Справа № 944/2085/25
Провадження №1-кп/944/1188/25
28.05.2025м.Яворів
Яворівський районний суд Львівської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Яворів кримінальне провадження, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025141350000126 від 24.02.2025 про обвинувачення
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м.Нова Одеса, Миколаївської області, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , з середньою спеціальною освітою, одруженого, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні "молодший сержант", раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України,
ОСОБА_4 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки, керуючись прямим умислом спрямованим на незаконне поводження з бойовими припасами, без передбаченого законом дозволу, умисно, протиправно придбав за невстановлених органом досудового розслідування обставин та в невстановлений час та місці два корпуси гранат М-67 із підривачами іноземного виробництва М213, корпус гранати DM61A1 із підривачем іноземного виробництва DM82A3, корпус гранати РГД-5 із підривачем типу УЗРГМ, які в подальшому незаконно переніс до приміщення казарми АДРЕСА_2 » військової частини НОМЕР_2 , де зберігав їх без передбаченого законом дозволу у власному рюкзаку.
В подальшому, 24.02.2025 в період часу з 16 год. 12 хв. по 17 год. 56 хв. працівниками Яворівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області під час проведення огляду місця події у приміщенні казарми АДРЕСА_2 » військової частини НОМЕР_2 , АДРЕСА_3 , у рюкзаку ОСОБА_4 виявлено та вилучено два корпуси гранат М-67 із підривачами іноземного виробництва М213, корпус гранати DM61A1 із підривачем іноземного виробництва DM82A3, корпус гранати РГД-5 із підривачем типу УЗРГМ, які згідно висновку експертизи відносяться до категорії вибухових пристроїв та придатні для здійснення вибуху, та які ОСОБА_4 протиправно зберігав без передбаченого законом дозволу.
Таким чином, ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у придбанні, носінні та зберіганні бойових припасів, без передбаченого законом дозволу, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, визнав повністю та підтвердив обставини, які викладені в обвинувальному акті. У вчиненому щиро розкаявся та просив суворо не карати, обіцяв подібного в майбутньому не допускати.
Обвинувачений та прокурор в судовому засіданні не заперечували фактичних обставин кримінального провадження і не заперечили проти визнання недоцільним дослідження доказів щодо фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються.
При цьому, судом встановлено, що всі учасники судового провадження правильно розуміють зміст фактичних обставин кримінального провадження і немає сумнівів у добровільності їхніх позиції.
У зв'язку з викладеним, на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників судового провадження, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються.
Також, з врахуванням викладеного, суд обмежив дослідження доказів допитом обвинуваченого, дослідженням матеріалів кримінального провадження, які характеризують його особу.
Крім того, учасникам судового провадження роз'яснено, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку.
Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення доведена, його дії органом досудового розслідування правильно кваліфіковано за ч.1 ст.263 КК України, так як він придбав, переніс та зберігав бойові припаси без передбаченого законом дозволу.
При обранні виду покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд виходить з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, відповідно до ст. 65 КК України, бере до уваги ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, враховує наслідки та обставини вчиненого ним злочину.
Вирішуючи питання про вид та міру покарання, суд виходить із загальних засад призначення покарання - ст. 65 КК України та враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, а також враховує дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, вік обвинуваченого.
Також суд враховує обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання.
Як обставину, яка пом'якшує покарання, відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Як обставину, яка обтяжує покарання, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.
За змістом статей 50, 65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень. Це покарання має відповідати принципам законності, обґрунтованості, справедливості, співмірності та індивідуалізації, що є системою найбільш істотних правил і критеріїв, які визначають порядок та межі діяльності суду під час обрання покарання. Суд повинен ураховувати ступінь тяжкості кримінального правопорушення, конкретні обставини його скоєння, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення особи до своїх дій, інші особливості справи, які мають значення для забезпечення відповідності покарання характеру та тяжкості кримінального правопорушення.
Покарання завжди призначається як відповідний захід примусу держави за вчинене кримінальне правопорушення, виконує виправну функцію і водночас запобігає вчиненню нових кримінальних правопорушень як самим засудженим, так і іншими особами.
Зокрема, індивідуалізація покарання ґрунтується на прогностичній діяльності суду. Оптимальним орієнтиром такої діяльності є визначення покарання в тому обсязі, який був би достатнім для досягнення найближчої мети покарання виправлення засудженого.
Враховуючи викладене вище, суд вважає, що відповідно до ст. 50 КК України необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого, здійснення виховного впливу та попередження вчинення ОСОБА_4 нових кримінальних правопорушень, є призначення йому покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч.1 ст.263 КК України.
Водночас, беручи до уваги наведене вище, а саме ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставини та ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, дані про особу обвинуваченого, який є раніше не судимим, безпосередньо брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, у зв'язку із військовою агресією російської федерації проти України, позитивну характеристику за місцем проходження військової служби, наявність обставин, що пом'якшують покарання ставлення обвинуваченого до вчиненого, який усвідомив суспільну небезпечність своїх дій, щиро розкаявся, суд вважає за можливе застосувати до ОСОБА_4 положення ст.75 КК України і звільнити його від відбування покарання з випробуванням, оскільки, на думку суду, його виправлення можливе без реального відбування покарання, із встановленням іспитового строку та покладенням обов'язків, передбачених ст.76 КК України.
Відповідно до ч.2 ст.124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
Долю речових доказів по справі належить вирішити відповідно до ст.100 КПК України.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.
Керуючись ст.ст. 349, 370, 373, 374 КПК України, суд,
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, та призначити йому покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим терміном 1 (один) рік.
Відповідно до вимог ст.76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_4 наступні обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.
Відповідно до ч.4 ст.76 КК України нагляд за ОСОБА_4 , як військовослужбовцем, звільненим від відбування покарання з випробуванням, здійснює командир Військової частини НОМЕР_1 , у разі зміни місця служби - командир військової частини за новим місцем служби, а у разі звільнення з військової служби контроль за виконанням вироку покласти на уповноважений орган з питань пробації.
Речові докази: залишки після вибуху об'єктів дослідження, упаковані в первинну упаковку-сейф-пакет Національної поліції України №АВ1162197, опечатаний полімерною биркою №7617639; залишки після вибуху об'єктів дослідження, упаковані в первинну упаковку-сейф-пакет Національної поліції України №АВ 1160749, опечатаний полімерною биркою №7617631; залишки після вибуху об'єктів дослідження, упаковані в первинну упаковку-сейф-пакет Національної поліції України №АВ 1162198, опечатаний полімерною биркою №7617632 та залишки після вибуху об'єктів дослідження, упаковані в первинну упаковку-сейф-пакет Національної поліції України №АВ 1162201, опечатаний полімерною биркою №7617696 - знищити.
Стягнути з ОСОБА_4 в користь держави витрати за проведення судових експертиз на загальну суму 17828 (сімнадцять тисяч вісімсот двадцять вісім) гривень 00 копійок, а саме: за проведення вибухово-технічної експертизи №СЕ-19/114-25/4826-ВТХ в розмірі 4457,00 грн; за проведення вибухово-технічної експертизи №СЕ-19/114-25/4833-ВТХ в розмірі 4457,00 грн; за проведення вибухово-технічної експертизи №СЕ-19/114-25/4817-ВТХ в розмірі 4457,00 грн; за проведення вибухово-технічної експертизи №СЕ-19/114-25/4809-ВТХ в розмірі 4457,00 грн.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо він не скасований, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржено в апеляційному порядку з урахуванням особливостей, передбачених ст. 394 КПК України, до Львівського апеляційного суду через Яворівський районний суд Львівської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1