Справа № 464/1245/25
пр.№ 2/464/1069/25
27.05.2025 року м.Львів
Сихівський районний суд м.Львова у складі судді Тімченко О.В., розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей у твердій грошовій сумі, з участю представників сторін: позивача - адвоката Найди І.А., відповідача - адвоката Петришина А.М.,
Адвокат Найда І.А. від імені та в інтересах позивача звернувся до Сихівського районного суду м.Львова (подано через канцелярію суду) з позовною заявою у порядку цивільного судочинства, в якій просить стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання малолітньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі у розмірі 22000 грн - по 11000 на кожну дитину щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з дня пред'явлення позову і до досягнення кожною дитиною повноліття з подальшою індексацією суми відповідно до закону. Свої вимоги обґрунтовує невиконанням відповідачем своїх обов'язків щодо утримання дітей.
За результатами автоматизованого розподілу судову справу передано на розгляд судді Тімченко О.В.
Суддя ухвалою від 26 лютого 2025 року прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у зв'язку із малозначністю справи, що визначено імперативними приписами процесуального закону, за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Заперечень проти такого письмового провадження не надходило, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису у такому випадку не здійснюється, як це передбачено ч.13 ст.7, ч.2 ст.247 ЦПК України.
Одночасно із поданням позову представником позивача заявлено клопотання про витребування доказів, яке не підписане, у зв'язку із чим суддею таке повернуто заявнику без розгляду у порядку ст.183 ЦПК України, про що зазначено в ухвалі про відкриття провадження.
Відповідач просить у задоволенні позову відмовити та просить стягнути аліменти на утримання дітей у розмірі 2/3 частки заробітку на двох дітей щомісячно, зважаючи на його фінансові можливості. Зазначає про змогу сплачувати аліменти у розмірі 8000 грн на двох дітей щомісячно, що складає приблизно третину його заробітку. Указане викладено у відзиві, поданому через систему «Електронний суд» представником відповідача від його імені в його інтересах.
Сторона позивача скористалася правом подачі відповіді на відзив, що сформовано через систему «Електронний суд».
Порядок здійснення цивільного судочинства встановлений ЦПК України, за яким суд розглядає справи у межах заявлених позовних вимог на підставі доказів, наданих учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Обов'язок доказування певних обставин лежить на стороні, яка посилається на них, як на підставу своїх вимог та заперечень (ст.ст.12, 13, 81 ЦПК України, постанова Верховного Суду від 27 січня 2021 року у справі № 607/16163/19, що у порядку ч.4 ст.263 ЦПК України підлягає урахуванню при застосуванні норм права).
Суд, вирішуючи цивільно-правовий спір про стягнення аліментів на утримання малолітніх дітей, дійшов наступного висновку.
Як регламентовано ст.7 СК України, регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім'ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.
Відповідно до ст.51 Конституції України та ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття.
Виходячи з положень ст.ст.141, 181, 182 СК України, мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою статті 157 цього Кодексу.
Способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
При визначенні розміру аліментів суд ураховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного зобов'язані розвитку дитини.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для основних соціальних і демографічних груп населення становить: дітей віком до 6 років - 2563 гривні; дітей віком від 6 до 18 років - 3196 гривень.
Як визначено ч.2 ст.150 СК України, батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Указане кореспондується із вимогами ч.1 ст.8 Закону України «Про охорону дитинства», якою передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Як виснував Верховний Суд у постанові від 04 вересня 2019 року у справі № 711/8561/16-ц, за своєю суттю аліменти - це кошти покликані забезпечити дитину усім необхідним для повноцінного розвитку, тому вони можуть бути стягнуті лише на користь того з батьків хто проживає з дитиною та бере більш активну участь у її вихованні.
Сторони, шлюб між якими розірвано, є батьками малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та проживають разом з матір'ю у Республіці Польща.
Суд акцентує увагу на тому, що за офіційно виданими у Республіці Польща свідоцтвом про народження та довідкою про реєстрацію особи громадянином України Генерального консульства у Вроцлаві ім'я сина сторін « ОСОБА_5 » - без по батькові. Відповідно, незважаючи на позицію сторін у заявах про суті спору щодо наявності по батькові, суд не вправі з власної ініціативи змінювати ім'я, зазначене у легальних документах.
Відповідач одружився з ОСОБА_6 у липні 2023 року, у цьому шлюбі в них народилась дочка ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Відповідач працевлаштований менеджером з постачання, у тому числі за сумісництвом, його сукупний середньомісячний дохід за період вересень 2024 року - січень 2025 року становить орієнтовно 25000 грн.
Такі обставини підтверджуються письмовими доказами: свідоцтвами про народження, рішенням суду про розірвання шлюбу, свідоцтвом про шлюб, договором тимчасової оренди (перекладений належним чином з польської на українську мову), довідками з місця праці про доходи відповідача та визнаються учасниками справи, що у силу ч.1 ст.82 ЦПК України не підлягають доказуванню.
Ураховуючи, що батьки зобов'язані забезпечити дітям належне виховання, утримання, навчання, розвиток, житло та приймаючи до уваги існуючі життєві витрати та вік, матеріальний та сімейний стан відповідача, суд, керуючись принципами розумності та справедливості сімейного законодавства, з метою захисту прав та кращих інтересів малолітніх/неповнолітніх дітей, вважає за необхідне стягувати на користь позивача аліменти у розмірі по 4000 на кожну дитину щомісячно (сумарно 8000 грн щомісячно).
Твердження позивача про придбання дружиною відповідача автомобіля та приховування відповідачем своїх реальних заробітків вирішального значення не мають, адже відповідно до ч.2 ст.182 СК України розмір аліментів повинен бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Визначений судом розмір аліментів на утримання дітей перевищує мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину та з урахуванням також обов'язку матері утримувати дітей є достатнім. Саме така позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 19 квітня 2023 року у справі № 369/9386/17.
За встановлених фактичних обставин справи долучені до справи докази: договір оренди, численні копії чеків та квитанції, не доводять протилежного та не спростовують висновок суду, адже судом у повному обсязі взято до уваги обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів відповідно ст.182 СК України.
Як регламентовано ч.3 ст.181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Наведене слугує висновком, що виключне право вибору способу стягнення аліментів надано лише тому з батьків, з ким проживає дитина, - позивачеві. Аналогічний правовий висновок, викладений в постановах Верховного Суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 644/4836/18 та від 24 лютого 2020 року у справі № 539/3532/18). З цих підстав суд відхиляє прохання відповідача про стягнення аліментів у частці від його заробітку, позаяк таке не ґрунтується на нормах закону.
З огляду на викладене вище суд частково погоджується з доводами сторін, доходить висновку про часткове задоволення позову шляхом стягнення з відповідача на користь позивача по 4000 грн на кожну дитину щомісячно та відмову в іншій його частині за недоведеністю.
Судом надано відповіді на доречні аргументи сторін, здатні вплинути на вирішення спору (постанова Верховного Суду від 22 квітня 2021 року у справі № 910/6322/20, постанова Великої Палати Верховного Суду від 11 квітня 2024 року у справі № 990/135/22).
Суд роз'яснює, що за приписами ст.192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Згідно з положеннями ч.1 ст.191 СК України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, в порядку ч.1 ст.430 ЦПК України допускається негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць. Розмір аліментів у твердій грошовій сумі щорічно підлягає індексації відповідно до закону (ч.2 ст.184 СК України).
Оскільки позивач при зверненні до суду з позовом про стягнення аліментів звільнений від сплати судового збору відповідно до ст.5 Закону України «Про судовий збір», то за приписами ст.141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає до стягнення розмір судового збору.
Керуючись ст.ст.258, 259, 263-265 ЦПК України, суд
Задоволити позов частково.
Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітніх: дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі у розмірі 8000 грн - по 4000 на кожну дитину щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 21 лютого 2025 року і до досягнення кожною дитиною повноліття, з подальшою індексацією суми відповідно до закону.
Відмовити у задоволенні решти позовних вимог.
Рішення у частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 1211,20 грн судового збору.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення, у такому разі суд підписує рішення без його проголошення.
Рішення набирає законної сили в порядку ст.273 ЦПК України.
Інформація про учасників справи:
позивач ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ;
відповідач ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 .
Повне судове рішення складено 27 травня 2025 року, що є датою його ухвалення за відсутності учасників справи, як це передбачено ч.5 ст.268 ЦПК України.
Суддя Олена ТІМЧЕНКО