Справа № 162/354/25
Провадження № 2/162/149/2025
(заочне)
26 травня 2025 року селище Любешів
Любешівський районний суд Волинської області у складі судді Глинянчука В.Д., з участю секретаря судових засідань Смаль Т.П., розглянувши справу за цивільним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
встановив:
1. Відомості про рух справи. Заяви і клопотання, процесуальні дії у справі.
Цей позов надійшов до Любешівського районного суду Волинської області через підсистему «Електронний суд» 21 квітня 2025 року.
Провадження у справі відкрито 24 квітня 2025 року, постановлено розглянути справу у порядку спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням сторін.
На призначену дату судового засідання сторони не з'явилися. Представник позивача Пилипчук А.С. у позовній заяві просила про розгляд справи без участі представника ТОВ «Споживчий центр», проти ухвалення заочного рішення не заперечила. Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, хоча у передбачений законом спосіб була сповіщена про час і місце розгляду справи, будь-яких заяв по суті справи не подала.
Ухвалою від 26 травня 2025 року постановлено провести заочний розгляд цієї справи.
Відповідно до частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК) фіксування судового засідання технічним засобом не здійснювалось.
2. Стислий виклад позиції позивача у позовній заяві.
Позов умотивовано тим, що 23 березня 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (далі - ТОВ «Споживчий центр») та ОСОБА_1 в електронному вигляді уклали кредитний договір № 23.03.2024-100001356. Відповідач, заповнивши на сайті кредитодавця заяву та підписавши її одноразовим ідентифікатором, отримала у позивача 4 тисячі гривень кредиту. В заявці до договору сторони погодили, що кредит надається на 63 дні. Процентна ставка «Економ» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 2% за один день користування кредитом, яка застосовується протягом первинного періоду та протягом періоду «Економ». Ставка «Стандарт» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 2,5% за один день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається Кредит, окрім періоду застосування процентної ставки «Економ». Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку.
ТОВ «Споживчий центр» свої зобов'язання за кредитним договором виконало. Натомість ОСОБА_1 свого обов'язку з повернення кредиту належним чином не виконує. Станом на дату звернення до суду утворилась заборгованість у розмірі 10780 гривень, з яких 4000 - заборгованість по тілу кредиту, 5880 - проценти, 900 - неустойка.
Вказану суму заборгованості, а також судові витрати у справі у розмірі 2422,40 гривні позивач просить стягнути з відповідача.
3. Стислий виклад позиції відповідача.
Відповідач ОСОБА_1 будь-яких заяв по суті справи не подала.
4. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
Згідно з пропозицією (офертою), яку ТОВ «Споживчий центр» розмістив на вебсайті https://sgroshi/com.ua, позивач пропонує укласти електронний кредитний договір у порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію». Електронний кредитний договір, крім цієї пропозиції, складається: із заявки, сформованої на сайті кредитодавця після ідентифікації позичальника, обрання ним конкретних умов та їх схвалення кредитодавцем; відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепту), сформованої на сайті кредитодавця та підписаної позичальником за допомогою одноразового ідентифікатора (коду). За цим договором кредитодавець зобов'язується надати кредит позичальникові у розмірі та умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредит надається на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника. Сума кредиту, строк, на який він видається, проценти встановлюються у заявці, яка є невід'ємною частиною оферти (а.с. 10-14).
Відповідач ОСОБА_1 23 березня 2024 року сформувала та за допомогою одноразового цифрового ідентифікатора підписала заявку на отримання кредиту у ТОВ «Споживчий центр». Відповідно до умов кредитного договору № 23.03.2023-100001356 позичальнику надано кредит на наступних умовах. Сума кредиту - 4000 гривень. Строк, на який надається кредит, - 63 дні з дати його надання. Первинний період користування кредитом - 21 день з дня його надання. Черговий період користування кредитом - кожні наступні 21 день з дня закінчення первинного періоду. Процентна ставка "Економ" - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 2% за один день користування кредитом, яка застосовується протягом первинного періоду та протягом періоду "Економ". Ставка "Стандарт" фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 2,5% за один день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається Кредит, окрім періоду застосування процентної ставки "Економ". Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. Дата повернення (виплати) кредиту - 24 травня 2024 року.
Заповнюючи заявку, ОСОБА_1 ,. вказала номер банківської платіжної картки для перерахування коштів з початковими та кінцевими цифрами 4731-21ХХ-ХХХХ-6239 (а.с. 13, 14).
Згідно з квитанцією АТ КБ «Приватбанк» на виконання умов кредитного договору № 23.03.2023-100001356 був здійснений банківський переказ ID: 2440910265 в сумі 4000 гривень на картку з початковими та кінцевими цифрами у номері 473121*39 (а.с. 16).
Згідно з довідкою-розрахунком по кредитному договору № 23.03.2023-100001356 відповідач ОСОБА_1 має борг перед ТОВ «Споживчий центр» у розмірі 10780,00 гривень, з яких 4000 - основний борг, 5880 - проценти, 900 - неустойка (а.с. 8).
5. Норми права, які застосував суд. Мотиви суду щодо позовних вимог.
У відповідності з частиною першою статті 13 ЦПК суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною першою статті 89 ЦПК встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно із статтею 509 ЦК зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 11 ЦК підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною першою статті 526 ЦК встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з частиною другою статті 625 ЦК боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У відповідності зі статтею 629 ЦК договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до частин першої, третьої статті 1054 ЦК за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.
Відповідно до частини другої статті 1056-1 ЦК розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до частин першої-восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Електронний договір, крім визначених Цивільним кодексом України істотних умов для відповідного виду договору, може містити інформацію про: технологію (порядок) укладення договору; порядок створення та накладання електронних підписів сторонами договору; можливість та порядок внесення змін до умов договору; спосіб та порядок прийняття пропозиції укласти електронний договір (акцепту); порядок обміну електронними повідомленнями та інформацією між сторонами під час виконання ними своїх зобов'язань; технічні засоби ідентифікації сторони; порядок внесення змін до помилково відправленого прийняття пропозиції укласти електронний договір (акцепту); посилання на умови, що включаються до договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до іншого електронного документа і порядок доступу до такого документа; спосіб зберігання та пред'явлення електронних документів, повідомлень, іншої інформації в електронній формі та умови доступу до них; умови виготовлення та отримання паперових копій електронних документів; можливість вибору мови, що використовується під час укладення та виконання договору; інші відомості. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту. Якщо покупець (споживач, замовник) укладає електронний договір шляхом розміщення замовлення за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, продавець (виконавець, постачальник) зобов'язаний оперативно підтвердити отримання такого замовлення. Замовлення або підтвердження розміщення замовлення вважається отриманим у момент, коли сторона електронного договору отримала доступ до нього. У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору. Інформаційна система суб'єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.
Згідно із статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до пункту 11 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» споживчий кредит (кредит) - грошові кошти, що надаються споживачу (позичальникові) на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Воєнний стан в Україні запроваджено Указом Президента «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ строком на 30 діб, в подальшому його дія продовжувалася і триває на цей час.
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 у належний спосіб на вебсайті ТОВ «Споживчий центр» подала заявку на отримання 4000 гривень споживчого кредиту. При цьому відповідач була ознайомлена з усіма істотними умовами кредитування та отримала вказані кошти шляхом їх переказу позивачем на банківський картковий рахунок.
Відповідно до поданих позивачем доказів відповідач порушує свої зобов'язання за кредитним договором, а пред'явлені ТОВ «Споживчий центр» суми у частині стягнення кредитної заборгованості та процентів відповідають існуючим між сторонами правовідносинам.
Між тим, нарахована позивачем неустойка у сумі 900 гривень стягненню з відповідача не підлягає відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК у зв'язку із введенням на території України з 24 лютого 2022 року воєнного стану, який триває і на день ухвалення рішення.
6. Питання розподілу судових витрат.
Позивач при поданні позову сплатив 2422,4 гривень судового збору, які у зв'язку із частковим задоволенням позову відповідно до статті 141 ЦПК необхідно стягнути з відповідача пропорційно до розміру задоволених вимог (91,65 %).
У матеріалах справи відсутні будь-які інші відомості про понесені сторонами судові витрати.
7. Висновок суду щодо позовних вимог.
Враховуючи наведене, керуючись статтями 264, 265 ЦПК, суд
ухвалив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 у користь товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» 9880 (дев'ять тисяч вісімсот вісімдесят) гривень заборгованості за кредитним договором № 23.03.2024-100001356 від 23 березня 2024 року, з яких 4000 (чотири тисячі) гривень - борг за кредитом, 5880 (п'ять тисяч вісімсот вісімдесят) гривень - проценти.
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення 900 (дев'ятиста) гривень неустойки за кредитним договором № 23.03.2024-100001356 від 23 березня 2024 року - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 у користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» 2220 (дві тисячі двісті двадцять) гривень 13 копійок судового збору.
Судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору при поданні позовної заяви, у розмірі 202 (двісті дві) гривні 27 копійок - залишити за позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр».
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку.
Заочне рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.
Найменування позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», місцезнаходження позивача: 01032, місто Київ, вулиця Саксаганського, 133-А; ЄДРПОУ позивача: 37356833.
Ім'я відповідача: ОСОБА_1 , дата народження відповідача: ІНФОРМАЦІЯ_1 ; місце проживання відповідача: АДРЕСА_1 ; РНОКПП відповідача: НОМЕР_1 .
Суддя В.Д. Глинянчук