Ухвала від 27.05.2025 по справі 552/6721/24

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ

Справа №552/6721/24

Провадження № 1-кп/552/417/25

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.05.2025 м. Полтава

Київський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого судді - ОСОБА_1

за участю секретаря - ОСОБА_2

прокурора - ОСОБА_3

захисника- ОСОБА_4

обвинуваченого - ОСОБА_5

потерпілого - ОСОБА_6

представника потерпілого- ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження №12024175430000333 від 30.07.2024 за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 28, ч. 1 ст. 122 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Київського районного суду м. Полтава знаходяться матеріали кримінального провадження №12024175430000333 від 30.07.2024 за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 28, ч. 1 ст. 122 КК України.

27.05.2025 захисником ОСОБА_5 адвокатом ОСОБА_4 заявлено клопотання про призначення додаткової судово-медичної експертизи, проведення якої доручити іншому експерту бюро СМЕ УОЗ Полтавської облдержадміністрації.

Клопотання обґрунтовано тим, що під час проведення допиту судово-медичного експерта, останній надав покази, відповідно до яких потерпілому по справі ОСОБА_6 спричинені тілесні ушкодження, які, з припущенням, можуть бути віднесені до легких тілесних ушкоджень та до тілесних ушкоджень середньої тяжкості. Підтримуючи свій висновок № 653, експертом було додано, що експертиза проводилася на підставі медичних документів, які йому були надані дізнавачем, будь-яких інших письмових документів експерту не надавалися під час проведення експертизи. Тож матеріали справи та пояснення експерта дають підстави припускати, що потерпілому були спричинені декілька тілесних ушкоджень, які різняться за своєю локалізацією та ступенем тяжкості тілесних ушкоджень. Відповідно до висновку експерта № 653, в розділі «Обставини справи», потерпілий надав експерту пояснення щодо спричинення йому тілесних ушкоджень біля місця його проживання знайомим чоловіком, тобто про те, що тілесні ушкодження потерпілому спричинили дві особи, експерту потерпілий не повідомляв, а відтак, висновок експерта ґрунтувався виключно на поясненнях потерпілого та медичних висновках. 12.09.2024 дізнавачем була призначена додаткова судово-медична експертиза та до постанови про призначення експертизи долучені докази, які експертом під час первинної експертизи не досліджувалися, а саме протокол слідчого екперементу за участю потерпілого та фото таблицю слідчого експерименту. Відповідно до додаткового висновку експерта № 900, покази потерпілого ОСОБА_6 , дані ним 11.09.2024 в ході проведення слідчого експерименту за його участю, не протирічать об'єктивним даним судово-медичної експертизи. Оскільки експерту не направлялись матеріали кримінального провадження, експерт не вивчав покази, які були надані обвинуваченими ОСОБА_5 та ОСОБА_8 , які повністю узгоджуються з показами потерпілого та слідчим експериментом, який було зроблено за участі потерпілого, а також іншими матеріалами справи, отже, експерт був позбавлений можливості надати обґрунтовані роз'яснення стосовно питань, які цікавлять сторону захисту та підлягають встановленню, та наданню правової оцінки судом під час ухвалення законного, обґрунтованого та вмотивованого рішення у справі. Просила призначити додаткову судово-медичну експертизу, на вирішення поставити питання, зазначені у клопотання. Крім того, з урахуванням того, що в основу експертизи покладені лише результати КТ-томограм, на які було також посилання і інших спеціалістів без проведення додаткових обстежень, просила провести потерпілому ОСОБА_6 повторну КТ-томограму для визначення наявності тілесних ушкоджень.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник адвокат ОСОБА_4 клопотання про призначення експертизи підтримали та просили задовольнити.

Прокурор в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечував, вказавши, що у даній справі проведено судово-медичну експертизу та додаткову судово-медичну експертизу. Під час проведення експертизи було встановлено, що потерпілому ОСОБА_6 нанесено тілесні ушкодження, які в сукупності кваліфікуються експертом як ушкодження середньої тяжкості. Зазначені в клопотанні адвоката ОСОБА_4 питання вже досліджувались експертом, вони не дадуть нового бачення ситуації. Потерпілий ОСОБА_6 не може примусово бути направлений на проведення додаткових медичних обстежень. Всі документи в матеріалах справи вже є. Посилання захисника на те, що експертизи були проведені без дослідження показань обвинуваченого ОСОБА_5 є недоречним, оскільки під час досудового розслідування обвинувачений ОСОБА_5 та обвинувачена ОСОБА_8 , провадження щодо якої виділене в окреме кримінальне провадження, відмовились від надання пояснень на підставі ст. 63 Конституції України. Під час судового засідання обвинувачений ОСОБА_5 дав показання, які не суперечать показанням потерпілого ОСОБА_6 . Тому призначення додаткової експертизи є марним затягуванням розгляду справи та витрачанням коштів державного бюджету.

Потерпілий ОСОБА_6 та його представник адвокат ОСОБА_7 заперечували проти призначення додаткової судово-медичної експертизи.

Заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд виходив з наступного.

Відповідно до ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими нормами КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 332 КПК України, суд під час судового розгляду за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбаченихст.242 цього Кодексу, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам.

Статтею 332 КПК України передбачено саме право, а не обов'язок суду призначати під час судового розгляду проведення експертизи, тобто вирішення вказаного питання належить до дискреційних повноважень суду.

Суд має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам незалежно від наявності клопотання, якщо існують достатні підстави вважати висновок експерта (експертів) необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає інші обґрунтовані сумніви в його правильності.

У постанові Верховного Суду від 01.02.2018 у справі №634/609/15-к роз'яснено поняття судової дискреції (судового розсуду) у кримінальному судочинстві, що охоплює повноваження суду (права та обов'язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо.

До загальних засад кримінального судочинства, зокрема, належить і розумність строків (ст. 7, 28 КПК України).

Суд зазначає, що під час здійснення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні проводилася судово-медична експертиза та додаткова судово-медична експертиза, та наявні відповідні висновки експерта № 653 від 05.08.2024 та № 900 від 16.09.2024.

У відповідності до ст. 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Положеннями п.1.2.14. «Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень», затвердженої наказом Міністерства юстиції України №53/5 від 08.10.1998 (в редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 №1950/5) передбачено, що згідно з процесуальним законодавством України експертами виконуються первинні, додаткові, повторні, комісійні та комплексні експертизи. Повторною є експертиза, під час проведення якої досліджуються ті самі об'єкти і вирішуються ті самі питання, що й при проведенні первинної (попередніх) експертизи (експертиз). Комісійною є експертиза, яка проводиться двома чи більшою кількістю експертів, що мають кваліфікацію судового експерта за однією експертною спеціалізацією (фахівцями в одній галузі знань). Комісія експертів може утворюватися органом (особою), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), або керівником експертної установи.

Зі змісту висновку експерта (судово-медична експертиза) № 653 від 05.08.2024 вбачається, що у потерпілого ОСОБА_6 були виявлені тілесні ушкодження у вигляді переломів кісток лицевого скелету, закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, підшкірної гематоми та забійної рани м'ягких тканин обличчя, які могли утворитися не менше ніж від 1-2х кратної дії тупих обмежених предметів, які діяли з достатньою силою, спрямованою в бік під експертного, кваліфікуються лише у своїй сукупності, як ушкодження середнього ступеня тяжкості, за ознакою тривалого розладу здоров'я. Вказані тілесні ушкодження не характерні для їх утворення як при падінні тіла на площину так і при само спричиненні. Цей висновок також було підтримано експертом у судовому засіданні під час судового розгляду вищевказаного кримінального провадження.

Крім того, зі змісту додаткового висновку експерта № 900 від 16.09.2024 вбачається, що покази потерпілого ОСОБА_6 , дані ним 11.09.2024 в ході проведення слідчого експерименту за його участю, не протирічать об'єктивним даним судово-медичної експертизи ОСОБА_6 .

Також під час розгляду справи було допитано судово-медичного експерта ОСОБА_9 , що здійснював судово-медичну експертизу на досудовому розслідуванні, будучи попередженим про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку, який підтримав наданий ним висновок експерта № 653 від 05.08.2024, зазначивши, що, аналізуючи характер наявних у потерпілого переломів він прийшов до висновку, що потерпілому був нанесений не менше ніж 1 удар в обличчя, в ділянку лівого ока, при цьому можна допустити, що більш масивним удар був у нижню повіку лівого ока, удар у верхнє віко лівого ока був менш масивним, однак зауважив, що спричинені потерпілому тілесні ушкодження розмежувати не можна, оскільки удари наносились в короткий проміжок часу один за одним, внаслідок їх нанесення утворилась одна рана, також вони спричинили переломи і струс головного мозку, тому наявні у потерпілого тілесні ушкодження оцінені ним за ступенем тяжкості лише у їх сукупності як ушкодження середнього ступеня тяжкості.

Частинами 1, 2 та 6 ст. 22 КПК України визначено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченим цим Кодексом.

Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання, подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також реалізацію інших процесуальних прав, передбачених КПК України.

Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини, суд не може сприяти ні стороні захисту, ні стороні обвинувачення у зібранні нових доказів під час судового розгляду провадження для обґрунтування або спростування обвинувачення.

Крім того, будь яких клопотань від сторони захисту під час проведення досудового слідства до органу досудового розслідування щодо проведення додаткової чи повторної судово-медичної експертизи у зв'язку із незгодою з висновком судово-медичної експертизи № 653 від 05.08.2024 та додатковим висновком судово-медичної експертизи № 900 від 16.09.2024 не надходило.

За загальним правилом, усі дії щодо збирання доказів здійснюються саме під час досудового розслідування. Клопотань про призначення експертизи під час відкриття матеріалів досудового розслідування заявлено не було. У разі відмови органів досудового розслідування у задоволенні клопотань учасників кримінального провадження така відмова може бути оскаржена, в тому числі з підстав відмови у призначенні відповідної судової експертизи, слідчому судді.

При цьому суд зазначає, що відповідно до ст. 243 КПК України, сторона захисту під час досудового розслідування мала право самостійно звертатися до слідчого судді з клопотанням про залучення експерта, однак цим правом не скористалася.

Експертиза як доказ по справі не має переваги перед іншими доказами і повинна оцінюватись судом нарівні з іншими доказами в їх сукупності.

З огляду на вищевикладене, дослідивши доводи сторони захисту щодо необхідності призначення додаткової судово-медичної експертизи, заперечення прокурора, потерпілого та його представника щодо її проведення, суд вважає, що у даному випадку захисником обвинуваченого не доведено необхідності призначення додаткової судово-медичної експертизи, оскільки питання, які вказані в клопотанні про проведення експертизи, фактично мають характер повторних, а відповіді на такі вже містять досліджені судом висновки експертів. Наявні у матеріалах кримінального провадження результати раніше проведених експертиз можуть бути використані при прийнятті рішення у кримінальному провадженні поряд з іншими доказами, оцінка яким буде надана судом у нарадчій кімнаті, а призначення додаткової судово-медичної експертизи призведе до необґрунтованого затягування строків розгляду кримінального провадження, з огляду на момент його заявлення після допиту потерпілого, свідків, обвинуваченого, експерта та дослідження письмових матеріалів кримінального провадження.

Таким чином, клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_4 про призначення додаткової судово-медичної експертизи у вказаному кримінальному провадженні задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст. 22, 242-243, 332, 369, 372КПК України, суд

УХВАЛИВ :

В задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_4 про призначення додаткової судово-медичної експертизи у кримінальному провадженні №12024175430000333 від 30.07.2024 за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 28, ч. 1 ст. 122 КК України, - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали виготовлено та оголошено судом 28.05.2025 о 13 год 00 хв.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Попередній документ
127678238
Наступний документ
127678240
Інформація про рішення:
№ рішення: 127678239
№ справи: 552/6721/24
Дата рішення: 27.05.2025
Дата публікації: 29.05.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Київський районний суд м. Полтави
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено до судового розгляду (06.10.2025)
Дата надходження: 07.08.2025
Розклад засідань:
14.10.2024 13:30 Київський районний суд м. Полтави
30.10.2024 13:30 Київський районний суд м. Полтави
05.11.2024 15:00 Київський районний суд м. Полтави
28.11.2024 11:00 Київський районний суд м. Полтави
17.12.2024 13:30 Київський районний суд м. Полтави
21.01.2025 13:00 Київський районний суд м. Полтави
12.02.2025 09:00 Київський районний суд м. Полтави
12.03.2025 13:00 Київський районний суд м. Полтави
07.04.2025 09:30 Київський районний суд м. Полтави
23.04.2025 10:00 Київський районний суд м. Полтави
27.05.2025 10:00 Київський районний суд м. Полтави
26.06.2025 10:00 Київський районний суд м. Полтави
06.10.2025 14:00 Полтавський апеляційний суд
28.10.2025 10:15 Полтавський апеляційний суд