Справа: 164/918/25
п/с 2/164/731/2025
(з а о ч н е)
27 травня 2025 року. Селище Маневичі.
Маневицький районний суд Волинської області в складі:
головуючого - судді Токарської І.С.,
з участю секретаря Власюка С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в сел. Маневичі цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
ТОВ «Споживчий центр» звернулося в суд із вказаним позовом, який обґрунтовано тим, що 03 травня 2024 року між ТОВ «Споживчий центр» і ОСОБА_1 було укладено кредитний договір (оферти) № 03.05.2024-100001696. Відповідно до умов вказаного договору відповідачу надано кредит в сумі 4000 гривень шляхом безготівкового переказу на його банківський рахунок строком на 98 днів з процентною ставкою 1,35 % за один день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит. Строк дії договору № 03.05.2024-100001696 від 03 травня 2024 року було продовжено шляхом укладення 31 травня 2024 року додаткового договору. ТОВ «Споживчий центр» свої зобов'язання за договором виконало в повному обсязі. У свою чергу відповідач свої зобов'язання за договором належним чином не виконує, у зв'язку із чим утворилась заборгованість у розмірі 10536 гривень, що складається з 4000 гривень - заборгованість по тілу кредиту, 4536 гривень - проценти та 2000 гривень - неустойка, чим порушуються права та інтереси ТОВ «Споживчий центр». Зважаючи на вищевикладене, просили стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий центр» 10536 гривень заборгованості за кредитним договором та судовий збір.
Ухвалою Маневицького районного суду Волинської області від 29 квітня 2025 року постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та запропоновано відповідачу подати відзив на позов протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.
У судове засідання ТОВ Споживчий центр» свого представника не направили, проте подали суду письмову заяву, у якій просять проводити розгляд справи за відсутності їх представника, позовні вимоги підтримують із зазначених у заяві підстав, просять позов задовольнити повністю.
Відповідач у судове засідання не з'явився, хоча про місце та час розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Правом подати відзив не скористався.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
На підставі ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Ухвалою Маневицького районного суду від 27 травня 2025 року постановлено розгляд справи проводити у відсутності відповідача ОСОБА_1 та ухвалити рішення при заочному розгляді справи.
Дослідивши письмові докази у справі, суд приходить наступних висновків.
Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно з ч. 1 ст. 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.
Відповідно до ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
За змістом статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Частина п'ята статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Судом установлено, що 03 травня 2024 року ОСОБА_1 підписав пропозицію про укладення кредитного договору (оферти) (кредитної лінії) № 03.05.2024-100001696, відповідно до умов якого отримав кредит на суму 4000 гривень на строк 98 днів (до 08 серпня 2024 року), зі сплатою відсотків за користування кредитом за фіксованою процентною ставкою у розмірі 1,13 % за один день користування кредитом протягом усього строку, на який надається кредит, шляхом безготівкового переказу на банківську картку № НОМЕР_1 , а також комісії, пов'язаної з наданням кредиту в розмірі 15 % від суми кредиту, що дорівнює 600 гривень, згідно з встановленим графіком. Договір укладений на умовах його строковості, платності та поворотності (а. с. 11-15).
Пунктом 13 Договору передбачена сплата неустойки у розмірі 40 гривень, що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов'язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов'язання.
ОСОБА_1 03 травня 2024 року ЕЦП підписано пропозицію про укладення кредитного договору (оферти), заявку на отримання кредиту, підтверджено укладення кредитного договору та отримано на свій рахунок кошти в сумі 4000 гривень, а отже акцептовано умови договору.
31 травня 2024 року ОСОБА_1 було підписано пропозицію про укладення додаткового договору до кредитного договору (кредитної лінії) (оферти), строком на 113 днів з дати його надання, дата повернення (виплати) кредиту - 23 серпня 2024 року.
ТОВ «Споживчий центр», надавши відповідачу кредит, свої зобов'язання за Договором виконало, цей договір є укладеним відповідно до вимог статті 1054 ЦК України, оскільки передача грошей відбулася і сторонами кредитного договору було досягнуто згоди відносно всіх його істотних умов.
Згідно із частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів установлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише в межах погодженого сторонами строку кредитування.
Частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію, пов'язану з наданням кредиту.
Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до довідки-розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором № 03.05.2024-100001696 від 03 травня 2024 року за період з 03 травня 2024 року по 23 серпня 2024 року сума заборгованості ОСОБА_1 становить 10536 гривень (а.с. 9).
Заборгованість за кредитним договором та правильність її розрахунку відповідачем не спростована.
Враховуючи, що відповідач фактично отримав кредитні кошти в сумі 4000 гривень та використовував їх, що й було предметом укладеного між сторонами договору, проте порушив його умови, що виразилося у неналежному виконанні договірних зобов'язань, а саме - в простроченні платежів згідно з умовами договору та неповерненні кредитних коштів, то суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості за тілом кредиту, що він фактично отримав підлягають до задоволення.
Звертаючись до суду із цим позовом, позивач просив також стягнути з відповідача неустойку у розмірі 2000 гривень.
За змістом стаття 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (стаття 551 ЦК України).
Зі змісту п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України вбачається, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
З огляду на вказане, нарахована позивачем неустойка у розмірі 2000 гривень, сплата якої передбачена Договором, підлягає списанню і в цій частині позовних вимог слід відмовити.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить висновку, про часткове задоволення позову, а саме, з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за Кредитним договором № 03.05.2024-100001696 від 03 травня 2024 року у розмірі 8536 гривень, яка складається із: суми заборгованості по тілу кредиту в розмірі 4000 гривень, суми заборгованості по процентам 4536 гривень.
Крім того, на підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме судовий збір в розмірі 1962, 24 гривні (8536 : 10536 х 2422,40 = 1962, 24 гривні).
На підставі викладеного, статей 512, 514, 526, 530, 549, 610, 612, 625, 629, 634, 1046, 1048 ЦК України та керуючись статями 141, 247, 263, 264, 265, 268, 273, 280, 282, 354 ЦПК України, суд,-
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133А, ЄДРПОУ 37356833, р/р НОМЕР_3 ) заборгованість за кредитним договором № 03.05.2024-100001696 від 03 травня 2024 року в розмірі 8536 (вісім тисяч п'ятсот тридцять шість) гривень.
У решті позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр»сплачений судовий збір в розмірі 1962 (одна тисяча дев'ятсот шістдесят дві) гривні 24 копійки.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (ЄДРПОУ 37356833, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133А).
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .
Повний текст судового рішення складено 27 травня 2025 року.
Суддя
Маневицького районного суду І.С. Токарська