Справа № 461/4168/25
Провадження № 1-кс/461/3415/25
27.05.2025 року слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2
розглянувши клопотання старшого слідчого в ОВС відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУ НП у Львівській області капітана поліції ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання відносно підозрюваного:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Калуш, Івано-Франківської області, громадянина України, українця, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025140000000633 від 26.05.2025, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України,-
Слідчий за погодженням з прокурором звернувся до слідчого судді Галицького районного суду м. Львова із вказаним клопотанням, яке мотивує тим, що 21.03.2024 близько 12:55 год., перебуваючи у точно невстановленому досудовим розслідуванням місці, у державного виконавця Калуського відділу ДВС у Калуському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління юстиції України ОСОБА_4 , який діяв з прямим умислом, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, та в силу займаної посади має доступ до автоматизованої системи виконавчого провадження, виник протиправний умисел на внесення завідомо неправдивих відомостей до електронного офіційного документу, а саме «Постанови про закінчення виконавчого провадження» за № 73283475 від 21.03.2024, достовірно знаючи про невчинення будь яких дій ОСОБА_5 щодо повної сплати виконавчих платежів необхідних для закриття виконавчого провадження № 73283475 від 10.11.2023. Після чого останній вчинив умисні дії щодо внесення до офіційного документу, який зовні оформлено правильно, відомостей, що не відповідають дійсності, а саме «Постанови про закінчення виконавчого провадження» за № 73283475 від 21.03.2024, шляхом внесення до нього інформації, із зазначенням обов'язкових шаблонів документів, а саме відомості щодо фактичного повного виконання рішення щодо сплати необхідних платежів. Після внесення до вказаного офіційного електронного документу завідомо неправдивої інформації про закриття виконавчого провадження без сплати, що в подальшому завдало збитків державі в сумі 45100, 00 грн, у вигляді несплати судового збору та обов'язкових платежів адміністративних штрафів та обов'язкових платежів на користь держави, ОСОБА_4 , з метою ідентифікації, наклав власний кваліфікований електронний підпис, чим завершив створення електронного документу.
Слідчий вважає, що на даний час існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а тому є необхідність в застосуванні запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання відносно підозрюваного ОСОБА_4 .
Прокурор в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву про слухання клопотання без його участі. Клопотання підтримав та просив задовольнити повністю.
Підозрюваний ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву про слухання клопотання без його участі. Проти задоволення клопотання не заперечував.
Дослідивши клопотання, копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовують доводи клопотання, з урахуванням позиції підозрюваного, слідчий суддя вважає таке підставним, з огляду на наступне.
Слідчим суддею встановлено, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у Львівській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025140000000633 від 26.05.2025, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України.
19 травня 2025 року, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України.
Згідно з ст.ст. 131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри і вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першої цієї статті.
Особисте зобов'язання полягає у покладені на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені ст. 194 цього Кодексу.
У відповідності до ч. 1 ст. 176 КПК України запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання є найбільш м'яким із існуючих запобіжних заходів.
Згідно ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ.
Зокрема, у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року зазначено, що «обґрунтована підозра» означає існування фактів або інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, крім того, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно пов'язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ, зокрема, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Так, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
У пункті 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» зазначено, що «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.
За такого, слідчий суддя на стадії досудового розслідування для вирішення питання щодо обґрунтованості підозри не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини особи/осіб у вчиненні кримінального правопорушення чи її відсутності, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи/осіб до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
Отже, при вирішенні питання щодо обґрунтованості підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність останнього до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування відносно нього запобіжного заходу.
Згідно з доводами, викладеними у клопотанні, та документами, наданими на підтвердження цих доводів, обґрунтованість підозри щодо вчинення ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується сукупністю зібраних доказів, зокрема:
-рапортом УСБУ в Івано-Франківській області від 05.02.2024 року про вчинення кримінального правопорушення;
- заявою ОСОБА_5 від 02.02.2024 про вчинення кримінального правопорушення;
- протоколами допиту свідка ОСОБА_5 від 12.02.2024 та 30.03.2024 року;
- протоколами оглядів та вручення грошових коштів від 20.03.2024, 04.04.2024, 08.05.2024 та 20.05.2024 року;
- протоколом огляду веб-сторінки «Міністерства юстиції: Єдиний реєстр боржників» від 20.03.2024 року;
- протоколом огляду застосунку «Дія» мобільного телефону ОСОБА_5 від 21.03.2024 року;
- протоколом огляду веб-сторінки «Міністерства юстиції: Автоматизована система виконавчого провадження» від 28.03.2024 року;
- протоколом обшуку квартири за місцем проживання ОСОБА_6 від 22.05.2024 року;
- протоколом обшуку квартири за місцем проживання ОСОБА_7 від 22.05.2024 року;
- протоколом обшуку квартири за місцем праці ОСОБА_6 від 22.05.2024 року;
- протоколом обшуку Калуського відділу ДВС у Калуському районі Івано-Франківської області від 22.05.2024 року;
- протоколом обшуку квартири за місцем проживання ОСОБА_8 від 22.05.2024 року;
- протоколами за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій;
-іншими зібраними під час досудового розслідування доказами в їх сукупності та взаємозв'язку.
Вказані обставини у їх сукупності дають підстави дійти до висновку, що ОСОБА_4 може бути причетний до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Разом з тим, вищенаведеним висновком про обґрунтованість підозри не констатується наявності в діях підозрюваного. вини у вчиненні злочину. Так, на цій стадії слідчий суддя не вправі наперед вирішувати питання про фактичні обставини кримінального правопорушення, кваліфікацію дій підозрюваного, доведеність чи недоведеність винуватості підозрюваного, давати оцінку доказам щодо їх належності, допустимості, достовірності та достатності, оскільки ці питання вирішуються судом при ухваленні судового рішення по суті обвинувачення на підставі обвинувального акта, а не під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу щодо особи, якій повідомлено про підозру у вчиненні злочину.
Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Крім того, слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення доведене існування ризиків, а саме:
-ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме того, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду. Даний ризик підтверджується тим, що у разі доведення винуватості ОСОБА_4 йому може бути призначено покарання у вигляді штрафу від двох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років;
-ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто незаконного впливу на свідків у даному кримінальному провадженні. Ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Слідчий суддя вважає за необхідне зазначити, що ризиком у кримінальному провадженні є небажані для провадження наслідки дій підозрюваного, спрямовані на створення перешкод кримінальному провадженню. Ризик стає реальним через невизначеність поведінки особи у певній ситуації, яку (поведінку) неможливо достеменно передбачити. Таким чином, у контексті кримінального провадження ризиком неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного слід вважати таку поведінку цієї особи, настання якої характеризується високим ступенем ймовірності.
Обираючи запобіжний захід у відношенні підозрюваного, суд враховує вагомість наявних доказів про вчинення кримінальних правопорушень, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим у вчиненні правопорушень, дані про особу підозрюваного.
З урахуванням викладеного та обставин справи, суд вважає за необхідне обрати запобіжний захід ОСОБА_4 у вигляді особистого зобов'язання, що буде достатнім для забезпечення його належної процесуальної поведінки.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 176, 372, 376 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання слідчого,- задовольнити.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання з покладенням на нього строком на два місяці, тобто до 26 липня 2025 року включно, наступних обов'язків:
- прибувати до старшого слідчого СУ ГУНП у Львівській області ОСОБА_3 або іншого слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом;
2) не відлучатися із Львівської та Франківської областей, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти старшого слідчого СУ ГУНП у Львівській області ОСОБА_3 або іншого слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
4) утримуватися від спілкування із свідком ОСОБА_5 ;
5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) громадянина України для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1