№ справи689/1575/17
№1-в/687/13/2025
27 травня 2025 року Чемеровецький районний суд
Хмельницької області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Чемерівці подання, яке надійшло від виконуючого обов'язків начальника Хмельницького РВ №1 філії Державної установи «Центр пробації» у Хмельницькій області про звільнення від відбування покарання стосовно засудженої
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Копистин, Хмельницького району, Хмельницької області та жит ельки с. Івашківці, Хмельницького району, Хмельницької області, українки, громадянки України, з середньою освітою, не працюючої, одруженої, на утриманні якої перебуває одна малолітня дитина,
засудженої 07.11.2017 року Чемеровецьким районним судом Хмельницької області за ч.1 ст. 190 КК України у виді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.,
встановив:
06.05.2025 року виконуюча обов'язків начальника Хмельницького РВ №1 філії Державної установи «Центр пробації» у Хмельницькій області звернулася до суду з клопотанням про звільнення ОСОБА_3 від призначеного покарання у зв'язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку. В обґрунтування клопотання зазначає, що вирок суду набрав законної сили 08.12.2017 року. Так, 11.02.2025 року ОСОБА_3 поставлена на облік Хмельницького РВ №1 філії Державної установи «Центр пробації» у Хмельницькій області.
Сторони в судове засідання не з'явилися, однак про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Дослідивши матеріали кримінального провадження, суд вважає, що подання підлягає задоволенню.
Вироком Чемеровецького районного суду Хмельницької області від 07.11.2017 року ОСОБА_3 визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 190 КК України та призначено їй покарання у вигляді штрафу розміром п'ятдесят неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто 850 грн 00 коп..
Згідно вимог ч.1 ст.80 КК України особа звільняється від відбування покарання, якщо з дня набрання чинності обвинувальним вироком його не було виконано в такі строки: 1) два роки - у разі засудження до покарання менш суворого, ніж обмеження волі.
Відповідно до ч.3 ст.80 КК України перебіг давності зупиняється, якщо засуджений ухиляється від відбування покарання. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення засудженого від відбування покарання або з дня його затримання. У цьому разі строки давності, передбачені п.п. 1-3 ч. 1 цієї статті, подвоюються.
Частиною 4 статті 80 КК України визначено, що перебіг давності переривається, якщо до закінчення строків, зазначених у ч.1 та ч.3 цієї статті, засуджений вчинить новий злочин. Обчислення давності в цьому випадку починається з дня вчинення нового злочину.
Отже, ст.80 КК України застосовується у разі, якщо у встановлений законом строк вирок суду не був виконаний за умови, що засуджений не ухилявся від його відбування покарання, що є підставою для зупинення перебігу такого строку давності, та до закінчення строку виконання вироку не вчинив нового злочину, що є підставою для переривання строку давності.
Відповідно до правового висновку Верховного Суду України у справі № 5-324кс15 (постанова від 24 грудня 2015 року) ухилення від відбування покарання, як підстава для зупинення строків давності виконання обвинувального вироку, є особливим юридичним фактом, який може бути підтверджений лише обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, яким особа буде визнана винною в ухиленні від відбування покарання.
Редакція ч.3 ст.80 КК України певним чином співвідноситься зі статтями 389 та 390 цього Кодексу, оскільки ухилення від відбування покарання, про яке йдеться у ч.3 ст.80 Загальної частини КК України, у своєму конкретному прояві відповідає складу одного із злочинів, передбачених зазначеними статтями Особливої частини КК України.
Суд зазначає, що підстав для висновку про ухилення особи від відбування покарання при застосуванні ч.3 ст.80 КК України не має, оскільки суд тим самим фактично визнає особу винною у вчиненні нового злочину. Таке правозастосування суперечить ч.1 ст.62 Конституції України, згідно з якою особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку та встановлено обвинувальним вироком суду. Таким чином, вирішувати питання про зупинення строків давності виконання обвинувального вироку суду можливо лише після набрання законної сили обвинувальним вироком суду, яким особа буде визнана винною в ухиленні від відбування покарання.
Враховуючи, що в матеріалах особової справи відсутні дані про ухилення засудженої ОСОБА_3 від відбування покарання, зокрема притягнення її до кримінальної відповідальності за ст.389 КК України, та про вчинення нею нового злочину до закінчення строку давності, тому відсутні підстави вважати, що перебіг строку давності зупинявся чи переривався.
Відповідно до приписів ст.152 КВК України закінчення строків давності виконання обвинувального вироку є підставою для звільнення від відбування покарання.
Підстава для звільнення від відбування покарання у відповідності до положень ст. 80 КК України складається з трьох обов'язкових елементів:
1) закінчення (сплив) строків давності виконання обвинувального вироку;
2) не ухилення особи від відбування призначеного їй покарання;
3) не вчинення нею нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливого тяжкого.
Враховуючи, що на даний час закінчились строки давності виконання вироку Чемеровецького районного суду Хмельницької області від 07.11.2017 року, факт ухилення ОСОБА_3 від відбування покарання не встановлений вироком суду, суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню, оскільки наявні підстави для звільнення засудженої ОСОБА_3 від відбування покарання на підставі п.1 ч.1 ст. 80 КК України.
Керуючись ст.ст. 372, 537, 539 КПК України, ч.1 ст.80 КК України, суд,-
постановив:
Подання задовольнити.
Звільнити ОСОБА_3 від покарання, призначеного вироком Чемеровецького районного суду Хмельницької області від 07.11.2017 року за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 190 КК України, у виді штрафу розміром п'ятдесят неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто 850 грн 00 коп, у зв'язку з закінченням строків давності виконання обвинувального вироку.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1