Справа № 464/3495/24
пр.№ 1-кп/464/223/25
13 травня 2025 року м.Львів
Сихівський районний суд м.Львова
в складі: головуючої-судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3
представника потерпілого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
законного представника обвинуваченого ОСОБА_6
обвинуваченого ОСОБА_7
цивільного відповідача ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 185, ч.4 ст. 186 Кримінального кодексу України, -
в провадженні Сихівського районного суду м.Львова знаходиться кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185, ч.4 ст.186 Кримінального кодексу України.
Згідно з обвинувальним актом, ОСОБА_7 , зокрема обвинувачується у тому, що достовірно знаючи, що в Україні введено та діє правовий режим воєнного стану, 23.04.2024, приблизно о 20:30 годині, , перебуваючи біля будинків, що за адресою: м. Львів, вул. Трильовського, 10, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, в умовах воєнного стану, діючи з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, під вигаданим приводом здійснення телефонного дзвінка, отримав доступ до мобільного телефону марки "Motorola E13" з номером телефону мобільного оператора ПрАт «Київстар» НОМЕР_1 , IMEI НОМЕР_2 , IMEI НОМЕР_3 , який належав потерпілому ОСОБА_9 . В подальшому, скориставшись неуважністю потерпілого, маючи умисел на таємне викрадення майна, заволодів майном потерпілого, а саме мобільним телефоном марки "Motorola E13" з номером телефону мобільного оператора ПрАТ «Київстар» НОМЕР_1 , IMEI НОМЕР_2 , IMEI НОМЕР_3 , чим спричинив ОСОБА_9 матеріальну шкоду на загальну суму 2169 грн. 33 коп. Таким чином, ОСОБА_7 , обвинувачується у вчиненні таємного викрадення чужого майна (крадіжці), вчиненому в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 185 КК України.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 подала до суду клопотання про закриття кримінального провадження в частині щодо вказаного злочину, на підставі п.4-1 ч.1 ст.284 КПК України у зв'язку із втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Заслухавши думку учасників кимінального провадження, які не заперечили проти закриття кримінального провадження в цій частині, суд приходить до висновку, що кримінальне провадження слід закрити з наступних підстав.
Відповідно із п.4-1 ч.1 ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається у разі, якщо втрачена чинність закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Положеннями ст.185 КК України встановлено кримінальну відповідальність за таємне викрадення чужого майна (крадіжку).
У нормах КК України не встановлено розміру вартості майна, що є предметом крадіжки.
Разом із тим, за дрібне викрадення чужого майна передбачена адміністративна відповідадьність. Так, викрадення чужого майна вважалося дрібним, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищувала 0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (ч. 3 ст. 51 КУпАП в редакції Закону № 1449-VI від 04.06.2009).
Згідно з п. 5 підрозділу 1 розділу ХХ Податкового кодексу України якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.
Відповідно до підпункту 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV Податкового кодексу України податкова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.
З 01.01.2024 набрав чинності Закон України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», яким встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб на 01.01.2024 в сумі 3028 грн. Отже, податкова соціальна пільга у 2024 році складала 1514 грн. (3028 грн. ? 50%).
Таким чином, таємне викрадення чужого майна вартістю до 302 грн. 80 коп. на час, до якого відносять інкриміноване ОСОБА_7 діяння, кваліфікувалися за ч.1 ст.51 КУпАП, як дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, а таємне викрадення чужого майна вартістю понад 302 грн 80 коп - за ч. 1 ст. 185 КК України (крадіжка), а за наявності кваліфікуючих ознак (наприклад вчинення повторно, в умовах воєнного стану) - за відповідною частиною статті 185 КК України, а саме за ч. 4 ст. 185 КК України.
З 09.08.2024 набув чинності Закон України "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів" № 3886-IX від 18.07.2024.
Цим Законом статтю 51 КУпАП викладено в новій редакції.
Законом України від 18 липня 2024 року № 3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадання чужого майна та регулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», який набрав чинності 09.08.2024, ст.51 КУпАП викладено в новій редакції та встановлено, що максимальний розмір викраденого майна для кваліфікації дій особи як дрібне викрадання чужого майна за ч.2 ст.51 КУпАП не може перевищувати двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Ця сума у ??2024 році становить 3028 грн, тоді як вартість викраденого обвинуваченим ОСОБА_7 майна становить 2169 грн. 33 коп., що станом на день розгляду провадження судом може бути лише підставою для адміністративної відповідальності.
Відповідно до ч.2, 3 ст.4 КК України кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові слідства провадяться законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння. Часом вчинення кримінального правопорушення визнається час вчинення особливої ??передбаченої законом про кримінальну відповідальність чи бездіяльності.
Відповідно до ч.1 ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. відповідно до ч.3 ст.8 Конституції України норми Конституції України є нормами прямих дій. відповідно до ч.1 ст.5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або тим самим покращує становище особи, має зворотну дію в часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідальні дії до набрання таким чином. законом чинності, в тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість. Частиною 2 ст.5 КК України встановлено, що закон про кримінальну відповідальність, що встановлює злочинність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі, а тому положення Закону України від 18 липня 2024 року №3886- IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деякі інші закони України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадання чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», який набрав чинності 09.08.2024 є більш сприятливим для осіб, які притягуються до кримінальної відповідальності за діяння, які вони вчинили до набрання чинності цим Законом виключно.
Відповідно ч.7 ст.284 КПК України ухвала про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктом 4-1 частини першої або пунктом 1-2 частини другої цієї статті, постановляється судом з урахуванням особливостей, визначених статтею 479-2 цього Кодексу, якою в ч.3 визначено, що якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, суд зупиняє судовий розгляд і запитує згоду обвинуваченого на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої статті 284 цього Кодексу. Суд закриває кримінальне провадження на цій підставі, якщо обвинувачений проти цього не заперечує.
Враховуючи наведене та те, що під час здійснення судового провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом щодо ОСОБА_7 втратив чинність закон, яким встановлювався розмір викраденого майна, що дозволяв кваліфікувати таємне викрадення майна як кримінально каране, і обвинувачений не заперечує проти закриття кримінального провадження за ч.4 ст.185 КК України, з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої статті 284 КПК України, суд приходить до висновку, що клопотання слід задоволити і закрити кримінальне провадження відносно ОСОБА_7 за ч.4 ст.185 КК України в частині вчинення злочину 23.04.2024, у зв'язку із втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність дії на підставі п.4-1 ч.1 ст.284 КПК України.
Керуючись Законом України від 18 липня 2024 року № 3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деякі інші закони України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадання чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», ст.5 КК України, ст.58 Конституції України, п.4-1 ч.1, ч.2 ст.284, 314, 372, 479-2 КПК України, суд, -
кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024141410000408 від 08.05.2024 року про обвинувачення ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 Кримінального кодексу України, в частині злочину вчиненого 23.04.2024 року, закрити на підставі п.4-1 ч.1 ст.284 КПК України, у зв'язку із втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до Львівського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.
Головуюча: