13 травня 2025 року
м. Київ
cправа № 903/988/20 (903/177/24)
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Васьковський О. В. - головуючий, Огороднік К. М., Погребняк В. Я.,
за участю секретаря судового засідання Аліференко Т. В.
розглянув касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрнафта"
на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 08.01.2025
у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрнафта"
до 1) ОСОБА_1
2) ОСОБА_2
треті особи на стороні позивача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: 1) Головне управління ДПС у Волинській області
2) Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції
3) Антимонопольний комітет України
4) ліквідатор Товариства з обмеженою відповідальністю "Малан Плюс" Рабан Микита Тарасович
про стягнення 50 279 435,85 грн
в межах справи № 903/988/20
за заявою Головного управління ДПС у Волинській області
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Малан Плюс"
про банкрутство
Учасники справи:
ПАТ "Укрнафта": Теймуразян Л. Ф.;
ОСОБА_1 : Тарновецький П. Я. ;
ОСОБА_2 : не з'явився;
ГУ ДПС у Волинській області: не з'явився;
Ліквідатор ТОВ "Малан Плюс": не з'явився;
1. Стислий зміст заявлених вимог
1.1. 20.02.2024 до Господарського суду Волинської області надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства (далі - ПАТ) "Укрнафта" про покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Малан Плюс" на учасника і директора вказаного товариства - ОСОБА_1 та учасника і директора - ОСОБА_2 , а також стягнення солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ТОВ "Малан Плюс" 50279435,85 грн.
2. Стислий зміст рішення суду першої інстанції
2.1. Рішенням Господарського суду Волинської області від 27.09.2024 позов задоволено. Покладено субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями боржника ТОВ "Малан Плюс" на учасника і директора ТОВ "Малан плюс" - ОСОБА_1 та учасника і директора ТОВ "Малан Плюс" - ОСОБА_2 . Стягнуто солідарно з відповідачів на користь ТОВ "Малан Плюс" грошові кошти в розмірі 50279435,85 грн. Судове рішення мотивоване тим, що судом встановлено всі елементи складу цивільного правопорушення з доведення до банкрутства щодо кожного з відповідачів. При цьому відповідачами не надано належних та допустимих доказів, які б спростовували зазначені позивачем обставини та свідчили про наявність добросовісної поведінки у вчинених ними діях, доказів економічної доцільності, добросовісності та розумності своїх дій.
3. Обставини справи, встановлені судом першої інстанції
3.1. Ліквідатор ТОВ "Малан Плюс" Рабан М.Т. подав до суду звіт №1 від 25.01.2024, у якому зазначив, що не вбачає ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій в означений законом період.
3.2. Згідно з поданим ліквідатором до суду на затвердження ліквідаційним балансом, ліквідатор не виявив жодного майнового активу, що підлягає включенню до складу ліквідаційної маси. Станом на 25.01.2024 ліквідаційна маса відсутня, розмір активів боржника становить 0 грн, а розмір пасивів (усього за розділом ІІІ та розділом IV) - 50279435,85 грн.
3.3. За наслідками проведеної інвентаризації майна ТОВ "Малан Плюс" не виявлено будь-яких активів банкрута. Запити про розшук майна, яке підлягає обліку та реєстрації, позитивних результатів не дали, майна не виявлено.
3.4. ГУ ДПС у Волинській області встановило, що здійснити опис майна ТОВ "Малан Плюс" в податкову заставу є неможливим, оскільки за юридичною адресою боржник відсутній (довідка відсутності за місцем знаходження від 05.03.2019 № 32).
3.5. В ухвалі від 25.05.2021 судом встановлено наступне:
- на виконання повноважень розпорядника майна 26.02.2021 здійснено виїзд за адресою боржника - м. Луцьк, вул. Трункіна, 12, та виявлено, що за вказаною адресою знаходяться виробничі приміщення ЗАТ "Захід Спец Транс", місцезнаходження ТОВ "Малан Плюс"не встановлено. Ніхто з власників нерухомості не підтвердили та не володіють інформацією про ТОВ "Малан Плюс";
- листом від 21.04.2021 Головне управління статистики у Волинській області повідомило про відсутність поданої звітності ТОВ "Малан Плюс"за 2018 - 2020 роки;
- листом ГУ ДПС у Волинській області № 4067/6/03- 20-12-01-06 від 10.03.2021 повідомлено про відсутність подання фінансової звітності боржником протягом останніх трьох років.
3.6. У зв'язку з невиконанням посадовими особами банкрута постанови Господарського суду Волинської області від 08.06.2021 ліквідатором 29.06.2021 було подано заяву про кримінальне правопорушення до Головного управління Національної поліції у Волинській області.
3.7. 06.07.2021 отримано повідомлення від слідчого управління Головного управління Національної поліції у Волинській області № 5100/24/1-2021 про направлення матеріалів за заявою арбітражного керуючого Рабана М.Т. до Луцького РУП ГУНП Волинської області.
3.8. Луцьке РУП ГУНП Волинської області листом № 3/4841/50/04-21 від 19.07.2021 повідомило ліквідатора про неможливість встановити місцезнаходження керівника (засновника) ОСОБА_1 та про прийняття рішення обмежитись вжитими заходами у зв'язку з відсутністю даних, які вказують на наявність кримінального правопорушення, а відтак відмовлено у внесенні відповідної інформації до ЄРДР.
3.9. У зв'язку із відсутністю у ліквідатора документів, зокрема, фінансової звітності товариства за останні 3 роки, як основного джерела інформації для проведення аналізу, в арбітражного керуючого була відсутня можливість здійснити аналіз фінансово-господарської діяльності ТОВ "Малан Плюс".
3.10. Згідно з копією реєстраційної справи ТОВ "Малан Плюс" останнє було зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 30.09.2014, номер запису 1 074 102 0000 051024.
3.11. 16.07.2015 відповідно до протоколу №2 загальних зборів учасників ТОВ "Малан Плюс" прийнято рішення про:
- призначення з 17.07.2015 нового директора товариства ОСОБА_1 ;
- передачу часток учасників у ТОВ "Малан Плюс" на підставі договорів купівлі-продажу ОСОБА_1 ;
- збільшення розміру статутного (складеного) капіталу до 490 000 грн;
- перехід із модельного статуту на статут, затверджений учасниками товариства;
- затвердження статуту в новій редакції;
- проведення державної реєстрації змін та відомостей, що містяться в ЄДР.
3.12. 16.07.2015 ОСОБА_1 набула 100% статутного капіталу ТОВ "Малан Плюс" на підставі договору купівлі-продажу частки у статутному (складеному) капіталі ТОВ "Малан Плюс" від 16.07.2015 з ТОВ "Роял Вей ТМ Україна" (частка в розмірі 50% статутного (складеного) капіталу) та договору купівлі-продажу частки у статутному (складеному) капіталі ТОВ "Малан Плюс" від 16.07.2015 з ТОВ "Південземінвест груп" (частка в розмірі 50% статутного (складеного) капіталу).
3.13. 17.07.2015 ОСОБА_1 відповідно до рішення, оформленого протоколом № 2 загальних зборів учасників ТОВ "Малан Плюс" від 16.07.2015, приступила до виконання обов'язків директора (наказ з особового складу № 3/К від 17.07.2015).
3.14. В липні 2015 року проведено державну реєстрацію змін до установчих документів, про що здійснено відповідну відмітку на Статуті ТОВ "Малан Плюс", номер запису 10681050009040153.
3.15. У Статуті ТОВ "Малан Плюс" (нова редакція) зазначено, що учасником товариства є ОСОБА_1 ; товариство відповідає всім своїм майном, на яке відповідно до законодавства може бути звернуто стягнення; статутний капітал становить 490 000 грн; у товаристві створюється резервний фонд у розмірі 25% статутного (складеного) капіталу; збитки товариства покриваються в першу чергу за рахунок резервного фонду; вищим органом товариства є загальні збори учасників, до виключної компетенції яких належить затвердження річних звітів та бухгалтерських балансів товариства, визначення порядку покриття збитків; директор товариства самостійно встановлює порядок і умови отримання та передачі майна.
3.16. 28.10.2016 відповідно до протоколу б/н загальних зборів учасників ТОВ "Малан Плюс" прийнято рішення про звільнення ОСОБА_1 з посади директора товариства з 27.10.2016, призначення ОСОБА_2 на посаду директора ТОВ "Малан Плюс" з 28.10.2016, виведення зі складу учасників товариства ОСОБА_1 та введення нового учасника ОСОБА_2 з часткою в статутному капіталі 100%.
3.17. 28.10.2016 відповідно до протоколу б/н загальних зборів учасників ТОВ "Малан Плюс" прийнято рішення про перехід товариства з власного установчого документа на діяльність товариства на підставі модельного статуту, затвердженого постановою КМУ, та проведення державної реєстрації змін та відомостей, що містяться в ЄДР.
3.18. 28.10.2016 ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу часток у статутному (складеному) капіталі ТОВ "Малан Плюс" здійснила відчуження 100% належних їй корпоративних прав ОСОБА_4 за 490 000 грн. Факт отримання коштів продавцем зафіксовано в п.4 договору вказаного договору купівлі-продажу.
3.19. 17.12.2016 відповідно до протоколу №4 загальних зборів учасників ТОВ "Малан Плюс" прийнято рішення про: введення нового учасника ТОВ "Малан Плюс" ОСОБА_1 , яка володіє 100% статутного капіталу, призначення на посаду підписанта ОСОБА_1 ; продовження роботи товариства на підставі модельного статуту.
3.20. 17.12.2016 ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу часток у статутному (складеному) капіталі ТОВ "Малан Плюс" здійснила придбання 100% належних ОСОБА_4 корпоративних прав за 1 500 грн.
3.21. Копією рішення учасника № 20-03/2018 загальних зборів учасників ТОВ "Малан Плюс" від 20.03.2018 підтверджується факт звільнення (відкликання) з посади директора товариства ОСОБА_2 та обрання (призначення) на посаду директора ТОВ "Малан Плюс" з 21.03.2018 ОСОБА_1 .
3.22. Рішенням Господарського суду Харківської області від 06.11.2017 у справі № 922/2804/17:
- встановлено факт укладення договорів між НГВУ "Полтаванафтогаз" ПАТ "Укрнафта" (позивач, постачальник) - відповідальним за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору № 999/97 про спільну інвестиційну і виробничу діяльність, не пов'язану із створенням юридичної особи, з освоєння та розробки родовищ від 24.12.1997, та ТОВ "Малан Плюс" (відповідач, покупець) поставки нафтопродуктів, а саме договорів № НП-0067 від 15.01.2016, №НП-0135 від 01.02.2016, № НП-0253 від 28.02.2016, № НП-0284 від 29.02.2016, № НП-0326 від 29.02.2016, додаткових договорів; факт передачі протягом січня - лютого 2016 року постачальником покупцю нафтопродуктів на загальну суму 36755906,23 грн з ПДВ;
- суд визнав вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за договорами поставки № НП-0067 від 15.01.2016; № НП-0135 від 01.02.2016, № НП-0253 від 28.02.2016; № НП-0284 від 29.02.2016; № НП-0326 від 29.02.2016 у розмірі 36755906,23 грн обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню;
- приймаючи до уваги встановлений факт прострочення відповідачем виконання основного грошового зобов'язання судом стягнуто з ТОВ "Малан Плюс" 685774,58 грн процентів річних та 3000716,39 грн. інфляційних втрат.
3.23. Договорами поставки з урахуванням укладених додаткових угод до них було передбачено кінцевий строк оплати нафтопродуктів - 31.12.2016.
3.24. 29.08.2016 між ТОВ "Голден Альянс" та ТОВ "Малан Плюс" укладено договір № 14 про надання фінансової допомоги, згідно з яким ТОВ "Малан Плюс" надало ТОВ "Голден Альянс" фінансову допомогу у розмірі 79751700 грн з терміном користування до 31.12.2017.
3.25. Факт перерахування коштів підтверджується виписками про рух коштів на рахунку ТОВ "Малан Плюс" за період з 29.08.2016 по 31.12.2017 та не заперечувався відповідачами у процесі судового розгляду.
3.26. 27.10.2016 між ТОВ "Голден Альянс" та ТОВ "Малан Плюс" укладено додаткову угоду до договору про надання фінансової допомоги № 14 від 29.08.2016, якою сторони погодили термін користування фінансовою допомогою до 01.06.2018.
3.27. ТОВ "Голден Альянс" у термін до 01.06.2018 фінансову допомогу не повернуло, станом на 31.12.2019 дебіторська заборгованість ТОВ "Голден Альянс" перед ТОВ "Малан Плюс" становила 58410204,74 грн, що підтверджується довідкою ТОВ "Малан Плюс".
3.28. З відкритих джерел системи "Опендатабот" вбачається, що ТОВ "Голден Альянс" зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань 07.04.2015. Статутний капітал товариства становить 100 грн. З моменту реєстрації до 08.11.2016 директором товариства був ОСОБА_5 , а з 08.11.2016 - ОСОБА_2 .
3.29. 18.08.2017 засновниками ТОВ "Голден Альянс" прийнято рішення при припинення юридичної особи, строк для заявлення вимог встановлено до 26.10.2017, про що 18.08.2017 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вчинено запис номер: 14801100008071435.
3.30. Укладення договору про надання фінансової допомоги №14 від 29.08.2016 між ТОВ "Малан Плюс" і ТОВ "Голден Альянс" було здійснено без дотримання меж нормального господарського ризику, адже:
- надання фінансової допомоги у такому значному розмірі не передбачало отримання будь-якого прибутку, оскільки носило безвідсотковий характер;
- значний строк користування фінансовою допомогою (майже два роки) позбавило ТОВ "Малан Плюс" можливості отримувати фінансову вигоду з використання майнового активу та виконати свої зобов'язання перед кредиторами, й, зокрема, перед ПАТ "Укрнафта";
- виконання зобов'язання за вказаною угодою не передбачало жодного із способів забезпечення виконання зобов'язання зі сторони отримувача фінансової допомоги - ТОВ "Голден Альянс", у якого статутний капітал становив 100 грн.
3.31. Договір про надання поворотної фінансової допомоги є договором безоплатним, тобто не передбачав у подальшому отримання ТОВ "Малан Плюс" прибутку, в той час, як грошові кошти могли бути використані ним для погашення заборгованості перед позивачем - ПАТ "Укрнафта" та іншими кредиторами, а тому дії відповідачів є необґрунтованими.
3.32. ОСОБА_1 , як власник та керівник, яка повернулася на посаду директора з 21.03.2018, не вчинила жодних дій щодо повернення фінансової допомоги, зокрема, шляхом звернення до суду з позовом до ТОВ "Голден Альянс" про стягнення боргу.
3.33. ОСОБА_2 , як керівник ТОВ "Малан Плюс" з 28.10.2016 до 20.03.2018, не заявив грошові вимоги до ТОВ "Голден Альянс" у строк, визначений його засновниками (учасниками) після прийняття ними рішення від 18.08.2017 про припинення цієї юридичної особи (вимоги мали бути заявлені до 26.10.2017).
3.34. Господарським судом Волинської області ухвалою від 09.02.2021 відкрито провадження у справі № 903/988/20 про банкрутство ТОВ "Малан Плюс", тому визначення ознак дій з доведення до банкрутства має здійснюватися за період з 09.02.2018 по 08.02.2021 включно.
3.35. Бездіяльність була допущена ОСОБА_2 до 21.03.2018, а ОСОБА_1 - з 21.03.2018, тобто у межах 3-ох років до дати порушення справи про банкрутство.
3.36. Оскільки у ТОВ "Малан Плюс" за період його ліквідаційної процедури не виявлено будь-яких активів, які можна було б спрямувати на задоволення визнаних судом кредиторських ПАТ "Укрнафта" на загальну суму 40682937,20 грн; повноваження керівників ТОВ "Малан Плюс", коли виникла заборгованість перед позивачем, у різні періоди виконували відповідачі, які мали вирішальний вплив на прийняття управлінських рішень, та повинні були усвідомлювати, що у майбутньому ТОВ "Малан Плюс" буде зобов'язане виконати зобов'язання перед ПАТ "Укрнафта" та сплатити йому кошти за товар, то за таких обставин надання безпроцентної фінансової допомоги та невжиття заходів щодо її повернення є недобросовісними діями відповідачів, які діяли спільно і мали на меті унеможливити примусове стягнення боргу.
3.37. Відповідачі відсутності своєї вини у банкрутстві боржника та свою добросовісність не довели. Не надали пояснень щодо обставин здійснення господарської діяльності та бездіяльності, яка виражена у ненаданні ліквідатору ними, як колишніми керівниками банкрута, первинних фінансових документів боржника.
3.38. ОСОБА_1 у відзиві на позов свою бездіяльність, яка полягає у невчиненні дій щодо повернення наданої ТОВ "Голден Альянс" безпроцентної фінансової допомоги, пояснила відсутністю коштів на сплату судового збору, проте жодних доказів на підтвердження цього суду не надала.
3.39. В матеріалах справи відсутні належні докази, а саме: фінансова звітність за період з 2016 по 2021 рік, яка могла б надати повну та достовірну інформацію про всі господарські операції, й, зокрема, ті, які відбулися як до, так і після перерахування фінансової позики ТОВ "Голден Альянс", так і в цілому про фінансовий стан суб'єкта господарювання.
3.40. Здійснення підприємницької діяльності має відбуватися з дотриманням меж нормального господарського ризику. Укладення договорів про надання ТОВ "Малан Плюс" з ПАТ "Нафтохімік Прикарпаття" з граничним розміром 50 млн. грн та ТОВ "Голден Альянс" понад 79 млн. грн на умовах безвідсоткового користування в той час, коли у ТОВ "Малан Плюс" рахувалася дебіторська заборгованість перед ПАТ "Укрнафта" у розмірі понад 36 млн. грн свідчить про протилежне.
3.41. Часткове повернення ТОВ "Голден Альянс" фінансової допомоги не спростовує того факту, що договір про надання безпроцентної фінансової допомоги було укладено на шкоду боржнику та його кредиторам, в тому числі й позивачу - ПАТ "Укрнафта".
4. Стислий зміст рішення суду апеляційної інстанції
4.1. Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 08.01.2025 скасовано рішення Господарського суду Волинської області від 27.09.2024 та постановлено нове рішення про відмову у позові. Постанова суду мотивована тим, що:
- дебіторська заборгованість ТОВ "Малан Плюс" в загальній сумі 58410204,74 грн як актив була відчужена лише 15.01.2024 шляхом проведення аукціону та підписання акта продажу, коли ні ОСОБА_1 , ні ОСОБА_2 жодним чином не впливали на зміну актива підприємства;
- місцевий господарський суд надавав оцінку правочинам/діям поза трирічним строком до моменту відкриття провадження у справі про банкрутство в даній справі, що суперечить як сформованій правовій позиції Верховного Суду, так і Методичним рекомендаціям визначення ознак дій з доведення до банкрутства;
- враховуючи, що ТОВ "Голден Альянс" лише перебуває в стані припинення та введення COVID-19 і воєнного стану в Україні, строк позовної давності по суті не пропущено, а тому потенційна можливість по поверненню коштів в судовому порядку залишалася незмінною до моменту продажу дебіторської заборгованості на аукціоні;
- позивачем не доведено наявності всіх ознак цивільного правопорушення у діях/бездіяльності відповідачів.
5. Обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції
5.1. Як вбачається з матеріалів справи та поданого ліквідаційного балансу від 25.01.2024 розмір довгострокових зобов'язань (пасиву) ТОВ "Малан Плюс" становить 40682397,20 грн.
5.2. В матеріалах справи наявні докази, які підтверджують факт наявності дебіторської заборгованості в загальній сумі 58410204,74 грн, яка виникла на підставі укладеного договору про надання фінансової допомоги №14 від 29.08.2016.
5.3. Ліквідатором у встановлений законом строк було повідомлено умови продажу незаставного майна - право вимоги (дебіторської заборгованості) ТОВ "Малан Плюс" до ТОВ "Голден Альянс". Однак комітетом кредиторів у складі ГУ ДПС у Волинській області було відмовлено в наданні згоди на продаж не заставного майна в зв'язку з передчасністю розгляду вказаного питання на думку кредитора.
5.4. Ухвалою місцевого господарського суду від 13.06.2023 клопотання ліквідатора Рабана М.Т. про отримання згоди на продаж було задоволено. В подальшому відбулися торги, однак зазначений лот (право дебіторської вимоги) не було продано. Лише після проведення повторного аукціону (четвертий проведений аукціон) зазначений лот було продано за 2242,94 грн, про що складено акт про придбання майна від 15.01.2024.
5.5. Дебіторська заборгованість залишалася в активі боржника протягом всього періоду, тобто з моменту укладення договору про надання фінансової допомоги №14 від 29.08.2016 до фактичного продажу права вимоги за цим договором - 15.01.2024, що в свою чергу свідчить про те, що керівники ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не повинні були звертатися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство в порядку частини шостої статті 34 КУзПБ, адже згідно наявних доказів в матеріалах справи актив становить 58410204,74 грн, тоді як пасив - 40406875,97 грн).
5.6. Договір № 14 про надання фінансової допомоги від 29.08.2016 та додаткову угоду до нього від 27.10.2016 між ТОВ "Малан Плюс" та ТОВ "Голден Альянс" укладені від імені вказаних осіб між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , а не ОСОБА_2 . При цьому перебування на посаді директора ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у різні проміжки часу не може беззаперечно свідчити про зговір між даними особами.
5.7. Надання правової оцінки правочинам та встановлення причинно-наслідкового зв'язку між діями чи бездіяльністю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 повинне відбуватися в конкретний період, а саме з моменту за три роки до дати порушення справи про банкрутство, тобто в період з 09.02.2018 по 08.02.2021 (відкрито провадження у справі про банкрутство 09.02.2021).
5.8. Незважаючи на правильно визначений період строку, який судом має оцінюватись задля притягнення осіб до субсидіарної відповідальності, місцевим господарським судом було покладено в основу складового елементу господарського правопорушення об'єктивну сторону, а саме факт укладення договору про надання фінансової допомоги №14 від 29.08.2016. Тобто правочин, який за своєю суттю не повинен apiori оцінюватись з огляду значне перевищення періоду, який конкретно визначений; з врахуванням сформованої практики Верховного Суду та приписів, визначених в Методичних рекомендаціях щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, затверджених наказом Міністерства економіки України від 19.01.2006 №14.
5.9. Здійснивши аналіз за період з 09.02.2018 по 09.02.2021 ліквідатором встановлено, що жодного відчуження активів боржника не здійснювалось, так само як і інших фінансових операцій, оскільки в цілому жодної діяльності товариством не велось. Відтак відсутні підстави для притягнення будь-кого до субсидіарної відповідальності.
5.10. Місцевий господарський суд не надав оцінку сформованому звіту ліквідатора Рабана М.Т. від 25.01.2024 в частині визначення граничного строку, за яким слід надавати оцінку, а лише вказав на те, що підстави для притягнення винних осіб до субсидіарної відповідальності є дискреційними повноваженнями суду й в порушення сформованої практики Верховного Суду та приписів Методичних рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства надав оцінку правочинам/діям, котрі відбувалися в 2016 році, тобто до 09.02.2018, що критично оцінюється судом апеляційної інстанції
5.11. Згідно з поясненнями ОСОБА_1 , на той момент існувала суперечлива судова практика, згідно якої надавати в позику кошти під проценти мали право тільки фінансові установи.
5.12. Апеляційний суд погодився з доводами ОСОБА_1 про те, що ТОВ "Малан Плюс" здійснювало господарську діяльність в сфері торгівлі нафтопродуктами, саме тому укладення правочинів, зокрема з ПАТ "Нафтохімік Прикарпаття" та ТОВ "Голден Альянс" мало на меті налагодження господарських зв'язків між суб'єктами господарювання. До того ж факт повернення частини коштів поза межами граничного терміну користування свідчить про реальність господарських операцій. Адже як вбачається з матеріалів справи ТОВ "Голден Альянс" трьома платежами повернув ТОВ "Малан Плюс" кошти на суму 21352000 грн, а саме: 26.09.2016 на суму 4350000 грн, 27.09.2016 на суму 12001000 грн, 28.09.2016 на суму 5001000 грн.
5.13. Зазначаючи про те, що ТОВ "Голден Альянс" прийнято рішення про припинення юридичної особи та встановлено строк для заявлення вимог до 26.10.2017, суд першої інстанції не врахував тієї обставини, що як на момент винесення оскаржуваного судового рішення, так і під час апеляційного перегляду, ТОВ "Голден Альянс" так і перебуває в стані припинення. До того ж, момент настання зобов'язання по поверненню коштів виник 01.06.2018.
5.14. Таким чином, звернення з позовною заявою про стягнення коштів до юридичної особи, яка перебуває лише в стані припинення є цілком реальною та перспективною процесуальною дією, яка могла бути вчинена до моменту продажу зазначеної дебіторської заборгованості на аукціоні, тобто до 08.01.2024. У такому разі не звернення посадових осіб з позовом про стягнення коштів за дебіторською заборгованістю з урахуванням вищезазначених обставин не свідчить про те, що як ОСОБА_1 , так і ОСОБА_2 нанесли збитки боржнику - ТОВ "Малан Плюс" та втратили актив.
5.15. Посилання позивача на те, що не звернення відповідачів в судовому порядку до ТОВ "Голден Альянс" є прямим наслідком понесення збитків боржником, є лише припущенням, адже рішенням Господарського суду Харківської області від 19.02.2018 у справі №922/4261/17 зобов'язано ТОВ "Голден Альянс" в особі ліквідаційної комісії визнати грошові вимоги ПАТ "Укрнафта" в особі Нафтогазовидобувного управління "Полтаванафтогаз" у розмірі 32541699,69 грн та включити їх до проміжного ліквідаційного балансу ТОВ "Голден Альянс". При цьому зазначений актив позивачу дотепер не було повернуто.
5.16. Саме по собі звернення з позовною заявою не може вважатися гарантією успіху по поверненню коштів, адже якщо сам позивач з 2018 року не може повернути свій актив від боржника - ТОВ "Голден Альянс", то в такому разі й ТОВ "Малан Плюс" матиме схожі безперспективні правові наслідки.
5.17. За твердженням позивача, не звернення відповідачів з позовом до ТОВ "Голден Альянс" спричинило збитки ТОВ "Малан Плюс". Однак, маючи наявне судове рішення Господарського суду Харківської області від 19.02.2018 у справі №922/4261/17 позивач не зміг досягти бажаного та повернути свої власні кошти. Таким чином не вчинення відповідних дій відповідачами та не подання позову, як допущена бездіяльність, не може свідчити про те, що ТОВ "Малан Плюс" обов'язково повернуло б кошти за дебіторською заборгованістю.
5.18. Причинно-наслідковий зв'язок, про який зазначає позивач та встановлений місцевим господарським судом, а саме бездіяльність керівників щодо не подання позову до ТОВ "Голден Альянс" не підтверджує обставини того, що боржник зміг би повернути кошти, а відтак і підтвердження істотності бездіяльності відповідачів, яка вплинула на фінансове становище боржника - ТОВ "Малан Плюс" не доведено.
6. Стислий зміст касаційної скарги та її узагальнені доводи
6.1. ПАТ "Укрнафта" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просило скасувати постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 08.01.2025 та залишити в силі рішення Господарського суду Волинської області від 27.09.2024 у цій справі.
6.2. Скаржник вважає, що судом апеляційної інстанції застосовано норми статті 61 КУзПБ, статті 215 ГК України без урахування висновків Верховного Суду щодо їх застосування у подібних правовідносинах, зокрема викладених у постановах від 12.09.2024 у справі № 903/624/13, від 17.10.2024 у справі №916/1930/20(916/3453/23), щодо застосування статті 61 КУзПБ, від 19.06.2024 у справі №906/1155/20 (906/1113/21) щодо застосування частини третьої статті 215 ГК України.
7. Позиція інших учасників щодо касаційної скарги
7.1. Представник ОСОБА_1 у відзиві заперечував проти касаційної скарги, просив Суд залишити скаргу без задоволення, зазначаючи зокрема наступне:
- договір фінансової допомоги на предмет його фраудаторності на розгляд суду не висувався, рішення з цього питання судом у банкрутстві не приймалося.
- договір фінансової допомоги, що був укладений ще в 2016 році, виходиться за межі трьох річного періоду, встановленого Методичних рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, а тому такий договір не може бути підставою для притягнення в банкрутстві осіб до субсидіарної відповідальності;
- доводи скаржника про те, що метою укладення договору фінансової допомоги було виведення коштів, спростовуються фактами щодо неодноразових випадків надання ТОВ "Малан Плюс" фінансової допомоги іншим особам на зворотній основі та фактів їх повернення, а також тим, що і за цим договором таке повернення (часткове) також відбулося;
- участь відповідачів у взаємних корпоративних відносинах жодним чином не засвідчує факту наявності суб'єктивної сторони правопорушення, на чому наголошує скаржник, через відсутність одночасного впливу цих осіб на сторін цього договору, як під час його укладання, так і під час його виконання;
- продаж дебіторської заборгованості ТОВ "Голден Альянс" вже відбувся поза межами компетенції ОСОБА_1 , без будь-якого її участі, а ціна за цим активом була сформована за правилами проведення таких аукціонів;
- твердження скаржника щодо недоброчесності дій відповідачів, зокрема у питанні продажу активу ТОВ "Малан Плюс" за ціною, що в ліквідаційній процедурі сформувалася на торгах, є недоведеним, необґрунтованим та таким, що сформовано лише на припущеннях;
- ОСОБА_1 у повній мірі скористалася своїм правом щодо спростування презумпції субсидіарної відповідальності, а апеляційним судом ці аргументи ОСОБА_1 були взяті до уваги при поставленні свого рішення;
- у наведеній скаржником судовій практиці Верховного Суду відсутній висновок про розширення меж трьох річного періоду для вирішення питання притягнення осіб до субсидіарної відповідності, що розглядається у межах справи про банкрутство.
7.2. Решта учасників справи відзиви на касаційну скаргу не надали, що відповідно до частини третьої статті 295 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваного у цій справі судового рішення.
8. Касаційне провадження
8.1. Ухвалою Верховного Суду від 20.02.2025 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ПАТ "Укрнафта" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 08.01.2025 у цій справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 18.03.2025 - 15:00. Крім того, витребувано у Господарського суду Волинської області та/або Північно-західного апеляційного господарського суду матеріали справи № 903/988/20 (903/177/24).
8.2. 04.03.2025 від ПАТ "Укрнафта" до Верховного Суду надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
8.3. Ухвалою Верховного Суду від 05.03.2025 вказану заяву задоволено та вирішено проводити судові засідання у справі № 903/988/20 (903/177/24) за участю представника ПАТ "Укрнафта" Теймуразян Л. Ф. в режимі відеоконференції за допомогою підсистеми відеоконференцзв'язку.
8.4. 06.03.2025 до Верховного Суду на запит з Господарського суду Волинської області надійшли матеріали справи № 903/988/20 (903/177/24).
8.5. 06.03.2025 від ОСОБА_1 до Верховного Суду надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
8.6. Ухвалою Верховного Суду від 06.03.2025 вказану заяву задоволено та вирішено проводити судові засідання у справі №903/988/20 (903/177/24) за участю представник ОСОБА_1 - адвоката Тарновецького П. Я. в режимі відеоконференції за допомогою підсистеми відеоконференцзв'язку.
8.7. В судове засідання 18.03.2025 з'явилися лише представники ПАТ "Укрнафта" та ОСОБА_1 . Решта учасників справи явку своїх представників в судове засідання 18.03.2025 не забезпечили, будь-яких заяв або клопотань з цього приводу до Суду не надходило.
8.8. Крім того, у Верховного Суду виникла необхідність у витребуванні матеріалів справи № 903/988/20 про банкрутство ТОВ "Малан Плюс".
8.9. Ухвалою Верховного Суду від 18.03.2025 розгляд справи було відкладено на 15.04.2025 - 15:30.
8.10. 28.03.2025 до Верховного Суду на запит з Господасрького суду Волинської області надійшли матеріали справи № 903/988/20.
8.11. В судовому засіданні 15.04.2025 представник ПАТ "Укрнафта" підтримла касаційну скаргу з викладених у ній підстав, просила Суд скаргу задовольнити. Представник ОСОБА_1 заперечував проти касаційної скарги з підстав, наведених у відзиві, просив Суд залишити скаргу без задоволення.
8.12. Решта учасників справи явку своїх представників в судове засідання 15.04.2025 не забезпечили, будь-яких заяв або клопотань з цього приводу до Суду не надходило.
8.13. В судовому засіданні 15.04.2025 оголошено перерву до 13.05.2025 - 14:20.
8.14. В судовому засіданні 13.05.2025 представники ПАТ "Укрнафта" та ОСОБА_1 підтримали пояснення по суті спору та касаційної скарги, надані у попередньому судовому засіданні.
8.15. Решта учасників справи явку своїх представників у судове засідання 13.05.2025 не забезпечили, про причини нез'явлення не повідомили, будь яких заяв або клопотань з цього приводу до Суду не надходило.
8.16. Враховуючи, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні, з метою дотримання принципу розумності строків розгляду справи, суд касаційної інстанції дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутністю учасників справи, які не забезпечили явку своїх представників.
9. Позиція Верховного Суду
9.1. ПАТ "Укрнафта", яке є кредитором ТОВ "Малан Плюс", у лютому 2024 року звернулося до суду з заявою про покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями ТОВ "Малан Плюс" на ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які у відповідні періоди часу були учасниками вказаного товариства і займали посаду директора, а також стягнення солідарно з названих осіб грошових коштів в розмірі 50279435,85 грн.
9.2. За результатами розгляду заяви ПАТ "Укрнафта" суд першої інстанції ухвалив рішення про її задоволення, вказавши про наявність всіх складових цивільного правопорушення з доведення до банкрутства щодо кожного з відповідачів.
9.3. Суд апеляційної інстанції дійшов протилежних висновків, зазначивши зокрема про не доведеність всіх ознак цивільного правопорушення, його зокрема об'єктивної сторони щодо дій/бездіяльності відповідачів, а також надання місцевим господарським судом оцінки правочинам /діям відповідачів поза межами трирічного строку до моменту відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Малан Плюс", що не відповідає ані Методичним рекомендаціям визначення ознак дій з доведення до банкрутства, на усталеній практиці Верховного Суду з цього приводу.
9.4. Відтак, на вирішення суду касаційної інстанції поставлено питання щодо дотримання місцевим та апеляційним господарськими судами норм матеріального та процесуального права під час розгляду заяви ПАТ "Укрнафта" про покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями ТОВ "Малан Плюс" на ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , як учасників і керівників вказаного товариства.
9.5. Оцінивши доводи касаційної скарги та заперечення на неї, здійснивши перевірку правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених судами у цій справі обставин, Верховний Суд зазначає наступне.
9.6. Субсидіарна відповідальність - це додаткова відповідальність осіб, які разом з боржником відповідають за його зобов'язаннями у випадках, передбачених, зокрема, Кодексом України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ).
9.7. Загальні умови та підстави для притягнення до субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника у справі про банкрутство визначені Господарським кодексом України (далі - ГК України), Цивільним кодексом України (далі - ЦК України), КУзПБ.
9.8. Частиною першою статті 619 ЦК України регламентовано, що договором або законом може бути передбачена поряд з відповідальністю боржника додаткова (субсидіарна) відповідальність іншої особи.
9.9. Згідно з частиною першою статті 215 ГК України у випадках, передбачених законом, суб'єкт підприємництва-боржник, його засновники (учасники), власник майна, а також інші особи несуть юридичну відповідальність за порушення вимог законодавства про банкрутство, зокрема фіктивне банкрутство, приховування банкрутства або умисне доведення до банкрутства.
9.10. Водночас умисним банкрутством визнається стійка неплатоспроможність суб'єкта підприємництва, викликана цілеспрямованими діями власника майна або посадової особи суб'єкта підприємництва, якщо це завдало істотної матеріальної шкоди інтересам держави, суспільства або інтересам кредиторів, що охороняються законом (частина третя статті 215 ГК України).
9.11. Субсидіарна відповідальність за доведення до банкрутства за своєю правовою природою є відповідальністю за зловживання суб'єктивними цивільними правами, які завдали шкоди кредиторам. Вона є самостійним цивільно-правовим видом відповідальності, оскільки законодавство не пов'язує можливості покладення на третіх осіб субсидіарної відповідальності в порядку передбаченому частиною другою статті 61 КУзПБ з наявністю вироку у кримінальній справі щодо таких осіб про встановлення в їх діях (бездіяльності) кримінального правопорушення. У цьому випадку особи згідно зі спеціальним приписом КУзПБ притягуються до цивільної відповідальності у формі стягнення.
9.12. Відповідно до частини другої статті 61 КУзПБ під час здійснення своїх повноважень ліквідатор, кредитор має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями боржника у зв'язку з доведенням його до банкрутства. Розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою.
9.13. У разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов'язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника - юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов'язаннями.
9.14. Стягнені суми включаються до складу ліквідаційної маси і можуть бути використані тільки для задоволення вимог кредиторів у порядку черговості, встановленому цим Законом.
9.15. Отже, у справі про банкрутство субсидіарна відповідальність має деліктну природу та узгоджується із частиною першою статті 1166 ЦК України, якою встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
9.16. Тобто недостатність майна юридичної особи, яка перебуває в судовій процедурі ліквідації, за умови доведення боржника до банкрутства, поповнюється за рахунок задоволення права вимоги про відшкодування шкоди до осіб, дії / бездіяльність яких кваліфікуються судом як доведення до банкрутства.
9.17. Визначене нормами КУзПБ правопорушення, за вчинення якого покладається такий вид цивільної відповідальності, як субсидіарна, має співвідноситися із наявністю, відповідно до закону, необхідних умов (елементів), які є підставою для застосування цього виду відповідальності. Такими елементами є об'єкт та суб'єкт правопорушення, а також об'єктивна та суб'єктивна сторони правопорушення.
9.18. Об'єктом вказаного правопорушення є ті майнові права боржника та його кредиторів, що порушені у зв'язку з доведенням боржника до банкрутства, та відновлення яких відбувається відшкодуванням шкоди у межах покладення субсидіарної відповідальності за правилами частини другої статті 61 КУзПБ.
9.19. Суб'єкт (суб'єкти) правопорушення визначені законом, зокрема ними є засновники (учасники, акціонери) або інші особи, у тому числі керівник боржника, які мають право давати обов'язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії, за умови існування вини цих осіб у банкрутстві боржника.
9.20. Об'єктивну сторону правопорушення становлять дії / бездіяльність відповідних суб'єктів, прийняття ними рішень, надання вказівок на вчинення дій або на утримання від них, що призвели до відсутності у боржника майнових активів для задоволення вимог кредиторів або до відсутності інформації про такі активи, що виключає можливість дослідження активу та його оцінки, тобто які окремо або у своїй сукупності спричинили неплатоспроможність боржника та, відповідно, вказують (свідчать) про доведення конкретними особами боржника до банкрутства.
9.21. Тобто зміст відповідного делікту становлять умисні і цілеспрямовані дії / бездіяльність, результатом яких є банкрутство юридичної особи та шкода, завдана приватним і суспільним інтересам.
9.22. За змістом частини другої статті 61 КУзПБ вказані умисні дії / бездіяльність та їх результат узагальнено іменуються доведенням до банкрутства, що і дає назву цьому делікту. При цьому винні особи хоча і не є стороною боргових зобов'язань, але їх поведінка перебуває в причинно-наслідковому зв'язку зі шкодою у вигляді непогашених вимог кредиторів.
9.23. Щодо суб'єктивної сторони правопорушення, то її формує ставлення особи до вчинюваних нею дій чи бездіяльності (вини суб'єкта правопорушення).
9.24. Такі правові висновки щодо застосування норм частини другої статті 61 КУзПБ викладені в постанові Верховного Суду у складі суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 19.06.2024 у справі № 906/1155/20 (906/1113/21).
9.25. Згідно з встановленими судом першої інстанції обставинами:
- ТОВ "Малан Плюс" зареєстровано як юридичну особу в державному реєстрі 30.09.2014;
- протягом 2015 - 2018 років у різні періоди часу керівниками і учасниками ТОВ "Малан Плюс" з часткою в статутному капіталі 100% були ОСОБА_1 та ОСОБА_4 (пункти 3.11-3.21 цієї постанови);
- у січні-лютому 2016 року між НГВУ "Полтаванафтогаз" ПАТ "Укрнафта" (постачальник) та ТОВ "Малан Плюс" (покупець) було укладено кілька договорів поставки нафтопродуктів, на виконання яких ТОВ "Малан Плюс" отримало нафтопродукти на загальну суму 36 755 906,23 грн з ПДВ та мало здійснити розрахунок (кінцевий строк оплати) до 31.12.2016 (пункти 3.22-3.23 цієї постанови);
- оскільки ТОВ "Малан Плюс" не розрахувалося за отримані нафтопродукти, ПАТ "Укрнафта" звернулося до суду з позовом про стягнення 36 755 906,23 грн боргу з урахуванням 3 000 716,39 грн інфляційних втрат та 3% річних у сумі 685 774,58 грн. Рішенням Господарського суду Харківської області від 06.11.2017 у справі № 922/2804/17 вказаний позов ПАТ "Укрнафта" задоволено;
- 29.08.2016 між ТОВ "Голден Альянс" та ТОВ "Малан Плюс" укладено договір № 14 про надання фінансової допомоги, на виконання якого ТОВ "Малан Плюс" надало ТОВ "Голден Альянс" фінансову допомогу у сумі 79 751 700 грн з терміном користування до 01.06.2018 (відповідно до додаткової угоди від 27.10.2016);
- ТОВ "Голден Альянс" не повернуло в повному обсязі отриману фінансову допомогу, у зв'язку з чим станом на 31.12.2019 дебіторська заборгованість ТОВ "Голден Альянс" перед ТОВ "Малан Плюс" становила 58 410 204,74 грн;
- з моменту реєстрації ТОВ "Голден Альянс" як юридичної особи (тобто з 07.04.2015) до 08.11.2016 директором товариства був ОСОБА_5 , а з 08.11.2016 - ОСОБА_2 , який у період з 28.10.2016 до 21.03.2018 займав посаду директора ТОВ "Малан Плюс";
- 18.08.2017 засновниками ТОВ "Голден Альянс" прийнято рішення про припинення юридичної особи вказаного товариства і встановлено строк для заявлення вимог до 26.10.2017.
9.26. Задовольняючи заяву ПАТ "Укрнафта" про покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями ТОВ "Малан Плюс" на ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , місцевий господарський суд виходив з того, що:
- укладення договору про надання фінансової допомоги №14 від 29.08.2016 між ТОВ "Малан Плюс" і ТОВ "Голден Альянс" здійснено без дотримання меж нормального господарського ризику;
- ОСОБА_1 , як власник та керівник ТОВ "Малан Плюс", яка повернулася на посаду директора з 21.03.2018, не вчинила жодних дій, спрямованих на повернення фінансової допомоги від ТОВ "Голден Альянс", зокрема шляхом звернення до суду з відповідним позовом про стягнення суми боргу;
- ОСОБА_2 , як керівник ТОВ "Малан Плюс" у період з 28.10.2016 до 21.03.2018 не заявив грошові вимоги до ТОВ "Голден Альянс" у строк, визначений засновниками вказаного товариства після прийняття рішення про припинення ТОВ "Голден Альянс" як юридичної особи;
- у ТОВ "Малан Плюс" за період його ліквідаційної процедури не виявлено будь-яких активів, які можна було б спрямувати на задоволення визнаних судом кредиторських вимог ПАТ "Укрнафта" на загальну суму 40 682 937,20 грн;
- бездіяльність відповідачів допущена у межах трирічного строку до дати порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "Малан Плюс", а саме: бездіяльність ОСОБА_2 мала місце у період до 21.03.2018 (дата звільнення його з посади директора ТОВ "Малан Плюс"), а ОСОБА_1 - з 21.03.2018 (дата призначення її на посаду директора товариства);
- у період виникнення заборгованості ТОВ "Малан Плюс" перед ПАТ "Укрнафта" за договорами поставки нафтопродуктів, повноваження керівників ТОВ "Малан Плюс" (у відповідні періоди часу) виконували ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які мали вирішальний вплив на прийняття управлінських рішень, а відтак повинні були усвідомлювати, що у майбутньому ТОВ "Малан Плюс" буде зобов'язане виконати зобов'язання перед ПАТ "Укрнафта" та сплатити йому кошти за товар, тому надання безпроцентної фінансової допомоги та невжиття заходів щодо її повернення є недобросовісними діями відповідачів, які діяли спільно і мали на меті унеможливити примусове стягнення боргу.
9.27. Скасовуючи рішення суду першої інстанції про задоволення заяви щодо покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями ТОВ "Малан Плюс" на ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , апеляційний господарський суд зазначив серед іншого наступне:
- дебіторська заборгованість на суму 58 410 204,74 грн, яка виникла на підставі договору про надання фінансової допомоги №14 від 29.08.2016, залишалася в активі боржника протягом всього періоду, тобто з моменту укладення вказаного договору та до фактичного продажу права вимоги за цим договором - 08.01.2024, при цьому пасив ТОВ "Малан Плюс" становив 40406875,97 грн. Відтак, керівники ТОВ "Малан Плюс" ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не повинні були звертатися до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство в порядку частини шостої статті 34 КУзПБ;
- перебування на посаді директора ТОВ "Малан Плюс" ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у різні проміжки часу не може беззаперечно свідчити про зговір між даними особами;
- місцевим господарським судом покладено в основу свого рішення факт укладення договору про надання фінансової допомоги №14 від 29.08.2016, тобто правочин, який за своєю суттю не повинен оцінюватись з огляду значне перевищення триричного періоду, що передував відкриттю провадження у справі про банкрутство ТОВ "Малан Плюс" (09.02.2021);
- здійснивши аналіз за період з 09.02.2018 по 09.02.2021, ліквідатор встановив, що жодного відчуження активів боржника не здійснювалось, так само як і інших фінансових операцій, оскільки в цілому жодної діяльності товариством не велось. Відтак відсутні підстави для притягнення будь-кого до субсидіарної відповідальності;
- поза увагою місцевого господарського суду залишено пояснення ОСОБА_1 про те, що на момент укладення договору № 14 від 29.08.2016 існувала суперечлива судова практика, згідно з якою надавати в позику кошти під проценти мали право тільки фінансові установи;
- ТОВ "Малан Плюс" здійснювало господарську діяльність в сфері торгівлі нафтопродуктами, тому укладення правочинів, зокрема з ПАТ "Нафтохімік Прикарпаття" та ТОВ "Голден Альянс" мало на меті налагодження господарських зв'язків між суб'єктами господарювання;
- доводи ПАТ "Укрнафта" про те, що не звернення відповідачів в судовому порядку до ТОВ "Голден Альянс" є прямим наслідком понесення збитків боржником, є лише припущенням, оскільки рішенням Господарського суду Харківської області від 19.02.2018 у справі № 922/4261/17 зобов'язано ТОВ "Голден Альянс" в особі ліквідаційної комісії визнати грошові вимоги ПАТ "Укрнафта" в особі НГУ "Полтаванафтогаз" у розмірі 32 541 699,69 грн та включити їх до проміжного ліквідаційного балансу ТОВ "Голден Альянс". При цьому зазначений актив позивачу дотепер не повернуто.
9.28. З огляду на встановлені судами попередніх інстанцій обставини, колегія суддів вважає, що наведеними в оскаржуваній постанові суду апеляційної інстанції аргументами не спростовано висновків місцевого господарського суду щодо наявності у даному конкретному випадку всіх складових елементів цивільного правопорушення з доведення до банкрутства ТОВ "Малан Плюс" відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а також щодо відсутності доказів на підтвердження добросовісної поведінки вказаних осіб у вчинених ними діях, економічної доцільності, добросовісності та розумності цих дій.
9.29. Колегія суддів враховує, що неплатоспроможність боржника сама по собі не означає, що боржник доведений до банкрутства, та не доводить автоматично вину засновника боржника.
9.30. Необхідна сукупність обставин, що утворюють склад відповідного правопорушення (зокрема доведення боржника до банкрутства його засновником (учасником, керівником тощо), недостатність майна / активів у складі ліквідаційної маси для задоволення визнаних у справі вимог кредиторів та розмір субсидіарної відповідальності) повинна бути підтверджена доказами, які відповідають засадам належності, допустимості, достовірності та вірогідності, передбаченим статтями 76-79 ГПК України.
9.31. До таких доказів належать, зокрема, звіт за результатами проведеного аналізу фінансово-господарського стану боржника, висновок про наявність або відсутність ознак доведення боржника до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій під час провадження у справі про банкрутство за результатом його проведення, складені відповідно до Методичних рекомендацій щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства та доведення до банкрутства, затверджених наказом Міністерства економіки України від 19.01.2006 № 14 (далі - Методичні рекомендації), тощо. КУзПБ не містить вичерпного переліку доказів, які підтверджують факт доведення боржника до банкрутства та / або спростовують такий факт.
9.32. Разом з тим, колегія суддів враховує усталену правову позицію Верховного Суду про те, що:
- відсутність у матеріалах справи висновку про доведення до банкрутства боржника не може бути беззаперечною підставою для звільнення винних осіб від субсидіарної відповідальності (висновок викладений, зокрема, у постановах Верховного Суду від 10.12.2020 у справі № 922/1067/17 та від 12.11.2020 у справі № 916/1105/16);
- звіт за результатами проведеного аналізу фінансово-господарського стану боржника, складений відповідно до Методичних рекомендацій, не становить безумовний доказ доведення боржника до банкрутства, а його наявність (або його недоліки) чи відсутність не є визначальним критерієм притягнення винних осіб до субсидіарної відповідальності, оскільки встановлення підстав для її покладення належить до дискреційних повноважень суду, які здійснюються судом за результатами сукупної оцінки всіх наявних у справі доказів, у тому числі й цього звіту, який є лише одним із засобів доказування (висновок, викладений у постанові від 22.04.2021 у справі № 915/1624/16).
9.33. Такі висновки узгоджуються з позицією Верховного Суду у складі суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду, викладеною у постанові від 19.06.2024 у справі № 906/1155/20 (906/1113/21), згідно з якою відповідний звіт / висновок арбітражного керуючого, яким зафіксоване правопорушення (з доведення до банкрутства) та який складений з урахуванням вимог Методичних рекомендацій, є доказом та підставою для вимог про покладення субсидіарної відповідальності у справі про банкрутство, а отже, складовою доказової бази (джерелом) на підтвердження об'єктивної сторони відповідного правопорушення.
9.34. З наведеного слідує, що звіт ліквідатора за результатами проведеного аналізу фінансово-господарського стану боржника та висновок про доведення боржника до банкрутства, складені відповідно до вимог Методичних рекомендацій, наряду з іншими доказами є лише складовою доказової бази доведення боржника до банкрутства як підстави для притягнення винних осіб до субсидіарної відповідальності.
9.35. Отже, сама по собі констатація відсутності у матеріалах справи висновку арбітражного керуючого про наявність ознак доведення до банкрутства боржника не звільняє суд від обов'язку надати належну оцінку як кожному окремо, так і в сукупності іншим доказам та доводам, наданим на підтвердження вимог у заяві про покладення субсидіарної відповідальності.
9.36. Також колегія суддів враховує сталу практику Верховного Суду, на яку зокрема посилається скаржник, та згідно якої статтею 61 КУзПБ закріплено правову презумпцію субсидіарної відповідальності осіб, що притягуються до неї, складовими якої є недостатність майна ліквідаційної маси для задоволення вимог кредиторів та наявність ознак доведення боржника до банкрутства. Однак, зазначена презумпція є спростовною, оскільки передбачає можливість цих осіб довести відсутність своєї вини у банкрутстві боржника та уникнути відповідальності (постанови Верховного Суду від 28.11.2024 у справі №909/252/16 (909/385/23), від 17.10.2024 у справі №916/1930/20(916/3453/23), від 03.11.2022 у справі 908/2694/20).
9.37. Спростовуючи названу презумпцію, особа, яка притягується до відповідальності має право довести свою добросовісність, підтвердивши, зокрема, оплатне придбання активу боржника на умовах, на яких за порівняних обставин зазвичай укладаються аналогічні правочини та довівши, що вчинені за її участі (впливу) операції приносять дохід, відображені у відповідності з їх дійсним економічним змістом, а отримана боржником вигода обумовлена розумними економічними чинниками.
9.38. Тому, якщо заявник (ліквідатор або кредитор) з посиланням на ті чи інші докази належно обґрунтував наявність підстав для притягнення особи до субсидіарної відповідальності та неможливість погашення вимог кредиторів внаслідок її дій (бездіяльності), на неї переходить тягар спростування цих тверджень, з урахуванням чого вона має довести, чому письмові документи та інші докази заявника не можуть бути прийняті на підтвердження його доводів, надавши свої докази і пояснення щодо того, як насправді здійснювалася господарська діяльність.
9.39. У разі якщо дії особи, які мали вплив на економічну (юридичну) долю боржника викликають об'єктивні сумніви в тому, що вона керувалася інтересами боржника, на неї переходить тягар доведення того, що результати зазначених дій стали наслідком звичайного господарського обороту, а не викликані використанням нею своїх можливостей, що стосуються визначення дій боржника, як таких, що вчиненні на шкоду інтересам боржника та його кредиторів.
9.40. У такому разі небажання особи, яка притягується до субсидіарної відповідальності, надати суду докази має кваліфікуватися згідно із частиною другою статті 74 ГПК України виключно як відмова від спростування фактів, на наявність яких аргументовано з посиланням на конкретні документи вказує процесуальний опонент. В силу статті 13 ГПК України особа, що бере участь у справі, яка не вчинила відповідних процесуальних дій, несе ризик настання наслідків такої поведінки (близький за змістом висновок викладений у постановах Верховного Суду від 22.04.2021 у справі № 915/1624/16, від 11.03.2025 у справі № 5011-44/2141-2012).
9.41. Судом апеляційної інстанції наведене не було враховано в повній мірі. Так, в оскаржуваній постанові зазначено про те, що дебіторська заборгованість на суму 58 410 204,74 грн, яка виникла на підставі договору про надання фінансової допомоги №14 від 29.08.2016, як актив ТОВ "Малан Плюс", перевищувала розмір пасиву боржника, що становив 40 406 875,97 грн до моменту продажу вказаної дебіторської заборгованості на аукціоні у січні 2024 року.
9.42. На переконання апеляційного господарського суду вказані обставини підтверджують відсутність підстав для звернення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до господарського суду із заявою про відкриття провадження про банкрутство в порядку частини шостої статті 34 КУзПБ, тобто через неплатоспроможність ТОВ "Малан Плюс", але суд першої інстанції належної оцінки цим обставинам не надав.
9.43. Разом з цим, зазначаючи про перебування дебіторської заборгованості в активі ТОВ "Малан Плюс" у періоді з 2016 року (час укладання договору № 14 від 29.08.2016) до дати відчуження (продажу) вказаної заборгованості на аукціоні, який відбувся 08.01.2024, а також перевищення названого активу над розміром пасиву боржника, судом апеляційної інстанції взагалі не досліджувалося та не перевірялося питання стосовно ліквідності цього активу з огляду на те, що ТОВ "Голден Альянс" (тобто боржник за дебіторською заборгованістю) з 2017 року перебуває у стані припинення юридичної особи та реалізації вказаного активу (дебіторської заборгованості на суму 58 410 204,74 грн) на повторному аукціоні (четвертому проведеному аукціоні) лише за 2242,94 грн.
9.44. Відносно посилання апеляційного суду на те, що ліквідатором за період з 09.02.2018 по 09.02.2021 не встановлено відчуження активів боржника або інших фінансових операцій, оскільки в цілому жодної діяльності товариством не велось, а тому відсутні підстави для притягнення будь-кого до субсидіарної відповідальності, колегія суддів зазначає, що за встановленими судом першої інстанції обставинами, які не були спростовані апеляційним судом, посадовими особами ТОВ "Малан Плюс" не були виконані вимоги суду щодо надання ліквідатору бухгалтерської та іншої документації, у зв'язку з чим ліквідатор звернувся до правоохоронних органів з відповідною заявою про кримінальне правопорушення.
9.45. Згідно з відомостями Головного управління статистики та Головного управління ДПС у Волинській області звітність ТОВ "Малан Плюс", в тому числі фінансова за 2018 - 2020 роки взагалі не подавалася.
9.46. Зважаючи на відсутність первинних документів, зокрема, фінансової звітності ТОВ "Малан Плюс" за останні три роки, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, у ліквідатора була відсутня можливість здійснити аналіз фінансово-господарської діяльності товариства.
9.47. Очевидно, що ненадання ліквідатору керівниками банкрута первинних фінансових документів боржника за умови істотного розміру заборгованості в структурі активів боржника є бездіяльністю, яка не відповідає інтересам цієї юридичної особи, є недобросовісною, вчинена на шкоду кредиторам банкрута.
9.48. Тобто бездіяльність органів управління товариства, яка полягає у ненаданні первинних документів ліквідатору, утруднює реалізацію активів боржника, дослідження обставин, що мають відношення до наповнення ліквідаційної маси (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06.12.2022 у справі № 908/802/20).
9.49. Сам факт не передання жодних документів фінансової звітності та будь-якого майна боржника за загальним правилом мав би ставити питання щодо добросовісності осіб, які притягуються до відповідальності (близький за змістом висновок наведено у постанові Верховного Суду від 20.09.2023 у справі № 44/440-б).
9.50. Всупереч наведеному, відмовляючи у задоволенні заяви про покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника, судом апеляційної інстанції взагалі не досліджувалися обставини щодо наявності/відсутності бездіяльності органів управління боржника, яка полягала у ненаданні первинних фінансових документів ліквідатору.
9.51. При цьому на спростування заявлених ПАТ "Укрнафта" вимог жодним з відповідачів не надано доказів, які б підтверджували стабільний (задовільний) фінансовий стан ТОВ "Малан Плюс" як на час укладення договору про надання фінансової допомоги №14 від 29.08.2016 з ТОВ "Голден Альянс", так і після перерахування фінансової допомоги, що спростовує висновок апеляційного господарського суду про недоведеність обставин неплатоспроможності ТОВ "Малан Плюс", зокрема, внаслідок укладення вищезгаданого договору.
9.52. Посилання в оскаржуваній постанові на неврахування судом першої інстанції пояснень ОСОБА_1 стосовно суперечливої судової практики на час укладення договору № 14 від 29.08.2016, згідно з якою надавати в позику кошти під проценти мали право тільки фінансові установи, а також мети укладення ТОВ "Малан Плюс" договорів з ПАТ "Нафтохімік Прикарпаття" та ТОВ "Голден Альянс", тобто налагодження господарських зв'язків між суб'єктами господарювання, оцінюється колегією суддів критично, адже кожна сторона (учасник справи) повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (статті 13, 74 ГПК України).
9.53. Скасовуючи ухвалене місцевим господарським судом рішення у цій справі, судом апеляційної інстанції не вказано, які ж саме надані відповідачами або наявні у справі докази доводять відсутність вини відповідачів у банкрутстві боржника, добросовісну поведінку у вчинених ними діях і спростовують відповідні висновки суду першої інстанції з цього приводу та доводи ПАТ "Укрнафта", наведені у позові.
9.54. Виходячи зі змісту частини другої статті 61 КУзПБ, суд оцінює істотність впливу дій (бездіяльності) третіх осіб на становище боржника, перевіряючи наявність причинно-наслідкового зв'язку між діями (бездіяльністю) цих осіб та фактичною неплатоспроможністю боржника (доведенням його до банкрутства).
9.55. Ознаками з доведення до банкрутства є наявність дій відповідних осіб боржника, які призвели до погіршення платоспроможності підприємства, у зв'язку з чим боржник був не в змозі задовольнити в повному обсязі вимоги кредиторів або сплатити обов'язкові платежі.
9.56. КУзПБ не встановлює заборони для покладення субсидіарної відповідальності на засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі на керівника боржника, повноваження яких до та на час порушення/здійснення провадження у справі про банкрутство припинились, оскільки визначальним для цієї відповідальності є необхідний (безпосередній) причинно-наслідковий зв'язок між діями/бездіяльністю цих осіб та наслідками у вигляді доведення боржника до банкрутства та банкрутства, за умови винних дій цих осіб (суб'єктивна сторона).
9.57. Зі змісту оскаржуваного судового рішення слідує, що судом апеляційної інстанції, на відміну від місцевого господарського суду, не перевірено та не враховано доводи ПАТ "Укрнафта" щодо причинно-наслідкового зв'язку виникнення кризового стану боржника ТОВ "Малан Плюс" внаслідок прийняття відповідачами рішень про здійснення ризикових господарських операцій, зокрема укладення з ТОВ "Голден Альянс" договору про надання безвідсоткової фінансової допомоги на суму 79 751 700 грн при наявності власних невиконаних грошових зобов'язань перед ПАТ "Укрнафта" за договорами поставки нафтопродуктів, а також подальша бездіяльність відповідачів, яка виразилась у не вчиненні дій щодо стягнення дебіторської заборгованості (подання відповідного позову) та заявлення кредиторських вимог до ТОВ "Голден Альянс".
9.58. Посилання в оскаржуваній постанові на те, що бездіяльність керівників стосовно не подання позову до ТОВ "Голден Альянс" не підтверджує, що боржник зміг би повернути кошти, а тому істотна бездіяльність відповідачів, яка вплинула на фінансове становище боржника (ТОВ "Малан Плюс") є не доведеною, колегія суддів вважає необґрунтованим. Не вжиття відповідачами як керівниками ТОВ "Малан Плюс" протягом тривалого періоду жодних дій з повернення (стягнення) дебіторської заборгованості, а відтак невиконання ними дій, які вони повинні були і могли вчинити відповідно до покладених на них обов'язків, не можуть вважатися такими, що не мали жодного негативного наслідку як для фінансового стану ТОВ "Малан Плюс", зокрема у питанні спроможності виконання грошових зобов'язань перед контрагентами товариства, так і щодо вжиття заходів для запобігання банкрутству ТОВ "Малан Плюс", адже бездіяльність відповідачів призвела до відсутності у боржника майнових активів для задоволення вимог позивача та інших кредиторів.
9.59. При цьому суд апеляційної інстанції не надав правової оцінки діям / бездіяльності відповідачів, які передували виникненню стану неплатоспроможності боржника, з точки зору вчинення їх у інтересах саме боржника, з розумним поясненням їх мети і мотивів, у межах звичайних підприємницьких ризиків, а також залишив поза увагою усталену правову позицію Верховного Суду щодо правових наслідків ненадання особами, які є суб'єктами субсидіарної відповідальності, документів, що відображають реальний стан справ і дійсний господарський оборот боржника, наявність у нього дебіторської заборгованості, а також підтверджують добросовісність дій зазначених суб'єктів як підставу для звільнення їх від відповідальності.
9.60. Висновки апеляційного суду щодо безперспективності звернення ТОВ "Малан Плюс" з позовом до ТОВ "Голден Альянс", оскільки подання позову не може вважатися гарантією успіху по поверненню коштів, є виключно припущенням суду. До того ж у даному конкретному випадку до предмету доказування входило саме з'ясування обставин стосовно того, чи сприяли дії / бездіяльність відповідачів та прийняті ними рішення доведенню боржника до банкрутства.
9.61. Колегія суддів також вважає необґрунтованим висновок суду апеляційної інстанції про те, що місцевий господарський суд не повинен був надавати оцінку договору про надання фінансової допомоги №14 від 29.08.2016, оскільки цей правочин укладений поза межами трирічного періоду, що передував відкриттю провадження у справі про банкрутство ТОВ "Малан Плюс", з огляду на наступне.
9.62. Господарський суд самостійно встановлює наявність чи відсутність складу цивільного правопорушення, який став підставою для стягнення шкоди, оцінюючи надані сторонами докази (близький за змістом висновок щодо можливості суду самостійно встановлювати наявність складу правопорушення сформований Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12.03.2019 у справі № 920/715/17).
9.63. При вирішенні питання щодо кола обставин, які мають бути доведені суб'єктом звернення та, відповідно, підлягають встановленню судом для покладення субсидіарної відповідальності, мають прийматися до уваги також положення частини першої статті 215 ГК України та підстави для порушення справи про банкрутство, з огляду на які такими діями можуть бути, зокрема: 1) вчинення суб'єктами відповідальності будь-яких дій, направлених на набуття майна, за відсутності активів для розрахунку за набуте майно чи збільшення кредиторської заборгованості боржника без наміру її погашення; 2) прийняття суб'єктами відповідальності рішення про виведення активів боржника, внаслідок чого настала неплатоспроможність боржника по його інших зобов'язаннях; 3) прийняття суб'єктами відповідальності рішення, вказівок на вчинення майнових дій чи бездіяльності боржника щодо захисту власних майнових інтересів юридичної особи боржника на користь інших юридичних осіб, що мало наслідком настання неплатоспроможності боржника тощо (аналогічні за змістом висновки наведено у постановах Верховного Суду від 16.06.2020 у справі № 910/21232/16, від 30.01.2018 у справі № 923/862/15, від 05.02.2019 у справі № 923/1432/15, від 10.03.2020 у справі № 902/318/16, від 01.10.2020 у справі № 914/3120/15, від 12.11.2020 у справі № 916/1105/16, від 19.08.2021 у справі № 25/62/09).
9.64. Особи, які виступають від імені юридичної особи, зобов'язані діяти не лише в межах своїх повноважень, а й добросовісно і розумно. Між господарським товариством та його посадовою особою (зокрема директором чи генеральним директором) у процесі діяльності складаються відносини довірчого характеру, у зв'язку з чим протиправна поведінка зазначеної особи може виражатися не лише у невиконанні нею обов'язків, прямо встановлених установчими документами товариства, чи перевищенні повноважень при вчиненні певних дій від імені товариства, а й у неналежному чи недобросовісному виконанні таких дій без дотримання меж нормального господарського ризику, з особистою заінтересованістю чи при зловживанні своїм розсудом, прийнятті очевидно необачних чи марнотратних рішень.
9.65. Будь-яка господарська операція, дія (бездіяльність) суб'єкта господарювання повинна мати розумне пояснення мети та мотивів її здійснення, які мають відповідати інтересам цієї юридичної особи.
9.66. Недодержання принципу добросовісності перетворюється на винну поведінку, оскільки протиправне порушення суб'єктивних цивільних прав особи є прямим наслідком дій зобов'язаної особи, яка, зважаючи на конкретні обставини, могла усвідомлювати характер своїх дій як таких, що можуть завдати шкоди.
9.67. Банкрутство (неплатоспроможність) не є одномоментним процесом, а суд лише констатує цей стан, до якого призводять дії (бездіяльність) у широкому часовому проміжку (висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 08.12.2022 у справі № 908/802/20, від 26.09.2023 у cправі № 910/8137/19, від 29.04.2025 у cправі № 910/3632/21).
9.68. Тому під час розгляду заяви про притягнення до субсидіарної відповідальності та з'ясуванні наявності підстав для покладення на цих осіб субсидіарної відповідальності суд має дослідити сукупність правочинів та інших юридичних дій, здійснених під впливом осіб, а також їх бездіяльність, що сприяли виникненню кризової ситуації, її розвитку і переходу в стадію банкрутства боржника (подібний висновок наведено у постановах Верховного Суду від 22.04.2021 у справі № 915/1624/16, від 08.06.2023 у справі № 910/17743/18).
9.69. Місцевим господарським судом досліджено надані до матеріалів справи пояснення та докази і встановлено наявність всіх елементів складу правопорушення як умови для застосування субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника у зв'язку з доведенням його до банкрутства, а саме:
- об'єктивну сторону правопорушення - факт укладення договору про надання фінансової допомоги №14 від 29.08.2016, надання безпроцентної фінансової допомоги та невчинення відповідачами дій щодо її повернення, що призвело до відсутності у боржника майнових активів для задоволення вимог позивача та інших кредиторів;
- суб'єктивну сторону - відповідачами не доведено свою добросовісність, що ними було вчинено всі належні дії для невчинення правопорушення і запобігання заподіянню шкоди, тобто, винуватість;
- суб'єктами правопорушення є ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , які в різні періоди займали посаду директора ТОВ "Малан Плюс" і були його учасниками;
- об'єктом правопорушення є права кредиторів, в тому числі, ПАТ "Укрнафта", на задоволення їх вимог до боржника у справі про банкрутство за рахунок активів боржника, що не можуть бути задоволені внаслідок відсутності майна у боржника.
9.70. Очевидним є те, що скасувавши рішення місцевого господарського суду з ухваленням нового рішення по суті заявлених вимог, суд апеляційної інстанції у своїй постанові повинен був навести більш аргументовані доводи, аніж ті, що їх наведено судом першої інстанції, чого у даному випадку не було зроблено, про що свідчить аналіз мотивувальної частини оскарженої постанови.
9.71. Суд апеляційної інстанції не спростував з огляду на наявні у справі матеріали та встановлені обставини висновок місцевого господарського суду про наявність підстав для покладення субсидіарної відповідальності за зобов'язаннями боржника - ТОВ "Малан Плюс" на ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
9.72. За змістом статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
9.73. Оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції у цій справі наведеним вимогам не відповідає, що підтверджує аргументи касаційної скарги про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права та неврахування висновків Верховного Суду стосовно застосування норм права, зокрема статті 61 КУзПБ, у подібних правовідносинах, що призвело до скасування законного рішення місцевого господарського суду.
9.74. Оскільки за результатами касаційного перегляду оскаржуваної постанови апеляційного господарського суду колегія суддів дійшла висновку про те, що доводи касаційної скарги знайшли своє підтвердження, касаційна скарга підлягає задоволенню.
10. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
10.1. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині.
10.2. У статті 312 ГПК України передбачено, що суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
10.3. Зважаючи на викладене у цій постанові, встановлені судом першої інстанції обставини справи, що стали підставою для задоволення позову і які, у свою чергу, не спростував суд апеляційної інстанції, Верховний Суд дійшов висновку про те, що постанова Північно-західного апеляційного господарського суду від 08.01.2025 у цій справі підлягає скасуванню. Відповідно рішення Господарського суду Волинської області від 27.09.2024 у даній справі підлягає залишенню в силі, а касаційна скарга має бути задоволена.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 312, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд
1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" задовольнити.
2. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 08.01.2025 у справі № 903/988/20 (903/177/24) скасувати.
3. Рішення Господарського суду Волинської області від 27.09.2024 у справі № 903/988/20 (903/177/24) залишити в силі.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О. В. Васьковський
Судді К. М. Огороднік
В. Я. Погребняк