Справа № 464/830/25
пр.№ 2/464/930/25
27.05.2025 м. Львів
Сихівський районний суд м. Львова в складі:
головуючого - судді Мички Б.Р.,
за участі секретаря судового засідання Севери Ю.В.
розглянувши в порядку письмового провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Представник Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» (далі - ЛМКП «Львівтеплоенерго») Т. Бокало звернулася в суд із позовом до відповідачки ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з постачання теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення за період з 01.12.2021 по 31.03.2024 у розмірі 5 603,02 грн., пені у розмірі 15,12 грн., 3% річних у розмірі 1,20 грн., інфляційних втрат у розмірі 2,36 грн., а також 3028 грн судового збору. В обґрунтування позовних вимог позивач покликається на те, що відповідачка ОСОБА_1 зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , та відповідно є споживачем послуг, що надається ЛМКП «Львівтеплоенерго» за цією адресою, зокрема послуг з постачання теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення. Для здійснення оплати за надані послуги відповідачці було відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 , та щомісячно направлялись рахунки на оплату послуг. З 01.12.2021 між ЛМКП «Львівтеплоенерго» та споживачами вважається укладеним індивідуальний договір про надання послуг з постачання теплової енергії. Такий договір є публічним договором приєднання, укладений сторонами з урахування статей 633, 634, 641, 642 ЦК України. За умовами вказаного договору ЛМКП «Львівтеплоенерго» зобов'язується надавати споживачу послуги відповідної якості послуги, а споживач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором. Частиною 6 статті 10 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» передбачено, що обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, а також на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання, розподіляється відповідно до правил, встановлених цією статтею, також на власників (співвласників) приміщень, обладнаних індивідуальними системами опалення та/або гарячого водопостачання. Відповідно до ст. 10 зазначеного Закону обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, а також обсяг теплової енергії, витраченої на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання визначається за методикою розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, та розподіляється між споживачами пропорційно до площі (об'єму) квартири (іншого нежитлового приміщення, яке є самостійним об'єктом нерухомого майна) або за рішенням співвласників будівлі - за іншим принципом, визначеним цією методикою. Методика затверджена наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 22.11.2018 №315. Відповідно до ст. 10 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», а також Методики №315, загальний обсяг спожитої теплової енергії у будівлі складається з таких основних складових: обсягу теплової енергії на опалення приміщення споживача (квартири, нежитлового приміщення); обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування (МЗК) та допоміжних приміщень будинку та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення. Окрім цього, відповідно до вимог ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», а також постанови Кабінету Міністрів України «Про встановлення граничного розміру плати за абонентське обслуговування у розрахунку на одного абонента для комунальних послуг, що надаються споживачам за індивідуальними договорами про надання комунальних послуг або за індивідуальними договорами з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг» №808 від 21.08.2019, усім споживачам нараховується плата за абонентське обслуговування наданих послуг. Пункт 12 розділу IV Методики №315 передбачає, що обсяг теплової енергії, витрачений на загальнобудинкові потреби опалення будівлі/будинку, розподіляється між усіма власниками (співвласниками) приміщень будівлі/будинку (включаючи приміщення з індивідуальним опаленням та окремі приміщення з транзитними мережами опалення) пропорційно до загальних/опалюваних площ/об'ємів їх житлових/нежитлових приміщень. Проте, всупереч наведених норм, відповідачка, проживаючи і користуючись послугами, які надаються позивачем, не виконувала обов'язку, щодо оплати таких послуг. У зв'язку із неналежним виконанням відповідачкою зобов'язання щодо оплати наданих послуг, утворилась заборгованість за послуги з постачання теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення за період з 01.12.2021 до 31.03.2024 у сумі 5 603,02 грн. Неправомірні дії відповідачки призвели до порушення майнових прав та законних інтересів позивача. Таким чином, із покликанням на норми статей 509, 525, 526 ЦК України та Закон України «Про житлово-комунальні послуги» та статей 67, 68, 162 ЖК України, позивач просить стягнути вказану заборгованість з відповідачки з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, 3% річних від простроченої суми, а також пеню.
Ухвалою суду від 05 лютого 2025 року відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, роз'яснено учасникам справи їх право, порядок та строки на подачу заяв, відзиву.
Враховуючи те, що розгляд справи здійснюється судом без проведення судового засідання, тобто за відсутності учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідачка ОСОБА_1 подала до суду відзив на позовну заяву, у якому просила суд відмовити в задоволенні позовних вимог повністю. Зокрема, зазначила, що на підставі рішення Львівської міської ради від 05.12.2014 №921 власникам квартир по АДРЕСА_2 , надано дозвіл на відключення від мережі центрального опалення і влаштування індивідуальної системи опалення. Вулицю Карбишева перейменовано на вулицю Віденська. На підставі вказаного рішення квартира відповідачки відключена від центрального опалення та гарячого водопостачання, про що складено акт, та у такій облаштовано індивідуальне опалення. ОСОБА_1 зазначає, що ЛМКП «Львівтеплоенерго» жодних послуг з постачання теплової енергії у під'їзд, де розташована її квартира, не надає, оскільки у під'їзді демонтовано радіатори і транзитні стояки, що підтверджується копією акту від 17.05.2015 року.
Від представника позивача на адресу суду надійшли пояснення по справі, у яких зазначають, що між споживачами за адресою: АДРЕСА_3 , та ЛМКП «Львівтеплоенерго» укладені індивідуальні договори про надання послуг, що є публічними договорами приєднання. Договори опубліковані на офіційному сайті ЛМКП «Львівтеплоенерго». ЛМКП «Львівтеплоенерго» надає послуги до будинку відповідачки, що підтверджується встановленим вузлом комерційного обліку та його показами. Зазначає, що будинок є єдиним майновим комплексом, до якого постачається теплова енергія. Відповідно до п. 3 розділу І Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 22 листопада 2018 року № 315 розподіл обсягів спожитих послуг здійснюється між споживачами для житлових та нежитловий приміщень (в тому числі приміщень з індивідуальним опаленням). Вказує, що споживачі, приміщення яких від'єднанні від систем централізованого опалення та/або постачання гарячої води, повинні оплачувати загальнобудинкові потреби на опалення та абонентське обслуговування.
У доповненнях на пояснення, які надійшли на адресу суду, позивач зазначає, що рішенням виконавчого комітету ЛМР № 921 надано дозвіл на відключення від мережі центрального опалення і влаштування індивідуальних систем опалення у квартирах мешканців, а не в під'їзді. Пунктом 24 Постанови КМУ від 21.08.2019 р. №830 «Про затвердження правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії» передбачено: якщо проектом на будівлю/будинок було передбачено встановлення приладів опалення у місцях загального користування та допоміжних приміщеннях, але вони були демонтовані, то для забезпечення нормативної температури у цих приміщеннях такі прилади опалення повинні бути відновлені виконавцем послуг з управління багатоквартирним будинком.
Дослідивши та оцінивши докази у справі в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити з таких підстав.
Згідно зі ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися нам припущеннях (ст.ст.12,81 ЦПК України).
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст.11 ЦК України).
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч.4ст.263 ЦПК України).
Відповідно до ч.1ст.714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
За приписами ч.1 ст.12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.
Статтями 1, 5, 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» регламентовано наступне.
Внутрішньобудинкові системи багатоквартирного будинку - механічне, електричне, газове, сантехнічне та інше обладнання в будинку, яке обслуговує більше одного житлового та/або нежитлового приміщення, у тому числі комунікації до обладнання споживача, системи автономного теплопостачання, бойлерні та елеваторні вузли, обладнання протипожежної безпеки, вентиляційні канали та канали для димовидалення, обладнання ліфтів, центральних розподільних щитів електропостачання від зовнішньої поверхні стіни будівлі до точки приєднання житлового (нежитлового) приміщення (для систем газопостачання - від запірного пристрою на вводі в будинок до запірних пристроїв включно перед місцями підключення газових приладів, газоспоживального обладнання, теплових агрегатів тощо).
Житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Плата за абонентське обслуговування - платіж, який споживач сплачує виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальних послуг або за індивідуальним договором з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і з постачання та розподілу електричної енергії), що включає витрати виконавця, пов'язані з укладенням договору про надання комунальної послуги, здійсненням розподілу обсягу спожитих послуг між споживачами, нарахуванням та стягненням плати за спожиті комунальні послуги, обслуговуванням та заміною вузлів комерційного обліку води і теплової енергії (у разі їх наявності у будівлі споживача), крім випадків, визначених цим Законом, а також за виконання інших функцій, пов'язаних з обслуговуванням виконавцем абонентів за індивідуальними договорами (крім обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води).
Комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, управління побутовими відходами.
Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.
Споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Судом встановлено, що 01.12.2021 між відповідачкою та ЛМКП «Львівтеплоенерго» укладено індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії (теплопостачання). Такий договір є публічним договором приєднання, має на меті надання послуг з постачання теплової енергії та гарячої води споживачам. Договір розміщений на офіційному веб-сайті ЛМКП «Львівтеплоенерго» за посиланням: https://lmkp.lte.lviv.ua. За умовами такого, договору, ЛМКП «Львівтеплоенерго» зобов'язується надавати споживачу послуги відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договорами.
Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі (постанови Верховного Суду від 14.02.2018 по справі № 639/10591/14-ц, від 25.03.2024 по справі №462/1232/23, від 20.11.2024 по справі №463/6799/18).
Згідно із ч.1 ст.9 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» комерційний облік здійснюється вузлом (вузлами) комерційного обліку відповідної комунальної послуги, що забезпечує (забезпечують) загальний облік її споживання, згідно з показаннями його (їх) засобів вимірювальної техніки.
Виходячи із приписів ч.6 ст.19 Закону України «Про теплопостачання», споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, а також на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання, розподіляється відповідно до правил, встановлених цією статтею, також на власників (співвласників) приміщень, обладнаних індивідуальними системами опалення та/або гарячого водопостачання (ч.6 ст.10 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання»).
У силу вимог п.п. 14, 38 Правил надання послуг постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року за № 830, в редакції від 08 вересня 2021 року за № 1022, відокремлення (відключення) від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання) та постачання гарячої води не звільняє власників квартир та нежитлових приміщень від обов'язку відшкодування витрат за обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень та на функціонування внутрішньобудинкових систем опалення будівлі/будинку. Такий обсяг теплової енергії розраховується та розподіляється між всіма споживачами відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженоїнаказом Мінрегіону від 22 листопада 2018 року № 315. Споживач не звільняється від оплати послуги у частині відшкодування витрат за частину обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції), у разі відключення (відокремлення) його квартири або нежитлового приміщення від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання).
Статтею 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» визначено, що допоміжні приміщення багатоквартирного будинку - це приміщення, призначенні для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців (колясочні, комори, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші підсобні і технічні приміщення.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 22 грудня 2020 року у справі № 311/3489/18, внутрішньобудинкові мережі централізованого опалення належать до інженерного (технічного) обладнання житлового будинку та є його невід'ємною частиною. Відключення від мереж централізованого опалення не є підставою для звільнення мешканців від такої участі.
Під час розгляду справи встановлено та не заперечується сторонами, що відповідачка ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . Указане підтверджується відомостями з Єдиного державного демографічного реєстру від та даними Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради від , а також довідкою з місця проживання про склад сім'ї і реєстрації від 20.01.2025 № 1.
Позивачем ЛМКП «Львівтеплоенерго» до будинку відповідачки надаються послуги з опалення, що підтверджується актом № 3139 від 08.09.2022, відповідно до якого у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_3 , встановлено комерційний вузол обліку теплової енергії. Показники вузла обліку позивачем надані.
З огляду на наведені норми законодавства та фактичні обставини справи відповідачка не звільнена від оплати постачання теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення та плати за абонентське обслуговування, нарахування яких підтверджується доказами, наданими позивачем.
Долучені відповідачкою рішення виконавчого комітету Львівської міської ради від 05.12.2014 № 921 та акт про відключення квартири (нежитлового приміщення, секції, під'їзду, будинку) від внутрішньобудинкових мереж ЦО і ГВП від 17.08.2015, підтверджують, що співвласникам квартир надано дозвіл на відключення від мережі ЦО і влаштування індивідуальних систем опалення у квартирах, а не в під'їзді. У пункті 24 Постанови КМУ від 21.08.2019 р. №830 «Про затвердження правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії» передбачено: якщо проектом на будівлю/будинок було передбачено встановлення приладів опалення у місцях загального користування та допоміжних приміщеннях, але вони були демонтовані, то для забезпечення нормативної температури у цих приміщеннях такі прилади опалення повинні бути відновлені виконавцем послуг з управління багатоквартирним будинком.
Судом установлено, що відповідачкою належним чином не здійснювалася оплата за надані житлово-комунальні послуги та згідно з розрахунком позивача існує заборгованість за послуги з постачання теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, за період з 01.12.2021 по 31.03.2024 в сумі 5 603,02 грн., пеня у розмірі 15,12 грн., 3% річних у розмірі 1,20 грн., інфляційні втрат у розмірі 2,36 грн.
За змістом висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 20 вересня 2018 року у справі № 522/7683/13-ц, саме на сторону відповідача покладено процесуальний обов'язок спростування розміру заборгованості, заявленого стороною позивача. Відповідачкою наведений розрахунок заперечено, проте доказів його неправильності не надано, власного контррозрахунку не проведено. З огляду на таке у суду немає підстав сумніватися у обґрунтованості розрахунку, який береться до уваги як розмір наявної заборгованості перед позивачем.
Докази ненадання чи неналежного надання житлового-комунальних послуг у матеріалах справи відсутні.
Наведені законодавчі положення та фактичні обставини справи свідчать, що відповідачка має зобов'язання перед позивачем по оплаті житлово-комунальних платежів за постачання теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення. Аргументи відповідачки не підтверджені об'єктивними доказами. Відтак позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст.141 ЦПК України на відповідача слід покласти сплачені позивачем при подачі позову до суду документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 028,00 гривень.
Керуючись ст.ст.12, 13, 82, 141, 258,259,263-265 ЦПК України, суд,
Позов задоволити.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» заборгованість за послуги з постачання теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення за період з 01.12.2021 по 31.03.2024 у розмірі 5 603,02 грн., пеню за надані послуги у розмірі 15,12 грн, 3% річних у розмірі 1,20 грн, інфляційні втрати у розмірі 2,36 грн.
Стягнути із ОСОБА_1 в користь Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» сплачений судовий збір в розмірі 3028 грн.
Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення.
Повне найменування (ім'я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):
Позивач: Львівське міське комунальне підприємство «Львівтеплоенерго», код ЄДРПОУ 05506460, м.Львів, вул. Д. Апостола, 1.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення складено 27.05.2025 року.
Суддя Б.Р. Мичка