20 травня 2025 року
м. Київ
cправа № 909/1031/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Чумака Ю. Я. - головуючого, Дроботової Т. Б., Багай Н. О.,
секретар судового засідання - Лелюх Є. П.,
за участю представників:
позивача - Тугая І. М. (адвокат),
відповідача - Грици Ю. Ю. (адвокат),
розглянув касаційну скаргу Релігійної громади (парафія) Святого Духа Української Греко-Католицької церкви смт Перегінське Рожнятівського району Івано-Франківської області
на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 13.02.2024 (суддя Шкіндер П. А.) та постанову Західного апеляційного господарського суду від 21.01.2025 (судді: Бонк Т. Б. - головуючий, Бойко С. М., Якімець Г. Г.) у справі
за позовом Релігійної громади Української Православної церкви Київського патріархату храму "Великомученика Юрія переможця" селища Перегінське Рожнятівського району Івано-Франківської області
до Релігійної громади (парафія) Святого Духа Української Греко-Католицької церкви смт Перегінське Рожнятівського району Івано-Франківської області
про усунення перешкод у користуванні приміщенням шляхом виселення та вселення.
Короткий зміст і підстави позовних вимог
1. У листопаді 2023 року релігійна громада Української Православної церкви Київського патріархату храму "Великомученика Юрія переможця" селища Перегінське Рожнятівського району Івано-Франківської області звернулася до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Релігійної громади (парафія) Святого Духа Української Греко-Католицької церкви смт Перегінське Рожнятівського району Івано-Франківської області про усунення перешкод у користуванні приміщенням каплиці "Великомученика Юрія Переможця", розташованої за адресою: смт Перегінське, вул. Січових Стрільців, 6-В, виселення та вселення.
2. Позов мотивований тим, що позивач є власником каплиці "Великомученика Юрія Переможця", що розташована за адресою: смт Перегінське, вул. Січових Стрільців, 6В. Позивач зазначає, що відповідач самовільно без будь-яких правовстановлюючих документів зайняв зазначену каплицю та користуються нею для власних цілей та не має наміру повертати каплицю позивачу. За таких обставин позивач, як власник каплиці, не може належним чином володіти, користуватися і розпоряджатися своїм майном.
Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій
3. Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 13.02.2024 у справі № 909/1031/23, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 21.01.2025, позовні вимоги задоволено: усунуто перешкоди в користуванні Релігійною громадою Української Православної Церкви Київського Патріархату храму "Великомученика Юрія Переможця" смт Перегінське, Рожнятівського р-ну, Івано-Франківської області нежитловим приміщенням - каплицею "Великомученика Юрія Переможця", що розташована за адресою: Івано-Франківська обл., Рожнятівський р-н, смт Перегінське, шляхом виселення Релігійної громади (парафія) Святого Духа Української греко-католицької церкви смт Перегінське Рожнятівського району Івано-Франківської області (парафія УКЦ Св. Духа) з спірної каплиці та вселення Релігійної громади Української Православної Церкви Київського Патріархату храму "Великомученика Юрія Переможця" смт Пергінське, Рожнятівського р-ну, Івано-Франківської області у нежитлове приміщення - каплицю "Великомученика Юрія Переможця", що розташована за адресою: Івано-Франківська обл., Рожнятівський р-н, смт Перегінське, вул. Січових Стрільців, 6В.
4. Судові рішення мотивовано тим, що відповідно до копії витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 165857373, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1824864726248, каплиці Великомученика Юрія-Переможця, загальною площею 40,7 м2, розташованої за адресою: смт Перегінське, вул. Січових Стрільців, 6В, власник - релігійна громада Української Православної Церкви Київського Патріархату Храму "Великомученика Юрія Переможця" селища Перегінське Рожнятівського району Івано-Франківської області. Право власності позивача на каплицю Великомученика Юрія - Переможця в смт Перегінське, вул. Січових Стрільців, 6В в установленому законом порядку не скасовано, відповідач не заперечував факту користування нежитловим приміщенням спірної каплиці, однак між сторонам відсутні договірні відносини, а тому позовні вимоги визнано обґрунтованими.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. У касаційній скарзі Релігійна громада (парафія) Святого Духа Української Греко-Католицької церкви смт Перегінське Рожнятівського району Івано-Франківської області просить скасувати постанову Західного апеляційного господарського суду від 21.01.2025 та рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 13.02.2024 у справі № 909/1031/23 та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
6. На обґрунтовування наявності підстави для касаційного оскарження згідно з положеннями пункту 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) скаржник посилається на неправильне застосуванням судами попередніх інстанції норм матеріального права, а саме: статей 387 та 391 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), та порушення ними норм процесуального права, оскільки в цьому випадку право власності оспорюється в іншому судовому спорі, до вирішення якого власне і просив відповідач зупинити провадження в цьому спорі. Причиною оспорення цього права є встановлений рішеннями судів, що набрали законної сили факт відсутності прав на земельну ділянку у позивача (рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 21.12.2020 справа № 909/557/20). Таким чином, спірне майно є самочинно збудованим (пункт 50 постанови Верховного Суду від 10.01.2024 у справі № 916/619/22), а отже не підлягає захисту відповідно до статей 387 та 391 ЦК України. Сама ж державна реєстрація цього права не є окремою підставою набуття права власності, а є офіційним затвердженням державою набуття права власності (пункт 123 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21.12.2022 у справі № 914/2350/18 (914/608/20). Виходячи з наведеного, висновок Верховного Суду стосовно зазначених норм права саме в аналогічних відносинах відсутній, що в свою чергу на переконання скаржника, пов'язано з порушенням апеляційним судом норм процесуального права при вирішенні клопотання про зупинення провадження в справі.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
7. Позивач не скористався правом на подання відзиву на касаційну скаргу.
Розгляд справи Верховним Судом
8. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.04.2025 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Релігійної громади (парафія) Святого Духа Української Греко-Католицької церкви смт Перегінське Рожнятівського району Івано-Франківської області на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 13.02.2024 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 21.01.2025 у справі № 909/1031/23 та призначено розгляд справи у судовому засіданні на 29.04.2025.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 29.04.2025 відкладено розгляд касаційної скарги Релігійної громади (парафія) Святого Духа Української Греко-Католицької церкви смт Перегінське Рожнятівського району Івано-Франківської області на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 13.02.2024 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 21.01.2025 у справі №909/1031/23 на 20.05.2025.
Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
9. Релігійна громада Української Православної Церкви Київського Патріархату храму "Великомученика Юрія Переможця" смт Пергінське, Рожнятівського району, Івано-Франківської області є власником каплиці "Великомученика Юрія Переможця", розташованої за адресою: смт Перегінське, вул. Січових Стрільців, 6В, загальною площею 40,7 м2, що підтверджується копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 06.05.2019.
10. Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців в смт Перегінське зареєстрована та діє релігійна громада Української Православної Церкви Київського Патріархату храму "Великомученика Юрія Переможця", яка в своїй діяльності керується статутом релігійної громади, зареєстрованим на підставі розпорядження голови обласної державної адміністрації № 871, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію статуту релігійної громади.
11. Згідно з указом № 19 митрополита Івано-Франківського і Галицького Української Православної церкви від 31.07.2015 настоятелем релігійної громади храму "Великомученика Юрія Переможця" в смт Перегінське призначено ОСОБА_1, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, де ОСОБА_1 зазначений як керівник позивача.
12. Як вбачається з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності номер 165857373 позивач є власником каплиці "Великомученика Юрія Переможця", розташованої в смт Перегінське на вул. Січових Стрільців, 6В.
13. Як стверджує позивач, відповідач чинить релігійній громаді перешкоди в користуванні каплицею "Великомученика Юрія Переможця", яка розташована в смт Перегінське на вул. Січових Стрільців, 6В.
14. Повідомленням від 23.09.2019 № 3494 та довідкою про результат розгляду звернення ОСОБА_1 від 23.09.2019, що видані Рожнятівським відділенням поліції Калуського ВП ГУНП в Івано-Франківській області за результатом проведення перевірки незаконного заволодіння "каплицею Великомученика Юрія Переможця" встановлено, що на момент проведення перевірки каплиця перебуває в користуванні відповідача, який не допускає до неї ОСОБА_1 та православну релігійну громаду смт Перегінське.
15. Зазначене підтверджується і ухвалою слідчого судді Рожнятівського районного суду Пулика М. В. від 19.08.2019, якою скасовано постанову про закриття кримінального провадження від 14.06.2016 внесеного до ЄРДР 06.10.2015 за № 120150902200000282, попередня кваліфікація частина 1 статті 161 Кримінального кодексу України (далі - КК України).
16. Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 21.12.2020 у справі № 909/557/20 відмовлено в задоволенні позову Релігійної громади (парафія) Святого Духа Української Греко-Католицької церкви смт Перегінське Рожнятівського району Івано-Франківської області до Релігійної громади Української Православної церкви Київського патріархату храму "Великомученика Юрія переможця" селища Перегінське Рожнятівського району Івано-Франківської області про скасування запису про реєстрацію права власності. Зазначене рішення залишено без змін судами апеляційної і касаційної інстанцій.
17. Рішенням Рожнятівського районного суду від 02.12.2022 у цивільній справі № 350/1227/20 відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_2 до Релігійної громади Української Православної церкви Київського патріархату храму "Великомученика Юрія Переможця" селища Перегінське Рожнятівського району Івано-Франківської області про скасування запису про реєстрацію права власності. Зазначене рішення залишено без змін постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 28.03.2023 та постановою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 28.08.2023.
18. Позивач звертався до суду загальної юрисдикції з позовом до керівника парафії УГКЦ Св. Духа - ОСОБА_2 та його брата ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні нежитловим приміщенням спірної каплиці. Рішенням Рожнятівського районного суду від 30.10.2020 у справі № 350/1862/19 задоволено позов релігійної громади Української Православної Церкви Київського Патріархату храму "Великомученика Юрія Переможця" смт Пергінське до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні каплицею, виселення та вселення. Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 10.02.2021 рішення суду першої інстанції скасовано частково, а в подальшому постановою Верховного Суду від 16.02.2023 рішення судів першої та другої інстанцій скасовано повністю та постановлено нове рішення, яким в позові відмовлено.
19. При цьому, Верховний Суд встановив такі фактичні обставини: ОСОБА_2 здійснює богослужіння в спірній каплиці, будучи її настоятелем на підставі декрету Української Греко-Католицької церкви (зазначена обставина ним визнавалась); зміст і характер відносин між учасниками справи з урахуванням установлених судами попередніх інстанцій обставин справи свідчать, що спір у справі, що переглядається, виник з приводу користування нежитловим приміщенням релігійного призначення між релігійними громадами Української православної церкви Київського Патріархату та Української Греко-Католицької церкви. При цьому відповідна територіальна релігійна громада Української Греко-Католицької церкви не залучена до участі в справі; клопотання про залучення цієї особи до участі в справі як співвідповідача або про заміну неналежного відповідача позивач не заявляв, отже, в задоволенні позовних вимог було відмовити внаслідок їх пред'явлення до неналежного відповідача.
20. Відповідно до ухвали Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 10.11.2023 ОСОБА_1 звернувся до відділення поліції № 2 (с-ще Рожнятів) Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області із заявою, у якій просив прийняти його заяву про кримінальне правопорушення за частиною 1 статті 161 КК України; внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань; невідкладно розпочати досудове розслідування, у формі попереднього слідства, з підстави вчинення правопорушення, що має ознаки складу злочину, передбаченого частиною 1 статті 161 КК України; визнати його потерпілими від кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 161 КК України; вручити йому пам'ятку про процесуальні права і обов'язки потерпілого; направити його на судово-медичну експертизу для встановлення наявності у нього тілесних ушкоджень, їх особливостей та ступеня тяжкості; надати йому можливість дати додаткові свідчення (пояснення); повідомити його письмово, у встановленому законом порядку і строки, про початок кримінального провадження та закінчення досудового розслідування. Зазначеною ухвалою суд задовільнив скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність відділення поліції № 2 (с-ще Рожнятів) Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинення злочину, передбаченого частиною 1 статті 161 КК України та зобов'язав уповноважену посадову особу відділення поліції № 2 (с-ще Рожнятів) Калуського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про кримінальне правопорушення відповідно до заяви ОСОБА_1 про кримінальне правопорушення від 03.11.2023, розпочати досудове розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
21. 16.11.2023 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про повідомлення про вчинення кримінального правопорушення з правовою кваліфікацією правопорушення - частина 1 статті 180 КК України.
22. Відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань (короткий зміст) 31.10.2023 біля 15 год. в смт Перегінське, декан Перегінського деканату ОСОБА_4, священики греко-католицької громади смт Перегінське, отець ОСОБА_3, отець ОСОБА_2 перешкоджали ОСОБА_1 як священнику УПЦ здійснювати обряд у його каплиці, ображали його честь та гідність, після чого зачинили каплицю, в такий спосіб унеможливили проведення ОСОБА_1 релігійного обряду.
23. Таким чином, позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права як власника приміщення каплиці "Великомученика Юрія Переможця", що знаходиться за адресою: смт Перегінське, вул. Січових Стрільців, 6В.
Позиція Верховного Суду
24. Згідно з положеннями частини 1 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
25. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд вважає, що підстав для задоволення касаційної скарги не вбачається, з огляду на таке.
26. Предметом позову у цій справі є усунення перешкод у користуванні приміщенням каплиці "Великомученика Юрія Переможця", розташованої за адресою: смт Перегінське, вул. Січових Стрільців, 6В, шляхом виселення відповідача зі спірного приміщення каплиці та вселення у каплицю Релігійної громади (парафія) Святого Духа Української Греко-Католицької церкви смт Перегінське Рожнятівського району Івано-Франківської області.
27. У контексті зазначених обставин колегія суддів вважає за необхідне врахувати правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 11.01.2023 у справі № 924/820/21, у якій, у свою чергу, врахований висновок Великої Палати Верховного Суду (постанова від 04.07.2018 у справі № 653/1096/16-ц) про те, що серед способів захисту речових прав цивільне законодавство виокремлює, зокрема, витребування майна з чужого незаконного володіння (стаття 387 ЦК України) й усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном (стаття 391 ЦК України, частина друга статті 152 ЗК України). Вказані способи захисту можна реалізувати шляхом подання віндикаційного та негаторного позовів відповідно. Предметом віндикаційного позову є вимога власника, який не є володільцем індивідуально визначеного майна, до особи, яка заволоділа цим майном, про повернення його з чужого незаконного володіння. Метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений. Негаторний позов - це позов власника, який є володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном. Позивач за негаторним позовом вправі вимагати усунути існуючі перешкоди чи зобов'язати відповідача утриматися від вчинення дій, що можуть призвести до виникнення таких перешкод. Означений спосіб захисту спрямований на усунення порушень прав власника, які не пов'язані з позбавленням його володіння майном. Власник земельної ділянки може вимагати, зокрема, усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою (частина друга статті 152 ЗК України). Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (стаття 391 ЦК України). У розумінні норм статті 391 ЦК України право власності може бути порушене без безпосереднього вилучення майна у власника. Власник у цьому випадку має право вимагати захисту свого права і від особи, яка перешкоджає його користуванню та розпорядженню своїм майном, тобто може звертатися до суду з негаторним позовом.
28. Негаторний позов подається у випадках, коли власник або титульний володілець має своє майно у володінні, але дії інших осіб перешкоджають йому вільно його використовувати або розпоряджатися ним. Характерною ознакою негаторного позову є його спрямованість на захист права від порушень, не пов'язаних з позбавленням володіння майном, а саме у разі протиправного вчинення іншою особою перешкод власнику в реалізації ним повноважень розпорядження та користування належним йому майном.
29. З огляду на викладене умовами для задоволення негаторного позову є сукупність таких обставин: майно знаходиться у власника або титульного володільця; інша особа заважає користуванню, розпорядженню цим майном; для створення таких перешкод немає правомірних підстав (припису закону, договору між власником та іншою особою тощо); у позові має бути чітко та конкретно визначено дії, які повинен здійснити відповідач щодо усунення порушень права власника (володільця).
30. Задовольняючи позов, суди обох інстанцій встановили, що спірне майно належить на праві власності позивачу, в установленому законом порядку його не скасовано, відповідач не заперечував факту користування нежитловим приміщенням спірної каплиці, однак між сторонам відсутні договірні відносини, а тому позовні вимоги визнано обґрунтованими.
Щодо підстав касаційного оскарження, передбачених пунктом 3 частини 2 статті 287 ГПК України
31. Відповідно до приписів пункту 3 частини 2 статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
32. Скаржник зазначає, що причиною оспорення права власності є встановлений рішенням суду факт відсутності прав на земельну ділянку у позивача. Так, рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 17.10.2024 у справі № 909/689/24 визнано за Перегінською селищною радою право власності на спірну каплицю. Тобто, на думку скаржника, спірне майно є самочинно збудованим, а отже, не підлягає захисту відповідно до статей 387 та 391 ЦК України. Водночас державна реєстрація права власності не є окремою підставою набуття права власності, а є офіційним затвердженням державою набуття права власності. У судовому засіданні 21.01.2025 суд апеляційної інстанції оголосив про розгляд клопотання Релігійної громади (парафія) Святого Духа Української Греко-Католицької церкви смт Перегінське Рожнятівського району Івано-Франківської області від 23.07.2024 про зупинення провадження у справі № 909/1031/23 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 909/689/24. Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 21.01.2025 відмовлено у задоволенні клопотання Релігійної громади (парафія) Святого Духа Української Греко-Католицької церкви смт Перегінське Рожнятівського району Івано-Франківської області про зупинення провадження у справі № 909/1031/23. Виходячи з наведеного, скаржник стверджує, що висновок Верховного Суду стосовно наведених норм права саме в аналогічних відносинах відсутній, що пов'язано з порушенням апеляційним судом норм процесуального права при вирішенні клопотання про зупинення провадження в справі.
33. Разом з тим, під час касаційного перегляду справи було встановлено, що постановою Західного апеляційного господарського суду від 12.05.2025 у справі № 909/689/24 рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 17.10.2024 у справі № 909/689/24 скасоване, прийнято нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Перегінської селищної ради про визнання права власності на каплицю відмовлено.
34. Таким чином, колегія суддів вважає необґрунтованими доводи скаржника про те, що спірне майно не підлягає захисту відповідно до положень статей 387 та 391 ЦК України.
35. Надавши оцінку наявним у справі документам відповідно до вимог статті 86 ГПК України, встановивши, що відповідно до даних з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності позивач є власником спірної каплиці, право власності на яку у встановленому законом порядку не скасовано, між сторонам відсутні договірні відносини, а відповідач не заперечує факту користування нежитловим приміщенням спірної каплиці, суди підставно задовольнили заявлені позовні вимоги у повному обсязі.
36. Верховний Суд відхиляє доводи скаржника (пункт 6 цієї постанови) щодо необхідності формування у спірних правовідносинах окремого правового висновку з питання застосування статей 387 та 391 ЦК України в аналогічних відносинах, що пов'язано, на думку скаржника, з порушенням апеляційним судом норм процесуального права при вирішенні клопотання про зупинення провадження в справі.
37. Зі змісту оскаржуваних судових рішень вбачається, що суди попередніх інстанцій при вирішенні цього спору, дослідили та оцінили за правилами статті 86 ГПК України зібрані у справі докази у їх сукупності, застосувавши статті 76- 79 ГПК України, та з урахуванням встановлених конкретних обставин справи дійшли обґрунтованого висновку про доведеність позовних вимог.
38. Верховний Суд підкреслює, що встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційний суд не встановив, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанції, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (див. висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 16.01.2019 у справі № 373/2054/16-ц, Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 17.09.2020 у справі № 908/1795/19).
39. Загальними вимогами процесуального законодавства, передбаченими у статтях 73, 74, 76, 77, 86, 236-238 ГПК України, визначено обов'язковість всебічного, повного, об'єктивного та безпосереднього дослідження судом під час вирішення спору доказів, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні позову.
40. З'ясування відповідних обставин має здійснюватися із застосуванням критеріїв оцінки доказів, передбачених статтею 86 ГПК України щодо відсутності у жодного доказу заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо, а також вірогідності і взаємного зв'язку доказів у їх сукупності.
41. Колегія суддів вважає, що місцевий та апеляційний господарські суди оцінили подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням з урахуванням їх належності, допустимості, достовірності, вірогідності та взаємного зв'язку у їх сукупності. Суди попередніх інстанцій дали оцінку поданим сторонами доказам у їх сукупності, що відповідає приписам статей 73-80, 86 ГПК України.
42. Верховний Суд виходить з того, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України скаржник повинен обґрунтувати, в чому саме полягає неправильне застосування норми матеріального права чи порушення норми процесуального права, щодо якої відсутній висновок Верховного Суду (у чому саме полягає помилка судів попередніх інстанцій при застосуванні відповідних норм права та як саме ці норми права судами були застосовано неправильно).
43. За результатами касаційного перегляду Судом не встановлено неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права чи порушення норм процесуального права під час ухвалення оскаржуваних судових рішень.
44. Верховний Суд зазначає, що скаржник, посилаючись на відсутність висновку Верховного Суду щодо статей 387 та 391 ЦК України в аналогічних відносинах, що пов'язано, на думку скаржника, з порушенням апеляційним судом норм процесуального права при вирішенні клопотання про зупинення провадження в справі, фактично окреслює лише межі правовідносин, в яких, на його думку, відсутній висновок суду касаційної інстанції. Касаційна скарга в цій частині за своїм змістом фактично зводиться до незгоди з наданою судами попередніх інстанцій оцінкою встановлених обставин справи, до необхідності надання судом касаційної інстанції переоцінки наявних в матеріалах справи доказів, що не є можливим з огляду на визначені статтею 300 ГПК України межі розгляду справи судом касаційної інстанції.
45. Здійснюючи аналіз доводів касаційної скарги у співвідношенні до обраних скаржником підстав касаційного оскарження, колегія суддів виходить з того, що ним не аргументовано необхідності забезпечити сталість і єдність судової практики. Перегляд остаточного й обов'язкового до виконання рішення суду не може здійснюватися лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та ухвалення нового рішення у справі, адже повноваження Верховного Суду мають здійснюватися виключно для виправлення судових помилок і недоліків. Відхід від res judicate можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини, наявності яких у касаційній скарзі не зазначено й не обґрунтовано.
46. Враховуючи викладене, підстава касаційного оскарження - пункт 3 частини 2 статті 287 ГПК України, наведена скаржником у касаційній скарзі, у цьому випадку не отримала свого підтвердження, що виключає можливість скасування судових рішень.
Висновки за результатами розгляду касаційних скарг
47. Відповідно до частин 1, 2, 4, 5 статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
48. За змістом пункту 1 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
49. Відповідно до частини 1 статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
50. Оскільки наведені скаржником підстави касаційного оскарження не підтвердилися під час касаційного провадження, касаційна скарга підлягають залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - залишенню без змін.
Розподіл судових витрат
51. Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК України покладається на скаржника.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
Касаційну скаргу Релігійної громади (парафія) Святого Духа Української Греко-Католицької церкви смт. Перегінське Рожнятівського району Івано-Франківської області залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 13.02.2024 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 21.01.2025 у справі № 909/1031/23 залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Ю. Я. Чумак
Судді Т. Б. Дроботова
Н. О. Багай