Справа№464/2884/25
пр.№ 3/464/1056/25
28.05.2025 Суддя Сихівського районного суду м.Львова Чорна С.З., в режимі відеоконференції, з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності Матінчук Андрія Ігоровича, захисника Турович Миколи Івановича розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , НОМЕР_1 ,
за ч.1 ст.164 КУпАП,
відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії №0003423 від 22.04.2025, ОСОБА_1 , 22.04.2025 о 11:45 год у м.Львові на вул.Стрийській, 109, керуючи транспортним засобом марки «Renault», р.н. НОМЕР_2 , надавав послуги з перевезення пасажирів без державної реєстрації, як суб'єкта господарювання та без одержання ліцензії господарського провадження, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 164 КУпАП.
Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 просив закрити провадження у справі за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Захисник Турович В.І. в судовому засіданні просить суд провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1ст. 164 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю в діях складу адміністративного правопорушення. Письмове клопотання про закриття адміністративного провадження від 19.05.2025 підтримує та просить таке задоволити.
Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку, що провадження справі про адміністративне правопорушення слід закрити з наступних підстав.
Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
У відповідності до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог ст.245,280 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, окрім іншого, є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин справи, вирішення її в точній відповідності з законом, тобто при розгляді справи суд повинен належним чином з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, які встановлюються наявними у справі доказами, оцінка яких здійснюється відповідно до ст. 252 КУпАП.
Разом з тим, за змістом ст.ст.279, 280 КУпАП справа про адміністративне правопорушення має суддею розглядатись у межах тих обставин, які зазначені у протоколі про таке порушення. Суддя не має права у постанові за підсумками розгляду справи вказувати на обставини, які не зазначались у протоколі про адміністративне правопорушення, не відповідають протоколу, адже у цьому випадку він виходить за межі своєї компетенції, якою згідно з вимогами ст. ст.213,221КУпАП є лише розгляд справи. Недотримання цих вимог порушує право на захист особи, що притягається до адміністративної відповідальності.
Частина 1 ст.164 КупАП визначає, що провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб'єкта господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, чи здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування, а так само без одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди), тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва, сировини і грошей, одержаних внаслідок вчинення цього адміністративного правопорушення, чи без такої.
Отже, диспозиція ч.1 ст.164 КупАП передбачає відповідальність за дії, які полягають у провадженні господарської діяльності: без державної реєстрації як суб'єкта господарювання, без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, здійснення таких видів господарської діяльності з порушенням умов ліцензування. Суб'єктом відповідальності в даному випадку є суб'єкт господарювання.
Згідно ст. 3 ГК України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
Разом з тим, відповідно до п.14.1.36 ст.14 ПК України, господарська діяльність - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема, за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Норма ст.164 КупАП носить бланкетний характер, оскільки у наведеній диспозиції відсилає до закону, що регулює певні види господарської діяльності, тому в протоколі про адміністративне правопорушення має зазначатися відповідна норма спеціального закону, який регламентує господарську діяльність, що потребує ліцензування або державну реєстрацію суб'єкта господарювання.
Разом з тим, у протоколі про адміністративне правопорушення не міститься жодного посилання на норму спеціального закону, який регламентує господарську діяльність, що потребує ліцензування або державну реєстрацію суб'єкта господарювання
Згідно із ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст.252 КУпАП).
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначенихстаттею 255 цього Кодексу.
До протоколу про адміністративне правопорушення серії №0003423 від 22.04.2024 року долучено копію посвідчення водія, фотокзнімки та DVD-диск. (файли на якому не відтворюються).
У протоколі про адміністративне правопорушення зазначено про здійснення ОСОБА_1 діяльності з перевезення пасажирів як суб'єкт господарювання.
Натомість, протокол про адміністративне правопорушення від 22.04.2025 та додані до нього матеріали не містять відомостей про те, що ОСОБА_1 здійснює регулярну, постійну та систематичну діяльність без державної реєстрації як суб'єкт господарювання або без одержання ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону.
Окрім цього, відомості про особу, якій надавались послуги з перевезення, а також відомості про те, що ОСОБА_1 систематично здійснював таку діяльність (перевезення пасажирів), факт отримання доходу, що є обов'язковим об'єктом та ознакою об'єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 164 КУпАП, у протоколі не зазначено.
Долучений до матеріалів справи фотознімок транспортного засобу марки, суд не приймає як належний доказ вчинення адміністративного правопорушення, оскільки з такого неможливо встановити факт надання послуг з перевезення пасажирів на таксі без отримання ліцензії, неможливо визначити дату та час здійснення вказаного фотознімка.
Жодних інших доказів, як от документів, показань свідків, які б підтвердили наявність здійснення такої підприємницької діяльності, доказів оплати таких послуг, тощо, до протоколу про адміністративне правопорушення не долучено.
Оцінюючи надані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про недоведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП, а тому, беручи до уваги принцип, закріплений в ст. 62 Конституції України, який передбачає, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, вважаю, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП, що згідно п.1 ст.247 КупАП є обставиною, яка виключає провадження по справі.
Враховуючи вищенаведене, провадження по справі підлягає закриттю, у зв'язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Керуючись п.1 ч.1 ст.247, ст. 284 КУпАП,
провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення до Львівського апеляційного суду через Сихівський районний судм.Львова. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя.