Справа № 464/691/25
пр.№ 2/464/877/25
28.05.2025 року м.Львів
Сихівський районний суд м.Львова у складі судді Тімченко О.В., розглянувши цивільну справу за позовом Львівського міського комунального підприємства «ЛЬВІВТЕПЛОЕНЕРГО» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,
Позивач звернувся до Сихівського районного суду м.Львова з позовною заявою в порядку цивільного судочинства, в якій просить стягнути солідарно з відповідачів за період з 01 грудня 2021 року по 29 лютого 2024 року за послуги з постачання теплової енергії на забезпечення загальнобудинкових потреб на опалення 5308 грн, покликаючись на невиконання взятих на себе зобов'язань.
За результатами автоматизованого розподілу судову справу передано на розгляд судді Тімченко О.В.
Суддя ухвалою від 17 лютого 2025 року прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (письмове провадження), у зв'язку із чим судове засідання не проводиться та фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється. Заперечень проти такого порядку розгляду справи не надходило.
Відповідачами позов заперечено з підстав відсутності доказів заборгованості на забезпечення загальнобудинкових потреб на опалення, зокрема відомість розрахунку є лише припущенням позивача, а також не враховано позивачем наявні у них пільги для ветеранів війни-інвалідів війни. Указане викладене у відзивах, отриманих позивачем в електронному кабінеті.
Порядок здійснення цивільного судочинства встановлений ЦПК України, за яким суд розглядає справи у межах заявлених позовних вимог на підставі доказів, наданих учасниками справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися нам припущеннях (ст.ст.12, 13, 81 ЦПК України).
Верховний Суд у справі № 607/16163/19 (постанова від 27 січня 2021 року) виснував, що обов'язок доказування певних обставин лежить на стороні, яка посилається на них, як на підставу своїх вимог.
Cуд, вирішуючи цивільно-правовий спір між сторонами про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги з постачання теплової енергії на забезпечення загальнобудинкових потреб на опалення, дійшов наступного висновку.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст.11 ЦК України).
Верховний Суд у постанові від 20 листопада 2024 року у справі № 463/6799/18 зробив висновок, що положення щодо договірного характеру спірних правовідносин закріплені у ч.1 ст.12 Законом України «Про житлово-комунальні послуги», за яким надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.
За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ч.1 ст.901 ЦК України). У порядку п.1 ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Як регламентовано ст.ст.1, 5, 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, управління побутовими відходами.
Внутрішньобудинкові системи багатоквартирного будинку - механічне, електричне, газове, сантехнічне та інше обладнання в будинку, яке обслуговує більше одного житлового та/або нежитлового приміщення, у тому числі комунікації до обладнання споживача, системи автономного теплопостачання, бойлерні та елеваторні вузли, обладнання протипожежної безпеки, вентиляційні канали та канали для димовидалення, обладнання ліфтів, центральних розподільних щитів електропостачання від зовнішньої поверхні стіни будівлі до точки приєднання житлового (нежитлового) приміщення (для систем газопостачання - від запірного пристрою на вводі в будинок до запірних пристроїв включно перед місцями підключення газових приладів, газоспоживального обладнання, теплових агрегатів тощо);
Плата за абонентське обслуговування - платіж, який споживач сплачує виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальних послуг або за індивідуальним договором з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і з постачання та розподілу електричної енергії), що включає витрати виконавця, пов'язані з укладенням договору про надання комунальної послуги, здійсненням розподілу обсягу спожитих послуг між споживачами, нарахуванням та стягненням плати за спожиті комунальні послуги, обслуговуванням та заміною вузлів комерційного обліку води і теплової енергії (у разі їх наявності у будівлі споживача), крім випадків, визначених цим Законом, а також за виконання інших функцій, пов'язаних з обслуговуванням виконавцем абонентів за індивідуальними договорами (крім обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води). Плата за абонентське обслуговування нараховується у відповідності до ст.13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».
Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.
Споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Виходячи із приписів ч.6 ст.19 Закону України «Про теплопостачання», споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, а також на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання, розподіляється відповідно до правил, встановлених цією статтею, також на власників (співвласників) приміщень, обладнаних індивідуальними системами опалення та/або гарячого водопостачання (ч.6 ст.10 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання»).
У силу вимог п.п.14, 38 Правил надання послуг постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року за № 830, в редакції від 08 вересня 2021 року за № 1022, відокремлення (відключення) від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води не звільняє власників квартир та нежитлових приміщень від обов'язку відшкодування витрат за обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень та на функціонування внутрішньобудинкових систем опалення будівлі/будинку. Такий обсяг теплової енергії розраховується та розподіляється між всіма споживачами відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22 листопада 2018 року № 315. Споживач не звільняється від оплати послуги у частині відшкодування витрат за частину обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції), у разі відключення (відокремлення) його квартири або нежитлового приміщення від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання).
Як визначено ст.1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», допоміжні приміщення багатоквартирного будинку - це приміщення, призначенні для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців (колясочні, комори, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші підсобні і технічні приміщення.
За правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 22 грудня 2020 року у справі № 311/3489/18, внутрішньобудинкові мережі централізованого опалення належать до інженерного (технічного) обладнання житлового будинку та є його невід'ємною частиною. Відключення від мереж централізованого опалення не є підставою для звільнення мешканців від такої участі.
Зареєстроване місце проживання відповідачів у квартирі АДРЕСА_1 , що підтверджується відомостями з Єдиного державного демографічного реєстру та Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУ ДМС України у Львівській області, узгоджується з довідкою позивача від 23 січня 2025 року.
Як регламентовано ст.32 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», для судів інформація з Державного реєстру прав у зв'язку із здійсненням ними повноважень, визначених законом, надається за суб'єктом права чи за об'єктом нерухомого майна в електронній формі шляхом безпосереднього доступу до Державного реєстру прав, за умови ідентифікації відповідної посадової особи за допомогою кваліфікованого електронного підпису відповідно до вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги". Порядок доступу до Державного реєстру прав визначається Кабінетом Міністрів України, крім випадків, передбачених цим Законом.
У порядку даної вимоги судом отримано інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстр прав власності на нерухоме майно від 24 квітня 2025 року, за якою у даному реєстрі узагалі відсутня інформацію щодо власника даного об'єкта нерухомості. Водночас даний факт не має вирішального значення для вирішення спору.
У ході розгляду справи судом з'ясовано, що позивачем до будинку відповідачів надаються послуги з теплопостачання. Висновком для такого слугують акти про включення системи теплоспоживання у приміщенні будинку відповідачів за 2021, 2022, 2023 роки та що не заперечується відповідачами.
Покликаючись на неналежне невиконання відповідачами обов'язку із оплати за спожиті житлово-комунальні послуги, позивач долучає розрахунок заборгованості у розмірі 5308 грн за послуги з постачання теплової енергії на забезпечення загальнобудинкових потреб на опалення за період з 01 грудня 2021 року по 29 лютого 2024 року, що включають: загальнобудинкові потреби на опалення - 3598,58 грн, плата за абонентське обслуговування (послуга з постачання теплової енергії) - 652,86 грн, корекція - 4251,44 грн.
За змістом висновку Верховного Суду у постанові від 20 вересня 2018 року у справі № 522/7683/13-ц саме на сторону відповідача покладено процесуальний обов'язок спростування розміру заборгованості, заявленого стороною позивача. Відповідачами наведений розрахунок заперечено, проте доказів його неправильності не надано, власного контррозрахунку не проведено. З огляду на таке у суду немає підстав сумніватися в обґрунтованості розрахунку, що береться до уваги як розмір наявної заборгованості перед позивачем.
Докази ненадання чи неналежного надання житлового-комунальних послуг у матеріалах справи відсутні.
Суд, досліджуючи аргументи відповідачів щодо неврахування позивачем пільг по сплаті житлово-комунальних послуг для ветеранів війни - інвалідів війни (75%), зважає на таке.
Соціальне забезпечення - це ті види і форми матеріального забезпечення, що надаються на умовах, передбачених законом чи договором, із спеціально створених для цього фондів особам, які через незалежні від них життєві обставини не мають достатніх засобів до існування. Право на соціальне забезпечення (за віком, у випадку хвороби, інвалідності, втрати годувальника, для виховання дітей тощо) полягає в тому, що держава гарантує надання достатніх коштів громадянам, які через об'єктивні обставини повністю або частково втратили можливість працювати і отримувати винагороду за працю, а також допомоги сім'ям у зв'язку із народженням та вихованням дитини (постанова Верховного Суду від 17 березня 2025 року у справі № 947/38560/20).
Відповідачі є особами з інвалідністю ІІ групи і мають право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни. Указане підтверджується письмовими доказами: ОСОБА_2 - посвідчення серії НОМЕР_1 дійсне до 01 квітня 2023 року; ОСОБА_1 - посвідчення серії НОМЕР_2 безтермінове.
У ст.ст.4, 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» закріплено, що до ветеранів війни належать: учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни. Особам з інвалідністю внаслідок війни та прирівняним до них особам (стаття 7) надаються така пільга як 100-процентна знижка плати за користування комунальними послугами (газом, електроенергією та іншими послугами) та скрапленим балонним газом для побутових потреб в межах середніх норм споживання. Площа житла, на яку надається знижка, при розрахунках плати за опалення становить 21 кв. метр опалювальної площі на кожну особу, яка постійно проживає у житловому приміщенні (будинку) і має право на знижку плати, та додатково 10,5 кв. метра на сім'ю.
Передбачені законодавством пільги та субсидії на оплату житлово-комунальних послуг виплачуються споживачу в грошовій формі у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Наведене положення міститься у ст.11 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».
Порядок надання пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива і скрапленого газу у грошовій формі, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 року за № 373, визначає механізм надання громадянам у грошовій формі пільг на оплату абонентського обслуговування для споживачів комунальних послуг, що надаються за індивідуальними договорами про надання комунальних послуг або за індивідуальними договорами з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг, а також житлово-комунальних послуг, а саме: комунальних послуг - послуг з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, управління побутовими відходами.
Пільги на оплату житлово-комунальних послуг надаються щомісяця у грошовій формі (готівковій або безготівковій), на придбання твердого палива і скрапленого газу - один раз на рік у грошовій готівковій формі.
Дія цього Порядку поширюється на осіб, які мають право на пільги згідно з Законами України, зокрема Законом України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Для призначення пільг пільговики, які перебувають на обліку в Реєстрі осіб, які мають право на пільги, що є структурною підсистемою Єдиного соціального реєстру, або їх законні представники, або дієздатні повнолітні члени сім'ї пільговика, на яких поширюються пільги і відомості про якого наявні в Реєстрі, звертаються з відповідною заявою про надання пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива і скрапленого газу за формою згідно з додатком, до якої додається у разі потреби довідка про наявність у житловому приміщенні пічного опалення та/або кухонного вогнища на твердому паливі:
до 30 листопада 2022 р. включно - до структурних підрозділів з питань соціального захисту населення районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій (військових адміністрацій), виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - структурні підрозділи з питань соціального захисту населення) за зареєстрованим (задекларованим) місцем проживання (або фактичним місцем проживання - у разі перебування на обліку в Реєстрі за фактичним місцем проживання);
починаючи з 1 грудня 2022 р. - до органів Пенсійного фонду України.
Право на отримання пільг, встановлених законами України, з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім'ї визначається органами Пенсійного фонду України - відповідно до Порядку надання пільг окремим категоріям громадян з урахуванням середньомісячного сукупного доходу сім'ї, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 червня 2015 року № 389.
Пільговики, яким надається пільга у грошовій формі, зобов'язані сплачувати щомісяця вартість фактично спожитих житлово-комунальних послуг з урахуванням суми пільги, виплаченої таким пільговикам готівкою.
Органи Пенсійного фонду України, починаючи з січня 2023 року, подають щомісяця до 27 числа виконавцям комунальних послуг списки пільговиків, яким нараховано пільгу на оплату житлово-комунальних послуг у поточному місяці.
Виплата пільг у грошовій готівковій формі здійснюється шляхом перерахування коштів уповноваженим органом на рахунок пільговика, відкритий в установі уповноваженого банку, або через відділення організації, що здійснює виплату та доставку пенсій та грошової допомоги, за місцем фактичного проживання одержувача пільг.
За отриманням інформації про будь-які питання, пов'язані з нарахуванням пільги, пільговики звертаються до уповноважених органів.
За отриманням інформації про спожиті послуги, нараховані суми за послуги, розмір заборгованості (переплати) пільговики звертаються до управителів, об'єднань, виконавців комунальних послуг.
За отриманням інформації про операції, здійснені за обліковим записом пільговика щодо перерахування коштів управителям, об'єднанням, виконавцям комунальних послуг, пільговики звертаються до 1 червня 2023 р. до АТ “Ощадбанк». Інформація надається в порядку, визначеному АТ “Ощадбанк».
Зважаючи, що пільговики, яким надається пільга у грошовій формі, зобов'язані сплачувати щомісяця вартість фактично спожитих житлово-комунальних послуг з урахуванням суми пільги, виплаченої таким пільговикам готівкою, виконавці комунальних послуг виключно отримують списки пільговиків, яким нараховано пільгу на оплату житлово-комунальних послуг у поточному місяці, тому позивач як виконавець комунальної послуги не є відповідальним за нарахування відповідних пільг. Схожа позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 17 березня 2025 року у справі № 947/38560/20).
Докази звернення відповідачів до компетентного органу з приводу отримання ними пільг та рішення такого, як це передбачено Порядком надання пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива і скрапленого газу у грошовій формі, у матеріалах справи відсутні, що, у свою чергу, не входить у предмет доказування у цій справі.
Підсумовуючи вищевикладене у своїй сукупності, позивачем з наданням переконливих доказів, доведено наявність у відповідачів невиконаного зобов'язання по оплаті житлово-комунальних платежів, у зв'язку із чим у судовому порядку підлягає до солідарного стягнення (ст.541 ЦК України) заявлена у позові сума боргу. Суд відхиляє твердження сторони відповідача, що зводяться до власного помилкового бачення обставин справи та чинного законодавства.
У матеріалах справи відсутні відомості та докази, які б доводили протилежне та беззастережно спростовували зазначений висновок суду.
Розподіляючи судові витрати, суд ураховує, що відповідачі є особами з інвалідністю ІІ групи та мають право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни, що підтверджуються посвідченнями № НОМЕР_3 та № НОМЕР_4 , у зв'язку з чим звільнені від сплати судового збору відповідно до ст.5 Закону України «Про судовий збір».
Відповідно до ч.6 ст.141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Зазначене стосується й випадку, коли рішення ухвалено на користь позивача, а відповідач звільнений від сплати судового збору (постанова Верховного Суду від 23 жовтня 2024 року у справі № 707/3057/22).
Оскільки відповідачів звільнено від сплати судового збору, судові витрати у розмірі 3028 грн, понесені позивачем, підлягають компенсації за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Керуючись ст.ст.258, 259, 263-265 ЦПК України, суд
Задоволити позов.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Львівського міського комунального підприємства «ЛЬВІВТЕПЛОЕНЕРГО» заборгованість з оплати за житлово-комунальні послуги за послуги з постачання теплової енергії на забезпечення загальнобудинкових потреб на опалення у розмірі 5308 грн за період з 01 грудня 2021 року по 29 лютого 2024 року.
Компенсувати Львівському міському комунальному підприємству «ЛЬВІВТЕПЛОЕНЕРГО» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3028 грн за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення, у такому разі суд підписує рішення без його проголошення.
Рішення набирає законної сили в порядку ст.273 ЦПК України.
Інформація про учасників справи:
позивач Львівське міське комунальне підприємство «Львівтеплоенерго», код ЄДРПОУ 05506460, м.Львів, вул.Д.Апостола, 1;
відповідачі:
ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , АДРЕСА_2 ,
ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_6 АДРЕСА_3 .
Повне судове рішення складено 28 травня 2025 року, що є датою його ухвалення за відсутності учасників справи, як це передбачено ч.5 ст.268 ЦПК України.
Суддя Олена ТІМЧЕНКО