 14.02.2025 року, вважає його необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню. Після закінчення лікування 03.01.2025 року ОСОБА_1 у визначений частиною 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та пунктом 24 «Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560, 7-денний строк не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_1 та не повідомив ІНФОРМАЦІЯ_7 про продовжувану неможливість свого прибуття у зв'язку з хворобою або з інших визначених законодавством підстав. Вказані дії ОСОБА_1 є порушенням законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період, тобто вчиненням адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.210-1 КУпАП. Вважає, що дії ІНФОРМАЦІЯ_1 з притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та прийняття оскаржуваної постанови № 270 від 14.02.2025 року є правомірними та обґрунтованими. Просить відмовити у задоволенні позову.
Позивач в судове засідання не з'явився, його представник - адвокат Нікушина В.С. через канцелярію подала заяву про слухання справи за відсутності представника позивача та позивача. Просила позов задовольнити.
Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_7 в судове засідання не забезпечив явку свого представника, про дату та місце слухання справи повідомлений належним чином. У поданому відзиві на позовну заяву просив розгляд справи № 367/2075/25 проводити без участі представника ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що згідно постанови ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3 № 270 від 14 лютого 2025 року: 07 лютого 2025 року чинне правопорушення, а саме: громадянин ОСОБА_1 не з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_3 по повістці. Таким чином, військовозобов'язаний порушив законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, відповідно до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою КМУ № 560 від 16.05.2024р., враховуючи, що громадянин ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Постановлено накласти на громадянина ОСОБА_1 штраф у сумі 17000грн.
Відповідно до повістки № 5371 від 10.10.2024р., виданої ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_1 , 26.02.1976 мав з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_4 ( АДРЕСА_1 ) каб. 25 17.10.2024 о 09:00год з метою уточнення своїх персональних даних. На повістці містяться ще відмітки про явку «до 30.11.2024 о 09:00» та «до 20.12.2024», що підтверджується ксерокопією відповідної повістки, поданої позивачем.
18 грудня 2024 року лікарем ОСОБА_4 в програмі медичних гарантій було сформовано направлення № 8704-0509-6656-4282 терміном дії до 18 грудня 2025 року, копія роздруківки, якого подана позивачем. Однак в запиті не міститься інформації щодо даних пацієнта, зокрема ОСОБА_1 , також не міститься інформації, про те, що 18.12.2024 року ОСОБА_1 звернувся до медичного закладу у зв'язку з погіршенням стану здоров'я та на підставі його огляду було надано направлення на стаціонарне лікування № 8704-0509-6656-4282 від 18.12.2024 року, як стверджує позивач в позовній заяві.
Відповідно до Виписки із медичної карти стаціонарного хворого № 2802/722 від 26.12.2024 року Університетської клініки НМУ ім. О.О.Богомольця (неврологічне відділення), вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 перебував на стаціонарному лікуванні з 19.12.2024 року по 26.12.2024 року з діагнозом; поширений остеохондроз хребта з переважним ураженням попереково-крижового та грудного відділів хребта, ускладнений профузіями С3-С4, С4-С5, С6-С7, Thl-Th2, Th2-Th3, Th3-Th4, Th4-Th5, Th5-Th6, Th8-Th9, L2-L4, L5-S1 м/х дисків, екструзіями Th6-Th7, Th7-Th8, C5-C6 L4- L5 m/x дисків (за даними MPT від 09.07.24 p), в стадії загострення. Оперативне лікування: мікродискетомія L3-L4 праворуч (червень 2023 р.) та мікродискетомія L4- L5 ліворуч (24.01.24 р). Вертеброгенна радикулопатія корінців С7 праворуч (за даними ЕНМГ від 23.12.24 р) та L5-S1 праворуч із вираженим больовим та м'язево-тонічним синдромами. Порушення стато-динамічної функції. Двобічний остеоартроз кульшових суглобів 1-2 ст, двобічний фемороацетабулярний конфлікт по змішаному типу. Остеоартроз лівого колінного суглоба 1 ст, стан після парціальної меніскектомі (2021). Цукровий діабет II тип, легка форма, стан субкомпенсації. Правобічна пахова грижа надрив, больовий синдром. Гіперметропія слабкого ступеня правого ока. Складний гіперметропічний астигматизм лівого ока. Ангіопаті судин сітківки по гіпертонічному типу.
Відповідно до Виписки із медичної карти стаціонарного хворого № 2860/1468 від 03.01.2025 року Університетської клініки НМУ ім. О.О.Богомольця (відділення хвороб хірургічного профілю), вбачається, що ОСОБА_1 , перебував на стаціонарному лікуванні з 27.12.2024 року по 03.01.2025 року з діагнозом: Правобічна рецедивна пряма пахова кила, больовий синдром.
Позивач стверджує, що 19.12.2024 року направив заяву на адресу відповідача про поважність причини неприбуття по повістці № 5371, в підтвердження, додає суду копією описом вкладення, а саме: заяви про поважність причини неприбуття по повістці № 5371 ОСОБА_1 , копія направлення № 8704-0509-6656-4282 від 18.12.2024 року до цінного листа та квитанціями про відправку, як вбачається, з треку доставки Укрпошти 03.01.2025року адресат отримав вказану вище кореспонденцію.
07 лютого 2025 року офіцером ІНФОРМАЦІЯ_2 старшим лейтенантом ОСОБА_2 , керуючись ст. 235 КУ про адміністративне правопорушення складено протокол № 270 про те, що військовозобов'язаний громадянин ОСОБА_1 перебуває в розшуку згідно даних Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних і резервістів «Оберіг». В ході перевірки було встановлено, що військовозобов'язаний громадянин ОСОБА_1 не з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_3 по повістці від Ірпінської міської ради. Громадянин ОСОБА_1 вчинив правопорушення, визначене частиною 3 статті 210-1КУпАП, як порушення військовозобов'язаними законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, яке було вчинене в особливий період тим, що громадянин не з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_3 по повістці. У вказаному протоколі також було повідомлено про те, що розгляд справи відбудеться 14 лютого 2025 року о 08:30год в кабінеті 11 приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_4 по АДРЕСА_1 . Вказаний протокол містить особистий підпис ОСОБА_1 . Крім того, у протоколі містяться зауваження та заперечення ОСОБА_1 про те, що його стан здоров'я не дозволив йому фізично прибути по повістці, він 19.12.2024 року мав заплановану госпіталізацію на лікування до неврологічного відділення з подальшим переведенням до хірургічного відділення по 03.01.2025 року. Письмову заяву про поважні причини неприбуття за повісткою він направив та повідомив ІНФОРМАЦІЯ_9 . Вважає, що відсутня його вина у даному правопорушенні.
Згідно зі змістом частини 3 статті 210-1 КУпАП вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті (порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію) в особливий період - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов'язані, зокрема, з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду; проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
Під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися: військовозобов'язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях; резервісти, які проходять службу у військовому резерві, - до військових частин у строки, визначені командирами військових частин; військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку; військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом керівників відповідних підрозділів; особи, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.
Інші військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
У повістці про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки зазначаються: прізвище, ім'я та по батькові і дата народження громадянина, якому адресована повістка; найменування територіального центру комплектування та соціальної підтримки, що видав повістку; мета виклику до територіального центру комплектування та соціальної підтримки; місце, день і час явки за викликом; підпис (електронний цифровий підпис) посадової особи, яка видала (сформувала) повістку; реєстраційний номер повістки; роз'яснення про наслідки неявки і про обов'язок повідомити про причини неявки.
Для громадян, які самостійно прибули до територіального центру комплектування та соціальної підтримки та підлягають направленню на навчання (підготовку) у зв'язку з призовом на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, час явки до територіального центру комплектування та соціальної підтримки встановлюється протягом двох місяців з дня проходження військово-лікарської комісії.
Під час вручення повістки представники територіального центру комплектування та соціальної підтримки на вимогу громадянина, якому вручається повістка, зобов'язані назвати свої прізвища, ім'я та по батькові, посади, а також пред'явити службові посвідчення. Поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форм власності), визнаються: перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк; смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка).
У разі неприбуття громадянин зобов'язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.
Додатковою обов'язковою ознакою об'єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП є час його вчинення, а саме особливий період.
За змістом ч. 1 ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" в Україні введено воєнний стан з 24.02.2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався і триває дотепер.
Системне тлумачення наведених норм свідчить, що законодавець установив для військовозобов'язаних обов'язок з'явитися для проходження військової служби у відповідне місце і строк у разі оголошення мобілізації.
Відтак порушення законодавства про мобілізацію може мати місце лише тоді, коли громадянин не з'явився у місце та строк, що зазначені у повістці про виклик без поважних причин.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Отже, суд при вирішенні цієї справи має перевірити правомірність притягнення позивача до адміністративної відповідальності, законність та обґрунтованість постанов про адміністративне правопорушення.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Як вбачається із ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови (ст. 245 КупАП).
Відповідно до зі ст. 251 КУпАП, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-8 цього Кодексу.
Стаття 280 КУпАП вимагає від органу (посадової особи) при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі, яка, зокрема, повинна містити опис обставин, установлених під час розгляду справи, прийняте у справі рішення.
Аналізуючи наведені положення законодавства, слід дійти висновку, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення уповноважена особа має всебічно, повно і об'єктивно з'ясувати обставини справи, оцінити наявні докази. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
При цьому, суд враховує, що особа вважається невинуватою до тих пір, поки її вина не буде доказана у встановленому законом порядку. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ст. 62 Конституції України).
У зв'язку із застосуванням даного принципу саме відповідач, як особа, що виявила факт адміністративного правопорушення, повинен довести наявність події і складу адміністративного правопорушення та винуватість особи, тобто наявність законних підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Крім того, відповідно до вимог статей 9, 77 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. При цьому, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Встановлено, що оскаржувана постанова № 270 від 14 лютого 2025 року вимогам ст. 283 КУпАП не відповідає, повного опису встановлених по справі обставин не містить, коли істотних для справи обставин, які мають значення для висновку про наявність в діях особи складу правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, в постанові не зазначено.
Зокрема, в постанові не зазначено, перелік документів, що формували матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно громадянина постановлена спірна постанова, в який строк ОСОБА_1 не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 по повістці, відповідно до якої повістки та коли саме вчинив адміністративне правопорушення.
З поданого протоколу № 270 про адміністративне правопорушення від 07 лютого 2025 року вбачається, що військовозобов'язаний ОСОБА_1 не з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_3 по повістці від Ірпінської міської ради.
При цьому, матеріали справи не містять і суду не надано будь-які докази, які б належно підтверджували оповіщення позивача від Ірпінської міської ради про його виклик до ІНФОРМАЦІЯ_4 в розумінні п. 41 Порядку №560.
Не містить посилань на такі докази й оскаржувана постанова (ст. 283 КУпАП).
У поданому відзиві ІНФОРМАЦІЯ_3 зазначає, що після закінчення лікування 03.01.2025 року ОСОБА_1 , у визначений частиною 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та пунктом 24 «Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560, 7-денний строк не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_1 та не повідомив ІНФОРМАЦІЯ_7 про продовжувану неможливість свого прибуття у зв'язку з хворобою або з інших визначених законодавством підстав. Вказані дії ОСОБА_1 є порушенням законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період, тобто вчиненням адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.210-1 КУпАП.
В матеріалах справи міститься подана позивачем, копія повістки № 5371 т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 в Київській області адресована ОСОБА_1 , яка не містить жодних даних щодо отримання вказаної повістки самим ОСОБА_1 .
Щодо поважності причин неявки по повістці № 5371 т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 в Київській області від 10.10.2024р. з метою уточнення персональних даних, - ОСОБА_1 повідомив ІНФОРМАЦІЯ_3 про те, що не має можливість прибуття у зв'язку з хворобою, додавши при цьому направлення на стаціонарне лікування.
Суд звертає увагу, що при винесенні спірної постанови суб'єкт владних повноважень мав підтвердження про поважність причин неявки ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 за повісткою № 5371 від 10.10.2024р.
За вказаних обставин суд приходить до висновку, що зі змісту оскаржуваної постанови неможливо встановити, що саме порушено позивачем, зокрема суд не може встановити об'єктивну сторону адміністративного правопорушення .
Відповідно до ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Будь-які докази стороною відповідача в обґрунтування правомірності винесення оскаржуваної постанови згідно ст.ст. 72-77 КАС України суду не надано.
Відповідачем не доведено правомірності прийнятого рішення, сама постанова без обґрунтування її доказами не дає підстав для висновку про вчинення позивачем адміністративного правопорушення.
Беручи до уваги викладене, зі справи не можна дійти висновку про наявність в діянні ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, коли всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь згідно ст. 62 Конституції України.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що оскаржувану постанову слід скасувати, а справу про адміністративне правопорушення закрити.
Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
На підставі викладеного та керуючись статтями 139, 246, 255, 268, 286 КАС України,
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови № 270 про справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 по справі про адміністративне правопорушення № 270 від 14.02.2025 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП - закрити.
Стягнути з бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп. судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Суддя: Н.Ф. Карабаза