"13" вересня 2006 р. 15:50
справа № 20-3/234-12/137
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Мортрансмаркет-Південь» (99059, м. Севастополь, вул. Корчагіна, 34)
до Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя (99014, м. Севастополь, вул. Пролетарська, 24)
про визнання дій ДПІ у Гагарінському районі м. Севастополя таким, що порушують права ТОВ “Мортрансмаркет-Південь», визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0001561510 від 08.09.04р. про визначення позивачу суми податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 69195 грн.,
Суддя Харченко І.А.,
при секретарі Єрмолаєвої О.Ю.,
Представники сторін
позивача - Іванова А.В., довіреність б/н від 20.06.2006, представник,
відповідача -Запорожець Л.В., довіреність №29/05 від 12.10.2006, старший державний податковий інспектор;
Суть спору:
Позивач звернувся до господарського суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя про визнання дій ДПІ у Гагарінському районі м. Севастополя таким, що порушують права ТОВ “Мортрансмаркет-Південь», визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0001561510 від 08.09.04р. про визначення позивачу суми податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 69195 грн., посилаючись на те, що відповідачем безпідставно був зроблений висновок про заниження позивачем податкових зобов'язань з податку на прибуток за 2002 рік згідно уточнюючого розрахунку.
Ухвалою від 13.07.06р. відкрито провадження у адміністративної справі № 20-3/234.
Ухвалою від 27.07.06р. адміністративна справа призначена до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.
Розпорядженням голови господарського суду міста Севастополя № 58 від 08.08.06р. справа № 20-3/234, яка знаходилась у провадженні судді Гоголя Ю.М., передана до провадження судді Харченко І.А.
Ухвалою від 09.08.2006 справа №20-3/234 прийнята до провадження суддею Харченко І.А., її привласнено №20-3/234-12/137.
Відповідач позовні вимоги не визнав, надав суду письмові заперечення, основні з них складаються у тому, що позивачем був поданий уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на прибуток у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, згідно цього розрахунку податкове зобов'язання за 2002 рік зменшилось на 65900 грн., на особистої картки платника виникла переплата на цю суму.
У розгляді справи оголошувалась перерва.
Згідно статей 27-32, 49, 51 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні представникам сторін роз'яснені процесуальні права та обов'язки.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухав представників сторін, суд,
Державною податковою інспекцією у Гагарінському районі міста Севастополя (Надалі Інспекція) було проведено перевірку уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань за податком на прибуток Товариства з обмеженою відповідальністю «Мортрансмаркет-Південь» (Надалі ТОВ«Мортрансмаркет-Південь»), про що було складено акт №19/15-132 від 07.09.2004.(Надалі Акт).
За наслідками перевірки 08 вересня 2004 року Інспекцією прийнято податкове повідомлення №0001561510 про визначення суми податкового зобов'язання з податку на прибуток у загальному розмірі 69195,00грн., із яких 65900,00грн. -сума основного платежу, 3295,00грн. -сума штрафних (фінансових) санкцій.
Згідно Акту, встановлено, що зменшення податкових зобов'язань за 2002 рік підприємством здійснено безпідставно, в зв'язку з чим податковим органом виявлено заниження податку на прибуток за 2002 рок на 65,9тис.грн.
З матеріалів справи вбачається таке:
10 квітня 1997 року між військовою частиною А-1206 (замовник), Виробничим об'єднанням «Чорнобильська АЄС» (інвестор) та Акціонерним Товариством «Київенергобуд»(генпідрядник) був укладений Договір №9/1-7-5и про інвестування засобів на будівництво та придбання житла для військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей. 12 червня 2000 року у зв'язку з неспроможністю Виробничого об'єднання «Чорнобильська АЄС» (інвестора) виконати свої зобов'язання за Договором №9/1-7-5и від 10.04.97р. по інвестуванню будівництва у повному обсязі та з метою виконання програми будівництва житла, сторони прийняли рішення про часткову передачу повноважень за Договором №9/1-7-5и від 10.04.97р. від Виробничого об'єднання «Чорнобильська АЄС» (інвестора) до ТОВ «Мортрансмаркет-Південь»(інвестора-1). В зв'язку з неможливістю виконання Державним спеціалізованим підприємством «Чорнобильська АЄС»(інвестор) своїх зобов'язань за договором №9/1-7-5и прийняте рішення про часткове покладення цих зобов'язань на третю особу ТОВ«Мортрансмаркет-Південь» (новий інвестор), про що 28 травня 2002 року укладена Угода №138/5и. При цьому, відповідно до п.2.1 Угоди №138/5и погашення інвестицій «Нового інвестора»здійснюється у відповідності до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»шляхом зменшення податкових зобов'язань платника податку на прибуток на суму вартості внесених (переданих) грошових коштів, векселів та матеріальних активів, що інвестуються ним у будівництво житла для військовослужбовців та членів їх сімей.
Так, на виконання вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»ТОВ«Мортрансмаркет-Південь» була здана декларація за 2002 рік, в який нараховане податкових зобов'язань 313,1тис.грн. Погашення податкових зобов'язань перерозподілено наступним способом:
· консолідований податок -105,9тис.грн.;
· авансові внески -48,1тис.грн.;
· податок на дивіденди -71,1тис.грн.;
· інвестиції на будівництво житла для військовослужбовців -88,0тис.грн.
Згідно п.22.3 ст.22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(в редакції діючий у 2002 році) кошти, спрямовані платником податку на будівництво та придбання житла для військовослужбовців та членів їх сімей, які мають право на отримання житла відповідно до законодавства України, за укладеними до 1 липня 1997 року угодами про інвестування будівництва житла для військовослужбовців та членів їх сімей, по яких на 1 липня 1997 року проведені фактичні витрати, враховуються у зменшення податкового зобов'язання такого платника податку у сумі, що не перевищує розмір податкового зобов'язання, нарахованого протягом звітного (податкового) періоду, в якому здійснювалося таке інвестування, протягом терміну завершення будівництва об'єктів житла, розпочатих до 1 липня 1997 року, але не пізніше терміну, встановленого абзацом першим цього пункту. Кабінет Міністрів України встановлює порядок контролю за цільовим використанням таких коштів, а також порядок їх розподілу за узгодженням з Всеукраїнською спілкою безквартирних офіцерів. У разі здійснення платником податку інвестування будівництва такого житла шляхом передачі матеріальних активів його податкове зобов'язання зменшується на суму вартості таких матеріальних активів за цінами і процедурою, що визначаються за методологією, встановленою Кабінетом Міністрів України, у сумі, яка не перевищує розмір податкового зобов'язання, нарахованого протягом звітного (податкового) періоду, в якому здійснювалося таке інвестування.
Інспекцією була проведена попередня перевірки розгляду квартальної (річної) звітності (акт перевірки №8/15-132 від 06.03.2003р.). За результатами перевірки встановлено, що пільга з податку на прибуток за 2002 рік у розмірі 88,0тис.грн. заявлена правомірно.
Крім того, п.7.8 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.17.2 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»передбачають, що емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок з податку на прибуток у розмірі ставки, встановленої пунктом 10.1 статті 10 цього Закону, нарахованої на суму дивідендів, призначених для виплати, без зменшення суми такої виплати на суму такого податку. За наслідками звітного періоду платник податку має право відкоригувати суму зобов'язань, яка була нарахована у авансовому внеску, а також подати уточнюючий розрахунок сум податкових зобов'язань, яки фактично виникли за результатами звітного періоду.
Керуючись вказаними законами, після проведення підрахунку фактичних податкових зобов'язань, яки склались за результатом звітного періоду, ТОВ «Мортрансмаркет-Південь»у серпні 2004 року надіслала на адресу Інспекції уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на прибуток за 2002 рік у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок з поясненнями, в якому нараховане податкових зобов'язань 313,1тис.грн. Погашення податкових зобов'язань перерозподілено наступним способом:
· консолідований податок -105,9тис.грн.;
· авансові внески -48,1тис.грн.;
· податок на дивіденди -5,2тис.грн.;
· інвестиції на будівництво житла для військовослужбовців -153,9тис.грн.
Однак, на думку відповідача в зв'язку з тим, що Законом України «Про Державний бюджет України на 2003 рік»дію пункту 22.3 статті 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»на 2003 бюджетний рік призупинено, а в подальшому відповідно до Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 01.07.2004р. цей пункт виключений, врахування сум невикористання наданих інвестицій у зменшення податкового зобов'язання є неможливим, зменшення податкових зобов'язань за 2002 рік підприємством здійснено безпідставно, що призвело до заниження податку на прибуток за 2002 рок на 65,9тис.грн.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши представників сторін, суд дійшов висновку про можливість задоволення позовних вимог, виходячи з такого:
Відповідно ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень і способом, передбаченими Конституцією та законами України.
Згідно статтям 8,58 Конституції України Конституція України має найвищу юридичну силу, закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Конституція чітко передбачає, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Закон України «Про Державний бюджет України на 2003 рік»пом'якшення або скасування відповідальності осіб не надає, і, виходячи зі змісту частини першої статті 58 Конституції України, що було роз'яснено Рішенням Конституційного Суду України 09 лютого 1999 р. №1-рп/99 (абзац 2 частини 2), при вирішенні цієї справи має бути застосований той закон, під час дії якого мали місце спірні правовідносини.
Крім того, відповідно до статті 1 Закону України «Про систему оподаткування» ставки, механізм справляння податків і зборів (обов'язкових платежів), за винятком особливих видів мита та збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, і пільги щодо оподаткування не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування. Зміни і доповнення до цього Закону, інших законів України про оподаткування стосовно надання пільг, зміни податків, зборів (обов'язкових платежів), механізму їх сплати вносяться до цього Закону, інших законів України про оподаткування не пізніше, ніж за шість місяців до початку нового бюджетного року і набирають чинності з початку нового бюджетного року.
Але, Закон України «Про Державний бюджет України на 2003 рік було опубліковано 10.01.2004., тобто саме з цієї дати він набрав чинності, а відтак порушено головний принцип внесення змін до законодавства про оподаткування -дотримання шестимісячного терміну, встановленого статтею 1 Закону України «Про систему оподаткування».
Суд також враховує, що відповідно до підпункту 4.4.1 пункту 4.4. статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податку перед бюджетом та державними цільовими фондами» у разі, коли норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняття рішення як на користь платника податків так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків, а тому наявність колізій між Закон України «Про Державний бюджет України на 2003 рік»та законодавством, що регулює питання пільгового оподаткування для вирішення цієї справи, є підставою для прийняття рішення на користь платника податку.
Таким чином, враховуючи той факт, що законодавчі акти передбачають право суб'єкта підприємницької діяльності на коректування податкових зобов'язань, Інспекцією безпідставно був зроблений висновок про заниження податкових зобов'язань з податку на прибуток за 2002 рік згідно уточнюючого розрахунку та визначена ТОВ «Мортрансмаркет-Південь»сума податкового зобов'язання з цього податку у загальному розмірі 69195,00грн., в зв'язку з чим податкове повідомлення №0001561510 від 08.09.2004р. підлягає визнанню недійсним.
Відповідно до статей 94, 98 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому в сумі 03,40 грн.
Керуючись ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», ст. 69, 70, 71, 79, 94, 98, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати дії Державної податкової інспекції у Гагарінському районі міста Севастополя такими, що порушують права ТОВ «Мортрансмаркет-Південь».
3. Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя №0001561510 від 08.09.2004 про визначення Товариству з обмеженою відповідальністю “Мортрансмаркет-Південь» податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 65900,00 грн. та застосуванні штрафних санкцій у розмірі 3295,00 грн.
4. Стягнути з Державного бюджету України (п/р 31116095600007 в УДК у м. Севастополі, одержувач Держбюджет, Ленінський район 22090200, МФО 824509, ЄДРПОУ 24035598) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Мортрансмаркет-Південь» судовий збір в сумі 03,40 грн.
Постанова набуває законної сили через в десять днів з дня її оголошення або з дня складання в повному обсязі. Оскарження постанови подається протягом десяти днів відповідно до розділу 4 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.А. Харченко
Постанова складена та підписана
в порядку ч. 3 ст. 160 КАС України
18.09.2006.