Справа № 602/493/25
Провадження № 1-кп/602/95/2025
Тернопільської області
"26" травня 2025 р. м.Ланівці
Лановецький районний суд Тернопільської області в складі:
головуючої судді - ОСОБА_1 ,
секретар - ОСОБА_2 ,
розглянувши в порядку спрощеного провадження обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12025216030000043 від 09 травня 2025 року про обвинувачення:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м.Ланівці Лановецького району Тернопільської області, жительки АДРЕСА_1 , громадянки України, не одруженої, з середньо-спеціальною освітою, тимчасово не працюючої, депутатом не являється, на утримані неповнолітніх дітей не має, раніше не судимої
за ч.1 ст.126 КК України, -
Так, ОСОБА_4 є співмешканцем ОСОБА_5 та спільно з нею проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
04 травня 2025 року близько 14 год 00 хв між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , які знаходилися на кладовищі, що за адресою: вул.Широка, с.Борщівка, Борсуківської ТГ Кременецького району Тернопільської області, виник конфлікт на ґрунті непорозуміння відносин. Під час вказаного конфлікту у ОСОБА_5 виник кримінально-протиправний умисел спрямований на завдання фізичного болю ОСОБА_4 .
Реалізовуючи свій кримінально-протиправний умисел, спрямований на завдання фізичного болю, ОСОБА_5 , перебуваючи на кладовищі, що за адресою: АДРЕСА_1 , достовірно знаючи, що життя та здоров'я кожної людини охороняється законом і протиправне посягання на нього є кримінально-караним діянням, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, нанесла один удар кулаком правої руки в область перенісся ОСОБА_4 , чим завдала йому фізичного болю і не спричинила тілесних ушкоджень.
У зв'язку із цим, враховуючи ч.2 ст.3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», ОСОБА_5 є кривдником - особою, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі, а отже є суб'єктом кримінального правопорушення, пов'язаного із домашнім насильством.
Таким чином, ОСОБА_7 вчинила умисне завдання удару, який завдав фізичного болю і не спричинив тілесних ушкоджень, тобто кримінальний проступок, передбачений ч.1 ст.126 КК України.
Відповідно до ст.302 КПК України прокурор, подав до суду обвинувальний акт з клопотанням про розгляд кримінального проступку у порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Дослідивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали кримінального провадження, судом встановлено, що обвинувачена ОСОБА_8 а отримавши копії матеріалів дізнання, беззаперечно визнала свою винуватість у вчиненні інкримінованого їй кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.126 КК України, не оспорює встановлені під час дізнання обставини вчиненого нею кримінального проступку, ознайомлена з обмеженням права апеляційного оскарження, передбаченого ч.1 ст.394 КПК України, та за участю захисника - адвоката ОСОБА_9 подала до суду письмову заяву про розгляд обвинувального акту у спрощеному порядку, без судового розгляду у судовому засіданні.
Потерпілий ОСОБА_4 погодився із встановленими досудовим розслідуванням обставинами вчиненого відносно нього кримінального правопорушення та будучи ознайомленим з обмеженням права апеляційного оскарження, передбаченого ч.1 ст.394 КПК України, не заперечує проти розгляду обвинувального акта у спрощеному провадженні, про що надав до суду відповідну заяву.
Таким чином, встановлені органом досудового розслідування обставини вчинення ОСОБА_10 кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.126 КК України не оспорюються учасниками судового провадження і суд не вбачає підстав ставити їх під сумнів та визнає їх доведеними, оскільки вони повністю узгоджуються з наданими суду матеріалами дізнання.
Відповідно до ч.2, 3 ст.381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.
Вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження (ч.2 ст.382 КПК України).
З урахуванням наведеного, вивчивши матеріали обвинувального акта та додані до нього матеріали кримінального провадження, суд дійшов висновку, що подія кримінального проступку мала місце, вина обвинуваченої ОСОБА_5 у скоєнні кримінального проступку передбаченого ч.1 ст.126 КК України знайшла своє підтвердження і доведена поза розумним сумнівом.
Аналізуючи зібрані по справі докази, суд вважає, що дії ОСОБА_5 вірно кваліфіковані досудовим слідством за ч.1 ст.126 КК України за ознакою умисного завдання удару, який завдав фізичного болю і не спричинив тілесних ушкоджень.
При призначенні міри покарання обвинуваченій ОСОБА_5 , суд, відповідно до вимог ст.ст. 65-67 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винної, яка вперше притягується до кримінальної відповідальності, вину у вчиненому визнала повністю, щиро розкаялася, а також обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Зокрема, до обставин, що пом'якшують покарання, суд відносить повне визнання обвинуваченою своєї вини, щире каяття, активне сприяння органу досудового розслідування розкриттю кримінального правопорушення та суду у встановленні істини у справі.
До обставин, що обтяжують покарання, суд відносить вчинення кримінального правопорушення щодо особи, з якою винна перебуває у сімейних відносинах.
На підставі наведеного, суд вважає, що обвинуваченій слід призначити покарання у вигляді штрафу, яке є справедливим, необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченої ОСОБА_5 , попередження вчинення нею нових злочинів.
Процесуальні витрати та речові докази в справі відсутні.
Керуючись ст.ст. 374, 382, 394, 395 КПК України, суд, -
ОСОБА_11 визнати винною у пред'явленому їй обвинуваченні за ч.1 ст.126 КК України та призначити їй покарання у виді штрафу в розмірі 30 (тридцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п'ятсот десять) грн 00 коп.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
На вирок може бути подана апеляція на протязі 30 днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду через Лановецький районний суд Тернопільської області з урахуванням особливостей, передбачених ч.1 ст.394 КПК України.
Відповідно до ч.4 ст.382 КПК України копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Суддя: ОСОБА_1