26 травня 2025 року
м. Київ
cправа № 903/892/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Баранця О.М. - головуючого, Кондратової І.Д., Студенця В.І.
розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернівецька обласна енергопостачальна компанія»
на рішення Господарського суду Волинської області
у складі судді Бідюк С.В.
від 29.01.2025
та на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Крейбух О.Г., Миханюк М.В. , Тимошенка О.М.,
від 16.04.2025 (повний текст складено 18.04.2025)
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернівецька обласна енергопостачальна компанія»
до Комунального підприємства «Луцька центральна районна лікарня» Підгайцівської сільської ради
про стягнення 679 073,95 грн,
Позов було подано про стягнення 678 992,48 грн, з яких: 664 240,63 грн основного боргу, 11 052,93 грн інфляційних втрат, 3 780,39 грн 3% річних та судових витрат по справі.
Рішенням Господарського суду Волинської області від 29.01.2025, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 16.04.2025, позов задоволено частково, стягнуто з Комунального підприємства «Луцька центральна районна лікарня» Підгайцівської сільської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернівецька обласна енергопостачальна компанія» 412 190,46 грн основного боргу, 2 352,85 грн 3% річних, 11 052,93 грн інфляційних втрат та 5 107,15 грн витрат по сплаті судового збору; у позові на суму 253 477,71 грн відмовлено.
06.05.2025 до Верховного Суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернівецька обласна енергопостачальна компанія» надійшла касаційна скарга на рішення Господарського суду Волинської області від 29.01.2025 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 16.04.2025 у справі № 903/892/24.
Склад колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду визначено протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.05.2025 (Баранець О.М. - головуючий суддя, судді Кондратова І.Д., Студенець В.І.).
Перевіривши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернівецька обласна енергопостачальна компанія», колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити, зважаючи на таке.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
За приписами пункту 1 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Згідно з частиною п'ятою статті 12 ГПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Предметом позову у справі № 903/892/24 є стягнення заборгованості 679 073,95 грн.
Суд звертається до правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.08.2020 у справі №910/13737/19, відповідно до якої майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці.
Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 162, пунктів 1, 2, 3 частини першої статті 163 ГПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці. Ціна позову визначається: 1) у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; 2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; 3) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.
Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.
Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.
Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 907/9/17, провадження № 12-76гс18).
Натомість до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.
Позовні вимоги у цій справі, мають вартісну оцінку та носять майновий характер.
Позов у цій справі подано в 2024 році.
За змістом частини сьомої статті 12 ГПК України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" з 01.01.2024 встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3 028,00 гривень.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 163 ГПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
Як було зазначено вище предметом позову у справі № 903/892/24 є стягнення заборгованості 679 073,95 грн, що не перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на момент подання позову до суду (1 514 000,00 грн), тому в розумінні ГПК України судові рішення у цій справі не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених підпунктами "а-г" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Чернівецька обласна енергопостачальна компанія» у касаційній скарзі, як на підставу касаційного оскарження, посилається на пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України.
Водночас посилання скаржника на пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України, не є доводами, які у розумінні підпунктів "а" - "г" пункту 2 частини третьої статті 287 цього Кодексу, підтверджують наявність випадку/випадків, який/які дає/дають право вважати судові рішення такими, що підлягають касаційному оскарженню
При цьому скаржник, не визначає підстави, що підпадають під дію підпунктів "а" - "г" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України та підтверджують наявність випадку/випадків, який/які дає/дають право вважати судові рішення такими, що підлягають касаційному оскарженню.
За змістом статті 7 ГПК України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин.
Відповідно до частини першої статті 46 цього Кодексу сторони користуються рівними процесуальними правами.
На підставі наведеного надання стороні будь-яких переваг, зважаючи на сферу її діяльності, правовий статус, предмет спірних відносин, призведе до порушення одної з основних засад господарського судочинства - рівності учасників судового процесу перед законом і судом.
З огляду на відсутність будь-якого обґрунтування обставин, передбачених підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України, Верховний Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернівецька обласна енергопостачальна компанія» на рішення Господарського суду Волинської області від 29.01.2025 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 16.04.2025 у справі № 903/892/24 на підставі пункту 1 частини першої статті 293 ГПК України, оскільки вона подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
За таких обставин, керуючись статтями 12, 163, 234, 235, 287, 293 Господарського процесуального кодексу України, Суд
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернівецька обласна енергопостачальна компанія» на рішення Господарського суду Волинської області від 29.01.2025 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 16.04.2025 у справі № 903/892/24.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий О. Баранець
Судді І. Кондратова
В. Студенець