Справа № 944/865/25
Провадження №2-а/944/44/25
22.05.2025 рокум.Яворів
Яворівський районний суд Львівської області в складі:
головуючої судді - Швед Н.П.
з участю секретаря -Василиці В.В.
розглянувши в судовому засіданні в залі суду в м.Яворові адміністративну справу в порядку спрощеного провадження за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,-
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення.
В обгрунтування заявлених вимог покликається на те, що 31 січня 2025 року позивач самостійно звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_2 для отримання актуального військово-облікового документу.
Однак, офіцером ІНФОРМАЦІЯ_2 старшим лейтенантом ОСОБА_2 було складено протокол №16 про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП від 31.01.2025 року, в якому зазначено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться 03 лютого 2025 року о 10 год. 00 хв. в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1 .
03 лютого 2025 року о 10 год. 00 хв., відносно позивача була складена постанова №77 у справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210 КУпАП.
Позивач ознайомившись із вказаною постановою, вважає її такою, що суперечить нормам чинного законодавства та просить скасувати з наступних підстав.
Згідно з протоколом №16 про адміністративне правопорушення від 31.01.2025, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з дня набрання чинності Законом України №3633-ІХ, протягом 60 днів до 17.07.2024року не здійснив уточнення персональних даних (адреси проживання, номера засобу зв'язку, адреси електронної пошти), чим вчинив правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП.
Прибувши 03 лютого 2025 року о 10 год. 00 хв. до кабінету № 36 за вище вказаною адресою, ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 майором ОСОБА_3 було винесено постанову №77 у справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210 КУпАП, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн.
Звертає увагу суду на те, що відомості, які міститься в постанові №77 від 03.02.2025 року, не відповідають відомостям, які вказані в протоколі № 16 від 31.01.2025 року, а саме:
- в протоколі №16 від 31.01.2025 року вказано, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП, проте, постанова №77 від 03.02.2025 року винесена у справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210 КУпАП, тобто, протокол №16 та постанова № 77 складені за двома різними статтями КУпАП.
- відповідно до протоколу №16 ОСОБА_1 прибув 31 січня 2025 року о 16 год. 55 хв. до ІНФОРМАЦІЯ_4 , де й було виявлено адміністративне правопорушення та складено протокол, проте відповідно до постанови №77 що ОСОБА_1 прибув 03.02.2025 року у ІНФОРМАЦІЯ_5 ;
- в описовій частині протоколу №16 вказано, що « ОСОБА_1 , з дня набрання чинності Законом України №3633-ІХ протягом 60 днів до 17.07.2024 року не здійснив уточнення персональних даних», проте описовій частині постанови № 77 вказано, що під час розгляду всіх необхідних документів з'ясувалось, що « ОСОБА_1 не встав на військовий облік у ІНФОРМАЦІЯ_6 »;
ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 майором ОСОБА_3 було здійснено розгляд справи про адміністративне правопорушення зазначене в протоколі №16 відповідно до ст.283 КУпАП та на підставі цього винесено постанову №77 по справі про адміністративне правопорушення, яка містить абсолютно інші відомості про адміністративне правопорушення, яке жодним чином не має відношення до адміністративного правопорушення, зазначеного в протоколі №16.
В оскаржуваній постанові зазначено про порушення позивачем Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1487 від 30.12.2022, який діє з 05.01.2023 року.
За змістом вказаних норм взяття на військовий облік, зняття та виключення з військового обліку призовників і військовозобов'язаних у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки здійснюється за їх особистої присутності. Однак у цих нормах (діючій наразі та в діючій на момент виникнення спірних правовідносин) не визначено строків звернення військовозобов' язаного.
Щодо формулювання адміністративного правопорушення «Військовозобов'язаний ОСОБА_1 прибув 03.02.2025 року у ІНФОРМАЦІЯ_5 . Під час розгляду всіх необхідних документів з'ясувалось, що ОСОБА_1 не встав на військовий облік у ІНФОРМАЦІЯ_6 , за що передбачена відповідальність ч.3 ст. 210 КУпАП».
В постанові №77 вказано, що ОСОБА_1 , не став на військовий облік у ІНФОРМАЦІЯ_6 , проте не зрозуміло який саме вид військового обліку має на увазі ТВО Начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 майор ОСОБА_3 , облік військовозобов'язаних, призовників чи резервістів, це три різні обліки.
З тексту постанови №77 не вбачається коли імовірно було вчинено правопорушення на думку відповідача та коли позивач мав би стати на облік.
Відповідно до п. 7 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.
В оспорюваній постанові №77 всупереч положенням ст. 283 КУпАП не зазначені дата, час та місце вчинення адміністративного правопорушення.
Просить суд заявлені позовні вимоги задовольнити. Визнати протиправною та скасувати постанову №77 за справою про адміністративне правопорушення, складену 03.02.2025 року тво начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 майором ОСОБА_3 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210 КУпАП, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 витрати за сплату судового збору в розмірі 605,60 грн.
В судове засідання позивач не з'явився, його представник скерував письмове клопотання, в якому просить розгляд справи проводити у відсутності сторони позивача, позовні вимоги підтримує та просить суд їх задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоч про місце, час та дату розгляду справи був повідомлений, що вбачаєтьтся із рекомендованих повідомлень які містяться в матеріалах справи.
Відповідно до ч.3 ст.268 КАС України, неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанції, в зв'язку з чим суд вважає можливим розглянути справу без участі позивача та представника відповідача повідомленого про дату, час і місце розгляду справи належним чином.
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного.
Статтею 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Судом встановлено, що згідно протоколу №16 про адміністративне правопорушення від 31.01.2025, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з дня набрання чинності Законом України №3633-ІХ, протягом 60 днів до 17.07.2024року не здійснив уточнення персональних даних (адреси проживання, номера засобу зв'язку, адреси електронної пошти), чим вчинив правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП.
03 лютого 2025 року ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 майор ОСОБА_3 на підставі вищевказаного протоколу виніс постанову №77 у справі про адміністративне правопорушення, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, в якій кваліфікував дії ОСОБА_1 за ч.3 ст.210КУпАП а не за ч.3 ст.210-1 КУпАП за якою було кваліфікувано адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 у протоколі та наклав на останнього стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн.
Відповідно до вищевказаної постанови, військовозобов'язаний ОСОБА_1 прибув 03.02.2025 року у ІНФОРМАЦІЯ_5 . Під час розгляду всіх необхідних документів з'ясувалось, що ОСОБА_1 не встав на військовий облік у ІНФОРМАЦІЯ_6 , за що передбачена відповідальність ч.3 ст. 210 КУпАП», однак, як слідує із вищевказаного протоколу, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з дня набрання чинності Законом України №3633-ІХ, протягом 60 днів до 17.07.2024року не здійснив уточнення персональних даних (адреси проживання, номера засобу зв'язку, адреси електронної пошти.
Відповідно до ст. 1, 2 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
Основним завданням Реєстру є ідентифікація призовників, військовозобов'язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України.
Згідно ч. 1, п.3, 5 ч.2, ч.5 ст. 5 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» Держателем Реєстру є Міністерство оборони України (далі - Держатель Реєстру). Адміністратором Реєстру є Держатель Реєстру.
Держатель Реєстру організовує взаємодію Реєстру з іншими реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних щодо отримання (обміну) інформації, визначеної статтями 6-9 цього Закону, відповідно до Закону України «Про публічні електронні реєстри»; надає органам адміністрування та ведення Реєстру право доступу до бази даних Реєстру.
Органами адміністрування Реєстру в межах своїх повноважень є територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.
Відповідно до ст.235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, відповідно до ст. 245 КУпАП, є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов'язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб'єкта владних повноважень, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена чинним законодавством.
Суд зазначає, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб'єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов'язки для особи, щодо якої вона винесена.
Таке рішення суб'єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб'єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні по відношенні до суб'єкта владних повноважень.
У контексті наведеного слід зауважити, що дотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення такого рішення має виключно важливу роль для встановлення об'єктивної істини органом, на який законом покладено повноваження, зокрема, щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення. Порушення норм процесуального права суб'єктом владних повноважень при прийнятті та складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання, покладені в основу поняття адміністративної відповідальності, оскільки ускладнює, а подекуди й унеможливлює встановлення судом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, об'єктивної сторони вчинюваного порушення та вини особи в його вчиненні.
Така правова позиція узгоджується з позиціями, що викладені у постановах Верховного Суду від 15.11.2018 року у справі №524/5536/17 від 30.05.2018 року у справі №337/3389/16 від 17.07.2019 року у справі №295/3099/17 та від 05.03.2020 року у справі №607/7987/17.
Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
На обов'язок доведення саме відповідачем як суб'єктом владних повноважень правомірності винесення рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, правомірності та законності прийнятої постанови вказує Верховний Суд у постановах від 24.04.2019 року (справа №537/4012/16-а), від 08.11.2018 року (справа № 201/12431/16-а), від 23 жовтня 2018 року (справа № 743/1128/17), від 15.11.2018 року (справа № 524/7184/16-а).
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст.252 КУпАПорган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Відповідно до ст.254 КУпАП, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженою на те посадовою особою або представниками громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Протокол не складається у випадках, передбаченихст.258 КУпАП.
Відповідно до ст.256 КУпАП в протоколі про адміністративне правопорушення зазначається: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім'я, по-батькові особи, яка склала протокол, відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення, прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, інші відомості, необхідні для вирішення справи.
За приписами ст.278 КУпАПорган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Згідно зі ст.279 КУпАПпід час розгляду справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) роз'яснює особі, яка притягається до адміністративної відповідальності її права і обов'язки, заслуховує її пояснення, за її участю досліджує докази та вирішує клопотання.
Відповідно до ст.280 КУпАПорган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
При цьому, суд виходить з того, що розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється щодо правопорушника в межах протоколу про адміністративне правопорушення, який є підставою для ініціювання притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Протокол про адміністративне правопорушення як підстава для притягнення особи до відповідальності та як один із засобів доказування (ст.251 КУпАП) у будь-якому разі повинен відповідати вимогам ст.256 КУпАП.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення уповноважена особа має всебічно, повно і об'єктивно з'ясувати обставини справи, оцінити наявні докази. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в т.ч. вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Особа вважається невинуватою до тих пір, поки її вина не буде доказана у встановленому законом порядку. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ст.62 Конституції України).
У зв'язку із застосуванням даного принципу саме відповідач, як особа, що виявила факт адміністративного правопорушення, повинна довести наявність події і складу адміністративного правопорушення та винуватість особи, тобто наявність законних підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Частиною першою ст.210-1КУпАП передбачена відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період, вчинення дій передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період кваліфікуються за ч.3 ст.210-1КУпАП.
Як вбачається із вищевказаного протоколу, викладене в протоколі не відповідає диспозиції ч.3 ст.210-1КУпАП, оскільки в ньому не зазначено що дії особи вчинені в особливий період, що є кваліфікуючою ознакою ч.3 даної статті.
Ч.3 ст. 210 КУпАП в редакції станом на час вирішення справи судом передбачено адміністративну відповідальність у випадку порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку в особливий період.
За ч.3 ст.210 КУпАП наступає адміністративна відповідальність за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку в особливий період. Примітка. Положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
Враховуючи вище наведене кваліфікація дій ОСОБА_1 що викладена у постанові №77 від 03.02.2025 року, не відповідає кваліфікації дій .
Також в даних процесуальних документах є різні відомості щодо місця та дати вчинення адміністративного правопорушення, а саме, як вбачається з протоколу №16 ОСОБА_1 прибув 31 січня 2025 року о 16 год. 55 хв. до ІНФОРМАЦІЯ_4 , проте відповідно до постанови №77 слідує, що ОСОБА_1 прибув 03.02.2025 року у ІНФОРМАЦІЯ_5 .
В описовій частині протоколу №16 вказано, що « ОСОБА_1 , з дня набрання чинності Законом України №3633-ІХ протягом 60 днів до 17.07.2024 року не здійснив уточнення персональних даних», проте описовій частині постанови № 77 вказано, що « ОСОБА_1 не встав на військовий облік у ІНФОРМАЦІЯ_6 ».
Беручи до уваги вищенаведене, суд вважає що відповідачем в супереч вимог закону було прийнято рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення, оскільки, кваліфікація дій позивача викладена у протоколі не відповідає кваліфікації його дій викладеним у протоколі,а викладене в протоколі не відповідає диспозиції ч.3ст.210-1КУпАП, і існують розбіжності щодо місця та дати адміністративного правопорушення.
Під час здійснення провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч.3 ст.210 КУпАП уповноваженими особами не дотримані вимоги ст.254, 256, 268, 279, 280КУпАП щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення, у такому наявні суттєві помилки, розбіжності, які в подальшому і стали підставою оскарження вищевказаної постанови .
Відповідно до п. 3 ч. 3ст. 286 КАС Україниза наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку що позовні вимоги слід задовольнити. Скасувати постанову №77 у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210 КУпАП а провадження у справі закрити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2,77,205,241-246,255,286, 295,297 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.ст.251,288,289,293 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Скасувати постанову №77 по справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210 КУпАП та застосування до нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 гривень, складену тво начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 майором ОСОБА_3 , провадження у справі закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_7 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605 (шісот чотириста вісімдеся чотири) грн. 60 коп.
Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення буде виготовлено 28 травня 2025 року
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Позивач: ОСОБА_1
проживає за адресою:
АДРЕСА_2 .
Відповідач:
ІНФОРМАЦІЯ_7
юридична адреса:
АДРЕСА_3 .
Cуддя: Швед Н.П.