Віньковецький районний суд Хмельницької області
Справа № 670/373/25
Провадження № 2-а/670/8/25
27 травня 2025 року селище Віньківці
Суддя Віньковецького районного суду Хмельницької області Мусієнко М.Б., ознайомившись із адміністративним позовом ОСОБА_1 до Віньковецької селищної ради Хмельницького району Хмельницької області про визнання протиправними та скасування рішеньНетечинецької сільської ради від 08.08.2014 № 8-33/2014, № 5-33/2014, стягнення моральної шкоди, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
адвокат Карван О.М. в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Віньковецької селищної ради Хмельницького району Хмельницької області, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в якому просить визнати протиправнимита скасувати рішення Нетечинецької сільської ради від 08.08.2014 № 5-33/2014 та № 8-33/2014 та стягнути з відповідача моральну шкоду у розмірі 10000 грн 00 коп. Також просить поновити строк позовної давності по даній справі.
Вирішуючи питання щодо наявності підстав для відкриття провадження у адміністративній справі за вказаним позовом, суд виходить з такого.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
В позовній заяві позивачка зазначає, що оскаржуваними рішеннями відповідачем було надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за адресою АДРЕСА_1 без погодження суміжних меж, всупереч ст. 198 ЗК України та у невідповідності до законодавчої бази України, на яку посилається виробник технічної документації. Внаслідок цього стала неможливою реалізація позивачкою права на приватизацію домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 . Тому позивачка звернулась до суду з адміністративним позовом до Віньковецької селищної ради Хмельницького району Хмельницької області про визнання протиправними та скасування рішеньНетечинецької сільської ради від 08.08.2014 № 8-33/2014 та № 5-33/2014, стягнення моральної шкоди, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .
Ознайомившись зі змістом адміністративного позову, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови позивачці у відкритті провадження у справі з огляду на таке.
Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4 КАС України адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.
За змістом п. 2 ч. 1 ст. 4 КАС України публічно-правовий спір - це спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Згідно з п. 1 ч. 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Вжитий у цій процесуальній нормі термін суб'єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, орган військового управління, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України).
Відповідно до ч. 1 ст. 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні: 1) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності; 2) адміністративні справи, пов'язані з виборчим процесом чи процесом референдуму, щодо: оскарження рішень, дій чи бездіяльності дільничних виборчих комісій, дільничних комісій з референдуму, членів цих комісій; уточнення списку виборців; оскарження дій чи бездіяльності суб'єктів у сфері медіа, підприємств, установ, організацій, їх посадових та службових осіб, творчих працівників суб'єктів у сфері медіа, що порушують законодавство про вибори та референдум; оскарження дій чи бездіяльності кандидата у депутати сільської, селищної ради, кандидатів на посаду сільського, селищного голови, їх довірених осіб; 3) адміністративні справи, пов'язані з перебуванням іноземців та осіб без громадянства на території України, щодо: примусового повернення в країну походження або третю країну іноземців та осіб без громадянства; примусового видворення іноземців та осіб без громадянства за межі України; затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України; продовження строку затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України; затримання іноземців або осіб без громадянства до вирішення питання про визнання їх біженцями або особами, які потребують додаткового захисту в Україні, або особами без громадянства; затримання іноземців або осіб без громадянства з метою забезпечення їх передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію; 4) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, визначених пунктами 1-3 частини першої цієї статті; 5) адміністративні справи щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років»; 6) адміністративні справи за позовними заявами територіального центру комплектування та соціальної підтримки з приводу тимчасового обмеження громадян України у праві керування транспортним засобом під час мобілізації.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
За усталеною судовою практикою Великої Палати Верховного Суду, публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. В кожному конкретному випадку необхідно з'ясовувати у зв'язку з чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду.
Водночас приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу (як правило майнового) конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.
Відтак, якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, які спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов'язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.
Конституційний Суд України в пункті 4 мотивувальної частини Рішення від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) зазначив, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До ненормативних належать акти, які передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб'єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію фактом їхнього виконання. У зв'язку з прийняттям цих рішень виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, у тому числі отримання державного акта на право власності на земельну ділянку, укладення договору оренди землі.
Вирішуючи питання юрисдикції спору в подібних правовідносинах, Велика Палата Верховного Суду у своїх постановах від 20.03.2019 у справі № 320/3496/17, від 10.04.2019 у справі № 161/13749/15-ц, зазначила про те, що у разі прийняття суб'єктом владних повноважень рішення про передачу земельної ділянки у власність чи оренду (тобто ненормативного акта, який вичерпує свою дію після його реалізації), оспорювання правомірності набуття фізичною чи юридичною особою спірної земельної ділянки, щодо якої є спір, має вирішуватися у порядку цивільної (господарської) юрисдикції, оскільки виникає спір про право цивільне.
Отже, враховуючи зазначене вище, на думку суду, даний спір обумовлений порушенням приватного права позивача - права користування спірною земельною ділянкою, позбавлення її можливості реалізувати своє право на приватизацію земельної ділянки та оформлення права власності.
Між сторонами існує спір про право. Спір, для вирішення якого позивачка звернулася до Віньковецького районного суду Хмельницької області як адміністративного суду, є приватноправовим і не пов'язаний із захистом прав, свобод чи інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єкта владних повноважень, що виключає його розгляд за правилами адміністративного судочинства. За суб'єктним складом та предметом спору такий спір має вирішуватися в порядку цивільного судочинства.
Відповідно до п. 1 ч. 1, ч. 5 ст. 170 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства. Повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Беручи до уваги те, що спір виник з приводу захисту позивачкою цивільного права користування спірною земельною ділянкою, позбавлення можливості реалізувати своє право на приватизацію земельної ділянки та оформлення права власності, правовідносини є приватноправовими та не мають публічно-правового характеру, зазначена справа підлягає розгляду місцевим загальним судом за правилами цивільного судочинства.
На підставі викладеного, керуючись ст. 170, 241, 248, 294, 295 КАС України, суддя
у відкритті провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Віньковецької селищної ради Хмельницького району Хмельницької області про визнання протиправними та скасування рішеньНетечинецької сільської ради від 08.08.2014 № 8-33/2014, № 5-33/2014, стягнення моральної шкоди, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Мар'яна МУСІЄНКО