Справа № 931/145/25
Провадження № 2/931/122/25
(заочне)
28 травня 2025 року селище Локачі
Локачинський районний суд Волинської області у складі:
головуючого судді Безп'ятко О.І.,
з участю секретаря судового засідання - Левчук О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
26 березня 2025 року позивач через систему «Електронний суд» звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Свої вимоги обгрунтовує тим, що 26 вересня 2023 року між ТОВ «Качай гроші» та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії №00-9667645 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Згідно умов даного договору відповідачу надається кредит в сумі 6000 грн на банківський рахунок, за надання кредиту позичальник зобов'язаний сплатити комісію у розмірі 5,00% від суми кредиту, що складає 300 грн. Строк договору становить 120 днів, знижена процентна ставка становить 2% від суми кредиту за кожен день користування, стандартна процентна ставка становить 2,5% від суми кредиту за кожен день користування. Відразу після вчинених дій відповідача 26.09.2023, ТОВ «Качай гроші» ініціювало переказ коштів згідно договору № 00-9667645 від 26.09.2023 року безготівковим зарахуванням через компанію ТОВ «Платежі онлайн» на платіжну картку НОМЕР_5, що свідчить про прийняття відповідачем пропозиції кредитодавця. Всупереч умов договору відповідач взяті на себе зобов'язання належним чином не виконував, що створило заборгованість у розмірі 18600,00 грн, яка складається з наступного: 6300,00 грн - заборгованість по кредиту, 12300,00 грн - заборгованість за несплаченими відсотками за користування кредитом. Згідно укладеного договору факторингу № 22-01/2024 від 22 січня 2024 року право вимоги за договором кредитної лінії № 00-9667645 від 26 вересня 2023 року перейшло від ТОВ «Качай гроші» до ТОВ «Макс кредит». В подальшому, відповідно до умов укладеного договору факторингу № 16082024-МК/ЕЙС від 16 серпня 2024 року, право вимоги по кредитному договору відступлено на користь ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС», що свідчить про факт отримання права грошової вимоги до відповідача у розмірі 18600 грн.
Просить стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» заборгованість за кредитним договором № 00-9667645 від 26 вересня 2023 року у розмірі 18600,00 грн, судовий збір у розмірі 2422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн.
Ухвалою судді Локачинського районного суду Волинської області від 05 березня 2025 року відкрито провадження у даній справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Ухвалою Локачинського районного суду Волинської області від 02 квітня 2025 року задоволено клопотання позивача про витребування доказів в АТ «Універсал банк», розгляд справи відкладено.
Ухвалою Локачинського районного суду Волинської області від 29 квітня 2025 року розгляд справи відкладено на 28 травня 2025 року у зв'язку із неявкою відповідача у судове засідання та відсутністю відомостей про вручення йому судової повстки про розгляд справи.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду відповідно до вимог ст. 128 ЦПК України, що стверджується довідкою про доставку електронного документу (а.с. 137 на звороті). Одночасно у позовній заяві просить провести розгляд цивільної справи за відсутності представника позивача, проти ухвалення заочного рашення не заперечує (а.с. 13).
Відповідач у судове засідання не з'явився повторно, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду відповідно до вимог ст. 128 ЦПК України, що стверджується рекомендованим повідомленням про врученння судової повістки (а.с.147). Про причини неявки суд не повідомив, будь-яких клопотань, заяв, відзиву на позов від нього не надійшло.
Враховуючи вимоги ч. 1 ст. 223 ЦПК України, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторін.
Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч.1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Зі згоди позивача, а також за одночасного існування вищевказаних умов, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.
Дослідивши та оцінивши представлені у справі докази в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Судом встановлено, що 26 вересня 2023 року ОСОБА_1 уклав договір кредитної лінії № 00-9667645 з ТОВ «Качай гроші» в електронній формі з використанням електронного підпису (а.с. 19-28).
Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-комунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 11 цього Закону пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.
Відповідно до ч.6 ст. 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Згідно з ч.8 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору. Інформаційна система суб'єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.
Пунктом 12 ст. 11 Закону передбачено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
За п. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію").
З алгоритму укладення електронного кредитного договору слідує, що без проходження реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора (коду, який використовується позичальником як аналог власноручного підпису), без здійснення входу позичальником на веб-сайт за допомогою особистого кабінету кредитні договори між кредиторами та позичальником не було б укладено. Таким чином, електронний договір, підписаний електронним одноразовим ідентифікатором, вважається укладеним у письмовій формі з моменту його підписання, тобто ведення алфавітно-цифрової послідовності даних (пароль). Водночас такий договір вважається укладеним, якщо сторони досягли згоди щодо істотних умов договору.
Із довідок про ідентифікацію виданої ТОВ «Качай гроші» вбачається, що ОСОБА_1 26.09.2023 року о 13:53:42 на номер телефону НОМЕР_1 направлено одноразовий ідентифікатор НОМЕР_6 (а.с. 47, 47 на звороті).
Отже, договір кредитної лінії № 00-9667645 від 26.09.2023 року є укладеним з моменту його підписання електронним підписом з одноразовим ідентифікатором НОМЕР_6, який був направлений на номер телефону позичальника ОСОБА_1 , що підтверджує погодження сторонами усіх істотних умов такого договору.
З інформаційної довідки з додатками вих. № 204/09 від 09.09.2024 року, виданої ТОВ «Качай гроші», вбачається, що на сайті торговця через платіжний сервіс «Platon» було проведено успішні транзакції, зокрема, 26.09.2023 року о 13:54:22 ОСОБА_1 перераховано кошти у сумі 6000 грн, маска карки клієнта - НОМЕР_2 , банк-емітент - MONOBANK, код авторизації - 108107, номер транзакції - 39572-56614-44253 (а.с. 48-51).
Згідно наданої відповіді АТ «Універсал банк» від 16.04.2025 року № БТ/3479 та доданої до неї виписки про рух коштів, наданої на виконання ухвали суду від 02 квітня 2025 року, вбачається, що на ім'я ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_3 ) банком була емітована платіжна картка № НОМЕР_4 , також були емітовані інші картки. Номер телефону НОМЕР_1 був фінансовим номером телефону за картковим рахунком маска картки № НОМЕР_4 та знаходився в анкетних даних ОСОБА_1 . 26.09.2023 року о 13:54:22 на рахунок ОСОБА_1 було зараховано кошти у сумі 6000 грн (а.с. 132-135).
Таким чином, позивач свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором.
Відповідно до умов даного договору кредитодавець надає позичальнику кредит у сумі 6000 грн, строком на 120 днів. Знижена процентна ставка становить 2% від суми кредиту за кожен день користування кредитом та не більше перших 20 днів користування кредитом. Стандартна процентна ставка 2,5% від суми кредиту за кожний день користування кредитом та застосовується починаючи з 21 дня користування кредитом. За надання кредиту позичальник зобов'язаний сплатити кредитодавцю комісію у розмірі 5% від суми кредиту, що складає 300 грн (п.1.1 - 1.5 договору).
Згідно додатку №1 до кредитного договору № 00-9667645 від 26 вересня 2023 року - графіку платежів, загальна вартість кредиту становить 23700 грн, з яких 6000 грн - сума кредиту за договором, 17400 грн - проценти за користування кредитом, 300 грн - комісія за надання кредиту (а.с. 27).
Згідно виписки з особового рахунка за кредитним договором № 00-9667645, сформованого ТОВ «Качай гроші», заборгованість ОСОБА_1 станом на 13 січня 2024 року становить 18600 грн, з яких 6300 грн - прострочене тіло, 12300 грн - прострочені відсотки (а.с. 55).
Із детального розрахунку заборгованості станом на 22 січня 2024 року, сформованого ТОВ «Качай гроші», вбачається, що в перший день кредитування (26.09.2023 року) позичальнику надано грошові кошти у сумі 6000 грн та нараховано 300 грн комісії. В подальшому протягом 20 днів здійснювалося нарахування відсотків (за зниженою процентною ставкою 2% від суми кредиту), а саме 120 грн в день. Починаючи із 16.10.2023 року по 15.01.2024 року відповідачу здійснювалося нарахування відсотків (за стандартною процентною ставкою 2,5% від суми кредиту), а саме 150 грн в день. 24.10.2023 року відповідачем було сплачено 3750 грн, 25.10.2023 року - 150 грн на погашення кредиту. Таким чином, станом на 22 січня 2024 року заборгованість у ОСОБА_1 перед ТОВ «Качай гроші» зі сплати кредиту становила 18600 грн, з яких 6000 грн - сума заборгованості за основним зобов'язанням, 12300 грн - сума заборгованості за нарахованими процентами, 300 грн - сума заборгованості за нарахованими комісіями (а.с. 56).
Правильність наданих товариством розрахунків заборгованості не спростована відповідачем в установленому законом порядку, вказаний розрахунок суд приймає до уваги як належний та допустимий доказ. У спростування зазначених представником позивача доводів відповідач будь яких доказів не надав.
Відповідно до ч. 1 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор (ч. 1 ст. 510 ЦК України).
Законодавством також передбачені порядок та підстави заміни сторони (боржника чи кредитора) у зобов'язанні.
Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
22 січня 2024 року між ТОВ «Макс кредит» та ТОВ «Качай гроші» укладено договір факторингу № 22-01/2024, відповідно до умов якого ТОВ «Качай гроші» відступає за плату права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників (а.с. 57-73).
Згідно акту приймання-передачі до договору факторингу № 22-01/2024 від 22 січня 2024 року ТОВ «Качай гроші» передало, а ТОВ «Макс кредит» прийняло реєстр боржників (а.с. 74).
Із витягу з додатку №1 до договору факторингу № 22-01/2024 від 22 січня 2024 року, сформованого 22.01.2024 року, залишок заборгованості у ОСОБА_1 на момент відступлення права вимоги за кредитним договором № 00-9667645 від 26.09.2023 року становив 18600 грн, з яких 6300 грн - сума заборгованості за тілом кредиту, 12300 грн - сума заборгованості за звичайними відсотками (а.с. 76 на звороті-77).
Отже, ТОВ «Макс кредит» набуло право вимоги до ОСОБА_1 .
Із детального розрахунку заборгованості, сформованого ТОВ «Макс кредит» станом на 16 серпня 2024 року, вбачається, що заборгованість у ОСОБА_1 перед ТОВ «Макс кредит» зі сплати кредиту становила 18600 грн, з яких 6000 грн - сума заборгованості за основним зобов'язанням, 12300 грн - сума заборгованості за нарахованими процентами, 300 грн - сума заборгованості за нарахованими комісіями (а.с. 57).
16 серпня 2024 року року між ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» та ТОВ «Макс кредит» укладено договір факторингу № 16082024-МК/ЕЙС, відповідно до умов якого ТОВ «Макс кредит» зобов'язується відступити ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» за плату права вимоги, зазначені у реєстрах боржників (а.с. 79-96).
Згідно акту прийому-передачі реєстру боржників до договору факторингу № 16082024-МК/ЕЙС від 16 серпня 2024 року ТОВ «Макс кредит» передало, а ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» прийняло реєстр боржників (а.с. 97).
Із реєстру боржників за кредитними договорами, укладеними між боржниками та ТОВ «Макс кредит» до договору факторингу № 16082024-МК/ЕЙС від 16 серпня 2024 року, сформованого 16.08.2024 року, залишок заборгованості у ОСОБА_1 на момент відступлення права вимоги за кредитним договором № 00-9667645 від 26.09.2023 року становив 18600 грн, з яких 6300 грн - сума заборгованості за тілом кредиту, 12300 грн - сума заборгованості за відсотками (а.с. 102-103).
Таким чином, ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» набуло право вимоги до ОСОБА_1 та праві пред'являти відповідні вимоги про стягнення коштів, оскільки заборгованість за кредитним договором так і не була сплачена відповідачем.
Надаючи оцінку фактичним обставинам справи, суд виходить з таких норм права.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною 1 ст. 1056-1 ЦК України передбачено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.
Згідно з ч. 1 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у тій самій кількості, того самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Частиною 1 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
ТОВ «Качай гроші» надало ОСОБА_1 кредитні кошти шляхом безготівкового переказу на рахунок його платіжної карти, що підтверджується інформаційною довідкою, детальним розрахунком заборгованості та випискою про рух коштів по карті. Таким чином, позикодавець свої зобов'язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, а відповідач, в порушення положень кредитного договору та вимог ст. ст. 509, 526, 1054 ЦК України, користуючись коштами наданими йому кредитором, не виконав своєчасно та у повному обсязі свої зобов'язання, передбачені умовами договору, на повернення отриманих коштів, також сплату комісії та процентів за користування коштами, у зв'язку із чим у нього утворилася заборгованість за вищезазначеним правочином.
Відповідно до вимог частин 3 та 4 статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Звертаючись до суду, позивач у позовній заяві виклав обставини, якими обґрунтовував свої вимоги, зазначив докази, що підтверджують вказані обставини, відповідач правом на подання відзиву не скористався.
За таких обставин, суд дослідивши та проаналізувавши докази у справі, враховуючи, що у судовому засіданні знайшов підтвердження факт користування кредитними коштами та невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором кредитної лінії №00-9667645 від 26.09.2023 щодо повернення кредитних коштів та сплати відсотків за користування кредитними коштами, комісії, що суттєво порушує взяті на себе договірні зобов'язання, а також порушує права та законні інтереси кредитодавця у спірних правовідносинах, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити повністю, стягнувши з ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 18600 грн, з яких з яких 6000 грн - сума заборгованості за тілом кредиту, 12300 грн - сума заборгованості за відсотками, 300 грн - сума заборгованості за комісією.
Щодо вирішення питання судових витрат, суд зазначає таке.
За змістом статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частин першої, другої статті 134 ЦПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до правової позиції, викладеної зокрема у постанові Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі № 199/3939/18-ц (провадження № 61-15441св19) витрати на професійну правничу допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
На підтвердження факту надання професійної правової допомоги представником позивача до матеріалів справи долучено договір про надання правничої допомоги № 2211/Е від 22 листопада 2024 року, укладений між адвокатським бюро «Тараненко та партнери» та ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» (а.с. 100-101 на звороті), додаткову угоду 16 до договору про надання правничої допомоги № 2211/Е від 22 листопада 2024 року (а.с. 104-105), акт прийому-передачі наданих послуг від 22.11.2024 року (а.с. 106), з яких вбачається перелік наданих правових та юридичних послуг, кількість годин та вартість послуг, а саме: складання позовної заяви ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» до боржника, яким є ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором № 00-9667645 від 26.09.2023, 2 год. - 5000 грн; вивчення матеріалів справи про стягнення заборгованості з 2 боржника, яким є ОСОБА_1 , за кредитним договором №00-9667645 від 26.09.2023, 2 год. - 1000 грн; підготовка адвокатського запиту щодо отримання інформації 1 про зарахування кредитних коштів за кредитним договором № 00-9667645 від 26.09.2023 на рахунок боржника, яким є ОСОБА_1 , 1 год. - 500 грн; підготовка та подача клопотання щодо отримання інформації 1 про зарахування кредитних коштів за кредитним договором № 00-9667645 від 26.09.2023 на рахунок боржника, яким є ОСОБА_1 , 1 год. - 500 грн, а всього 7000 грн.
Крім того, у матеріалах справи наявна копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 4956 виданого 24 квітня 2012 року Тараненку Артему Ігоровичу (а.с. 106 на звороті).
Відповідно до ч.5, 6 ст.137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті щодо співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката, суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідач не заявляв клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу та не доводив їх неспівмірність.
Враховуючи наведене, те, що позов задоволено повністю, вимога позивача про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу є підставною та підлягає задоволенню, тому з відповідача на користь позивача необхідно стягнути документально підтверджені витрати на правничу допомогу в сумі 7000 грн.
Згідно із частиною першою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені ним витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн.
На підставі ст. ст. 526, 626, 628, 629, 1054 ЦК України, ст. ст. 3, 11, 12 ЗУ «Про електронну комерцію», керуючись ст. ст. 10, 12, 13, 77-81, 137, 141, 247, 263-265, 273, 280-282, 354 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» заборгованість за кредитним договором № 00-9667645 від 26 вересня 2023 року у розмірі 18600 (вісімнадцять тисяч шістсот) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 коп та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000 (сім тисяч) гривень.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана відповідачем протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення рішення може бути оскаржене відповідачем до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», адреса місцезнаходження: 02090, м. Київ, Харківське шосе, 19, офіс 2005, код ЄДРПОУ 42986956;
Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 .
Повний текст рішення складено 28.05 .2025 року.
Суддя Локачинського районного суду О.І. Безп'ятко