Справа № 466/2630/25
Провадження № 3/466/1073/25
28 травня 2025 року м. Львів
Суддя Шевченківського районного суду м. Львова Едер П. Т., з участю особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , представника особи, що притягається до адміністративної відповідальності адвоката Малиняка В. А., потерпілої ОСОБА_2 , представника потерпілої адвоката Балуш М. Б. розглянувши матеріали, які надійшли з Львівського районного управління поліції №1 ГУНП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
11.03.2025 близько 22:50 год. гр. ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 вчинив психологічне домашнє насильство відносно дружини ОСОБА_2 , а саме словесно ображав, погрожував фізичною розправою, чим вчинив моральний та психологічний тиск. Таким чином гр. ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
При розгляді матеріалів адміністративної справи в суді гр. ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП не визнав.
При розгляді матеріалів адміністративної справи в суді представник особи, що притягається до адміністративної відповідальності адвокат Малиняк В. А. просив закрити провадження по справі відносно ОСОБА_1 , у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. 27.05.2025 на адресу суду представник подав письмове клопотання, у якому вказує, що вважають звинувачення щодо ОСОБА_1 безпідставними, необґрунтованими, мотиви викладені в протоколах такими, що не відповідають дійсності та не підкріплені жодними належними та допустимим доказами, тому провадження підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП. Зазначають, що ОСОБА_1 є законослухняним громадянином, ніколи не притягувався до кримінальної чи адміністративної відповідальності, в тому числі по справах щодо домашнього насильства, працює лікарем загальної практики сімейного лікаря в КНП «4-та міська поліклініка м. Львова». В силу презумпції невинуватості станом на сьогоднішній день ОСОБА_1 жодного разу не був притягнутий до адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства щодо своєї дружини чи своїх дітей. Дані в протоколах серія ВАД №689786 від 11.03.2025 та серія ВАД №689676 від 11.03.2025 не є підтвердженими достатніми, належними та допустимими доказами. Факт вчинення насильства ОСОБА_1 категорично заперечується, й нічим іншим, крім змісту самого протоколу про адміністративне правопорушення цей факт не підтверджується.
При розгляді матеріалів адміністративної справи в суді потерпіла ОСОБА_2 , підтвердила обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД № 689676 від 11.03.2025. Вказала, що її чоловік систематично вчиняє відносно неї психологічне насильство, часто виникають конфлікти. Тому просила притягнути останнього до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
При розгляді матеріалів адміністративної справи в суді представник потерпілої адвокат Балуш М. Б. просила притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Для з'ясування фактичних обставин по справі судом викликалася свідок ОСОБА_3 , яка є бабусею потерпілої. Вказала, що вона проживає тимчасово із своєю внучкою ОСОБА_2 , її чоловіком та двома їхніми спільними малолітніми дітьми. Пояснила, що дійсно 11.03.2025 о 22:50 год. чоловік її онуки ОСОБА_1 прийшов додому та почав поводитись неадекватно, агресивно, кричати до онуки ОСОБА_4 , словесно ображати та погрожувати фізичною розправою.
Досліджений у судовому засіданні відеофайл з нагрудних бодікамер працівників поліції, наданий представником особи, що притягається до адміністративної відповідальності адвокатом Малиняком В. А., з якого вбачається, що потерпіла писала заяву в присутності поліцейських, оскільки її чоловік вчинив відносно неї психологічне насильство.
Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, відеофайл, приходжу наступного висновку.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення відповідний орган чи посадова особа зобов'язані з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом ст. 279 КУпАП ці обставини встановлюються в ході дослідження доказів під час розгляду справи.
Згідно ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, а також іншими документами.
Розглянувши справу на підставі досліджених доказів орган (посадова особа) відповідно до ст.283 КУпАП виносить постанову.
Вина ОСОБА_1 у скоєному правопорушенні стверджується дослідженими у судовому засіданні письмовими доказами, що знаходяться в матеріалах адміністративної справи, зокрема: даними з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №689676 від 11.03.2025, заявою потерпілої ОСОБА_2 , рапортом працівника поліції, письмовими поясненнями особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , письмовими поясненнями свідка ОСОБА_3 , формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства.
За диспозицією ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису.
Відповідно до п. 3, 14 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Вважаю, що дії гр. ОСОБА_1 вірно кваліфіковано за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, оскільки він своїми умисними діями вчинив домашнє насильство, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) психологічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода психічному здоров'ю потерпілій.
Відповідно до ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Дослідивши матеріали справи, із врахуванням особи ОСОБА_1 вважаю, що вина останнього доведена, дії за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП кваліфіковані вірно, тому до нього слід застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу.
У відповідності до вимог п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з особи стягується судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись ст. ст. 283, 284 КУпАП, суддя -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 20 (двадцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян 340 (триста сорок гривень 00 копійок) в дохід держави.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави у розмірі 605,60 грн. (шістсот п'ять гривень 60 копійок).
На постанову може бути подано апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня її винесення до Львівського апеляційного суду.
Суддя П. Т. Едер