27 травня 2025 року
м. Хмельницький
Справа № 686/9410/25
Провадження № 33/820/377/25
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Хмельницького апеляційного суду Смірнова В.В., за участю секретаря судового засідання - Степанюка А.М., захисників - Палінчака А.О., Слободенюка П.В., розглянувши апеляційну скаргу захисника Слободянюка П.В. в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 21 квітня 2025 року, якою:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.121 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 місяці, -
Постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 21 квітня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 121 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 місяці.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , 28 березня 2025 року о 05 год. 45 хв. по Вінницькому шосе, 6 в м. Хмельницькому повторно протягом року (постанова про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.121 КУпАП ЕНА 4309608 від 20.03.2025) керував маршрутним транспортним засобом «МАN А12» д.н.з НОМЕР_1 за маршрутом №49 Озерна-Катіон, у якому на порушення п.6.8.20 ДСТУ 3649:2010 (КТЗ категорій М3, N2, N3, O мають бути обладнані противідкатними упорами (не менше ніж два), була відсутня противідкатна опора в кількості однієї штуки, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 121 КУпАП..
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, захисник Слободянюк П.В. подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову судді першої інстанції скасувати та закрити провадження в зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Перевіривши матеріали судової справи, заслухавши пояснення захисників, які підтримали апеляційні вимоги, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду скасуванню, за таких підстав.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, був належним чином повідомлений про дату та час судового розгляду. Отже, апеляційний суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності ОСОБА_1 .
Перевіряючи доводи апеляційної скарги, апеляційна інстанція приходить до наступного висновку.
Згідно з ч. 2 ст. 7 КпАП України провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Статтею 245 КпАП України передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та інші обставини.
Відтак зазначений протокол про адміністративне правопорушення за ч. 4 ст. 121 КУпАП був складений передчасно, а притягнення ОСОБА_1 до відповідальності є безпідставним, оскільки в його діях відсутня ознака повторності вчинення правопорушення протягом року.
Кваліфікуючою ознакою об'єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.121 КУпАП, є вчинення одного із порушень, передбачених ч.1-3 ст.121 КУпАП, повторно протягом року.
При складанні протоколів про адміністративне правопорушення працівники поліції керуються Інструкцією з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 року №1395.
Відповідно до п. 3 розділу І зазначеної Інструкції повторність правопорушення - це повторне вчинення протягом року адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена відповідними статтями КУпАП та визначається за фактами винесених постанов у справах про адміністративні правопорушення, які набрали законної сили (крім правопорушень, відповідальність за які передбачена частиною третьою статті 130 КУпАП).
При дослідженні матеріалів справи було встановлено, що 20.03.2025 року відносно ОСОБА_1 було винесено постанову серії ЕНА №4309608 про накладення на нього адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення за ч.2 ст.121 КУпАП, що і стало в подальшому підставою для складання даного протоколу за ч. 4 ст. 121 КУпАП від 28.03.2025 року.
Статтею 289 КУпАП встановлено, що скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, постанов у справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу, та/або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), - протягом десяти днів з дня набрання постановою законної сили. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Згідно ч.1 ст.291 КУпАП постанова адміністративного органу (посадової особи) у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови.
Тобто, станом на момент складання відносно ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення за ч.4 ст.121 КУпАП, постанова серії ЕНА №4309608 від 20.03.2025 про накладення на нього адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення за ч.2 ст.121 КУпАП не набрала законної сили, а відтак у його діях відсутня повторність вчинення правопорушення протягом року.
Інших доказів, які б підтверджували вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 121 КУпАП, повторно протягом року, суду не надано.
КУпАП не містить норми, яка б визначала, що слід розуміти під поняттям «повторне вчинення адміністративного правопорушення».
В той же час зі змісту ст. 35 КУпАП слідує, що під повторним вчиненням адміністративного правопорушення слід розуміти повторне протягом року вчинення однорідного правопорушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.
Крім того, п. 3 Розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затв. наказом МВС України від 07.11.2015 року № 1395, визначено, що «повторність правопорушення - повторне вчинення протягом року адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена відповідними статтями КУпАП та визначається за фактами винесених постанов у справах про адміністративні правопорушення, які набрали законної сили (крім правопорушень, відповідальність за які передбачена ч. 3 ст. 130 КУпАП).
Вказані обставини залишились поза увагою суду першої інстанції, що мало наслідком притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, наявність складу якого у діях ОСОБА_1 матеріалами справи не доведено.
Особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.
Отже, апеляційний суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 121 КУпАП, через відсутність повторності, на момент складання протоколу.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положення статті 62 Конституції України встановлюють, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
Згідно роз'яснень, які містяться в абзаці другому п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 01.11.1996 року за №9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», визнання особи винуватою може мати місце лише за умови доведеності її вини.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» (Заява № 39598/03) Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту.
Необхідно зазначити, що сам лише протокол про адміністративне правопорушення, не може бути беззаперечним доказом вини у вчиненні правопорушення. Обставини викладені у протоколі, мають бути підтверджені й іншими доказами, які також мають узгоджуватися між собою.
Європейський суд з прав людини поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення. При цьому, Європейський суд робить висновок, що суд не має права самостійно редагувати фабулу правопорушення, відображену в протоколі, або відшукувати докази на користь обвинувачення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати/збирати докази на підтвердження винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Принцип презумпції невинуватості вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту».
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду, -
Апеляційну скаргу захисника Слободянюка П.В. - задовольнити частково.
Постанову судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 21 квітня 2025 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.4 ст. 121 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 місяці - скасувати.
Прийняти нову постанову, якою провадження в справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.121 КУпАП, закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.121 КУпАП.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Вікторія СМІРНОВА